Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
04 листопада 2025 року № 520/23811/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому просить суд:
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.20225 №0073557-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073559-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073560-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073553-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073556-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073554-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073561-2417-2030-UA63020030000094096.
- скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025 №0073558-2417-2030-UA63020030000094096.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, оскільки нежитлові будівлі використовує безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняті рішення правомірні, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав.
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває:
- забійний пункт, А-1 (реєстраційний номер 22286402), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 42,7 кв. м. (відповідно до свідоцтва про право на нерухоме майно від 27.02.2008, серії НОМЕР_2 ).
- нежитлова будівля - «Хата СТФ», А-1, площею 70,9 кв. м. (реєстраційний номер 22285974), розташована за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.02.2008 року, серії НОМЕР_3 ).
- нежитлова будівля - свинарник відгодівельник, А-1, площею 543,7 кв. м. (реєстраційний номер 22286668), розташований за адресою: Харківська обл., Богодухівський р-н., с. Кантакузівка, пров. Ватутіна, буд.
- літній лагерь, А-1, площею 166,3 кв. м. (реєстраційний номер 22285298), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право на нерухоме майно серії НОМЕР_4 від 27.02.2008.
- нежитлова будівля - кормокухня СТФ, А-1, площею 165,2 кв. м. (реєстраційний номер 22287049), розташована за адресою: АДРЕСА_2 є власністю ОСОБА_1 , про що свідчить свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 27.02.2008.
- нежитлова будівля - літній лагерь, А-1, площею 171,1 кв. м. (реєстраційний номер 22287297), розташований за адресою: АДРЕСА_2 , свідоцтво про право на нерухоме майно серії НОМЕР_6 від 27.02.2008.
- нежитлова будівля - свинарник відгодівельник, А-1, площею 535,9 кв. м. (реєстраційний номер 22288189), розташований за адресою: АДРЕСА_2 (свідоцтво про право на нерухоме майно серії НОМЕР_7 від 27.02.2008).
- нежитлова будівля - свинарник - маточник, А-1, площею 1368,8 кв. м. (реєстраційний номер 22288654) розташований за адресою: АДРЕСА_2 , що є власністю ОСОБА_1 (свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_8 від 27.02.2008).
ОСОБА_1 використовує вищезазначені нежитлові будівлі також для зберігання урожаю.
Позивач є засновником Фермерського господарства «Козацька садиба», яке було створено у відповідності до Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», інших нормативних актів, та діє на підставі Статуту.
Відповідно до Державного аграрного реєстру, ОСОБА_1 є виробником сільськогосподарської продукції, основним напрямком сільгоспвиробництва є виробництво зернових та тваринництво. Джерело доходу є сільськогосподарська діяльність.
Відповідно до державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, основним видом діяльності якого є допоміжні діяльність у рослинництві, розведення коней та інших тварин родини конячих та організування інших видів відпочинку та розваг.
ГУ ДПС прийнято податкові повідомлення - рішення:
податкове повідомлення - рішення від 06.05.2025 №0073557-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 площе 42,7 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 року №0073559-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 70,90 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073560-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площею 543,70 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073553-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 166,30 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073556-2417-2030-UA63020030000094096 ГУ ДПС у Харківській області було нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 165,20 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073554-2417-2030- UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 171,10 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073561-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 535,90 кв. м.
податкове повідомлення-рішення від 06.05.2025 №0073558-2417-2030-UA63020030000094096 нараховану ОСОБА_1 на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2024 рік, на нежитлову будівлю, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , площе 1368,80 кв. м.
25.06.2025 на адресу Державної податкової служби України та ГУ ДПС у Харківській області направлено через представника ОСОБА_1 скаргу на податкові повідомлення-рішення.
22.07.2025 на адресу представника ОСОБА_1 надійшло рішення від 17.07.2025 №20746 про продовження строку розгляду скарги від в. о. начальника Департаменту оскарження рішень контролюючих органів.
Рішенням від 28.08.2025 №25100/6/9900-06-01-02-06, Державна податкова служба України залишила без змін ППР ГУ ДПС у Харківській області від 06.05.2025:
№0073557-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073559-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073560-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073553-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073556-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073554-2417-2030-UA63020030000094096
№0073561-2417-2030-UA63020030000094096,
№0073558-2417-2030- UA63020030000094096 , скаргу - без задоволення.
Позивач, вважаючи прийняті владним суб'єктом податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що порушують його права, звернувся за їхнім захистом до суду.
