Справа № 161/2738/25
Провадження № 2/161/1863/25
04 листопада 2025 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Антіпової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання - Семенової І.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - адвоката Макари О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
10.02.2025 року позивач звернувся до суду із вищезазначеною позовною заявою, в якій просить суд: стягувати з ОСОБА_2 , на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі , що становить частку від усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до закінчення ним навчання, але не більше, як до досягнення двадцяти трьох років у зв'язку із тим, яка з цих обставин настане першою; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 24 250,00 грн. витрат, пов'язаних з навчанням сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з договором про навчання в закладі вищої освіти № 197/24 від 12.08.2024 року, договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року та витрат на проживання в гуртожитку.
Позов обґрунтовує тим, що з 03 вересня 2006 року по 16.12.2013 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від шлюбу мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 14.11.2013р. по цивільній справі № 161/17857/13-ц постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частини від усіх видів йог заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, про що було видано виконавчий лист від 18.12.2013 року.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16.12.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Зазначає про те, що їх син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 досягає повноліття, та, відповідно з цього часу призначені аліменти на його утримання перестануть стягуватися.
Окрім цього, зазначає про те, що їх син на теперішній час навчається на 1-му курсі станкового і монументального живопису в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури на очній формі навчання і на контрактній основі, що підтверджується договором № 197/24 від 12.08.2024 року, договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року та випискою з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи. Вартість навчання згідно з умовами про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року складає 42500,00 грн. на рік.
Так, позивач зазначила, що їх з відповідачем спільний син проживає разом із нею та перебуває на її повному утриманні, проте вона не може самостійно утримувати сина, оскільки її доходи від здійснення підприємницької діяльності, є на рівні мінімальної заробітної плати по Україні, як платник єдиного податку вона перебуває на 2-ій групі з 01.04.2020 року.
Виконавчий лист щодо стягнення аліментів від 18.12.2013 року позивачем передано на виконання до ВДВС у м. Луцьку, а тому 25.12.2013 року державним виконавцем було відкрите виконавче провадження №41356654. Стягнення аліментів виконавчою службою проводиться із заробітної плати відповідача, яку йому нараховують за роботу на посаді лікаря-стоматолога в Луцькій міській стоматологічній поліклініці.
Отже, зазначає про те, що відповідач є працездатним лікарем-стоматологом в Луцькій міській стоматологічній поліклініці та його середній заробіток на місяць складає 17000,00 грн., інших аліментів відповідач не сплачує, тому має можливість надавати грошову допомогу на утримання спільної дитини.
Оскільки її доходи є недостатніми для того, щоб покрити усі витрати на придбання необхідних речей та вартості навчання, проживання в гуртожитку, проїзду до місця навчання та до дому, тому, з урахуванням вартості проживання, проїзду, харчування, одягу, засобів повсякденного вжитку, предметів для навчання, тощо, вважає, що можливо визначити розмір аліментів на утримання сина ОСОБА_4 , який продовжує навчання, у розмірі частки від усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, з дня подання позову до суду і до закінчення навчання, але не довше, ніж до досягнення дитиною 23 років.
Додатково зазначає про те, що син проживає в гуртожитку, який розміщений при Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, вартість за проживання в якому складає 6000,00 грн. за півроку, отже відповідач має відшкодувати позивачеві 3000,00 грн., як половину такої вартості.
Отже, просить стягнути з відповідача половину вартості за навчання, що складає 21250,00 грн. (за половину навчального року 2024/2025, 42500,00/2), вартість за половину проживання у гуртожитку 3000,00 грн. (6000,00 грн./2), а всього витрат, пов'язаних з навчанням сина в розмірі 24250,00 грн. (3000,00 +21250,00).
На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12.02.2025 року у зазначеній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с. 37).
