Справа № 279/950/17
1-кп/279/12/25
іменем України
04 листопада 2025 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростені по кримінальному провадженню №12016060060001692 від 04.11.2016 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Усть-Каменогорськ р.Казахстан, громадянки України, не працюючої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , по обвинуваченню за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України,
В провадженні суду перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 , будучи зареєстрованою Коростенською районною державною адміністрацією Житомирської області як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа - підприємець за номером запису про проведення державної реєстрації фізичної особи підприємця №22890000000000732 від 31.05.2010, з основним видом діяльності: роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, під час здійснення вказаної підприємницької діяльності, у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вчинила ряд умисних злочинів за наступних обставин.
Так, 01.03.2015, ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_6 , шляхом обману, дізнавшись про те, що остання має намір замовити придбання та доставку до своєї квартири меблів, саме: двохярусного ліжка з двома матрацами, запропонувала замовити у неї вказані меблі, на що остання погодилася. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свїй злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_6 , не зючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 підібрала дизайн меблів, які мала намір замовити ОСОБА_6 та повідомила останній, що для виконання замовлення потерпілій - необхідно передати їй грошові кошти у сумі 4000 гривень в якості тередплати.
Того ж дня 01.03.2015 року ОСОБА_6 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати замовлення та заволодіння її грошовими коштами, передала ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 4000 гривень готівкою, якими заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб.
Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_6 , не здійснивши жодних дій щодо виконання своїх зобов'язань щодо постачання замовлених потерпілою товарів, шляхом обману, ОСОБА_4 на початку квітня місяця 2015 року, зателефонувала потершлій та переконала її передати їй грошові кошти в сумі ще 3000 гривень, переконавши потерпілу, що лише після повної оплати замовлених меблів, її замовлення буде виконане за кілька наступних робочих днів, хоча на той час вона не виконала та не мала наміру виконувати свої зобов'язання з продаажу та доставки замовлених ОСОБА_6 меблів.
Будучи введеною в оману, ОСОБА_6 на початку квітня місяця 2015 року, на вимогу ОСОБА_4 , додатково передала їй грошові кошти у сумі 3000 гривень, якими також заволоділа ОСОБА_4 не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо постачання замовлених потерпілою товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 01.03.2016 року до 15.11.2016 року не виконавши свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовлених ОСОБА_6 меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_6 , а саме грошовими коштами в загальній сумі 7000 гривень, чим заподіяла потерпілій майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 28.09.2015 року близько 11 години, ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_7 , шляхом обману, дізнавшись від останнього про те, що він має намір замовити придбання та доставку до свого житла меблів, а саме: дитячої меблевої стінки, двох шаф - купе, двох тумб та ліжка - дивану, запропонувала замовити у неї вказані меблі, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_7 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 підібрала дизайн меблів, які мав намір замовити ОСОБА_7 та повідомила останньому, що для виконання замовлення потерпілому необхідно передати їй грошові кошти у сумі 10308,67 гривень, тобто сплатити повну вартість замовлення.
Так як ОСОБА_7 не мав на той момент вказаної суми грошових коштів, ОСОБА_4 порадила останньому придбати меблі шляхом отримання кредиту у відділенні ПАТ «Платинум Банк». Після чого, того ж дня 28.09.2015 ОСОБА_7 , будучи введеним в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати його замовлення та заволодіти його грошовими коштами, за порадою ОСОБА_4 у відділенні ПАТ «Платинум Банк» уклав кредитний споживчий договір №5081/1990TS5PP2IP від 28.09.2015 та перерахував грошові кошти в сумі 10308,67 гривень на банківський рахунок ОСОБА_4 , який йому повідомила ОСОБА_4 , якими, шляхом обману заволоділа остання, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо постачання замовлених потерпілим товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 28.09.2015 року до 04.05.2016 року не ндконавши свої зобов'язання з продажу та доставки замовлених ОСОБА_8 меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_7 , а саме грошовими коштами в сумі 10308,67 гривень, чим заподіяла потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 05.02.2016 року ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним триладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні пазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_9 , шляхом обману, дізнавшись від останнього про те, що має намір замовити придбання та доставку до свого житла меблів торгової марки «Сокме», а саме: шафи-купе, вітальні «Лола» та двох матраців «Мехіко плюс», переконала потерпілого замовити у неї вказані меблі, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_9 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 підібрала дизайн меблів, які мав намір замовити ОСОБА_9 та повідомила потерпілому, що для виконання замовлення йому необхідно передати їй грошові кошти у сумі 1000 гривень в якості застави.
