Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
03 листопада 2025 р. № 520/6907/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Панова М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2025 № 8275/0413 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення, прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області, є протиправним та таким, що суперечить нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до Електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що діяв в межах повноважень та згідно норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, виходячи з наступного.
З позовної заяви вбачається, що ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» (далі - позивач, товариство, платник податку) є юридичною особою, яка здійснює діяльність з 14.12.2017 за основним видом діяльності за КВЕД - 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, перебуває на податковому обліку, має індивідуальний податковий номер 418106620359 та зареєстровано платником податку на додану вартість з 01.02.2018.
В процесі здійснення своєї господарської діяльності та в межах придбання у контрагентів товарів та послуг, товариство було учасником фактичних господарських операцій, за наслідками здійснення яких, контрагентами складалися і подавалися на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні та складалися розрахунки коригувань до них (далі - ПН/РК).
Зокрема, контрагентом-постачальником ТОВ «Хімагростеп» було зареєстровано податкову накладну № 120 від 08.03.2024 на суму 1 062 500,25 грн., в т.ч. ПДВ 212 500,05 грн. та складений розрахунок коригування на зменшення кількості товару від 18.12.2024 № 84 на суму 566,67 грн., в т.ч. ПДВ 113,33 грн., який було направлено позивачу 10.01.2025, що підтверджують додані до позову повідомлення до розрахунків коригувань «Отримання документу Додаток №2», «Властивості документа Додаток №2», «Квитанції про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН», у яких вказана дата фактичного направлення РК контрагентом, дата отримання РК Позивачем та дата реєстрації позивачем РК в ЄРПН - 10.01.2025.
Головним управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган) було проведено камеральну перевірку ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п. 76.2 ст. 76 Податкового кодексу України та складено Акт «Про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» п.н. 41810664» № 4902/20-40-04-13-02/41810664 від 04.02.2025 (далі - Акт перевірки).
В обґрунтування Акту перевірки контролюючим органом покладено висновок про порушення товариством граничних термінів реєстрації вищевказаного розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН, який було направлено позивачу контрагентом, з порушенням позивачем терміну реєстрації на 6 календарних днів, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України. З метою розрахунку граничних строків, відповідач взяв за основу дату РК до податкової накладної та кінцеву дату реєстрації такого РК, без урахування фактичної дати направлення РК позивачу постачальником.
Не погоджуючись із висновками податкового органу, товариством було подано Заперечення від 11.02.2025 № б/н на Акт перевірки, за наслідками розгляду яких податковим органом було надано лист від 19.02.2025 № 7267/6/20-40-04-13-06, яким було повідомлено, що висновки Акту перевірки залишено без змін, але відповідачем не було надано жодних належних і обґрунтованих спростувань наведеним товариством доводам і наданим документам щодо відсутності порушень з боку товариства та відсутності підстав для застосування штрафних санкцій.
За наслідками Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення (далі - «ППР») від 24.02.2025 № 8275/0413 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2,27 грн. за затримку реєстрації розрахунку коригувань до податкової накладної.
Не погоджуючись із зазначеним ППР відповідача, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Державної податкової служби України шляхом подання Скарги від 06.03.2025 за вих. № б/н (вхідний № 9965/6 від 06.03.2024 р.), до якої були надані письмові пояснення та обґрунтування щодо незаконності і безпідставності складеного ППР та додані документи на підтвердження реєстрації отриманих РК в межах гранично встановлених строків. Зокрема, надано Повідомлення до РК «Властивості документа Додаток № 2», Повідомлення до РК «Отримання документу Додаток № 2», на підтвердження фактичної дати отримання РК від контрагентів, Квитанцію про реєстрацію РК.
Рішенням Державної податкової служби України від 24.03.2025 № 8222/6/99-00-06-03-01-06 Скаргу позивача від 06.03.2025 за вих. № б/н залишено без задоволення, а ППР без змін.
Не погоджуючись із ППР відповідача від 24.02.2025 № 8275/0413 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2,27 грн., вважаючи його безпідставним і протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює (Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПК України термін.