10.03.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого позовні вимоги ОСОБА_1 ним не визнаються, та просить суд відмовити в їх задоволенні (а.с. 43-46). Посилається на те, що до досягнення їх спільним з позивачем сином ОСОБА_4 повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) він стабільно сплачував аліменти на його утримання та не ухилявся від свого обов'язку утримувати дитину. Посилається на те, що на теперішній час він не перебуває в офіційному шлюбі, але проживає в фактичних шлюбних відносинах з цивільною дружиною, з якою вони ведуть спільне господарство. В цих відносинах народилась дитина, син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно, він, як батько малолітнього ОСОБА_6 , несе також обов'язок щодо матеріального утримання та фінансового забезпечення даної дитини. Окрім цього, посилається на те, що він є годувальником для своєї непрацездатної матері, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , якій встановлено 1 групу інвалідності довічно, оскільки розмір її пенсії є фактично мінімальний. Тому, половина його доходу, яку він отримує на посаді лікаря - стоматолога - терапевта в КП «Луцька міська стоматологічна поліклініка» йде на забезпечення належних умов проживання батьків. Зазначає про те, що, з урахуванням його складу сім'ї, його дохід повністю витрачається на щоденні потреби, враховуючи комунальні платежі, оплату житла та допомогу матері, купівлю необхідного одягу, продуктів харчування, медикаментів, оплата проїзду до місця роботи. Зазначає, що він не має у власності житла, ніяких придбань на суму, яка б перевищувала десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, він не здійснював. Окрім цього вважає також безпідставними позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з нього додаткових витрат, пов'язаних навчанням сина, з огляду на те, що у випадках, коли дитина потребує матеріальної допомоги у зв'язку із навчанням до досягнення нею двадцяти трьох років, правила ст. 185 СК України (додаткові витрати на дитину) не застосовуються. Окремо, звертав увагу суду на те, що своєї згоди на навчання сина за межами міста, в якому він зареєстрований та проживає, він не надавав. Обрання напрямку та закладу навчання, а саме: «Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури» м. Київ, з ним, як з батьком не узгоджувалось, як і не приймалось спільне рішення на відповідних умовах навчання сина на контрактній формі навчання. Враховуючи викладене, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
09.06.2025 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, згідно зі змістом якої вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Просила задовольнити її позовні вимоги, як підставні та обґрунтовані, в повному обсязі (а.с. 70-74). Додатково зазначила, що після розірвання шлюбу між ними та призначення аліментів за рішення суду від 14.11.2013 року, відповідач перестав спілкуватися та бачитися на постійній основі зі своїм сином, ОСОБА_4 , не цікавився його життям, побутом, не підтримував з ним близьких стосунків, не піклувався про фізичних та духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не виявляв інтересу до його внутрішнього світу, не створював умов для отримання ним освіти, не відвідував його за місцем проживання та навчання, фінансово не допомагав, окрім сплати аліментів. Просила врахувати, що відповідачем не надано суду доказів щодо доходів його цивільної дружини, від якої він має малолітнього сина, ОСОБА_6 . Також, просила суд врахувати, що вона за період з 01.09.2024 року по 30.05.2025 року перерахувала на картку сина ОСОБА_4 71560,00 грн. для його належного проживання, харчування і навчання. Також, нею додатково сплачено за гуртожиток в сумі 10098,00 грн. Отже, з вересня 2024 року по травень 2025 року вона на утримання спільного з відповідачем сина, ОСОБА_4 , витратила 105908,00 грн. (24250,00 грн. +71560,00 грн.+10098,00 грн.). Тоді, як відповідачем за період з 01.09.2024 року по січень 2025 року сплачено аліменти на суму 22671,67 грн. та 5000,00 грн. у вересні 2024 року перерахування готівкових коштів на картку сина, а загалом - 27671,67 грн., що майже в чотири рази менше від потреб на утримання повнолітнього сина, який навчається на денній формі навчання. Враховуючи те, що їх спільний син ОСОБА_4 навчається на денній формі навчання, яка призводить до неможливості студента офіційно працювати та отримувати дохід, а, отже дитина об'єктивно потребує матеріальної допомоги від своїх батьків на час навчання, адже сама по собі денна форма навчання позбавляє повнолітню дитину можливості працювати та утримувати себе самостійно. Просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судовому засіданні позивач підтримала вимоги позовної заяви, та додатково пояснила суду, що відповідач, який є батьком їх спільного сина, ОСОБА_4 , сплачував аліменти на утримання дитини до досягнення сином повноліття, проте жодних додаткових витрат та матеріальної допомоги їй не надавав. З вересня 2024 року син почав навчатися на 1-му курсі станкового і монументального живопису в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури на очній формі навчання і на контрактній основі, вартість навчання за рік якого становить 42500,00 грн., а також проживає в