Справа № 169/899/25
Провадження № 2/169/522/25
04 листопада 2025 року селище Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі
головуючого Тітівалова Р. К.,
з участю
секретаря судового засідання Веремчук Л. Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
03 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивований тим, що 05 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2129755, право вимоги за яким на підставі договору факторингу №27/03/25 від 27 березня 2025 року перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Вказуючи, що у зв'язку з невиконанням відповідачем належним чином умов кредитних договорів у нього виникла заборгованість в загальному розмірі 25640 гривень, позивач просив стягнути з відповідача суму заборгованості та судові витрати.
У судове засідання представник позивача не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи (а. с. 46, 47), у позовній заяві просив розглядати справу без його участі (а. с. 5).
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту Укрпошта (а. с. 48), про причини неявки суд не повідомляв, відзив на позов не подавав.
Враховуючи, що в судове засідання учасники судового розгляду не з'явилися, то відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд ухвалою від 04 листопада 2025 року постановив проводити заочний розгляд справи.
Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що 05 вересня 2024 року ОСОБА_1 уклав із ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» договір про надання коштів у кредит № 2129755 (а. с. 6-9).
Відповідно до пункту 1 Договору ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» взяло на себе зобов'язання передати ОСОБА_1 у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, з метою придбання товарів для задоволення власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника, шляхом їх перерахування на банківський рахунок ОСОБА_1 із використанням реквізитів електронного платіжного засобу ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.
Пунктом 2 Договору передбачено, що сума позики становить 8000 гривень, строк позики - 30 днів, дата повернення позики - 04 жовтня 2024 року, процентна ставка з другого дня користування позикою - 0,01% за день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 5%, пеня - 5%, комісія за надання кредиту - 25,21% від суми кредиту, що становить 2016,8 гривень (а. с. 6).
Відповідно до пункту 4 Договору проценти нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування позикою до дати повернення позики (включно), на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Проценти не нараховуються за перший день користування позикою.
Договір позики підписаний електронними підписами сторін, зокрема, відповідача - шляхом введення одноразового ідентифікатора - 280388. Також у Договорі вказаний номер електронного платіжного засобу відповідача НОМЕР_1 .
До кредитного договору № 2129755 від 05 вересня 2024 року як Додаток № 1 додана Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка також підписана електронними підписами сторін (а. с. 9 на звороті - 10).
З наявного в справі розрахунку видно, що заборгованість ОСОБА_1 за договором № 2129755 від 05 вересня 2024 року становить 25640 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 8000 гривень, заборгованість за процентами за користування позикою - 640 гривень, заборгованість за пенею - 15600 гривень, заборгованість за комісією - 1400 гривень (а. с. 17).
Наведені обставини свідчать про те, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем ОСОБА_1 виникли договірні зобов'язання, які випливають із вказаних вище кредитних договорів, ці договори є укладеними в письмовій формі відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитних договорів було досягнуто згоди відносно всіх їхніх істотних умов.
Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071ск20).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У частині першій статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
З матеріалів справи видно, що 27 березня 2025 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 27/03/25 (а. с. 11-12).
Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» зобов'язується відступити ТОВ «ЄАПБ» права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ЄАПБ» зобов'язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідний реєстр за плату у передбачений договором спосіб.
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, відображаються у відповідному реєстрі боржників, складеному за формою згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до пункту 1.2 договору факторингу перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного Реєстру боржників згідно Додатку № 2.
27 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладена додаткова угода № 1 до договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до боржників, зазначених у Реєстрі боржників № 1 від 27 березня 2025 року (а. с. 13).
27 березня 2025 року уповноважені представники ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» підписали акт прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 27 березня 2025 року за договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року (а. с. 14).
З Реєстру боржників № 1 видно, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 2129755 від 05 вересня 2024 року становить 25640 гривень (а. с. 16).
Аналіз наведених вище норм матеріального права та обставин справи в їх сукупності дає достатні підстави для висновку, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за вказаними вище кредитними договорами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
У цій справі договір позики, укладений між відповідачем та первісним кредитором, договір факторингу та додаткова угода до нього, укладена між первісним кредитором та ТОВ ФК «ЄАПБ» в установленому законом порядку недійсними не визнані, у зв'язку з чим у розглядуваному випадку відповідно до положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.
