Справа № 287/1536/25
провадження 3-зв/287/14/25
04 листопада 2025 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Любомир Вікторович, розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Григорія Петровича від розгляду справи №287/1536/25, -
До Олевського районного суду Житомирської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №287/1536/25 розподілено судді Нижнику Г.П.
29.10.2025 року, через канцелярію суду, особою стосовно якої складено адміністративні матеріали ОСОБА_1 подано заяву про відвід судді.
Заява про відвід судді мотивована тим, що, на переконання заявника суддя Нижник Г.П. не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки ОСОБА_1 є суддею Олевського районного суду Житомирської області та з 2020 року перебуває у відставці. Враховуючи наведене, вказані обставини можуть викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Нижника Г.П. при розгляді справи по суті. На підставі наведеного, ОСОБА_1 просить задоволити подану ним заяву про відвід судді, відвести суддю Олевського районного суду Житомирської області Нижника Г.П. від розгляду справи №287/1536/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, до суду надав письмову заяву з проханням проводити розгляд поданої ним заяви про відвід судді без його участі.
Суддя Нижник Г.П. викликався для розгляду заяви про відвід, проте в судове засідання не прибув, пояснень до поданої ОСОБА_1 заяви про відвід не подав.
Таким чином, слід розглядати заяву про відвід судді за відсутності осіб, які не з'явились.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає заяву про відвід такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.
Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09 червня 2011 року).
Крім того, Європейський суд з прав людини зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Озтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17 листопада 2009 року).
Беручи до уваги, практику Європейського суду з прав людини, у зв'язку з відсутністю у нормах Кодексу України про адміністративні правопорушення процедури вирішення питання про відвід судді, судом застосовуються норми Кримінального процесуального кодексу України за аналогією закону.
Згідно приписів ст. 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює.
При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України, ст.ст. 1, 8, 9 КПК України, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до вимог чинного законодавства України незалежність та неупередженість суду є однією з найважливіших ознак демократичної та правової держави. Це одна із основних засад судочинства в Україні, один із основоположних принципів організації та діяльності судових органів.
В Україні цей принцип реалізується в тому числі за допомогою встановлення у галузі процесуального права інституту відводу судді від участі у розгляді справи, оскільки відвід - це заява про недовіру складу суду, що розглядає справу, з підстав, зокрема, наявності сумнівів у його неупередженості та об'єктивності.
Регламентуючи нормами права цей процесуально-правовий інститут, необхідно керуватися єдністю принципів здійснення судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, а вони однакові для усіх видів судочинства. Саме відвід (самовідвід) є законодавчо передбаченою процедурою, яка б гарантувала сторонам незалежність, неупередженість та об'єктивність судді у ставленні до кожного з них, а відтак, була б гарантією реалізації цих принципів.
У відповідності до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід. Заяви про відвід (самовідвід) можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Відвід повинен бути вмотивованим.
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді встановлено, що підставою для відводу заявник вважає той факт, що він є суддею Олевського районного суду Житомирської області та з 2020 року перебуває у відставці, що на його переконання може викликати сумніви в об'єктивності та неупередженості судді Нижника Г.П. при розгляді справи по суті.
Проте, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.01.2020 року №216/0/15-20 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Олевського районного суду Житомирської області у відставку. Вказана обставина також підтверджується доданою ОСОБА_1 до заяви копією посвідчення судді у відставці.
При цьому, суддю Нижника Г.П. зараховано до штату Олевського районного суду Житомирської області з 24.01.2025 року (наказ голови Олевського районного суду Житомирської області від 21.01.2025 року №2-к «Про зарахування ОСОБА_2 до штату Олевського районного суду Житомирської області»).
Враховуючи наведене, в даному випадку відсутні обставини, які б в розумінні ст. 75 КПК України викликали сумнів у неупередженості судді Нижника Г.П. при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , оскільки, як вбачається з матеріалів справи на момент зарахування судді Нижника Г.П. до штату Олевського районного суду Житомирської області, ОСОБА_1 вже понад п'ять років був звільнений з посади судді Олевського районного суду Житомирської області у відставку, що спростовує факт спільної роботи та особистого спілкування між ними, в межах виконання своїх посадових обов'язків.
Інших обґрунтованих та мотивованих підстав, передбачених статтями 75-76 КПК України, для відводу судді у вказаному провадженні у заяві про відвід не наведено та в судовому засіданні не встановлено.
Крім того, слід зазначити, що вимоги п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України на які посилається ОСОБА_1 у поданій заяві про розгляд справи без його участі, визначають обставини, які можуть бути враховані при вирішенні питання про зміну підсудності провадження та його направлення до іншого суду.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується в порядку передбаченому ч. 2 ст. 34 КПК України та не може бути вирішене в межах розгляду заяви про відвід судді.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 відводу судді.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суддя -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Олевського районного суду Житомирської області Нижника Григорія Петровича від розгляду справи №287/1536/25 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. В. Винар