гуртожитку, вартість якого становить 12000,00 грн. за рік. Всі ці витрати оплачені позивачем самостійно, без матеріальної участі і допомоги відповідача. ІНФОРМАЦІЯ_3 їх спільному синові - ОСОБА_4 виповнилось 18 років, та з відповідача припинили стягнення аліментів на дитину, яка досягла повноліття. Вважає, що відповідач, який є фізично здоровою людиною, офіційно працює лікарем-стоматологом в Луцькій міській стоматологічній поліклініці, має можливість сплачувати аліменти на дитину, яка продовжує навчатись. Щодо тверджень відповідача про неузгодження із ним вибору навчального закладу, міста, в якому син почав навчатись, та саме контрактної форми навчання, пояснила суду, що узгодити всі ці питання з відповідачем в добровільному порядку не виявлялось за можливе, оскільки він вже давно заблокував її в месенджерах, перестав спілкуватись будь-яким чином із нею та із сином, участь у житті сина приймає лише шляхом сплати аліментів, які стягувались державним виконавцем за виконавчим листом Луцького міськрайонного суду Волинської області. Окрім цього, пояснила суду, що син закінчив перший курс станкового і монументального живопису в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, здав літню сесію та вирішив вступити до іншого навчального закладу, а саме: на архітектурний факультет Київського національного університету будівництва і архітектури денної форми навчання, контрактна основа, студентом якого з 01.09.2025 року він є, про що подала відповідні докази. З огляду на вищевикладене, просила позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача ОСОБА_2 , - ОСОБА_8 в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Додатково пояснила суду, що навчання спільного сина сторін на контрактній основі в вищому навчальному закладі, не є додатковими витратами на дитину, в розумінні ст. 185 СК України, повинні охоплюватися аліментами, які сплачувались відповідачем, а тому такі позовні вимоги не підлягають до задоволення. Окрім цього, заперечує проти задоволення позовних вимог щодо стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчатись, в розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), оскільки на його утриманні перебуває син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та мати, яка є інвалідом першої групи за загальним захворюванням, довічно. Просили відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, приходить до наступних висновків.
Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Способи захисту передбачені ст. 16 ЦК України.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази надаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3,4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст. 78 ЦПК України).
За змістом частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст виниклих правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи сторони з 03 вересня 2006 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який 16.12.2013 року за рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області розірвано (а.с. 30-31).
У колишнього подружжя від даного шлюбу є спільна дитина, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 10).
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14 листопада 2013 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі частини від усіх видів йог заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16 жовтня 2013року і до досягнення дитиною повноліття, про що було видано виконавчий лист від 18.12.2013 року; на виконання даного рішення суду 18.12.2013 року видано виконавчий лист (а.с. 32-33).
Як вбачається з Виписки з Єдиної державної електронної бази з питань освіти щодо документів про освіту та інформації про навчання особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 21.08.2024 року зарахований до Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури на денну контракту форму навчання, до структурного підрозділу образотворчого мистецтва та реставрації; спеціалізація: - освітня програма: Станковий і монументальний живопис; дата початку і закінчення навчання: 01.09.2024 - 30.06.2028 роки (а.с. 19), що також підтверджується договором № 197/24 від 12.08.2024 року про навчання у закладі вищої освіти від 12.08.2024 року, та Договором про надання платної освітньої послуги для підготовці фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року (а.с. 11-18).
Як вбачається з Договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців №85/2024 від 12.08.2024 року передбачено, що загальна вартість платної освітньої послуги за весь строк навчання становить 170000,00 грн.. Пунктом 8-10 даного Договору визначено оплату надання платної освітньої послуги та порядок розрахунків (а.с. 65-17), зокрема:
За 2024/2025 навчальний рік - 42500,00 грн.
За 2025/2026 навчальний рік - 42500,00 грн.
За 2026/2027 навчальний рік - 42500,00 грн.
За 2027/2028 навчальний рік - 42500,00 грн.
Оплата здійснюється в безготівковій формі щосеместрово та не пізніше, ніж за 10 днів від початку навчального року, семестру, а саме:
-щороку - плата за навчання вноситься за весь навчальний рік до 10 вересня;
-щосеместрово - плата за навчання вноситься за перший семестр до 10 вересня навчального року, за другий семестр - до 10 лютого навчального року (пункт 10 Договору).
