Справа № 468/6/25
2/287/699/25
"04" листопада 2025 р. м.Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Винар Л.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До Олевського районного суду Житомирської області, за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Винару Л.В.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство ґрунтується на принципі диспозитивності відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до загальних норм процесуального Кодексу права та обов'язки сторін є рівними і сторони спору мають право на справедливий суд та обов'язок сприяти суду у справедливому розгляді справи шляхом добросовісної поведінки та надання доказів.
Добросовісність учасників судового процесу, зокрема, полягає у тому, щоб при обізнаності з судовими процедурами, правами та обов'язками, правилами поведінки, виконувати усі правила та приймати заходи до обізнаності про хід судового процесу при дотриманні судовими органами обов'язку проінформувати про такі процедури та процедурні рішення.
Такі висновки також виклав Верховний Суд в постанові від 31 січня 2019 року в справі №753/21967/15-ц.
Також, слід зазначити, що саме звернення особи до суду з позовною заявою не спричиняє безумовне відкриття провадження у справі. Адже суддя, відкриваючи провадження, перевіряє, зокрема, чи дотрималася особа, яка подала позовну заяву, порядку здійснення права на звернення до суду. Процесуальним наслідком недотримання позивачем умов реалізації права на звернення до цього суду з позовною заявою є залишення її без руху або її повернення в разі не усунення недоліків.
З огляду на викладене суддя може вирішити питання про прийняття чи повернення позовної заяви, яка не була належним чином оформлена та містила недоліки, лише після їх усунення. При цьому у ЦПК України відсутні винятки із вказаного порядку.
Ухвалою суду від 24.09.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України та позивачу надано строк для усунення недоліків. Роз'яснено наслідки неусунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Копію зазначеної ухвали було направлено позивачу ОСОБА_1 на адресу, зазначену у заяві: АДРЕСА_1 . Ухвалу отримано позивачем 11.10.2025 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України, судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Оскільки, судова кореспонденція направлялась позивачу на адресу яка була ним вказана у позовній заяві суддя вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для належного повідомлення останнього для реалізації судового захисту прав та інтересів.
Проте, станом на 04.11.2025 року недоліки позовної заяви залишились не усунутими.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суд додатково роз'яснює, що відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення.
З урахуванням того, що у встановлений судом строк недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто, суд вважає за необхідне визнати заяву неподаною і повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - вважати неподаною та повернути позивачу ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя: Л.В. Винар