Справа № 677/1267/25
іменем України
04 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного взяття на військовий облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , попри наявність чинного запису у військовому квитку про зняття з військового обліку за станом здоров'я;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 внести до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наявного у військовому квитку запису про непридатність до військової служби та зняття з обліку.
Позивач в підтвердження позовних вимог зазначив, що у 09.04.2014 ІНФОРМАЦІЯ_3 був визнаним непридатним до проходження військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я та після цього позивач не проходив повторної військово-лікарської комісії. В подальшому, позивач вимушено виїхав з Луганської області та у 2019 році був взятий на облік, як внутрішньо переміщена особа. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_1 було вчинено дії щодо повторного взяття позивача на військовий облік. Оскільки позивач вважає дії відповідача протиправними, він звернувся в суд за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою суду від 28 вересня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що ОСОБА_1 не надав документів, які б підтверджували затвердження його непридатності штатною ВЛК, не надав документів ВЛК на підставі якого його визнано непридатним до несення військової служби.
Суд, дослідивши матеріали справи, при вирішенні спору враховує наступне.
Судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 02.01.2019 №6809-5000006006 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
19.07.2024 року позивач взятий на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , у 09.04.2014 комісією при Краснолуцькому МВГ Луганської області визнаний непридатним до проходження військової служби.
Позивачу, 16.02.2022, відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №776468, встановлено ІІ групу інвалідності.
Як зазначає позивач, сільською радою 06.03.2025 року було вручено повістку з вимогою з'явитись 12 березня 2025 року для проходження ВЛК.
Представником позивача, 10.04.2025 року направлено адвокатський запит №27032511/01 до ІНФОРМАЦІЯ_5 , в якому просив надати інформацію щодо виключення з військового обліку у 2014 року ОСОБА_1 , і надати копії підтверджуючих документів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії режиму воєнного стану неодноразово продовжувався та діє на час розгляду справи.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII).
Частиною 2 статті 1 Закону № 2232-XII встановлено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону № 2232-XII, військовий обов'язок крім іншого також включає:
-взяття громадян на військовий облік;
-дотримання правил військового обліку.
Згідно із частинами 5, 7, 8 статті 1 Закону № 2232-XII, від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують в тому числі центри рекрутингу, районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Однією із категорій на які поділяються громадяни України щодо військового обов'язку відповідно до частини 9 статті 1 Закону № 2232-XII, є військовозобов'язані-особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Військовозобов'язаним оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Згідно із частиною 10 статті 1 Закону № 2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України зобов'язані:
-прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 3 Закону № 2232-XII, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно із частиною 5 статті 33 Закону № 2232-XII, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-XII, передбачено перелік категорій громадян України які підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону № 2232-XII, встановлено перелік категорій громадян України які підлягають зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби.
У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 затверджено "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", (далі Порядок № 1487).
Пунктами 2, 3 цього Порядку визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:
-фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;
-здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами;
-подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 4 Порядку № 1487 встановлено, що завданнями військового обліку є своєчасне оформлення військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів; забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами правил військового обліку.
Згідно із пунктом 16 Порядку № 1487, військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації-на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Згідно із пунктом 79 Порядку № 1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки:
-організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці;
-здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством;
-організовують оповіщення та у разі потреби можуть здійснювати безпосередньо через військових посадових осіб, військовослужбовців, державних службовців, працівників, визначених рішенням керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів за місцем їх проживання (роботи, навчання тощо) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис (додаток 11) та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям;
-виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України;
-проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього;
-виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно із пунктом 81 Порядку № 1487, особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, не обов'язкова.
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 "Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, (далі Порядок № 560), що під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки).
Згідно із пунктом 28 Порядку № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до частини тринадцятої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби, наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 р. за № 1109/15800 затверджено "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", (далі Положення № 402).
Згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу I, це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу, та поширюється в тому числі на військовозобов'язаних, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров'я Міністерства оборони України та при закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Пунктом 1.2 розділу I Положення № 402 встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби військовозобов'язаних.
Військово-лікарська експертиза-це:
-медичний огляд військовозобов'язаних;
-визначення ступеня придатності до військової служби.
Відповідно до пункту 2.1 розділу I Положення № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Згідно із пунктом 2.2 Положення № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. До штатних ВЛК належать:
Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);
ВЛК регіону.
Адміністративно-територіальні зони відповідальності штатних ВЛК за проведення військово-лікарської експертизи визначаються наказом Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров'я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».
Згідно із пунктами 1.2, 1.4 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, (в редакції пункту станом на дату прийняття рішення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 -07.02.2023), за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом, виносить одну із таких постанов:
-"Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час";
-"Обмежено придатний до військової служби";
-"Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю (вказати спеціальність)";
-"Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю (вказати спеціальність)";
-"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов:
-"Придатний до військової служби";
-"Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)";
-"Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку".
Відповідно до пункту 3.8 розділу II Положення № 402, (в редакції пункту станом на дату звернення позивача в суд та прийняття рішення), постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення).
Згідно із пунктом 20.2 розділу II Положення № 402, постанови ВЛК згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК.
Позивачем до суду не надано відповідь на адвокатський запит від 10.04.2025, направлений до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Водночас не заперечується і самим відповідачем, що позивачу було 15.04.2025 повідомлено про відсутність інформації та підтверджуючих документів щодо виключення з військового обліку ОСОБА_1 . Надання таких відомостей є об'єктивно неможливим, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_6 , у якому перебував на обліку позивач, у червні 2014 року був захоплений незаконними збройними формуваннями.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню. Як встановлено судом, доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку - рішенням штатної військово-лікарської комісії (ВЛК) та наявності відповідної довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу - до матеріалів справи не подано. Наданий запис у військовому квитку від 2014 року не може вважатися належним доказом виключення з військового обліку, оскільки втрата архівних документів ІНФОРМАЦІЯ_7 , який діяв на тимчасово окупованій території, позбавляє можливості перевірити дійсність та законність зазначеного запису, а сам по собі він не підтверджує проходження встановленої процедури ВЛК.
З огляду на викладене, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік відповідають вимогам Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку організації і ведення військового обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1487. Позивач, у свою чергу, не з'явився за викликом для проходження військово-лікарської комісії та не надав документів, які б підтверджували встановлення його непридатності до військової служби у визначеному законом порядку. За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для задоволення позову немає, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовним вимог.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, підстав для розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ -
Головуючий суддя П.І. Салюк