Як вбачається з дублікату чеку від 12.08.2024 року та копії платіжної інструкції 0.0.4142568543.1 від 19.01.2025 року, ОСОБА_1 здійснила оплату за навчання сина ОСОБА_3 , зокрема: в сумі 21250,00 за 2024/2025 навчальний рік (за перший семестр), та другий семестр 2024/2025 навчальний рік в сумі 21250,00 грн. (а.с. 21-22).
Договором № 16 від 01.09.2024 року про надання в тимчасове користування ліжко-місця в гуртожитку, передбачено надання в тимчасове платне користування 1,5 (півтора) ліжко-місце в кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку НОМА за адресою: АДРЕСА_1 , для тимчасового проживання Мешканця ОСОБА_3 . Термін дії договору: з 01.09.2024 року по 30.06.2025 року. Вартість проживання становить 12000,00 грн.: за період з 01.09.2024 року по 31.01.2025 року - 6000,00 грн., за період з 01.02.2025 року по 30.06.2025 року - 6000,00 грн. (а.с. 24-26).
Відповідно до копії платіжної інструкції 0.0.4147408620.1 від 21.01.2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж на суму 6000,00 грн. за проживання в гуртожитку ОСОБА_3 (а.с. 23).
Згідно з довідкою декана архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури № 358 від 25.09.2025 року, ОСОБА_3 дійсно є студентом 1-го курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури денної форми навчання, контрактна форма навчання. Навчання в КНУБА закінчується 30.06.2029 року (а.с. 131).
Як вбачається з Договору про надання платної освітньої послуги №АРХ-16125 від 13.08.2025 року передбачено, що предметом даного Договору є фінансові зобов'язання Замовника ( ОСОБА_1 ) щодо оплати освітньої послуги, що надається Здобувачу освіти ( ОСОБА_3 ) Закладом освіти. З 1 курсу навчання Денна форма здобуття освіти для здобуття ступеня Бакалавр за спеціальністю G17Архітектура та містобудування за освітньою програмою Архітектура та містобудування.
Загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми становить 168000,00 грн.. Вартість платної освітньої послуги за один навчальний рік визначається наказом ректора та складає 42000,00 грн. Оплата здійснюється в безготівковій формі щосеместрово протягом 5 діб після зарахування, а в подальшому, не пізніше 10 днів після початку: семестру (10 вересня в осінньому семестрі та 19 лютого у весняному семестрі) або навчального року (10 вересня) (а.с. 134).
Як вбачається з платіжної інструкції 0.0.4498186802.1 від 14.08.2025 року, ОСОБА_1 здійснила оплату за навчання сина ОСОБА_3 , в сумі 21000,00 згідно Договору АРХ-16125 (а.с. 130-зворотній бік).
Договором № 183 від 01.09.2025 року про надання в тимчасове користування ліжко-місця в гуртожитку, передбачено надання в тимчасове платне користування 1,5 (півтора) ліжко-місце в кімнаті № НОМЕР_2 гуртожитку НОМА за адресою: АДРЕСА_1 , для тимчасового проживання Мешканця ОСОБА_3 . Термін дії договору: з 01.09.2025 року по 30.06.2026 року. Вартість проживання становить 18000,00 грн.: за період з дня поселення і до 31.01.2026 року - 9000,00 грн., за період з 01.02.2026 року по 30.06.2026 року - 9000,00 грн. (а.с. 126-129).
Відповідно до копії платіжної інструкції 0.0.4536909635.1 від 11.09.2025 року ОСОБА_1 здійснила платіж на суму 9000,00 грн. за проживання в гуртожитку ОСОБА_3 (а.с. 130).
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Стягнення аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання є одним із способів захисту інтересів таких осіб, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для реалізації їх права на вищу освіту, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними не більш як двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України у редакції, чинній на час вирішення справи, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
При вирішенні справи суд бере до уваги ту обставину, що обов'язок по утриманню дитини, в тому числі й повнолітньої, покладається на обох батьків у повній мірі.