Того ж дня 05.02.2016 ОСОБА_9 , будучи введеним в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати його замовлення та заволодіти його грошовими коштами, скориставшись терміналом, перерахував на банківський рахунок який йому повідомила ОСОБА_4 , грошові кошти у сумі 1000 гривень, якими в подальшому заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо постачання замовлених потерпілим товарів.
Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_9 , шляхом обману, 19.02.2016 року в той час коли потерпілий звернувся до ОСОБА_4 з'ясувати причини невиконання нею замовлення, ОСОБА_4 переконала потерпілого передати їй решту грошових коштів повної вартості замовлених товарів в сумі 8000 гривень, запевнивши його, що лише після повної оплати замовлених меблів, його замовлення буде виконане за кілька наступних робочих днів, хоча на той час вона не виконала та не мала наміру виконувати замовлення ОСОБА_9 щодо продажу та доставки замовлених меблів.
Будучи введеним в оману, ОСОБА_9 перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5, на вимогу ОСОБА_4 додатково передав їй грошові кошти у сумі 8000 гривень, якими також заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілому замовлених ним товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 05.02.2016 року до 16.09.2016 року не виконавши свої зобов'язання щодо продажу та доставки ОСОБА_9 замовлених ним меблів, шляхом обману, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілому замовлених ним товарів, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_9 , а саме грошовими коштами загальною сумою 9000 гривень, чим заподіяла потерпілому майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 05.03.2016 року ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_10 , шляхом обману, дізнавшись від потерпілої про те, що остання має намір замовити придбання та доставку до свого житла меблів, а саме: шафу-купе «Ольха», ліжко «Атлант», ліжко НОМЕР_1 з матрацом, дві приліжкових тумби «Атлант», кухонні меблі «Minor Gloss», столішню «Minor Gloss», стійку столішні хромовану, стіл скляний «Sava», стіл скляний «Azalia» та три підставки під посуд, переконала потерпілу замовити у неї вказані меблі, на що потерпіла погодилась. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_10 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 підібрала дизайн меблів, які мала намір замовити ОСОБА_10 та повідомила останній, що для виконання замовлення потерпілій необхідно передати їй грошові кошти у сумі 1000 доларів США в якості застави, що по курсу валют НБУ на той час складало 26300 гривень.
Того ж дня 05.03.2016 ОСОБА_10 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати замовлення та заволодіти її грошовими коштами, на вимогу ОСОБА_4 передала їй грошові кошти у сумі 1000 доларів СІЛА в якості застави, що по курсу валют НБУ на той час складало 26300 гривень, якими заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 05.03.2016 року до 03.08.2016 року не виконавши свої зобов'язання з продажу та доставки замовлених ОСОБА_10 меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_10 , а саме грошовими коштами загальною сумою 26300 гривень, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_10 майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 04.06.2016 близько 10:00 години ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_11 , шляхом обману, дізнавшись від останньої про те, що вона має намір замовити придбання та доставку до свого житла меблів, а саме: кухонних меблів «Hight Gloss», переконала потерпілу замовити у неї вказані меблі, на що ОСОБА_11 погодилась. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_11 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання з продажу та доставки замовнику вказаних меблів, того ж дня підібрала дизайн меблів, після чого 04.06.2016 близько 17:00 години прибула до квартири ОСОБА_11 розташованої за адресою: АДРЕСА_3 де провела заміри кімнати для визначення розмірів меблів та їх встановлення у кімнаті, та перебуваючи у квартирі потерпілої за адресою: АДРЕСА_3 , повідомила останній, що для виконання замовлення потерпілій необхідно передати їй грошові кошти у сумі 4000 гривень в якості застави.
