Справа № 163/1711/25
Провадження № 2/163/433/25
03 листопада 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У позовній заяві представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту - ТОВ «ФК ЄАПБ») просить ухвалити рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_1 39948,77 гривень заборгованості за кредитним договором № 6625380245 від 27.04.2021.
Заявлені вимоги обґрунтовано тим, що кредитний договір № 6625380245 від 27.04.2021 відповідач ОСОБА_1 уклала із ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЦФР»). Цей договір, Паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» (розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР» та з якими позичальник ознайомилась до укладення договору та до яких позичальник приєдналась, підписавши договір) складають єдиний кредитний договір.
На підставі договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк», останнє набуло право вимоги до позичальників за кредитними договорами та договорами забезпечення до них. Сторони цього договору погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованості.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №НІ/11/19-Ф, відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку № 1 до цього договору факторингу, яким є Реєстр прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 39948,77 грн, з яких: 20603,31 грн - загальна сума заборгованості по тілу кредиту; 1,70 грн - заборгованість по відсоткам; 19343,76 грн - заборгованість по комісії.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Незважаючи на це, відповідач не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 15.05.2024 позивач не здійснював жодних штрафних санкцій.
З врахуванням наведеного, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором № 6625380245 від 27.04.2021 в розмірі 39948,77 грн, яка складається із: тіла кредиту - 20603,31 грн, відсотків - 1,70 грн, комісії - 19343,76 грн.
Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 21.08.2025, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Сторонам визначені строки для подання заяв по суті спору у формі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 21.08.2025 та примірник матеріалів позову відповідач отримала 28.08.2025.
У визначений судом строк відповідач відзиву на позов не подала, будь-яких заяв щодо процедури розгляду справи не надіслала.
Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.
На підставі досліджених в справі доказів суд встановив такі фактичні обставини.
27 квітня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 6625380245.
Договором визначено, що кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (п.1.1 Договору).
Сума кредиту - 21499,00 гривень; строк, на який надається кредит - 24 (п.1.2 Договору).
Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту №5380245, який є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.3 Договору).
У паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5380245 визначено, що розмір процентної ставки при наданні кредиту становить 10,00% від суми кредиту, щомісячні проценти у пільговий період 6,00% від суми кредиту згідно з графіком платежів, загальні проценти 0,01% від суми боргу за договором згідно з графіком платежів.
Відповідно до п.1.4 кредитного договору позичальник доручила кредитодавцю виплатити/сплатити за рахунок отриманого кредиту такі суми грошових коштів за наступними реквізитами:
15000,00 грн - переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 у АТ «Таскомбанк» за рахунок кредиту згідно КД 6625380245 від 27.04.2021;
3600,00 грн - оплата страхового платежу за договором страхування № 6625380245-С від 27.04.2021, отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС»;
800,00 грн - оплата страхового платежу за договором страхування № 6625380245-ЛО від 27.04.2021, отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС»;
200,00 грн - оплата за електронний ключ доступу до додатку «SUPPORT.UA», SU6625380245 від 27.04.2021;
399,00 грн - оплата за електронний ключ доступу до додатку «RADAR.Sereen», пакет ЕКОНОМ, КД6625380245 від 27.04.2021.
07 жовтня 2016 року між ПАТ «Таскомбанк» /новий кредитор/та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» /первісний кредитор/ був укладений договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий позичальник набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти в сумі, що дорівнює ціні у порядку і строки, встановлені цим договором (п.2.1 Договору).
У пункті 2.2. цього Договору визначено, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов'язаний набувати такі права вимоги шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимоги (зразок якого наведено у додатку № 1 до цього Договору) із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників. Підписані сторонами відповідні Реєстри прав вимоги є невід'ємною частиною цього Договору.
Розмір заборгованостей позичальників, права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому Реєстрі до цього Договору. Реєстр права вимоги складається сторонами в паперовому і електронному вигляді. Реєстр прав вимоги на паперовому носії (з основною інформацією за кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками і сторін і скріплюється печатками сторін. Реєстр прав вимоги на електронному носії (з додатковою інформацією за кредитними договорами) передається первісному кредитору новому кредитору і повинен повністю відповідати Реєстру прав вимоги на паперовому носії в частині основної інформації за кредитними договорами, підписаному сторонами.
15 травня 2024 року між АТ «Таскомбанк» /клієнт/ та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» /фактор/ укладено Договір факторингу № НІ/11/19-Ф, за умовами якого фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до позичальників, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимоги, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього Договору (п.2.1 Договору).
За актом прийому-передачі від 15.05.2024 АТ «Таскомбанк» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» Реєстр прав вимоги кількістю 7234, після чого, з урахуванням пункту 2.1 Договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, від клієнта до фактора переходять права вимоги боргу від позичальників і фактор стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно їх боргів.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги, який є додатком №1 до Договору факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024, у ньому боржником зазначена ОСОБА_1 за кредитним договором №6625380245 від 27.04.2021 із загальною сумою заборгованості 39948,76 грн, з яких: 20603,31 грн - заборгованість по тілу кредиту, 1,70 грн - заборгованість по відсоткам, 19343,76 грн - заборгованість по комісії.
Аналогічна сума заборгованості за кредитним договором № 6625380245 відображена у зробленому позивачем розрахунку заборгованості.
Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ч.ч.1, 2 ст.10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання не-сприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 1 статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).
Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.