У зв'язку з викладеним, суд вважає встановленим той факт, що спільний син сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , продовжує навчання, є студентом 1 курсу архітектурного факультету Київського національного університету будівництва і архітектури денної форми навчання, контрактна форма навчання, не має самостійного заробітку та будь-якого доходу, у зв'язку із чим суд доходить висновку, що останній потребує матеріальної допомоги на навчання.
Так, як вбачається з довідки про доходи, виданої КП «Луцька міська стоматологічна поліклініка» 19.02.2025 року ОСОБА_2 , останній працює в КП «Луцька міська стоматологічна поліклініка» на посаді лікаря стоматолога терапевта, загальна сума його доходу за період з лютого 2024 по січень 2025 року становить 267848,68 грн., сплачені аліменти в розмірі 54908,98 грн. (а.с. 47).
Отже, відповідач є здоровою, працездатною особою, спроможний надавати таку матеріальну допомогу своєму повнолітньому синові, який продовжує навчання.
Проте, суд враховує перебування на утриманні відповідача малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , відповідно до якого в графі «батько» зазначений « ОСОБА_9 » (а.с. 48) та, також, бере до уваги наявність у матері відповідача - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інвалідності першої А групи за загальним захворюванням, яка встановлена ОСОБА_7 довічно; яка потребує постійного стороннього догляду та допомоги, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК № 587428 від 18.03.2024 року (а.с. 50), та інформацією про осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в житлі за адресою: АДРЕСА_2 , до складу яких входять: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 135).
Отже, вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі, що становить частку від усіх видів заробітку (доходу) батька щомісячно, приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що розмір заявлених до стягнення аліментів має розумно співвідноситися з мінімальним рекомендованим розміром аліментів на одну дитину, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (ч. 2 ст. 182 СК України), враховуючи перебування на утриманні відповідача малолітнього сина, матері - інваліда першої А групи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме, щодо стягнення аліментів з відповідача в розмірі 1/3 частки усіх видів його заробітку (доходу), що буде відповідати принципам розумності та справедливості.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 24 250,00 грн. витрат, пов'язаних з навчанням сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з договором про навчання в закладі вищої освіти № 197/24 від 12.08.2024 року, договору про надання платної освітньої послуги для підготовці фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року та витрат на проживання в гуртожитку, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами по справі, спільний син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 набув повноліття.
Отже, до 15.02.2025 року витрати, які позивач сплачувала за навчання сина в вищому навчальному закладі, відповідно до положень ст. 185 СК України, відносяться до додаткових витрат на дитину, та які не можуть бути предметом розгляду справи про стягнення аліментів на повнолітніх дітей, які продовжують навчання.
Враховуючи викладене, стягненню з відповідача підлягають витрати, сплачені позивачем та підтверджені документально, за період навчання сина сторін - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за другий семестр 2024/2025 навчального року в розмірі 10625,00 грн. (21250,00/2), відповідно до платіжної інструкції 0.0.4142568543.1 від 19.01.2025 року на суму 21250,00 грн., тобто після досягнення сином сторін повноліття (а.с. 22).
А також сума, сплачена за проживання в гуртожитку за другий семестр 2024/2025 навчального року в розмірі 3000,00 грн. (6000,00/2), відповідно до копії платіжної інструкції 0.0.4147408620.1 від 21.01.2025 року на суму 6000,00 грн., тобто за період після досягнення ОСОБА_3 повноліття (а.с. 23).
Відповідно до положень ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що позов подано до суду 06.02.2025 року, позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.02.2025 року та до закінчення навчання, чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку, - у зв'язку із тим, яка із зазначених обставин настане першою.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення аліментів, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст.ст.2-5, 11-13, 76-82, 141, 263-268, 352, 354, 355 ЦПК України,ст.ст.181, 185 СК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), аліменти на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.02.2025 року та до закінчення навчання, чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку, - у зв'язку із тим, яка із зазначених обставин настане першою.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), 13 625 (тринадцять тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок витрат, пов'язаних з навчанням сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з договором про навчання в закладі вищої освіти № 197/24 від 12.08.2024 року, договору про надання платної освітньої послуги для підготовці фахівців 85/2024 від 12.08.2024 року та витрат на проживання в гуртожитку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), судовий збір в дохід держави в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до обов'язкового негайного виконання.
У задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі складення рішення відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України- з дня складення рішення в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.А. Антіпова