Справа № 640/19409/20
іменем України
04 листопада 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" до Київської митниці визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Товариство з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" звернулось в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2020 № UA100100/2020/000009/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA100100/2020/00009.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами перевірки митної декларації UA100100/2020/571372 та документів, що підтверджують визначену митну вартість товару митний орган відмовив у митному оформленні товару та склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA100100/2020/00009 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2020 № UA100100/2020/000009/2 в сторону збільшення за резервним методом. Неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості. Вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та факти, які вплинули на таке коригування. Просить позов задовольнити.
Ухвалою від 02.09.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що декларант не надав всіх інших основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив у листі від 28.01.2020. Згідно з пунктом 3.4 контракту від 01.07,2011 №32/3 умови поставки визначені FOB - Шанхай (Китай). Термін FOB (Free On Board (... named port of shipment) Франко борт (... назва порту відвантаження) означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на покупця покладається обов'язок укласти та сплатити договір морського перевезення. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України: - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до. аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Отже, декларантом не надано об'єктивних та документально підтверджених даних. Таким чином, причинами, через які заявленау декларантом митна вартість не може бути визнано є: неподання всіх запитуваних документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості органу доходів і зборів перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Стверджує, що правові підстави черговості не застосування основного та наступних методів визначення митної вартості поданого до митного оформлення за МД містяться в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UA 100100/2020/000009/2 від 28.01.2020.
Ухвалою від 14.03.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу №640/19409/20, замінив відповідача, Київську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код юридичної особи 43337359), на його правонаступника - Київську митницю (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 43997555), продовжив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та запропонував учасникам справи у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду додаткові пояснення у справі щодо позовних вимог та заперечень на них.
Київська митниця подала до суду клопотання, у якому повідомив, що підтримує поданий відзив на позовну заяву та заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.11.2010, здійснює оптову торгівлю іншими товарами господарського призначення.
01.07.2011 між позивачем (покупець) та компанією SHANGHAI HANYAN INTERNATIONAL TRADING CO.LTD. (Республіка Китай) (постачальник) укладений контракт поставки №32/3, згідно з пунктом 2.1 якого посчтачальник на базисних умовах FOB-Шанхай (Інкотермс 2010) зобов'язуєтья доставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти товар і сплатити за нього обумовлену контрактом ціну. Дата доставки кожної окремої партії визначається сторонами за письмовою заявкою покупця.
На виконання умов контракту №32/3 позивачем здійснена оплата за засоби для догляду за взуттям, що підтверджується інвойсом HY-191203/
27.01.2020 до митного оформлення подана митна декларація UА100100/2020/571372. Митна вартість товару визначена за ціною контракту (основним методом) в розмірі 29443.49 дол. США. На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації позивач долучив: sнвойс № HY-191203 від 10.12.2019, пакувальний лист (Packing list) від 10.12.2019, коносамент SHWS219120358А 18.12.2019, автотранспортну накладну CMR №179835 від 24.01.2020, сертифікат походження № G191322771831203 від 30.12.2019, довідку про транспорті витрати від 22.01.2020 №2201-1, контракт поставки № 32/3 від 01.07.2011, додаткові угоди №13/09/19 від 13.09.2019, № 18/04/18 від 18.04.2018, специфікацію № 17 від 10.07.2019, договір про надання послуг митного брокера №1343 від 16.01.2012.
27.01.2020 відповідач просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, міжнародний торговий термін (умова) FOB (назва порту відвантаження) означає, що продавець зобов'язанийнести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження, покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; банківські платіжні документи, що стосуються оцінювання товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Листом від 28.01.2025 декларант повідомив, що всі документи для підтвердження митної вартості надані. Інших документів для підтвердження митної вартості надати не може.