Звертаючись до суду ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути заборгованість за договором позики № 2129755 від 05 вересня 2024 року у розмірі 25640 гривень, з яких заборгованість за основною сумою боргу складає 8000 гривень, заборгованість за процентами за користування позикою - 640 гривень, заборгованість за пенею - 15600 гривень, заборгованість за комісією - 1400 гривень (а. с. 5).
Проте, з таким розрахунком не можна погодитись з огляду на таке.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вказане, нарахована позивачем пеня в розмірі 15600 гривень, сплата якої передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 договору позики №2129755 від 05 вересня 2024 року сума позики становить 8000 гривень, строк позики - 30 днів (до 04 жовтня 2024 року), процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення - 0,01 % за кожен день користування коштами (а. с. 6).
Відповідно до пункту 4 Договору проценти нараховуються щоденно, починаючи з другого дня користування позикою до дати повернення позики (включно), на залишок позики, виходячи із строку фактичного користування позикою та до повного погашення заборгованості за договором. Проценти не нараховуються за перший день користування позикою.
Виходячи із вказаних положень договору розмір процентів за користування коштами має становити 23 гривні 20 копійок (8000 грн * 0,01 % * 29 дн = 23,2 грн).
Такий же розмір процентів зазначений в додатку № 1 до договору позики (а. с. 9 на звороті).
Будь-які належні і допустимі докази на підтвердження продовження строку дії договору позики №2129755 від 05 вересня 2024 року в матеріалах справи відсутні.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання (пункт 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12).
Із розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» видно, що відповідач здійснив одинадцять платежів на загальну суму 5280 гривень: 03 жовтня 2024 року - 480 гривень, 09 жовтня 2024 року - 400 гривень, 14 жовтня 2024 року - 560 гривень, 22 жовтня 2024 року - 480 гривень, 28 жовтня 2024 року - 240 гривень, 01 листопада 2024 року - 640 гривень, 04 листопада 2024 року - 320 гривень, 08 листопада 2024 року - 560 гривень, 15 листопада 2024 року - 640 гривень, 23 листопада 2024 року - 560 гривень, та 29 листопада 2024 року - 400 гривень.
Зазначені платежі були зараховані кредитором на погашення заборгованості таким чином: проценти за користування позикою - 4263,2 гривень, пеня - 400 гривень, комісія - 616,8 гривень (а. с. 17).
Відповідно до пунктів 2.6.1, 2.6.2, 2.6.3 Договору у першу чергу сплачується прострочена сума позики та прострочені проценти, у другу чергу - сума позики та проценти, у третю чергу - неустойка, комісія.
Таким чином заборгованість відповідача за тілом кредиту та процентами становить 8023,20 гривень (8000 грн + 23,2 грн = 8023,2 грн.)
З урахуванням часткової оплати відповідачем та визначеної договором черговості зарахування коштів заборгованість за тілом кредиту буде становити 3360 гривень (8023,2 грн - 4263,2 грн - 400 грн (зараховані первісним кредитором на оплату пені, в стягненні якої судом відмовлено повністю) = 3360 грн).
Комісія за надання кредиту в розмірі 1400 гривень (2016,8 грн - 616,8 грн = 1400 грн) за кредитним договором № 2129755 від 24 грудня 2024 року розрахована відповідно до узгоджених між сторонами договору істотних умов та підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права суд дійшов висновку про наявність у розглядуваному випадку передбачених законом підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за договором позики, оскільки останній порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме, неповерненні грошових коштів у визначений договором строк.
У відповідності до вимог частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (18,56 %) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 561 гривня 99 копійок (3028 грн * 18,56 % = 561,99 грн).
На підставі викладеного, статей 526, 530, 610, 611, 629, 634, 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивльного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики №2129755 від 05 вересня 2024 року в розмірі 4760 (чотири тисячі сімсот шістдесят) гривень, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 3360 (три тисячі триста шістдесят) гривень, заборгованість за комісією - 1400 (одна тисяча чотириста) гривень.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 561 (п'ятсот шістдесят одна) гривня 99 (дев'яносто дев'ять) копійок.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених Цивільним процесуальним кодексом України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місця знаходження: вулиця Симона Петлюри, 30, місто Київ, код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача: Грибанов Денис В'ячеслвович, адреса місця знаходження: вулиця Лісова, 2, поверх 4, місто Бровари, Київська область.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне рішення складене 04 листопада 2025 року.
Головуючий