Справа № 157/1661/25
Провадження №2-а/157/130/25
30 жовтня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
представника позивача - Вайди В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 серпня 2025 року серії ВН № 799 про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, а справу про адміністративне правопорушення закрити. В обґрунтування вимог зазначає, що 25 серпня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову серії ВН №799, якою його ( ОСОБА_1 ) притягнув до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України, а саме за те, що він не з'явився по повістці № 2909695. Відповідно до цієї постанови зазначене адміністративне правопорушення було виявлено в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 28 серпня 2025 року. З постановою не погоджується з таких причин. По-перше, жодних повісток від відповідача він не отримував. Під час перебування його у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач так і не надав жодних доказів того, що йому направлялися повістки про виклик. По-друге, відповідно до статті 286 КпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу. З поданих ним доказів вбачається, що постанова була складена 25 серпня 2025 року, а вручена тільки 28 серпня 2025 року. Тобто, під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення він не був присутнім. Крім того, його не повідомили завчасно про час та місце розгляду, що є грубим порушенням. Так, оскаржувана постанова не містить посилання на докази, що підтверджують отримання ним повістки про виклик до ТЦК, або надіслання такої повістки засобами поштового зв'язку тощо. Жодних повісток він не отримував та на адресу його місця реєстрації та проживання такі повістки не надходили. З огляду на відсутність доказів надсилання на його адресу місця проживання належним чином оформленої повістки, у нього є обґрунтований сумнів в тому, що ця повістка взагалі існувала, так само і щодо належної форми її направлення. Після набрання чинності змінами до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, особа вважається належним чином повідомленою про необхідність явки до ТЦК, якщо повістка про виклик згенерована в електронному вигляді, підписана кваліфікованим підписом керівника ТЦК, направлена рекомендованим листом з описом вкладення за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення облікових даних, однак не була отримана військовозобов'язаним, про що працівниками Укрпошти проставлено відповідну відмітку: «відмова отримати поштове відправлення» чи «відсутність адресата за адресою». У даному випадку не вбачається, що працівниками пошти взагалі здійснювалася спроба вручити йому (позивачу) повістку про виклик до ТЦК. Матеріали справи не містять доказів про те, що він був обізнаний про надходження на адресу його місця проживання такої повістки. Крім того, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов'язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов'язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою. Сам по собі той факт, що повістка була сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду, не дає підстав констатувати належність повідомлення відповідно до підпункту 2 пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.
Ухвалою судді від 17 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, оскільки заява не відповідала вимогам ст. 161 КАС України, та позивачу надано строк для усунення недоліків, а саме останньому належало надати документ про сплату судового збору у розмірі 605 гривень 60 копійок або надати документ, яким підтверджуються підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У встановлений строк позивач ОСОБА_1 усунув вказані судом недоліки, сплатив судовий збір, про що суду надав відповідний документ.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Вайда В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала з викладених у позовній заяві підстав і пояснила, що позивач повістку не отримував, оскаржувана постанова винесена 25 серпня 2025 року, а правопорушення згідно з відомостями в оскаржуваній постанові виявлено 28 серпня 2025 року; під час перебування позивача у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 і вручення йому 28.08.2025 копії постанови, на прохання останнього відповідач жодних доказів того, що повістка направлялася ОСОБА_1 не надав, розгляд справи був проведений за відсутності позивача; питання, встановлені ст. 280 КпАП України, відповідачем не були з'ясовані; у позивача є сумніви щодо того, що повістка про виклик до ТЦК та СП існувала, відповідач не надав відзив на позовну заяву, а, отже, можливо останній позов визнає.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується довідками про доставку електронного документа до електронного кабінету, відзиву на позовну заяву не подав.
Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Суд встановив, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії ВН № 799 від 25 серпня 2025 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
У цій постанові зазначається, що «28 серпня 2025 року о 10 год 10 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 було виявлено адміністративне правопорушення, що вчинив ОСОБА_1 , а саме не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 2909695, не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_2 про причини своєї неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб та надалі не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16 травня 2024 року Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі по тексту - Порядок) виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пункту 23 Порядку, поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій, визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича дружини (чоловіка). У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена частиною 3 ст. 210-1 КпАП України».
Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Відповідно до п. 28 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктами 29-30 Порядку встановлено, що у повістці зазначаються: прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіонального органу СБУ, що видав повістку; мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ; місце, день і час явки за викликом; найменування посади, власне ім'я та прізвище, підпис посадової особи, яка видала повістку, та дата її підписання - для повісток, оформлених на бланку. Такі повістки скріплюються гербовою печаткою; прізвище та власне ім'я керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, дата накладення кваліфікованого електронного підпису - для повісток, сформованих за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки. Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування. У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою. Реєстраційний номер повістки фіксується в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів або Журналі реєстрації виданих для оповіщення повісток за формою згідно з додатком 3. Відомості про вручення військовозобов'язаному або резервісту повістки на бланку вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Для оповіщення військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України чи СБУ бланк повістки оформляється зазначеними органами. Порядок оформлення повісток, їх підпис та реєстрація визначаються розвідувальними органами України, СБУ.
Згідно зі ст. 41 Порядку належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Як пояснила представник позивача Вайда В.Д. у судовому засіданні, жодних повісток чи розпоряджень про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_1 не отримував, як і не отримував повісток чи повідомлень про час, дату та місце розгляду ІНФОРМАЦІЯ_4 справи про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Зазначені доводи відповідачем жодним чином не спростовані, матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 для дослідження у судовому засіданні суду не надано.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 як суб'єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про час дату, та місце розгляду справи і йому надсилалася копія позовної заяви з доданими до неї документами, копія ухвали про відкриття провадження, повістки про виклик до суду. Однак, станом на дату розгляду справи відповідач не надав жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, доказів на підтвердження належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомив причин неможливості їх подання.
Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Крім того, оскаржувану постанову датовано 25 серпня 2025 року, а правопорушення виявлено, як зазначено у тексті цієї постанови, 28 серпня 2025 року, тобто пізніше, ніж винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Згідно зі ст. 268 КпАП України, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
За змістом ст. 279-9 КпАП України справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 та ст. 210-1 цього кодексу, вчинені в особливий період, можуть бути розглянуті у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у випадку, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
Статтею 279 КпАП України встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
В обгрунтування незаконності оскарженої постанови, позивач, поряд з іншим, посилається також на те, що фактично розгляд справи щодо нього за його участю не відбувся, йому лише 28 серпня 2025 року вручили копію оскаржуваної постанови.
Зазначені доводи позивача не спростовані відповідачем жодними доказами, а тому їх належить визнати правдивими, а твердження представника позивача про порушення встановленої законом процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення обґрунтованими.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 , який є суб'єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 799 від 25 серпня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять гривень) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Дата складення повного судового рішення - 31 жовтня 2025 року.
Головуючий:О.В. Антонюк