Розглянувши подані документи, відповідач 28.01.2020 надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2020/00009 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA100100/2020/00009/2 в сторону збільшення за другорядним методом. У рішенні відповідач зазначив, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 МК України містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари а саме: - пунктом 3.2 контракту від 01.07.2011 №32/3 передбачене надання заявки, де повинна бути зазначена вартість кожної одиниці товару. До митного оформлення дана заявка не надана. До митного оформлення митної декларації від 27.01.2020 UA100100/2020/571372 для підтвердження вартості доставки вантажу надана довідка про транспортні витрати від 22.01.2020 №2201-1, видана ТОВ "Хілдом Логістікс". В той же час згідно з даних зазначених в коносаменті від 18.12.2019 № SHWS219120358A, зазначені інші особи. Тобто, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару, у графі 11(а)ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власниками торгівельних марок SALTON та інших є підприємства, які не зазначені в якості виробників, отже, можливо відсутні дані щодо врахування складової митної вартості передбаченої пунктом 3 частини 10 статті 58 МК України. Джерелом числового значення митної вартості є вартість подібного товару за МД від 08.07.2019 № UA209110/2019/2999, згідно якої за рівнем митної вартості 6,13 дол США/кг здійснене митне оформлення подібного товару.
Вважаючи оскаржувані рішення митного органу протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
За змістом частини 1 статті 49 Митного кодексу України (у дакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 і 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Зокрема, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, в силу положень частин 5 і 6 статті 52 МК України декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов'язані між собою. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (частина 8 статті 52 цього Кодексу).
Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Такими додатковими документами в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України є: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з положенням частини 4 вказаної статті МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
При цьому, в силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частини 1-3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Зокрема, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Крім того, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі (частина 12 статті 264 МК України).
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
А саме за змістом положень статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Поряд з цим, положеннями частин 2 - 5 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Водночас ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Підставою для спірного рішення про коригування митної вартості товарів слугувало те, що надані декларантом до митного оформлення документи містили розбіжності та водночас не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Щодо посилання митного органу про відсутність заявки суд враховує, що документом який визначає ціну товару та є підставою для оплати за Контрактом є саме інвойс. Водночас, заявка опосередковує хід погодження між сторонами дати та інших умов поставки.
Стосовно висновку митниці про наявну розбіжність у документах щодо витрат на перевезення імпортного товару (а саме щодо того, що подана разом з ЕМД довідка про розмір витрат ТОВ "САБРІЗ" на транспортування товару видана іншою юридичною особою, ніж тою, що вказана у коносаменті як перевізник або як відповідальна особа) суд зазначає таке.
Відповідно до пунктів 2.1 і 3.7 контракту від 01.07.2011 №32/3 та згідно тексту інвойсу від 26.08.2019 №HY-19120312 сторони узгодили, що поставка партії товарів здійснюється на умовах FOB-Шанхай (згідно Інкотермс-2010), з використанням морського та автомобільного транспорту.
Термін Інкотермс FOB (Free On Board - дослівно «вільно на борту) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання після того, як товар перейшов через поручні судна та опинився на кораблі. З цього моменту витрати щодо надійного розміщення вантажу на борту судна, його розвантаження по прибутті у порт призначення, подальшого транспортування до складу чи магазину несе покупець.
За змістом Інкотермс (у редакції 2010 року) при умові FOB експортер повинен підготувати товар до експорту, отримати на нього всі необхідні документи та виконати доставку на борт судна. Після того, відповідно до умов поставки права та ризики на вантаж переходять до імпортера, в т.ч. на отримання дозволу на ввезення, сплату митних платежів у країні прибуття.
Таким чином, до загальних обов'язків продавця належать обов'язки по пред'явленню товару та надання супровідної документації до нього, а саме: коносаменту, комерційного рахунку - інвойсу, ліцензій та сертифікатів на вантаж (за необхідності). При цьому, отримання експортної ліцензії, свідоцтва про якість - прерогатива продавця, та відповідно витрати у цьому напрямку також несе продавець. Крім того, до обов'язків та ризиків продавця відносяться поставка вантажу до порту та здійснення навантажувальних робіт. До цього часу продавець є відповідальним за цілісність і схоронність вантажу (товару).
Продавець: сплачує експортні митні платежі та збори; несе витрати на пакування та маркування продукції; несе витрати на транспортування товару до порту.
