Справа № 162/892/25
Провадження №2/157/754/25
(заочне)
28 жовтня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Солошик Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» через систему Електронний суд звернулося у Любешівський районний суд Волинської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 76727214 від 10 серпня 2023 року у розмірі 10 127 гривень 25 копійок, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500 гривень. В обґрунтування вимог зазначає, що 10 серпня 2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (ідентифікаційний код юридичної особи - 39861924) та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №76727241, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 10 500 грн строком на 30 днів (з 10.08.2023 по 09.09.2023), із фіксованою процентною ставкою у розмірі 2,5%, які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 0% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 0 грн.). У разі порушення позичальником/відповідачем строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 2,7% пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор XznM4rp45C, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_1) у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. Кредитодавець ідентифікував відповідача за посередництвом системи BankID НБУ - отримавши від «monobank» за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) персональні дані останнього, у тому числі електронну адресу, на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори, та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис XznM4rp45C - 10.08.2023 13:54:01, що підтверджується довідкою про ідентифікацію. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19. Без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (ресурс кредитодавця), проходження ідентифікації за посередництвом системи BankID НБУ, отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без надання відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору кредиту та правил надання грошових коштів у кредит - укладання договору кредиту технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, підписанням договору кредиту позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №76727241 від 10 серпня 2023 року виконав свої зобов'язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 10 500 грн за посередництвом АТ «ТАСКОМБАНКОМ» (ЄДРПОУ - 39861924) в рамках договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам №74 від 03 серпня 2020 року, так як переказ коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок/електронний платіжний засіб фізичної особи технічно неможливий. (Платіж проведено не по реквізитах, а через платіжну систему). Наведене вище підтверджується Довідкою АТ «ТАСКОМБАНКОМ» №29981/47.1. від 25.07.2025 про успішне проведення платіжної операції №662FA4BB-701B-4BDA-B0CC-5A09AECC81DB про переказ коштів в розмірі 10 500,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_2 . Зазначений вище документ за операціями з використанням електронних платіжних засобів має статус первинного документа та може бути використаний під час урегулювання спірних питань (п. 159 розділу VIII Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022р). Згідно з листом №10/07/25-40 від 10.07.2025 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» повідомляє та підтверджує, що на банківський рахунок Відповідача на підставі платіжної інструкції № 662FA4BB-701B-4BDA-B0CC-5A09AECC81DB (кошти перераховані за посередництвом платіжної установи) перераховано кошти на виконання умов Договору кредиту №76727241. Враховуючи, що кредит видано на платіжну картку, а не на банківський рахунок позичальника, всі правовідносини між позичальником, кредитором та банком-еквайром регулюються Законом України «Про платіжні послуги» та Постановою НБУ № 164 від 29.07.2022 «Про затвердження Положення про порядок емісії (оскільки кредитодавцем здійснено перерахування коштів на картковий рахунок відповідача за посередництвом платіжної установи, так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий). Відповідно до пункту 159 розділу VIII зазначеної вище Постанови НБУ № 164 від 29.07.2022, документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань. Отже, враховуючи вищезазначені положення, наявні у справі документи від платіжної системи про перерахування коштів на картковий рахунок та платіжна інструкція мають статус первинного документа, що підтверджує перерахування коштів. Враховуючи викладені вище умови Договору кредиту №76727241 від 10.08.2023 та додаткової угоди, та здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за договором кредиту, які складають - 372,75 грн, заборгованість останнього за договором кредиту становить 10 127,25 грн., що є сумою заборгованості за основною сумою боргу. Отже, відповідач належним чином зобов'язання щодо повернення основної суми боргу за договором кредиту, заборгованості за процентами та інших нарахувань не виконав ні перед кредитодавцем/первісним кредитором, ані перед позивачем/фактором - ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ», що набуло право вимоги за договором кредиту №76727241 на підставі договору факторингу. В подальшому, кредитодавцем/первісним кредитором відступлено право вимоги за вказаним вище договором кредиту, зокрема: ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (ідентифікаційний код юридичної особи - 43311346) уклали Договір факторингу № 26/06/25 від 26.06.2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №76727241 від 10.08.2023. Так, згідно з п. 2.1.3. перехід від клієнта до фактора права вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного реєстру прав вимоги, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу (день підписання реєстру прав вимог). Підписаний сторонами Реєстр прав вимог в паперовому/електронному вигляді є невід'ємною частиною цього договору та підтверджує факт переходу від клієнта/кредитодавця до фактора/позивача вимоги. Моментом переходу права грошової вимоги до позивача - є день підписання відповідного Реєстру прав вимоги. Відповідно до Реєстру прав вимог №27/06/25 від 27 червня 2025 року - кредитодавець/клієнт відступив фактору/позивачу право вимоги заборгованостей до боржників на умовах, передбачених Договором факторингу №26/06/25 від 26 червня 2025 року, в тому числі до відповідача в сумі 10 127,25 грн, з яких 10 127,25 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 0 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 0 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування.