У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Частина 4 статті 263 ЦПК України визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування від-повідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012, від 02 листопада 2021 року у справі №905/306/17).
У цій справі за обставинами, наведеними у позовній заяві, кредитний договір № 6625380245 від 27.04.2021 заборгованість за яким є предметом цього позову, був укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 . В подальшому ТОВ «ФК «ЦФР» передало своє право вимоги ТОВ «Таскомбанк», яке, у свою чергу, передало вказане право вимоги позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Як на підставу переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредит-ним договором № 6625380245 від ТОВ «ФК «ЦФР» до ТОВ «Таскомбанк» позивач посилається на договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року.
Проте, сам по собі договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016ТОВ від 07 жовтня 2016 року у наданому суду вигляді цієї обставини аж ніяк не підтверджує.
Як зазначалося вище, відповідно до змісту цього договору ТОВ «ФК «ЦФР» відступило право вимоги АТ «Таскомбанк». Таке відступлення відбувається за плату, на підставі відповідних реєстрів прав вимог (п.2.2).
Всупереч вищевикладеному правовому висновку у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №905/306/17 позивач не надав суду як Реєстру прав вимоги, до якого включена відповідач ОСОБА_1 як боржник за кредитним договором № 6625380245 від 27.04.2021, так і підтвердження оплати АТ «Таскомбанк» грошових коштів за відступлення такого права.
Відповідно до п.1.8 договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016ТОВ від 07 жовтня 2016 року Реєстр прав вимоги - погоджена сторонами форма реєстру прав вимог, що передаються за цим договором з переліком кредитних договорів і договорів забезпечення, інформації щодо позичальників, поручителів, розміру зобов'язань кожного з позичальників із зазначенням сум заборгованостей.
У пункті 1.4 цього ж договору визначено, що заборгованість - це невиконані позичальником грошові зобов'язання перед первісним кредитором в частині залишку суми заборгованості відповідно до умов кредитного договору станом на дату відступлення прав вимоги новому кредитору згідно графіку, зазначеному в п.3.1.2 цього до-говору.
Однак встановити зміст пункту 3.1.2 указаного договору для суду не видається можливим, оскільки копія цього договору надана суду не в повному текстовому обсязі, а саме надана суду копія містить лише пункти договору з 1.1. по 3.1.1 та з 6.5 по 11, а текст пунктів з 3.1.2 по 5.1 в розпорядженні суду відсутній.
Тобто, суд не має навіть можливості здійснити аналіз усіх умов договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року та зробити висновок про його взаємозв'язок із подальшими діями ТОВ «Таскомбанк» як новим кредитором.
Аналіз зазначеного договору відступлення права вимоги у наданому суду вигляді дає підстави для висновку про те, що він укладений за довго (більш як за чотири роки) до укладення кредитного договору № 6625380245 від 27.04.2021, що у своєму хронологічному алгоритмі виключає їх можливий взаємозв'язок у правовідносинах відступлення прав вимоги по кредитній заборгованості за цим кредитним договором.
Позивач не надав жодного доказу, який би вказував на те, що відступлення прав вимог до відповідача від ТОВ «ФК «ЦФР» до АТ «Таскомбанк» відбулося, у тому числі за договором № ТАСЦФР-10-2016ТОВ від 07 жовтня 2016 року.
За викладених обставин та за відсутності інших доказів, викладене не дає достатніх підстав вважати, що між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» відбулося відступлення прав вимоги до відповідача за кредитним договором № 6625380245 від 27.04.2021.
У зв'язку із цим, у суду відсутні підстави вважати, що укладений в подальшому між ТОВ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» договір факторингу № НІ/11/19-Ф від 15.05.2024 на законних підставах охоплює кредитну заборгованість за договором №6974624428 від 24.03.2020.
Зазначене, у свою чергу, свідчить про недоведеність позивачем порушення його майнових прав, а відтак і наявності у нього права на подання цього позову до відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або від-сутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При поданні позову позивач не вжив необхідних заходів та не надав суду належних доказів переходу права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним до-говором № 6625380245 від 27.04.2021 від ТОВ «ФК «ЦФР» до ТОВ «Таскомбанк».
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
У паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 5380245, який є невід'ємною частиною кредитного договору № 6625380245 від 27.04.2021, міститься посилання на Закон України «Про споживче кредитування», а тому на спірні правовідносини у цій справі поширюється також дія Закону України «Про захист прав споживачів».
У постанові Верховного Суду від 11.12.2024 у справі №753/25744/21 зазначено, що держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору.
Всупереч вище наведеним вимогам матеріального, процесуального права та правовим позиціям Верховного Суду позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування фактів та обставин, на які посилаються як на підставу заявлених позовних вимог.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на все-бічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.89 ЦПК України).
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2 ст.89 ЦПК України).
Таким чином, враховуючи вище наведені положення чинного процесуального та матеріального законодавства, а також досліджені у справі докази, суд, оцінивши їх з точки зору достатності для встановлення фактичних обставин, якими обґрунтовуються заявлені позовні вимоги, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю заявлених вимог.
У зв'язку з відмовою в позові понесені позивачем витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6625380245 від 27.04.2021 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Інформація про сторін:
позивач - ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»; місце знаходження - вулиця Симона Петлюри, буд.30, місто Київ; код ЄДРПОУ - 35625014;
відповідач - ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 .
Головуючий : суддя О.С.Павлусь