Вирішуючи спір по суті правовідносин суд, зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1, підпунктом 266.2.1 пункту 266.2, підпунктами 266.3.1, 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України встановлено, що cтавки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
За змістом підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України передбачено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 ПК України податковою пільгою є передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.
Підпунктом “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Отже, споруда (будівля) не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за наявності сукупності умов: така нежитлова будівля віднесена до класу “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000; власником такої будівлі (юридична та фізична особа) є сільськогосподарський товаровиробник; така нежитлова будівля не здається її власником в оренду, лізинг, позичку.
У подальшому до ПКУ було внесено зміни, а саме підпункт "ж" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ в редакції Закону від № 3603-IX від 23.02.2024 було викладено у наступній редакції: “ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Нежитлові сільськогосподарські будівлі" (код 1271) Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.».
Отже, п.п. “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПКУ статті 266.2.2 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не містив посилання на таку обов'язкову ознаку, як факт використання будівель за призначенням у господарській діяльності суб'єктів господарювання. Такою вимогою редакція статті була доповнена лише 23.02.2024.
Згідно з положеннями підпункту “ж» підпункту 266.2.2 означеної норми не є об'єктом оподаткування “будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку».
Достатньою підставою для надання податкової пільги виступає саме специфіка суб'єкта оподаткування - сільськогосподарський товаровиробник та об'єкту оподаткування - наявність спеціального статусу будівлі, а саме: статусу Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства.
При цьому, єдиною умовою (застереженням) для незастосування відповідної податкової пільги чинним на момент виникнення спірних правовідносин податковим законодавством передбачено надання будівель їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Належних та допустимих, достатніх та достовірних доказів, у розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України, здавання позивачем належних йому будівель сільськогосподарського призначення в оренду, лізинг, позичку, тощо, контролюючим органом не надано, а судом під час розгляду та вирішення справи не добуто.
Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній, зокрема, в постанові від 21 травня 2024 року у справі № 600/5153/23-а та від 05.02.2025 року у справі № 500/6132/23.
Верховний Суд у постановах від 22 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 806/2686/18, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17 зазначив, що правовий аналіз цієї норми зумовлює висновок, що її застосування передбачає наявність двох умов, перша з яких - власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником, а друга - об'єкт нерухомості (будівля, споруда) призначений для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.
Провівши правовий аналіз зазначеної вище норми права, суд дійшов висновку, що застосовуючи об'єктно-функціональний підхід до визначення податкової пільги у абз. ж пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, законодавець ключовими критеріями обрав сукупність дотримання трьох обов'язкових умов:
1) віднесення будівлі до класу будівель сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства;
2) власник об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) є сільськогосподарським товаровиробником;
3) вказані будівлі не здаються в оренду, лізинг, позичку.
Отже, будівлі та споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, віднесені до відповідного класу Державного класифікатора 018-2000, використовуються та належать фізичним особам, що займаються сільськогосподарською діяльністю, мають у володінні, користуванні чи розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин, не є об'єктами оподаткування згідно з абз. ж пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Таке правозастосування відповідає практиці Верховного Суду (постанови від 26 листопада 2020 року у справі №560/168/19, від 04 березня 2021 року у справі №500/2782/18).
Пільга, встановлена абз. “ж» пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, стосується сільськогосподарських товаровиробників і направлена на створення сприятливих умов для здійснення сільськогосподарської діяльності, стимулювання такої діяльності та досягнення її збалансованого податкового навантаження.
Так, оцінюючи спірні податкові повідомлення - рішення, суд повинен дослідити наявність підстав для застосування податкової пільги, передбаченої абз. “ж» пп.266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Так, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 №507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення. Будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Згідно з ДК 018-2000 клас Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства включає: будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси, тощо віднесено до підрозділу “Будівлі нежитлові» (група 127 “Будівлі нежитлові інші» клас 1271 “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства»).
До будівель, споруд сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності відносяться об'єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1271 “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», що включає підкласи:
1271.1 “Будівлі для тваринництва»;
1271.2 “Будівлі для птахівництва»;
1271.3 “Будівлі для зберігання зерна»;
1271.4 “Будівлі силосні та сінажні»;
1271.5 “Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства»;
1271.6 “Будівлі тепличного господарства»;
1271.7 “Будівлі рибного господарства»;
1271.8 “Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва»;
1271.9 “Будівлі Сільськогосподарського призначення інші».
Визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Згідно з ДК 018-2000 до групи (код 127) “Будівлі нежитлові» належить клас (код 1271) “Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства», який включає будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, кінні заводи, собачі розплідники, птахофабрики, зерносховища, склади та надвірні будівлі, підвали, винокурні, винні ємності, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.
Таким чином, нерухоме майно, що належало позивачу на праві власності, не є об'єктом оподаткування, згідно з пп. “ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України, оскільки використовується позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником шляхом вирощування сільськогосподарської продукції та сільськогосподарських культур.
Разом з тим, загальні підходи до визначення поняття сільськогосподарського виробника сформульовані у постановах Верховного Суду від 1 квітня 2021 року у справі № 820/6752/16, від 17 лютого 2021 року у справі № 820/3707/17, від 24 квітня 2020 року у справі №540/2206/19, від 10 квітня 2020 року у справі №823/1751/17.
У цих постановах Верховний Суд зазначив, що відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Тобто, визначення сільськогосподарський товаровиробник, яке міститься у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, застосовується для цілей глави розділу ХІV цього Кодексу - Спрощена система оподаткування, облік та звітність, тоді як в даному випадку йдеться про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (розділ ХІІ Податок на майно).
Визначення поняття сільськогосподарський товаровиробник також міститься у статті 1 Закону України “Про стимулювання розвитку сільського господарства» на період 2001 - 2004 років від 18 січня 2001 року № 2238-III, під яким мається на увазі фізична або юридична особа, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її реалізацією.
Більше того, законодавець з метою визначення осіб такими, що займаються сільськогосподарською діяльністю, вжив також поняття виробники сільськогосподарської продукції.
Так, згідно з абзацом другим статті 1 Закону України “Про сільськогосподарський перепис» виробники сільськогосподарської продукції - це юридичні особи всіх організаційно-правових форм господарювання та їх відокремлені підрозділи, фізичні особи (фізичні особи - підприємці, домогосподарства), які займаються сільськогосподарською діяльністю, передбаченою класифікацією видів економічної діяльності, мають у володінні, користуванні або розпорядженні землі сільськогосподарського призначення чи сільськогосподарських тварин.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що поняття сільськогосподарський товаровиробник не суперечить його визначенню у підпункті 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 ПК України, яке, до того ж, має чітко обмежену сферу застосування. Як наслідок, для інших випадків мають бути застосовані субсидіарно норми інших законів відповідно до положень пункту5.3 статті 5 ПК України.
Зазначене дає підстави для висновку, що в розумінні абзацу “ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України право на пільгу зі сплати податку мають особи (як юридичні, так і фізичні), які безпосередньо займаються сільськогосподарською діяльністю, тобто, зайняті у процесі виробництва, переробкою власно виробленої сільськогосподарської продукції та її подальшої реалізації.
Зазначений висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 23.09.2021 у справі № 140/2700/19.
Таким чином, у розумінні вищенаведених норм та практики їх застосування Верховним Судом у схожих правовідносинах, слід дійти висновку, що позивач наділений статусом сільськогосподарського товаровиробника, а тому має право на пільгу, передбачену пунктом “ж» підпункту 266.2.2. пункту 266.2 статті 266 ПК України.
Інших належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАС України доказів не здійснення сількогосподарської діяльності, невикористання об'єктів нерухомості позивачем у своїй діяльності, або їх належності до інших категорій ніж сільськогосподарського призначення відповідачем не надано, а судом під час розгляду справи по суті не добуто.
Отже, відповідач не довів, що позивач впродовж 2024 років використовував належні йому на праві власності об'єкти нерухомості у будь-якій іншій, відмінній від сільськогосподарської діяльності спосіб.
Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що покладення обов'язку щодо сплати податку на належне позивачу нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки суперечить підпункту ж 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про не відповідність оскаржуваного рішення критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, з огляду на що наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.05.20225:
- №0073557-2417-2030-UA63020030000094096;
- №0073559-2417-2030-UA63020030000094096;
- №0073560-2417-2030-UA63020030000094096;
- №0073553-2417-2030- НОМЕР_9 ;
- №0073556-2417-2030- НОМЕР_9 ;
- №0073554-2417-2030- НОМЕР_9 ;
- №0073561-2417-2030- НОМЕР_9 ;
- №0073558-2417-2030-UA63020030000094096.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_10 ) сплачений судовий збір у розмірі 9690 (дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.