Суддя Любешівського районного суду Волинської області Цибень О.В. своєю ухвалою від 02 вересня 2025 року постановила справу передати на розгляд до Камінь-Каширського районного суду Волинської області за зареєстрованим місцем проживання відповідача відповідно до правил територіальної підсудності.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 вересня 2025 року справу для розгляду розподілено судді Антонюк О.В.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року позовну заяву ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» прийнято до розгляду, у справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача Гедзь О.В. у судове засідання не з'явилася, із позовної заяви вбачається, що вона просить справу розглянути у її відсутності та не заперечує проти ухвалення заочного рішення у разі неявки відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин та з огляду на те, що представник позивача не заперечив проти заочного розгляду справи, ухвалою суду від 28 жовтня 2025 року постановлено провести заочний розгляд справи і ухвалити заочне рішення за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими Главою 11 Цивільного процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 10 серпня 2023 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором на підставі правил надання коштів у позику ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було укладено електронний договір позики № 76727241, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 10 500 гривень на строк з 10.08.2023 по 09.09.2023 року включно зі сплатою процентів за процентною ставкою у розмірі 2,5% від суми позики за кожен день користування позикою, орієнтовна реальна річна процентна ставка при цьому становить 90465,53%.
Згідно з п. 1 договору позики позичальник ОСОБА_1 зобов'язався повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики (строк позики - 30 днів, дата повернення позики - останній день 09.09.2023), або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.
У пунктах 5.1., 5.3. договору зазначається, що позичальник ознайомився на сайті httрs://mуcredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України. Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті httрs://mуcredit.ua/uа/documents-license/; їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі.
Відповідно до п. 4 цього договору проценти нараховуються щоденно (процента ставка базова/день - 2,5%, процента ставка за понаднормоване користування позикою (її частиною) за день (не застосовується у період воєнного стану) 2,70%), включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.
ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» виконало зобов'язання за договором, перерахувавши 10.08.2023 на платіжну карту відповідача кошти у розмірі 10 500 грн, що підтверджується повідомленням АТ «ТАСКОМБАНК» № 29981/47.1. від 25 липня 2025 року.
Проте, у порушення умов кредитного договору відповідач зобов'язання не виконав належним чином, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по договору позики, розмір якої станом на 10 липня 2025 року складає 10 127 грн 25 коп - сума заборгованості за основною сумою боргу, що підтверджується розрахунком заборгованості за договором позики № 76727241 від 10 липня 2025 року.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У ст. 627 ЦК України зазначається, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Згідно зі ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 1047 ЦК України визначено форму договору позики. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» .
Пунктом 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частинами 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Договір позики між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді за допомогою одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Умови договору не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».
26 червня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» укладено договір факторингу № 26/06/25, на підставі якого ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» отримало право вимоги, зокрема і за договором позики № 76727214 від 10 серпня 2023 року.
Згідно з актом прийому-передачі Реєстру боржників № 10 від 21 вересня 2023 року за договором факторингу № 26/06/25 від 26 червня 2025 року, клієнт передав фактору зазначений реєстр боржників, у тому числі інформацію щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 516 ЦК)
Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст. 1078 ЦК, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
У матеріалах справи немає доказів на підтвердження вручення відповідачу повідомлення про заміну сторони (кредитора) у спірному зобов'язанні.
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦК).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених зобов'язанням.
Відповідач ОСОБА_1 зобов'язання по договору позики не виконав, отримані у позику грошові кошти ні первісному, ні новому кредитору не повернув у встановлені цим договором строки та розмірі, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, розмір якої станом на 10 липня 2025 року становить 10 127 грн 25 коп (заборгованості за основною сумою боргу), що підтверджується розрахунком заборгованості, доказів на спростування якого відповідач суду не надав.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.
Оскільки позов задоволено повністю, тому на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» понесені останнім та документально підтвердженні витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 2 422 гривні 40 копійок.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, витрати на правничу допомогу покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З врахуванням повного задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути понесені останнім та документально підтверджені витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, розмір яких склав 3 500 гривень. Надана позивачу правнича допомога полягали згідно із копією витягу з Акта № 16-П від 11 липня 2025 року приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01 листопада 2024 року у вивченні наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви, вартість склала 500 гривень, та у підготовці/складанні позовної заяви до боржника за договором кредиту у малозначній справі, вартість склала 3 000 гривень.
З урахуванням обсягу наданої правової, у тому числі змісту та обсягу підготовленої позовної заяви, затраченого часу, і ціни позову, суд не вбачає підстав для зменшення розміру понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 5 922 гривні 40 копійок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 27, 78 - 81, 141, 142, 263 - 265, 280, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (місцезнаходження: вул. Стельмаха Михайла, буд. 9А, офіс 204, м. Ірпінь, код ЄРДПОУ 43311346) заборгованість по кредитному договору № 76727241 від 10 серпня 2023 року у розмірі 10 127 (десять тисяч сто двадцять сім) гривень 25 копійок .
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» судові витрати у розмірі 5 922 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом Волинської області, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: https://km.vl.court.gov.ua/sud0304/gromadyanam/csz/.
Дата складення повного судового рішення - 31 жовтня 2025 року.
Головуючий: О.В. Антонюк