Справа № 161/9934/25
Провадження № 3/161/3291/25
30 жовтня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Антіпова Т.А., за участю секретаря судового зсідання - Семенової І.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Полетила П.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.05.2025 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов для розгляду протокол серії ЕПР № 318479 від 02.05.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідно до якого 02.05.2025 року о 21:45 годин водій ОСОБА_1 в місті Луцьк, Театральний Майдан 1, керував транспортним засобом Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя.
Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та проходження такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, а саме почав втікати з місця зупинки транспортного засобу.
Вищевказані дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення п.2.5 ПДР та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вину в інкримінованому правопорушенні заперечили, просили закрити провадження у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Узагальнені заперечення особи зводяться до відсутності належних доказів вини, порушення порядку складення протоколу, незрозуміла причина для зупинки працівниками поліції транспортного засобу.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, дійсно в той вечір, 02.05.2025 року, його транспортний засіб під його керуванням зупинили працівники поліції, та не пояснивши конкретну причину для такої зупинки, попросили надати документи, вийти з автомобіля, і одразу ж запропонували йому пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, на що він спочатку погодився. Проте, згодом, вирішив пройти такий огляд в медичному закладі, про що повідомив працівника поліції. Йому було запропоновано зачинити його транспортний засіб та пересісти до службового автомобіля працівників поліції, що він і зробив. В цей період часу, його друзі почали себе агресивно та неадекватно поводити, на що працівники поліції зреагували та затримали їх. Всі ці дії, що відбувались навколо, налякали його, і він залишив службовий транспортний засіб працівників УПП у Волинській області, оскільки злякався упередженості дій працівників УПП у Волинській області і до нього, з огляду на поведінку осіб, які перебували разом з ним в транспортному засобі Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , а саме виражались нецензурною лайкою, намагалась відчинити двері у службовий автомобіль та взяти до рук газоаналізатор.
Після цього його було затримано та доставлено до Луцького РУП ГУНП, у відділенні поліції, де він неодноразово заявляв працівникам поліції, що готовий пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте, працівники поліції відмовили йому у такому огляді. Просив врахувати його пояснення та закрити адміністративний матеріал щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвокат Полетило П.С., під час розгляду справи підтримав позицію свого довірителя, його вину в інкримінованому правопорушенні заперечував, просив закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у справі докази, в тому числі відтворивши відеозапис з місця події, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Зміст цього права полягає в тому, що кожен має право звернутись до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (п.2 рішення Конституційного Суду України 25.12.1997 року по справі №9-зп).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутись до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 р. водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 02.05.2025 року, о 23:35 годин інспектором роти 1 батальйону УПП у Волинській області капітаном поліції Скоп Д.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 318479, яким зафіксовано вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 318479, що 02.05.2025 року, о 21:45 годин водій ОСОБА_1 , в місті Луцьк, Театральний Майдан 1, керував транспортним засобом Renault Megan, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та проходження такого огляду у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, а саме почав втікати з місця зупинки транспортного засобу.
Суд звертає увагу на наступні обставини.
З дослідженого судом відеозапису вбачається та підтверджуються наступні обставини справи: працівник поліції після зупинки транспортного засобу повідомив ОСОБА_1 , що на службовий планшет працівників поліції надійшла інформація про те, що водій транспортного засобу темного кольору перебуває у стані алкогольного сп'яніння, в зв'язку із чим йому було запропоновано вийти з автомобіля та пройти на місці зупинки транспортного засобу огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що ОСОБА_1 погодився. Проте, дане відео не містить доказів того, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього наявні ознаки алкогольного сп'яніння, які саме це ознаки.
Суд констатує, що відтворивши відеозапис, на якому зафіксовано порядок складання працівниками поліції відносно ОСОБА_1 матеріалів про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, візуально не вбачалось у ОСОБА_1 явних ознак алкогольного сп'яніння, про які зазначено в протоколі. Так, ОСОБА_1 не мав вираженого тремтіння пальців рук, шкіра не мала явного червоного забарвлення, розмова спокійна та чітка, поведінка адекватна.
Так, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому «Інструкція»). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому, відповідно до п.6. розділу I, п. 1 розділу II Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський, на місці зупинки транспортного засобу, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже, лише при наявності перелічених ознак у поліцейського виникають достатні підстави вважати, що водій перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Ці ознаки мають бути зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним.
Також судом встановлено, що з даного відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що працівником поліції не було роз'яснено ані суті адміністративного правопорушення, ані прав та обов'язків громадянина, передбачені ст. 63 Конституцією України та ст. 268 КУпАП.
З вказаного відеозапису вбачається, що на місці зупинки транспортного засобу, працівниками поліції не складено акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних приладів, з якого вбачалась б відмова останнього пройти вказаний огляд, та не виписано направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в медичному закладі. Вказані дії вчинялись працівниками поліції вже у відділі Луцького РУП ГУНП, після затримання ОСОБА_1 та його знайомих.
Судом встановлено, що безпосередньо у провину ОСОБА_1 ставиться відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, та проходження такого огляду у медичному закладі. Однак, до моменту залишення порушником місця події поліцейськими не повідомлялось ОСОБА_1 про його адміністративне затримання та заборону залишати місце події. Після повторного виявлення та затримання порушника, та доставлення його до Луцького РУП ГУНП, останній декілька разів висловлював згоду щодо проходження огляду у встановленому законом порядку, що відбувалось в межах двох годин від дати зупинки транспортного засобу, проте йому не надали таку можливість.
Відмова працівників поліції провести огляд на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, саме в наслідок спроби ОСОБА_1 залишення місця події, не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, та не може бути розцінена судом як дійсна безумовна відмова від проходження огляду на виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім цього, судом було задоволено клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , - адвоката Полетило П.С. про виклик в судове засідання працівників поліції, які складали протокол щодо ОСОБА_1 , для з'ясування всіх обставин справи: зупинки, проходження огляду, затримання та складання адміністративних матеріалів.
Так, поліцейського взводу 2 роти 1 батальйону УПП у Волинській області рядового поліції Борейка Івана Вікторовича та інспектора взводу 1 роти 1 батальйону УПП у Волинській області капітана поліції Скоп Дмитра Володимировича викликали в судові засідання, які призначались на 02.09.2025 року, на 29.09.2025 року та 30 жовтня 2025 року. Проте, в жодне з цих засідань працівники поліції не з'явились, причини своєї неявки суду не повідомили. Лише 22.10.2025 року до суду надійшло повідомлення заступника начальника УПП у Волинській області ДПП Андрія Мідліка щодо неможливості забезпечення явки вищевказаних працівників поліції з огляду на їх перебування у відрядженні.
Відповідно до статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь та доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Положеннями ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналізуючи у сукупності викладені в протоколі обставини, докази по справі, суд встановив, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом вказували на винні дії ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на виявлення ознак алкогольного сп'яніння.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, вказані вище обставини в сукупності дають підстави для висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130 КУпАП, п. 1 ст. 247 КУпАП, суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова