Справа № 560/503/25
іменем України
04 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «ЛАРС-АГРО» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Фермерське господарство «ЛАРС-АГРО» звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
" - визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2024 року № 11951270/43168074;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.06.2024 року, подану Фермерським господарством «ЛАРС-АГРО".
В обґрунтування позовних вимог вказує, що фермерським господарством у встановленому законом порядку подано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.06.2024 року.
Зазначає, що реєстрацію накладної зупинено, а в подальшому відмовлено у такій реєстрації.
Стверджує, що позивачем подано податковому органу повідомлення про надання пояснень та додано копії документів, що обґрунтовують такі пояснення.
Позивач посилається на те, що за результатами розгляду пояснень Комісією прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.
Позивач вважає рішення протиправними, оскільки, як вказує позивач, ним надано всі необхідні документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції.
Ухвалою від 16.01.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду 31.01.2025 надійшов спільний відзив відповідачів, в якому вони просять відмовити у задоволенні позову.
Зазначають, що надані позивачем документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стверджують, що реєстрація податкової накладної зупинена на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, визначених у додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
Вказують, що позивачу було запропоновано надати пояснення та документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Як стверджують відповідачі, жодний нормативно-правовий акт не зобов'язує контролюючий орган вказувати платнику податків, який документ необхідно надати для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ФГ «ЛАРС-АГРО» є виробничим сільськогосподарським підприємством, юридична особа створена та зареєстрована відповідно до вимог законодавства України (запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1006731070002017906 від 03.06.2022 року).
Основним видом діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є «01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур».
Для здійснення профільного виду діяльності, ФГ «ЛАРС-АГРО» орендує земельні ділянки та приміщення:
1) земельна ділянка площею 81,5377 га, за адресою: Хмельницька область, Ярмолинецький район, село Лугове (на підставі договору суборенди земельної ділянки від 05.10.2020 року);
2) зерносклад № 3, площею 82,925 кв. м. за адресою: Хмельницька область, село Колибань, вулиця Гагаріна, 2/2в (на підставі договору оренди №12/10-1 від 12.10.2020 року);
Для здійснення сільськогосподарської діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» використовує орендовані транспортні засоби: сівалка зернова Ніка 6, культиватор АГ-6 - 2 шт., дискова борона АДУ-6, дискова Борона Восход БП-4, оприскувач Рум, каток КЗК-6, несамохідний оприскувач Kvernelend, навісний оприскувач, причеп. В господарській діяльності ФГ «ЛАРС-АГРО» також використовує комбайн за договором позички № 1002 від 10.02.2024 року.
Для управління та обслуговування сільськогосподарської техніки ФГ «ЛАРС-АГРО» використовує працівників за цивільно-правовими договорами.
Згідно відомостей з електронного кабінету платника, Господарство не є «ризиковим», тобто не включено до переліку ризикових платників податку.
Добрива та ЗЗР для подальшого вирощування закуплялося у ТОВ «УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК», додатки до повідомлення додаємо.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), Фермерське господарство «ЛАРС-АГРО» (надалі за текстом - Господарство або ФГ «ЛАРС-АГРО») складено податкову накладну № 2 від 20.06.2024 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - ЄРПН).
До вказаної податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року отримано квитанцію від 11.10.2024 року (в ЄРПН зареєстровано за № 9300157452), згідно якої зупинено реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, оскільки обсяг постачання товару/послуги 1201, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Запропоновано також надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної до податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
На виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України, позивачем направлено на адресу контролюючого органу пояснення вих. № 17-10 від 17.10.2024 року щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року.
Разом із зазначеним поясненням, до контролюючого органу надано копії первинних документів у кількості 32 (тридцять два) додатки, що підтверджують зазначену вище операцію та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 23.10.2024 року № 11951270/43168074 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.06.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2024 з підстав, а саме: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт,послуг) з урахуванням наявності певних типових форм галузевої специфіки, накладних.
Вважаючи вказану відмову протиправною, фермерське господарство звернулося до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує таке.
Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі - Порядок №1165), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктами 10, 11 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
У постанові Верховного Суду від 30 липня 2019 року по справі №320/6312/18 зазначено, що акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій, мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов'язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України. Отже, зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.
Додатком №3 до Порядку №1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій, згідно з п. 1 яких є: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі.
Відтак, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обгрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.
Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необгрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій. Зокрема, контролюючим органом не наведено обгрунтування того, що постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, що свідчить про необґрунтованість таких квитанцій.
Відтак, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
Крім цього потрібно враховувати, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Тобто, контролюючим органом не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Ба більше, суд враховує, що фермерське господарство "ЛАРС -АГРО" не є ризиковим та не включено до переліку ризикових платників податку.
Також, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 18 липня 2019 року по справі №1740/2004/18.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з п. 4-5 Порядку №520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до пункту 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Зважаючи на викладене, суд вказує на те, що позивачем надані до ГУ ДПС у Хмельницькій області пояснення щодо зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.06.2024 з такими додатками: податкову накладну №2 від 20.06.2024 року; квитанцію N? 9300157452; витяг з ЄДПОУ; витяг ПДВ; договір суборенди земельної ділянки від 05.10.2020р.; договір оренди № 3 № 12/10-1 від 12.10.2020 р.; договір оренди № 3 № 12/10-2 від 12.10.2020 р.; договір купівлі-продажу зерноскладу №3; договір позички техніки N? 01022021/1 "01 " лютого 2021 р.; договір позички автомобіля № 01062021/1 від 01.06.2021р.; договір позички трактор №01062021/2 від 01.06.2021р.; договір Позички комбайн № 1002 від 10.02.2024 р; договір купівлі комбайн № 01-02/24 від 01.02.2024 р; подорожні листи; договір поставки N? ЦБ-32647 від 06.10.2023 р. 3 ТОВ "УКРАВІТ САЙЕНС ПАРК"; договір №23/03 від 23.03.2023 року з ТОВ «ГАРДЕН ПЕТРОЛЕУМ»; ліцензію; видаткові накладні; ТТН (паливо); звіт про земельні ділянки; акт витрат насіння садивного матеріалу 2023р; договір поставки N? 09-06/2024 -КПЗ від 14.06.2024 р.; ПД № 3632 від 20.06.2024 р.; видаткова накладна N? 3 від 21.06.2024 р + ттн; видаткова накладна № 5 від 21.06.2024 р + ттн; акт звірки; картка рахунку 361; розрахункові документи (банківська виписка); звіт 4-сг за 2023 рік; звіт 29-сг за 2023 рік; розрахунок доходів за 2023 рік; 1 ДФ за 2 квартал 2024 р. + уточненення за 2 квартал 2024, лист пояснення.
Також суд враховує, що позивачем направлявся лист №14/10 від 14.10.2024, який надісланий до ГУ ДПС у Хмельницькій області, яким повідомлено, що 08.07.2024 помилково сформовано податкову накладну №1 на суму 419878,05 грн (контрагент - на ТОВ "ПРОТЕЇН ІНВЕСТ") а також 10.07.2024 року помилково сформовано податкову накладну №7 на суму 259091,95 грн (контрагент - на ТОВ "ПРОТЕЇН ІНВЕСТ") та направлено для реєстрації в ЄРПН.
З огляду на викладене, податкові накладні № 1 на суму 419878,05 грн. (контрагент - на ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ»), а також № 7 від на суму 259091,95 грн. (контрагент - на ТОВ «ПРОТЕЇН ІНВЕСТ») є помилково-складеними, адже в ЄРПН наявна податкова накладна № 2 від 20.06.2024 року, реєстрацію якої і було зупинено (аналогічна податкова накладна) на загальну суму 678970,00 грн.