До основних обов'язків покупця при умові FOB відносяться оплата вартості товару в повному обсязі згідно умов договору купівлі-продажу (договору поставки). Поряд з цим, покупець має: отримати імпортну ліцензію, сертифікат (за необхідності); сплатити мито, подати та збори, що передбачені в країні, до якої ввозиться (імпортується) товар; зафрахтувати судно; прийняти поставку товару на борт відповідного судна; забезпечити належне розміщення вантажу на борту судна. Що стосується страхування вантажу, то таке вчиняється за ініціативою покупцем та за його рахунок.
Зі змісту поданих декларантом позивача разом з ЕМД, коносаменту №SHW219120358А, автотранспортної накладної CMR №179835 та сертифікату походження №G191322771831203 транспортування імпортного товару здійснювалося морським транспортом (судном) за наступним маршрутом: від місця завантаження у порту в Шанхаї (Китай) до Одеського морського торговельного порту (ОМТП), а звідти автомобільним транспортом до міста Київ.
Відповідно до договору №204018-135 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 04.01.2018 TOB "Хіллдом Логістикс" організовує перевезення вантажів, зокрема морським та автомобільним транспортом.
Згідно з пунктом 2.1.2. зазначеного Договору виконавець укладає від свого імені договори з портами, перевізниками, складами, судноплавними компаніями, їх агентами, експедиторськими та іншими організаціями на перевезення, перевалку, зберігання вантажів та необхідні додаткові роботи та послуги.
За змістом поданої разом з ЕМД довідкою організації-експедитора - ТОВ "Хіллдом Логістікс" від 22.01.2020 підтверджується, що вартість транспортування вантажу за маршрутом Шанхай (Китай) - до митного кордону України (тобто, до Одеського морського торговельного порту) в контейнері FCIU9873443 склала 60164,46 грн.
Таким чином, виконавець був уповноважений від свого імені укласти договори з перевізниками, що він і зробив, з метою перевезення товару. Тому, позивач, в розумінні частини 2 статті 53 Митного кодексу України, надав транспортні (перевізні) документи та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Твердження про те, що у графі 11 (а) митної декларації зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів, враховуючи, що згідно з даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.int власниками торговельних марок SALTON та інших є підприємства, які не зазначені в якості виробників спростовується тим, що контрактом № 32/3 від 01.07.2011 сплата таких платежів не передбачена. Умови Контракту не містять жодних положень, які б прямо або опосередковано передбачали сплату роялті (ліцензійних платежів), як умову продажу товару.
Крім того, у випадку продажу товару з нанесеним торговим знаком, відсутні підстави для укладення ліцензійного договору, яким покупцю надається право на використання знаку, тому що таке право належить і реалізується у даному випадку самим правовласником торгового знаку шляхом продажу виробленого ним відповідного товару з цим знаком, у зв'язку з чим не можуть існувати і правові підстави для сплати ліцензійних платежів за дію, яка згідно закону не потребує дозволу правовласника.
Відповідно до статті 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Перехід права власності на річ не означає переходу права на об'єкт права інтелектуальної власності.
За приписами пункту 6 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" виключне право власника свідоцтва забороняти іншим особам використовувати без його згоди зареєстрований знак не поширюється на використання знака для товару, введеного під цим знаком в цивільний оборот власником свідоцтва чи за його згодою, за умови, що власник свідоцтва не має вагомих підстав забороняти таке використання у зв'язку з подальшим продажем товару, зокрема у разі зміни або погіршення стану товару після введення його в цивільний оборот.
Повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об'єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.
Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19).
В спірному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.
З урахуванням наведених обставин відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов'язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар
Відповідач не обгрунтував неможливість застосування основного методу для визначення митної вартості.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, не довів правомірність рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2020 № UA100100/2020/000009/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA10100/2020/00009. Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.01.2020 № UA100100/2020/000009/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA100100/2020/00009.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" 4204,00 грн судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "САБРІЗ" (вул. Ігорівська, 12Б,м. Київ,04070 , код ЄДРПОУ - 37334135)
Відповідач:Київська митниця (бульв. Гавела Вацлава, 8А,м. Київ,03124 , код ЄДРПОУ - 43997555)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук