іменем України
Справа № 285/4047/25
провадження у справі № 2/0285/1890/25
03 листопада 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,
(представник позивача Логош Тетяна Василівна),
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості, -
У липні 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення кредитної заборгованості на суму 12150 грн.
Заявлені вимоги мотивовано тим, що у листопаді 2024 року товариством укладено з відповідачем кредитний договір (оферти), за умовами якого йому було надано кредит у розмірі 4500 грн на 124 дні зі сплатою процентів, який він зобов'язався повернути у розмірі та на умовах, встановлених договором, однак у строк їх не повернув.
У зв'язку з ухиленням відповідача від виконання своїх зобов'язань заборгованість по тілу кредиту №07.11.2024-100001913 склала 4500 грн, 4185 грн по процентам, 405 грн комісії, 810 грн додаткової комісії та 2250 грн неустойки.
Ухвалою суду від 29.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Правом подати відзив на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви відповідач не скористався. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступне.
Однією із засад цивільного судочинства є свобода договору (ст.3 ЦК), яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст.ст.1048, 1054 ЦК України).
За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Пунктом 5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Нормою ст.639 ЦК передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
З матеріалів справи вбачається, що згідно пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» надав позичальнику ОСОБА_1 кредит на умовах строковості, платності і поворотності. Відповідно до умов сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; строк, на який надається кредит, проценти за користування ним і графік платежів встановлюється також у заявці.
07.11.2024 відповідач (позичальник) електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е966 підписав заявку, яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, з якою він ознайомився.
Згідно вказаної заявки слідує, що: кредитор ТОВ «Споживчий центр»; позичальник ОСОБА_1 ; відповідно до умов кредитного договору №07.11.2024-100001913 позичальнику надається кредит в сумі 4500 грн строком на 124 дні; дата повернення кредиту 10.03.2025; процентна ставка «стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом (застосовується протягом перших 2 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів), процентна ставка «економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0.5% за 1 день користування кредитом (застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «стандарт»); комісія, пов'язана з наданням кредиту, - 9% від суми кредиту та дорівнює 405 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 405 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.
У відповіді про прийняття пропозиції (Акцепт) кредитного договору позичальником підтверджено про однозначне та безумовне прийняття пропозиції про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору, з якими попередньо позичальник уважно ознайомився.
Приймаючи умови договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з усіма його умовами, графіком платежів, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується їх дотримуватись.
В договорі вказані реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику: 5363-54XX-XXXX-3832.
У відповідності до умов укладеного між сторонами кредитного договору він набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, та діє протягом одного року.
Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На момент укладення договору з відповідачем діяв Закон України «Про споживче кредитування», який є спеціальним законом, що регулює кредитні правовідносини у сфері споживчого кредитування та, на відміну від Закону України «Про захист прав споживачів», передбачає можливість включення у договір комісійної винагороди кредитодавця, зокрема до загальних витрат за споживчим кредитом відносяться: витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця.
Умова про комісію була узгоджена між сторонами. Підписавши договір, відповідач погодився на умови кредитування. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено право кредитодавця на встановлення комісії.
Суд вважає, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), що розміщена у вільному доступі на Веб-сайті «ШвидкоГроші» https://sgroshi.com.ua/, є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначає порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Отже, між відповідачем та товариством правовідносини виникли внаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої. Із запропонованими умовами позичальник ознайомився, погодився та не сприймав їх, як невигідні для себе.
Кредитодавець виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав відповідачу кредитні кошти, зокрема, згідно квитанції платіжної системи іРay.ua ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 07.11.2024 було успішно перераховано 4500 грн на картку НОМЕР_1 відповідно до договору кредиту №07.11.2024-100001913.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що спірний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». При укладенні цього договору його сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у них, відповідно до приписів ст.11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
При цьому, без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету спірний кредитний договір не був би укладений.
Відповідач, підписавши договір, не лише погодив його умови, зокрема розмір кредиту, грошову одиницю, відсотки, комісію, строк та умови кредитування, але й скористався кредитом.
Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов'язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення кредиту за електронним договором є обов'язковим.
Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (ст.129 Конституції України).
За правилами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.78 ЦПК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
З долученої позивачем довідки-розрахунку слідує, що заборгованість по кредиту становить: 4500 грн основного боргу, 4185 грн процентів, 1215 грн комісії (пов'язаної з наданням кредиту та за обслуговування кредитної заборгованості).
Також відповідачу нараховано неустойку в розмірі 2250 грн, сплата якої передбачена умовами укладеного між сторонами договору. Разом з тим, до Цивільного Кодексу України Законом №2120-IX від 15.03.2022 були внесені зміни та Прикінцеві і перехідні положення ЦК України 2003 року доповнено наступними пунктами 18 і 19: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Таким чином, обов'язку відповідача сплачувати позивачу суму неустойки судом не встановлено. Однак, суду не було надано доказів, які б підтверджували належне виконання позичальником своїх зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості в частині тіла кредиту, відсотків та комісії, оскільки вказаний договір є дійсним та ніким не оспорений.
За таких умов, суд вважає доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 9900 грн, яка складається з: 4500 грн основного боргу, 4185 грн процентів та 1215 грн комісії.
Відтак, наданими позивачем доказами в обґрунтування заявлених позовних вимог підтверджено його право вимоги до відповідача та правомірність нарахування заборгованості за договором №07.11.2024-100001913, однак в меншому розмірі, ніж заявлено у позовній заяві.
Доведено, що відповідачем належним чином не виконано взяті на себе кредитні зобов'язання, заборгованість за договором не погашена, що призвело до порушення майнових прав та інтересів позивача, а тому суд приходить висновку про часткове задоволення позову.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги частково, тому пропорційно задоволених вимог слід стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1973,80 грн.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ),
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833)
заборгованість за кредитним договором № 07.11.2024-100001913 від 07.11.2024 в розмірі 11700 грн та 1973,80 грн судового збору.
В задоволенні вимог про стягнення суми неустойки відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Головуюча суддя О. О. Літвин