Крім того, що стосується невідповідності даних між статистичною та податковою звітностями. Інформація про посівні площі зазначається із загальної площі для посіву у підприємства ФГ «ЛАРС- АГРО», то суд враховує таке.
Показники форми № 4-сг (річна) вміщують дані про фактичні розміри посіву сільськогосподарських культур під урожай звітного року на дату подання звіту на землях, які перебувають у користуванні підприємства згідно з чинним законодавством. Форма звіту № 4-сг затверджена наказом Державної служби статистики України від 04.04.2024 року № 91 «Про затвердження форм державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та урожайності сільськогосподарських культур». Можливість подання уточнення до форми № 4-сг не передбачені ані наказом Державної служби статистики України від 04.04.2024 року № 91, ані власне формою № 4-сг.
Пунктом 3 Роз'яснень Державної служби статистики України від 05.06.2018 р. № 17.4-12/4 площі сільськогосподарських культур, посіви на яких проведені після надання форми № 4-сг (річна), та зміни у господарському використанні посівів (перехід посівів із груп одного виробничого напряму до інших, наприклад, на зерно, зелений корм, сіно тощо) враховуються у показниках форми № 29-сг (річна) «Звіт про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду» державного статистичного спостереження щодо площ, валових зборів та врожайності сільськогосподарських культур, яка містить дані щодо загальної уточненої посівної площі сільськогосподарських культур під урожай звітного року».
Відтак, інформацію, що не відображена у формі № 4-сг, позивач має право відобразити у Формі № 29-сг.
Тобто, контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вказана у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2020 року по справі №360/1050/19.
Суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції на виконання якої було складено податкову накладну № 2 від 20.06.2024 позивачем надано ряд підтверджуючих документів.
Суд враховує, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших, суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та контрагентом, та на те, що ряд таких документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, був достатній та був наданий контролюючому органу з поясненнями, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої накладної, тому оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає таке.
Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
За таких обставин і правових підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Щодо витрат на правову допомогу, то слід зазначити таке.
Визначаючи суму компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16 000, 00 грн.
На підтвердження вказаних вище витрат позивачем надано копії: Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги від 08.01.2025; Рахунком-фактурою № 01-01/2025 від 08.01.2025 року; Актом приймання - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №01/2025 від 08.01.2025, Платіжною інструкцією № 4 від 08.01.2025 року.
Суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату гонорару успіху, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Отже, дослідивши заяву позивача про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді, надані заявником докази, матеріали справи, застосовуючи вказані вище критерії розумності, розміру заявлених заявником до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад адміністративного судочинства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, ціну позову, складність та значення для сторін цієї справи, суд зазначає, що загальний розмір витрат на правничу допомогу заявлений представником позивача, не є пропорційним до предмета спору у справі № 560/503/25.
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення суду щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у цій справі, суд, окрім того, бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний правовий висновок викладений, серед іншого, в постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19).
Водночас, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. (правовий висновок Верховного Суду в постанові від 24.01.2022 року у справі № 911/2737/17).
Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, суд вважає, що такі витрати були пов'язані саме із розглядом цієї справи, однак розмір понесених витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що заявлений до відшкодування позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору № 560/503/25, у зв'язку із чим, такий розмір належить зменшити до 4 000, 00 грн.
За таких обставин і правових підстав, заяву Фермерського господарства «ЛАРС-АГРО» слід задовольнити частково, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000, 00 грн.
У решті вимог заяви - відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 23.10.2024 № 11951270/43168074.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 20.06.2024 року.
Стягнути на користь Фермерського господарства «ЛАРС-АГРО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
У задоволенні решти вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Фермерське господарство «ЛАРС-АГРО» (вул. Сонячна, 2/2, с. Колибань, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31347 , код ЄДРПОУ - 43168074)
Відповідачі:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Державна податкова служба України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 , код ЄДРПОУ - 43005393)
Головуючий суддя Є.В. Печений