Справа № 279/6535/25
Номер рядка звіту 225
номер провадження 3/279/1922/25
"04" листопада 2025 р.
Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Невмержицька О.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Деребчин Шаргородського району Вінницької області, працюючого охоронцем ТОВ "Завод МДФ", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.164 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 023475 від 15.10.2025 року, ОСОБА_1 15.10.2025 року о 10 год. 37 хв. в м.Коростені по вул. Небесної Сотні, 18 здійснював господарську діяльність із перевезення пасажирів на таксі т/з Opel Astra д/н НОМЕР_1 , без державної реєстрації як суб'єкт господарювання визначених ч.2 ст.19, ч.1 ст.58 Господарського кодексу України, без одержання ліцензії з певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до ст.7 ЗУ Про ліцензування видів господарської діяльності, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ч.1 ст.254 КУпАП при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.251 КУпАП, є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до змісту ст.279 КУпАП, при розгляді справи про притягнення конкретної особи до адміністративної відповідальності, саме протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ є предметом дослідження та оцінки суддею в судовому засіданні при розгляді справи по суті.
Системний аналіз приписів ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП вказує, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод. Отже, Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (далі - Конвенція) є частиною національного законодавства України, і підлягає застосуванню нарівні з національним законодавством України.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008р., заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого. У своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як слідує із протоколу про адміністративне правопорушення 15.10.2025 року ОСОБА_1 порушив вимоги ч.1 ст.58 Господарського кодексу України.
В той же час, Законом України «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб» від 09.01.2025 №4196-IX, який набрав чинності 28.02.2025, та був введений в дію 28.08.2025, статтею 17 Прикінцеві та перехідні положення, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання ним чинності.
Також ключовим в цьому законі, в частині 3 статті 17, було визначено, що Господарський кодекс України втратив чинність, з дня введення в дію цього Закону.
Тобто з 28.08.2025 року Господарський кодекс України, зокрема стаття 58, на яку робиться посилання в протоколі про адміністративне правопорушення, втрачає свою силу.
З урахуванням втрати сили Закону, порушення якого прописувалось в протоколі особі, а також заборони для суду самостійно відшуковувати інші джерела права та суттєво змінювати суть обвинувачення, тим самим перебирати на себе функції органу звинувачення та порушувати ключовий принцип незалежності органу правосуддя, суддя вважає, що в судовому засіданні не доведено склад та подію адміністративного правопорушення, а тому провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247 КУпАП.
Згідно ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності з п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю внаслідок відсутності події і складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44 ч.1,221,247 п.1, 283-284,294 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП України закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області.
Суддя: Невмержицька О.А.