Терміни реєстрації ПН/РК встановлені пунктом 201.10 ст. 201 ПК України, згідно з яким така реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для ПН/РК до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для ПН/РК до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для зведених ПІН та/або РК до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 етапі 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» ПК України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі - Закон №2876) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного етапу збільшено строки реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, встановлені пунктом 201.10 етапі 201 ПК України, та зменшено розміри штрафів за їх порушення.
Нові строки реєстрації в ЄРПН ПН/РК становлять: для ПН/РК, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 05 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для ПІІ/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для РК, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача платника з податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого РК до ПН отримувачем (покупцем).
Закон України від 12.01.2023 № 2876-ІХ набрав чинності з 08.02.2023.
Таким чином, до 07.02.2023 граничні строки реєстрації визначались п. 201.10 ст. 201 ПК України - 15 календарних днів, а з 08.02.2023 граничні строки реєстрації визначаються п. 89 підрозділу 2 Розділу ХХ ПК України в редакції Закону України від 12.01.2023 №2876-ІХ - 18 календарних днів.
За порушення строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН передбачено накладення штрафу у розмірах, встановлених пунктами 1201.1 та 1201.2 статті 1201.1 ПК України.
Відповідно до 192.1 ст. 192 ПК України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Пунктом 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, визначено, що у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, відповідно до статті 192 розділу V Податкового кодексу України, постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Відповідно до п. 25 Порядку № 1307, розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) товарів (послуг) до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника (продавця) або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю). З цією метою постачальник (продавець) складає у загальному порядку розрахунок коригування, у верхній лівій частині якого робить відповідну помітку "X", та надсилає його отримувачу (покупцю). Накладання кваліфікованих електронних підписів посадових осіб постачальника (продавця) та отримувача (покупця) на такий розрахунок коригування здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Покупцю товарів/послуг РК можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Зі змісту п. 201.10 ст. 201 ПК України видно, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Тобто, датою та часом надання ПН/РК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
З аналізу даних правових норм слідує, що порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних. Таким чином, розрахунок коригування до податкової накладної має бути складеним на дату проведення перерахунку.
Водночас ПК України та Порядком заповнення податкової накладної не передбачено механізму фіксації дати отримання покупцем такого розрахунку коригування, проте, зазначене в жодному разі не може бути підставою для застосування податковим органом тих приписів закону, які стосуються строків реєстрації податкових накладних.
Адже відповідно до вищенаведених приписів законодавства, розрахунок коригування складається безпосередньо продавцем/постачальником. Після чого направляється покупцю/отримувачу послуг, який здійснює його реєстрацію. Тобто, покупець, (позивач), повністю залежний від дати складання РК продавцем, а тому, є справедливим та логічним здійснювати розрахунок строку реєстрації РК з дати його отримання від постачальника, оскільки, позивач (покупець) не має впливу на строки видання РК продавцем, а тому, притягнення його до відповідальності за порушення строків реєстрації РК виданого іншим суб'єктом є протиправним, в силу відсутності його вини у несвоєчасному виданні РК постачальником.
Варто також зауважити, що за положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України, реєстрація повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків для РК, складених постачальником в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого РК до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Податковим органом не були враховані приписи вказаної статті та в Акті перевірки жодним чином не відображено, що позивачем фізично РК було отримано саме 18.12.2024.
Висновки відповідача про те, що розрахунки кількості календарних днів порушення граничного терміну реєстрації РК необхідно здійснювати від дати складання розрахунку коригування продавцем до дати реєстрації розрахунку коригування, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства та не відповідають принципу юридичної визначеності, який вимагає щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними.
Одним із ключових положень юридичної визначеності є «якість закону», яка охоплює собою такі характеристики відповідного акта законодавства, як, зокрема, чіткість, точність, недвозначність, зрозумілість, узгодженість, доступність, виконуваність, передбачуваність та послідовність. Ці характеристики стосуються як положень будь-якого акта (норм права, які в ньому містяться), так і взаємозв'язку такого акта з іншими актами законодавства такої ж юридичної сили.