Того ж дня 04.06.2016 року ОСОБА_11 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати її замовлення та заволодіти її грошовими коштами, на вимогу ОСОБА_4 передала їй грошові кошти у сумі 4000 гривень, якими заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном шляхом обману, яке належить ОСОБА_11 , 30.06.2016 року ОСОБА_4 зателефонувала потерпілій та переконала її передати їй додатково грошові кошти в сумі ще 3100 гривень, запевнивши її, що лише після повної оплати замовлених меблів, її замовлення буде виконане за кілька наступних робочих днів - до 04.07.2016 року, хоча на той час вона не виконала та не мала наміру зиконувати замовлення ОСОБА_11 щодо продажу та доставки замовлених меблів.
Будучи введеною в оману, ОСОБА_11 перебуваючи у власній квартирі, куди прибула ОСОБА_4 з метою отримання грошових коштів, на вимогу останньої, додатково передала ОСОБА_4 грошові кошти у сумі 3100 гривень, якими заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 04.06.2016 до 20.09.2016 не виконавши свої зобов'язання з продажу та доставки замовлених ОСОБА_11 меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_11 , а саме грошовими коштами загальною сумою 7100 гривень, чим заподіяла тотерпілій ОСОБА_11 майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 05.07.2016 ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним триладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_12 , шляхом обману, дізнавшись від останньої про те, що вона має намір замовити придбання та доставку до свого житла меблів, а саме: кухонних меблів та м'якого кутка торгової марки «Тера Груша», та комоду торгової марки «Венге», переконала потерпілу замовити у неї вказані меблі, на що остання погодилась. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_12 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5 підібрала дизайн меблів, які мала намір замовити ОСОБА_12 та повідомила останній, що для виконання замовлення, потерпілій необхідно передати їй грошові кошти у сумі 800 гривень в якості застави.
Того ж дня 05.07.2016 ОСОБА_12 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати замовлення та заволодіти її грошовими коштами, на вимогу ОСОБА_4 , передала їй грошові кошти у сумі 800 гривень, якими в подальшому заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб, не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном, яке залежить ОСОБА_12 шляхом обману, 06.07.2016 року ОСОБА_4 переконала потерпілу додатково передати їй грошові кошти в сумі 9500 гривень, запевнивши її, що лише після повної оплати замовлених меблів, її замовлення буде виконане за кілька наступних тижнів, хоча на той час вона не виконала та не мала наміру виконувати замовлення ОСОБА_12 з продажу та доставки замовлених меблів.
Будучи введеною в оману, 06.07.2016 ОСОБА_12 перебуваючи у приміщенні магазину під назвою «Меблі», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Базарна Площа, 5, на вимогу ОСОБА_4 передала їй грошові кошти у сумі 9500 гривень, якими також заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 05.07.2016 до 01.11.2016 не виконавши свої зобов'язання з продажу та доставки замовлених ОСОБА_12 меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_12 , а саме грошовими коштами загальною сумою 10300 гривень, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_12 майнової шкоди на вказану суму.
Повторно, 13.08.2016 року близько 09:30 години ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном ОСОБА_13 , шляхом обману, дізнавшись від останнього, що він має намір замовити придбання та доставку до своєї квартири меблів, а саме: кухонних меблів торгової марки «Hight Gloss», переконала потерпілого замовити у неї вказані меблі, на що останній погодився. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_13 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання з продажу та доставки замовнику вказаних меблів, того ж дня підібрала дизайн меблів, після чого 13.08.2016, близько 14:30 години прибула до будинку ОСОБА_13 , що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , де провела заміри кімнати для визначення розмірів меблів та їх встановлення у кімнаті. Під час перебування у будинку потерпілого за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_4 повідомила останньому, що для виконання замовлення йому необхідно передати їй грошові кошти у сумі 3750 гривень в якості застави.
