Справа № 157/1751/25
Провадження №2/157/767/25
03 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
встановив:
ТОВ «КОШЕЛЬОК» звернулося через систему «Електронний суд» у суд з позовом, в якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № 3114912066 від 18 лютого 2022 року у розмірі 19 728 гривень, з яких: 6 000 гривень - заборгованість за основною сумою боргу, 13 728 гривень - заборгованість за користування позикою, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 18 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3114912066-619701 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідачка зобов'язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі. Зазначений договір укладено згідно зі статями 207, 639 Цивільного кодексу України та із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронний цифровий підпис», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України «Про споживче кредитування», Правил надання позики на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК». Однак, відповідачка не виконала свої зобов'язання за укладеним договором - не повернула кредит та не сплатила проценти, у зв'язку з чим станом на момент звернення до суду у відповідачки за договором № 3114912066-619701 від 18.02.2022 утворилась заборгованість. Правила надання позики на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК» (далі - Правила) визначають порядок і умови надання товариством грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. Так, на офіційному вебсайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» (https://koshelok.ua/ru/yuridicheskaya- informacziya/) у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того, на вебсайті ТОВ «КОШЕЛЬОК» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг. Щодо оформлення кредиту за допомогою вебсайту: клієнт створює заявку на отримання кредиту; отримує дзвінок від співробітника ТОВ «КОШЕЛЬОК», проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BanklD; отримує рішення кредитора щодо можливості надання кредиту; при позитивному рішенні щодо надання кредиту, клієнт отримує доступ до «особистого кабінету», «в особистому кабінеті» клієнт отримує гіперпосилання для ознайомлення з офертою щодо укладання договору. Оферта, що міститься за гіперпосиланням, є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» включає умови, викладені у правилах надання споживчих кредитів, що є невід'ємною частиною договору, що пропонуються до укладання клієнту; клієнт самостійно вносить до інформаційно телекомунікаційної системи кредитора номер своєї банківської картки, на яку бажає отримати кредит (відповідно до правил надання кредитів, клієнт повинен володіти відкритим на своє ім'я банківським рахунком в українському банку, грошовими коштами на якому має змогу розпоряджатися; діяти від власного імені за власним інтересом, не отримувати кредит в якості представника, агента третьої особи і не діяти на користь третьої особи); після прийняття клієнтом оферти йому на телефонний номер (зазначений клієнтом при реєстрації) надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору (ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єктом електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації його в системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір); клієнт в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписує кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора; після підписання кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційні системі кредитора в автоматичному режимі направляє примірник кредитного договору, правил та інші супутні документи на електронну пошту, вказану клієнтом (також вони доступні в особистому кабінеті клієнта 24/7); інформаційно-телекомунікаційна система кредитора в автоматичному режимі перераховує кредитні кошти за реквізитами, вказаними клієнтом. Відповідно до правил надання кредитів клієнт заповнює заявку на отримання кредиту на сайті, обов'язково вказуючи всі дані, відмічені в заявці в якості обов'язкових для заповнення. У заявці клієнт зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні дані про себе, які необхідні для прийняття кредитодавцем рішення про подальше надання кредиту клієнту. Клієнт несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладання договору. Відповідно до умов розділу 3 Правил відповідачка акцептувала оферту, здійснивши дії, спрямовані на укладання договору про надання кредиту і настання юридичних прав та обов'язків, заповнивши заявку на сайті позивача добровільно та з розумінням настання юридичних прав та обов'язків, зазначила інформацію щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит. Так, відповідно до вищенаведеної інформації, при укладанні договору, відповідачка здійснила дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладання договору. Таким чином, без відповідних дій з боку відповідачки укладання договору було б не можливе. 18 лютого 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» було укладено договір № 3114912066-619701 за допомогою вебсайту (https://koshelok.ua/), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «КОШЕЛЬОК», в рамках якої реалізується технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів, які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле. Зазначений кредитний договір, як вбачається з його змісту, разом із правилами надання кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та за якими позичальник був попередньо ознайомлений. Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор - 2022 - для підписання кредитного договору № 3114912066-619701 від 18 лютого 2022 року, шляхом направлення позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 (вказаного позичальником під час реєстрації в особистому кабінеті). Відповідно до вищенаведено, обґрунтованим є висновок, що без отримання SMS-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт кредитора до особистого кабінету, без отримання SMS-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 не був би укладений, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачці (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі 127/33824/19). Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «КОШЕЛЬОК» взяло на себе зобов'язання надати ОСОБА_1 кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту становить 6 000 грн (п. 1.1. договору, р. 3, паспорту кредиту); початковий строк кредитування, становить 14 днів, ( п. 2.1. договору, р. 3, р. 4 паспорту кредиту, п. 1. Графіку розрахунків); Дисконтна відсоткова ставка становить 2,20% на добу за початковий строк кредитування (Лояльний період), визначений п. 3.6., п. 3.7., п. 3.7. договору (р. 4. Паспорту кредиту, п. 1. п. 2. Графіку розрахунків); базова процентна ставка становить 2,2% на добу за продовжений строк користування кредитом, визначений п. 3.5., п. 3.6., п. 3.7., п. 3.8. договору (р. 4. Паспорту кредиту, п. 4. Графіку розрахунків). Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору та перерахував грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 , яку остання вказала в особистому кабінеті як банківську картку, на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно з договором № 3114912066-619701 від 18 лютого 2022 року. На підтвердження факту видачі кредиту кредитодавець додає до позовної заяви документи, що підтверджують перерахування кредитних коштів (копія платіжного доручення та копія довідки-повідомлення про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи). ОСОБА_1 підтвердила виникнення зобов'язань відповідно до умов укладеного кредитного договору шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладання кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі у разі отримання нею грошових коштів (розділ 7 Паспорту кредиту). Пунктом 3.6. кредитного договору, з яким позичальник був попередньо ознайомлений та погодився, встановлено, що Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення початкового періоду користування кредитом є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, що має наслідком подовження строку користування Кредитом на умовах, визначених п. 3.7. та п. 3.8. Правомірність застосування відкладальної обставини унормовано частиною 1 статті 212 ЦК України, а саме: особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Згідно з п. 3.6. та п. 3.7. кредитного договору, строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 04.03.2022 до 01.06.2022 за ставкою 2,2% на добу. На момент подання позовної заяви у позичальника виникла заборгованість по сплаті кредиту та відсотків за користування позикою у розмірі 19 728 грн. Враховуючи вищевикладене, загальна сума боргу, що підлягає стягненню за договором № 3114912066-619701 від 18 лютого 2022 року станом на дату подання позову до суду становить 19 728 грн, яка складається із заборгованості за сумою кредиту - 6 000 грн та із заборгованості за відсотками за користування позикою - 13 728 грн. З боку відповідачки по відношенню до ТОВ «КОШЕЛЬОК» має місце свідоме порушення зобов'язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановленні кредитним договором та законом.
До позовної заяви представником позивача Гурським Г.Ю. додано клопотання про витребування доказів, у якому останній просить витребувати в Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352, місце реєстрації: вул. Автозаводська, 57/19, м. Київ) письмові докази, які становлять банківську таємницю: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) або на ім'я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 17.02.2022 по 19.02.2022. В обґрунтування клопотання зазначає, що для належного встановлення та підтвердження всіх фактичних обставин справи, а саме підтвердження факту приналежності банківської картки № НОМЕР_2 відповідачці та підтвердження факту фактичного отримання коштів відповідачкою є необхідність у витребуванні доказів. На виконання вимог п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України зазначає, що надання банком вищезазначених доказів має важливе значення для належного та правильного вирішення справи за позовом ТОВ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки надання цих доказів змогло б підтвердити або спростувати факт перерахування відповідачці грошових коштів за реквізитами, наданими останньою та факт фактичного отримання коштів згідно з Договором № 3114912066-619701 від 18.02.2022 відповідачкою. На виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 84 ЦПК України зазначає, що підставою з якої випливає, що вищезазначені докази наявні у банку є те, що за умовами кредитного договору, укладеного між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачкою, відповідачці здійснюється перерахування кредитних коштів шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 (номер якої був вказаний відповідачкою під час укладення кредитного договору при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Відповідно вимог п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України якщо особа, яка подає клопотання про витребування доказів, зазначить про причини неможливості самостійного отримання цього доказу, їй не обов'язкового зазначити про заходи, які вона вжила для отримання цього доказу самостійно. З огляду на положення статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» позивач (юридична особа) не має права отримувати інформацію, що становить банківську таємницю.