Будь-які обмеження, які накладаються, мають ґрунтуватися на положеннях законодавства. Воно має бути сформульоване з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню (рішення ЄСПЛ у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року).
Оскільки діючим законодавством не врегульований механізм фіксації дати отримання покупцем РК, то застосування податковим органом інших норм щодо реєстрації податкових накладних є протиправним.
У постановах Верховного Суду від 10.02.2021 по справі № 380/671/20, від 5 жовтня 2023 року у справі № 300/2906/22 вказано, що у положеннях Податкового кодексу серед основних засад податкового законодавства передбачено принцип презумпції правомірності рішень платника податків, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Презумпція сформульована як принцип у ст. 4 ПК України (п. 4.1.4). Саме таким чином встановлено найвищий ступінь її імперативності.
Крім того, презумпція також закріплена як спеціальна норма у п. 56.21 ст. 56 ПК України саме для цього виду правовідносин, що означає безумовне її врахування при вирішенні спорів, що регулюються означеною статтею.
Положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України визначено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Сама юридична конструкція норми пункту 56.21 статті 56 ПК України дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування.
Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.
Вищенаведеною нормою охоплюються не лише очікування платника почуватися захищеним, а й відповідний таким очікуванням обов'язок вибору визначеного варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом. При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.
Крім того, у справі "Новік проти України" (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні п. 1 ст. 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Таким чином, оскільки вищенаведені положення ПК України дають підстави стверджувати про існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків платника податків, а тому, слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію розрахунків коригування в умовах правової невизначеності, покладає на позивача додатковий надмірний тягар та суперечить принципу правової визначеності та стабільності.
Доданими до позовної заяви письмовими доказами, які надавалися податковому органу, а саме: Повідомленнями до РК «Властивості документа Додаток № 2», Повідомленнями до РК «Отримання документу Додаток № 2», підтверджується, що позивач в межах встановлених граничних термінів здійснював реєстрацію РК, в день отримання їх від постачальників - в межах 15 календарних днів до 25.01.2025, що відповідає строкам реєстрації передбаченим п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України.
Відтак, з урахуванням фактичної дати отримання РК від контрагента, ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» не були порушені граничні терміни реєстрації РК, що підтверджується відповідними квитанціями та повідомленнями до РК, які додані до позову, та виключають будь-яку винну поведінку з боку позивача в аспекті дотримання податкової дисципліни.
Висновки відповідача щодо необхідності реєстрації розрахунків коригування з урахуванням термінів, визначених абз. 15-16 п. 201.10 ст. 201 ПК України (тобто у строки, встановлені для реєстрації податкових накладних), не мають під собою законодавчого підґрунтя, тож, застосування штрафів до покупця у випадку, якщо розрахунок коригування було отримано ним із запізненням, є неправомірним.
При цьому, відповідальності за несвоєчасне надсилання РК покупцеві для продавця немає, адже строків для надсилання РК для постачальника не встановлено. Таким чином, якщо постачальник надіслав РК із запізненням, то штрафи не мають застосовуватися ані до покупця, ані до продавця.
Підсумовуючи вище викладене, суд зазначає, що податковий орган прийшов до помилкового висновку щодо порушення ТОВ «АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО» граничних строків реєстрації РК до податкової накладної, адже таку реєстрацію було здійснено в межах встановлених граничних строків - в день отримання РК, які рахуються з дня отримання такого РК покупцем і прострочення строків реєстрації РК від 18.12.2024 № 86 до ПН № 120 від 08.03.2024 - відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 24.02.2025 № 8275/0413 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" штрафних санкцій у розмірі 2,27 грн є протиправним та підлягає скасуванню.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" (вул. Дмитрівська, буд. 31/35, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61012, ЄДРПОУ 41810664) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.02.2025 № 8275/0413 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2,27 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТРЕЙД-ВИРОБНИЦТВО" (ЄДРПОУ 41810664) сплачену суму судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М.Панов