Того ж дня 13.08.2016 ОСОБА_13 , будучи введеним в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати замовлення та заволодіти його грошовими коштами, на вимогу ОСОБА_4 , передав їй грошові кошти у сумі 3750 гривень, якими заволоділа ОСОБА_4 та використала для власних потреб не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань щодо продажу та доставки потерпілій замовлених нею товарів.
Продовжуючи свої дії спрямовані на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_13 , шляхом обману, 18.08.2016 ОСОБА_4 зателефонувала потерпілому та в ході розмови, переконала його додатково передати їй грошові кошти в сумі ще 2250 гривень, запевнивши його, що лише після повної оплати замовлених меблів, його замовлення буде виконане за кілька наступних днів - до 31.08.2016 року, хоча на той час не виконала та не мала наміру виконувати замовлення ОСОБА_13 , щодо продажу та доставки замовлених меблів.
18.08.2016 ОСОБА_13 будучи введеним в оману, на вимогу ОСОБА_4 , додатково передав останній грошові кошти у сумі ще 2250 гривень, якими також шляхом обману заволоділа ОСОБА_4 не здійснивши дій по виконанню своїх зобов'язань з продажу та доставки потерпілому замовлених ним товарів.
Таким чином ОСОБА_4 з 13.08.2016 до 20.09.2016 не виконавши свої зобов'язання з продажу та доставки замовлених ОСОБА_13 , меблів, шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить ОСОБА_13 , а саме грошовими коштами загальною сумою 6000 гривень, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_13 майнової шкоди на вказану суму.
Повторно 18.12.2016 року ОСОБА_4 , під час здійснення підприємницької діяльності з роздрібної торгівлі меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому, перебуваючи у приміщенні магазину під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 маючи умисел на заволодіння чужим майном, яке належить ОСОБА_14 , шляхом обману, дізнавшись від останньої про те, що вона має намір замовити придбання та доставку до житла своєї матері меблів, а саме: шафи - купе, переконала потерпілу замовити у неї вказані меблі, на що остання погодилася. Після чого ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння майном ОСОБА_15 , не маючи наміру у майбутньому виконувати свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовнику вказаних меблів, підібрала дизайн меблів за бажанням потерпілої, та повідомила останній, що для виконання замовлення, необхідно сплатити грошові кошти у сумі 4590 гривень, тобто сплатити повну вартість замовлення.
Так як потерпіла ОСОБА_15 , не мала на той момент вказаної суми грошових коштів, ОСОБА_4 порадила останній придбати меблі шляхом отримання споживчого кредиту у відділенні ПАТ «Банк Форвард» шляхом перерахування грошових коштів у сумі 4590 гривень на її банківський рахунок, який вона повідомила потерпілій. Після чого, того ж дня 18.12.2016 потерпіла ОСОБА_15 , будучи введеною в оману щодо дійсності намірів ОСОБА_4 не виконувати її замовлення та заволодіти її грошовими коштами, того ж дня, у відділенні ПАТ «Банк Форвард», за адресою: м. Коростень, вул. Героїв Чорнобиля (Красіна), 5 уклала кредитний споживчий договір №118722780 від 18.12.2016 та перерахувала грошові кошти в сумі 4590 гривень на вказаний ОСОБА_4 банківський рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 .. Після чого ОСОБА_4 шляхом обману, заволоділа чужим майном, яке належить потерпілій ОСОБА_15 , а саме грошовими коштами в сумі 4590 гривень не вчинивши будь-яких дій, направлених на виконання замовлення та не виконавши свої зобов'язання щодо продажу та доставки замовлених потерпілою меблів, чим заподіяла потерпілій майнової шкоди на вказану суму та з 01.02.2017 припинила здійснювати підприємницьку діяльність.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.190 КК України (заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайство) та ч.2 ст.190 КК України (заволодінні чужим майном, шляхом обману, вчиненими повторно).