Ухвалою судді від 06 жовтня 2025 року позовну заяву ТОВ «КОШЕЛЬОК» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
У відзиві на позовну заяву представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Савченко Я.В. просить відмовити у задоволенні позову та в обґрунтування заперечення зазначає, позивачем не надано жодних доказів, які підтверджують підписання договору про надання кредиту електронним цифровим підписом, зокрема позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ч.ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України. З долучених позивачем документів неможливо встановити те, що саме відповідачкою були застосовані будь-яким способом ідентифікатори (коди підписання договору), зокрема, відсутні докази отримання відповідачкою будь-яким чином цього одноразового ідентифікатора, відсутні докази реєстрації відповідачки в інформаційно-телекомунікаційних системах кредитора. Відсутні й докази щодо ідентифікації за номером телефону, який би належав позичальнику. Окрім того, ОСОБА_1 не здійснювалися будь-які активні конклюдентні дії, пов'язані із укладенням із кредитором кредитного договору із визначенням умов, на які посилається позивач. Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного, достатнього та допустимого доказу, який підтверджує факт укладення між кредитором та ОСОБА_1 кредитного договору, відтак позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають. Належним доказом здійснення банківських операцій з грошовими коштами клієнтів чи наявності кредитної заборгованості є виписка з особового рахунку клієнта - постанова Верховного Суду України від 06 липня 2015 року в справі № 6-301цс15. Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені відповідно до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Зазначене вище узгоджується із правовим висновками, викладеним у постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц. Проте, надані позивачем документи, в тому числі розрахунок заборгованості, за змістом яких відсутні відомості про здійснення зарахування кредитором на користь відповідача грошових коштів, не доводять факт наявності у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки не є документами первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Як вбачається з умов кредитного договору, кредитором передбачено, що заявник заповнює заявку на сайті кредитора, вказуючи всі дані, які визначені в заявці як обов'язкові для прийняття рішення про можливість надання кредиту. За результатами заповнення заявки здійснюється одночасна перевірка дійсності та аутентифікація банківської платіжної картки та або банківського рахунку заявника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем, а заявник несе особисту відповідальність за правильність та достовірність даних, зазначених під час укладення договору. Після укладення договору сторонами кредитор надає кредит шляхом безготівкового переказу суми кредиту на поточний картковий рахунок з використанням реквізитів платіжної картки позичальника. Однак, матеріали справи не містять належних та беззаперечних доказів, що номер банківської карти, який вказаний як номер картки відповідачки, належить саме відповідачці. Крім того, не зазначено номер банківської карти ні в укладеному договорі, ні в решті підписаних нібито відповідачкою документах про надання фінансового кредиту, не надано таких письмових доказів суду. Відтак, з огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд позбавлений можливості ідентифікувати належність зазначеної банківської картки відповідачки, оскільки повної інформації щодо банківської картки не надано. Аналогічна правова позиція зазначена за змістом постанови Хмельницького апеляційного суду від 10 січня 2024 року у справі № 686/18535/23. Таким чином, ТОВ «КОШЕЛЬОК» жодним належним, достатнім та допустимим доказом не доведено факту передання відповідачці грошових коштів та наявності заборгованості у відповідачки за кредитним договором. Звертаючись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, позивачем жодним належним та допустимим доказом не доведено факту наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ТОВ «КОШЕЛЬОК» в розмірі, зазначеному у позовній заяві, що вказує на відсутність порушеного права позивача. Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які: підтверджують факт укладення між кредитором та відповідачкою кредитного договору; вказують на наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «КОШЕЛЬОК»; підтверджують факт надання коштів відповідачу за кредитним договором, що свідчить про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог.
Представник позивача Гурський Г.Ю. у судове засідання не з'явився, із поданої ним заяви вбачається, що він просить справу розглянути у відсутності представника позивача.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, з поданого її представником - адвокатом Савченком Я.В. відзиву на позовну заяву вбачається, що він просить справу розглянути у відсутності відповідачки та її представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Разом з тим, частиною 4 ст. 81 ЦПК України встановлено, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Згідно з частинами 1- 3 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
В обґрунтування клопотання про витребування доказів, що подане одночасно з позовною заявою, представник позивача посилається на те, що зазначені у клопотанні докази підтверджують отримання відповідачем на підставі укладеного з ТОВ «КОШЕЛЬОК» кредитного договору коштів у розмірі 6 000 грн, а щодо неможливості самостійно надати докази - на встановлену законом банківську таємницю.
Статтею 60 Закону України «Про банки та банківську діяльність» встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками за рішенням суду.
Таким чином, докази, які просить витребувати у своєму клопотанні представник позивача, можуть підтвердити обставини, на які останній посилається як на підставу позовних вимог, та самостійно отримати ці докази позивач не має можливості, оскільки зазначена у них інформація містить банківську таємницю.
З урахуванням зазначених положень законодавства та з метою об'єктивного розгляду справи, прийняття обґрунтованого та законного рішення, суд дійшов висновку про необхідність витребування у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відомостей, про які зазначено у клопотанні представника позивача.
Керуючись ст. ст. 81, 222, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» Гурського Германа Юрійовича про витребування доказів задовольнити.
Витребувати в АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (код ЄДРПОУ 21133352) належним чином завірені копії письмових доказів у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) або на ім'я іншої особи (із зазначенням ПІБ та РНОКПП такої особи) та виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 17.02.2022 по 19.02.2022.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий: О.В. Антонюк