іменем України
Справа № 285/4153/25
провадження у справі № 2/0285/1932/25
29 жовтня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючої судді Сташків Т. Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т. М.,
учасники справи: представник позивача Усенко М. І., відповідач ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
30.07.2025 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» звернулося до суду із зазначеним позовом та просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 4385137 від 23.06.2021 у розмірі 37 600,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування позову зазначають, що 23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4385137 у електронній формі. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності на строк 30 днів, тобто до 23.07.2021 зі сплатою відсотків у розмірі 1,70% за день користування кредитними коштами, зі сплатою комісії у розмірі 1520 грн. Отримавши кошти від фінансової компанії останній своїх зобов'язань не виконав і тому утворилась заборгованість. Відповідно до договору відступлення від 29.09.2021 ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором у розмірі 37 600,00 грн, яка складається з 8000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 28 080,00 грн заборгованості за відсотками та 1520,00 грн заборгованість за комісією. Позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про погашення суми боргу, проте спір у добровільному порядку не врегульовано, що змусило товариство звернутись до суду із зазначеним позовом.
31.07.2025 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони в судові засідання 06.10.2025 та 29.10.2025 не з'явилися.
Представник позивача у заяві клопотав про проведення судового засідання без його присутності, наполягав на задоволенні позову (а. с.40).
Відповідач про день розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Заяв та заперечень до суду не надсилав (а. с. ).
Так як усі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України вважає за доцільне розглянути справу по суті за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі матеріалів.
Враховуючи викладене вище відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд виснує наступне.
23.06.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4385137, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Згідно п. 1.3 договору кредит надано на строк 30 днів; дата погашення кредиту 23.07.2021. Процентна ставка визначена у розмірі 1,70 % в день, що становить 4080,00 грн, комісія нараховується за ставкою 19,00 у сумі 1520,00 грн від суми кредиту одноразово (пункти 1.5.1, 1.5.2 договору)(а. с. 7-11).
Договір підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором. Також відповідач ознайомлений шляхом проставлення електронного підпису з погодженими умовами кредитування паспортом споживчого кредиту, Додатком № 1 до договору № 4385137, в якому встановлено графік платежів (а.с. 11-12).
У заяві-анкеті клієнт ОСОБА_1 повідомив ТОВ «Мілоан» інформацію щодо своїх персональних даних, а саме: місце проживання, РНОКПП, номер паспорту, номер телефону (а.с. 13).
Згідно з довідкою ТОВ «Мілоан» клієнт ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір № 4385137 від 23.06.2021 був ідентифікований товариством за телефоном НОМЕР_2 за допомогою одноразового ідентифікатору U11931, відправленого 23.06.2021 о 18:45 (а. с. 12).
Відповідно до копії платіжного доручення № 49506971 від 23.06.2021 ТОВ «Мілоан» було перераховано на виконання договору № 4385137 8000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на картковий рахунок № НОМЕР_3 (а. с.14).
Відповідно до відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором № 4385137 за ОСОБА_1 за період з 23.06.2021 до 21.09.2021 нараховувались проценти за договором, комісія (а.с. 14-15).
29.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 76-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуває за плату права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а. с. 16-20).
До договору долучено витяг з реєстру боржників, де зазначено, що ОСОБА_1 має борг за договором № 4385137 від 23.06.2021 у розмірі 37600,00 грн, яка складається з 0400,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 28080,00 грн заборгованості за відсотками, 1520 грн заборгованість за комісією; акт приймання-передачі реєстру боржників від 29.09.2021 копію платіжного доручення про перерахування позивачем на користь ТОВ «Мілоан» грошових коштів на виконання договору відступлення прав вимоги № 76-МЛ від 29.09.2021 (а.с.21, 24 .).
13.06.2025 позивачем на адресу відповідача направлена претензія про погашення заборгованості за договором № 4385137 у розмірі 37600,00 грн (а.с. 25).
При вирішенні спору по суті суд керується наступними нормами права.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 625 ЦК України.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Також відповідно до положень ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Згідно з статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частинами 1, 3 статі 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Основоположним принципом цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, який закріплений положеннями статей 12, 81 ЦПК України, та полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між сторонами склалися договірні правовідносини. Кредитний договір № 4385137 від 23.06.2021 укладений між первісним кредитором та ОСОБА_1 у електронній формі. Сторони обумовили істотні умови договору як то розмір кредиту та суму відсотків, комісії, що підлягають сплаті за користування кредитними коштами, строк дії договору, тощо.
Також позивачем доведено виконання ТОВ "Мілоан" своїх зобов'язань за договором № 4385137 від 23.06.2021 щодо надання відповідачу кредитних коштів у розмірі, встановленому договором.
Вказане підтверджується копією платіжного доручення про перерахування на ім'я ОСОБА_1 23.06.2021 коштів у розмірі 8000,00 грн на виконання умов договору №4385137, де збігаються персональні дані відповідача, номер маски картки, дані договору, дата та час, сума коштів (а. с. 14-15).
Також позивачем доведено набуття права вимоги за договором № 4385137 від 23.06.2021 відповідно до копій договору про відступлення права вимоги від 29.09.2021, квитанцій про перерахування коштів на виконання договору, витяг з реєстру боржників, де зазначено суму заборгованості ОСОБА_1 .
Тому підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у межах заявлених вимог 8 0000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та комісії у сумі 1520,00 грн.
Одночасно позивачем не доведено підставності нарахування заборгованості за договором № 4385137 від 23.06.2021 за відсотками у розмірі 28 080,00 грн.
Відповідно до умов договору № 4385137 від 23.06.2021 сторонами узгоджено строк кредитного договору 30 днів. Доказів пролонгації договору відповідно до п. 2.3 договору матеріали справи не містять, проте із долученої до матеріалів справи (а. с. 14-15) відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» за кредитним договором вбачається, що відсотки були нараховані за 90 днів, тобто поза межами строку кредитування.
Нарахування відсотків поза межами дії строку кредитного договору не відповідає вимогам закону, на що неодноразово звертав увагу Верховний Суд (постанова ВП ВС від 25.05.2021 у справі 149/1499/18, постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Розрахунки заборгованості правонаступника первісного кредитора ґрунтуються на вказаному розрахунку, тому не можуть бути взяті судом до уваги.
Відтак обгрунтованим є стягнення з відповідача на користь позивача відсотків у розмірі 4080,00 грн відповідно до п. 1.5.2 договору за 30 днів.
За таких обставин суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У силу приписів ст. 141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому витрати по сплаті судового збору суд стягує з відповідача на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Також згідно з вимогами частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1, 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: копію договору про надання правничої допомоги № 0605 від 06.05.2025 (а.с. 28); акт № 2047 наданих послуг (а.с. 29), детальний опис робіт від 23.06.2025 (а.с. 30).
Зважаючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, задоволена судом частково, враховуючи конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про доцільність і необхідність відшкодування вартості професійної правничої допомоги у розмірі 2 000 грн.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» заборгованість за кредитним договором № 4385137 від 23.06.2021 у розмірі 13 600,00 грн, з яких 8 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 4080,00 грн заборгованість за відсотками, 1520,00 грн заборгованість за комісією.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 872,06 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Звягельським міськрайонним судом Житомирської області за заявою відповідача протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається позивачем безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 03.11.2025.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (код ЄДРПОУ 35234236; 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4-й поверх);
відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Суддя Т. Г. Сташків