В ході судового розгляду захисником обвинуваченої ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання захисника підтримала, просила суд звільнити її від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, пояснила, що наслідки закриття кримінального провадження із зазначених мотивів їй зрозумілі.
Прокурор проти задоволення клопотання не заперечив.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши клопотання, приходить наступних висновків.
Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Статтею 44 КК України встановлено, що особа, яка вчинила кримінальне правопорушення звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст.49 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення)особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
Так, згідно ст.12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення)залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Відповідно до ч.4 ст.5 КК України якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України.
У відповідності до ст.12 КК України (в редакції закону на час вчинення кримінального правопорушення): за ч.1 ст.190 КК України вказане кримінальне правопорушення відноситься до нетяжкого злочину, за ч.2 ст.190 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.
Підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч.1 ст.49 КК України строків та відсутність обставин, що зупиняють їх перебіг.
Оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є нереабілітуючою підставою, закон надає право обвинуваченому заперечувати проти закриття провадження і в такому разі судовий розгляд продовжується у загальному порядку. Однак обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала проти закриття провадження з відповідних підстав.
Початком перебігу строку давності є день, коли кримінальне правопорушення було вчинено. Згідно обвинувального акту, кримінальні правопорушення обвинуваченою ОСОБА_4 були вчинені в період з 01.03.2015 по 18.12.2016 року.
Таким чином, судом встановлено, що з дня вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 , які відносяться до нетяжкого злочину та середньої тяжкості, минуло більше п'яти років (ч.1 п.3 ст.49 КК України), обвинувачена до закінчення зазначених у ч.1 ст.49 КК строків не вчинила нових нетяжких, тяжких чи особливо тяжких злочинів, крім того у даному кримінальному провадженні відсутні обставини, які б зупиняли або переривали перебіг строків давності, які передбачені ч.2, 3 ст.49 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.284, ч.3 ст.288 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності; суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч.1 ст.49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що обвинувачену ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі 49 КК України та кримінальне провадження стосовно неї закрити.
Підстави та наслідки закриття провадження в справі сторонам роз'яснені та зрозумілі.
Відповідно до положень ст.129 КПК України, цивільний позов розглядається в разі ухвалення вироку чи постанови про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. Таким чином, при закритті кримінального провадження, цивільний позов не розглядається.
Водночас суд роз'яснює, що згідно положень ч.7 ст.128 КПК України, цивільний позивач має право пред'явити цивільний позов до цивільного відповідача в порядку цивільного судочинства.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні, арешт на майно не накладався. Долю речових доказів суд вирішує у порядку ст.100 КПК України. Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання втратив свою дію 20.04.2017 року.
На підставі ст.12, 44, 49 КК України, п.1 ч.2 ст.284, 285,286,369-372,395 КПК України,
Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.49 КК України - у зв'язку з закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12016060060001692 від 04.11.2016 по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України - закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Речові докази: кредитний споживчий договір №5081/1990TS5PP2IP від 28.09.2015, виписку по особовому рахунку, розписку ОСОБА_4 ; накладну №86 від 05.03.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 , накладну №87 від 05.03.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 та особисту розписку ФОП ОСОБА_4 від 03.08.2016 року; накладну №35 від 30.06.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 та накладну №32 від 04.06.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 ; накладну №28 від 06.06.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 ; накладну №38 від 18.12.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 , копію кредитного договору №118722780 від 18.12.2016 з додатками - залишити при матеріалах кримінального провадження; накладну №83 від 05.02.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 , розписку ФОП ОСОБА_4 , які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_9 - залишити ОСОБА_9 ; накладну №39 від 13.06.2016 року видану ФОП ОСОБА_4 , рахунок №28 від 18.06.2016 року, які передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_13 - залишити ОСОБА_13 ..
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1