03 листопада 2025 року Справа № 480/7974/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7974/25 за позовом ОСОБА_1 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування арешту та зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 просить суд:
- скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 24.02.2010 у виконавчому провадженні № 15798151 при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-360 виданого Ковпаківським районним судом м. Суми від 04.11.2009 на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Матусенко Тетяною Петрівною від 24.02.2010 та внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження з реєстраційним номером 9555787, зареєстрованого 24.02.2010 реєстратором - Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 . Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.02.1989 та від 13.05.2005, позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .
У зв'язку із загостренням збройної агресії російської федерації, постійними, систематичними обстрілами та авіаційними ударами цивільної інфраструктури позивач вирішив зареєструвати речові права на належний на праві приватної власності житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв'язку з чим дізнався по те, що Єдиному реєстрі заборон міститься запис про обтяження у виді арешту нерухомого майна, який накладений згідно постанови державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби.
Так, вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 12.09.2005 у справі № 1-360/2005 позивача було засуджено за ч. 5 ст. 185 КК України до 4 років 6 місяці позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла в дохід держави. Разом із цим, вирішуючи питання щодо речових доказів, суд ухвалив, зокрема автомобіль ГАЗ-5228 реєстраційний номер " НОМЕР_2 ", який знаходиться на збереженні в Зарічному РВ СМВ УМВС України в Сумській області - обернути в рахунок погашення позовів. Апеляційним судом Сумської області вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 12.09.2005 у справі № 1-360/2005 в частині призначеного покарання та вирішення долі речових доказів у справі залишено без змін ухвалою від 22 листопада 2005 року, відтак вирок набрав законної сили і був звернутий до виконання.
З метою з'ясування істини у справі та отримання копій постанов, позивачем через представника було надіслано адвокатський запит до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому поставлено питання про надання копії постанови про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , а також копії постанови відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу, у якому виносилась постанова про арешт. Крім цього ставилося питання про надання інформацію про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , які перебувають на виконанні та загальну суму боргу по відкритим виконавчим провадженням. Разом із цим ставилося питання у випадку відсутності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 - винести постанову про скасування арешту нерухомого майна (звільнення майна з-під арешту) ОСОБА_1 .
У відповідь на адвокатський запит надійшов лист Зарічного ВДВС у м. Суми від 07.10.2025 № 21/182719, у якому зазначається, що дійсно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження з реєстраційним № 9555787; тип обтяження - арешт нерухомого майна; зареєстровано 24.02.2010 реєстратором - Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 15798151 від 24.02.2010, Зарічного ВДВС, державний виконавець Матусенко. Об'єктом обтяження є житловий будинок, частка власності 57/100, адреса: АДРЕСА_1 , власником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Крім того, відповідач зазначив, що виконавче провадження № 15798151 завершено, надати паперові копії матеріалів виконавчого провадження неможливо через їх знищення у зв'язку із закінченням строків зберігання. Станом на 07.10.2025 на виконанні у Відділі виконавчі провадження, за якими боржником є позивач, не перебувають.
Щодо зняття арешту, накладеного постановами від 24.02.2010 вказано, що у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зазначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника, а частина 5 зазначеної статті містить норму, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Вважаючи, що арешт нерухомого та рухомого майна порушує його права як власника та накладений безпідставно, дії (бездіяльність) Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо незняття (скасування) арешту є протиправними, позивач звернувся до суду.
Ухвалою від 21.10.2025 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 03.11.2025.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву в якій справу просить розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якій справу просить розглядати без його участі та зазначає, що станом на день подання відзиву, на виконанні у Відділі виконавчі провадження, за якими боржником є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не перебувають. Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" - у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду. Враховуючи вище зазначене вирішення питання про скасування арешту підлягає в судовому порядку.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що позивач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 . Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 10.02.1989 та від 13.05.2005, позивач є власником житлового будинку за адресою:
АДРЕСА_1 зв'язку із загостренням збройної агресії російської федерації, постійними, систематичними обстрілами та авіаційними ударами цивільної інфраструктури позивач вирішив зареєструвати речові права на належний на праві приватної власності житловий будинок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв'язку з чим дізнався по те, що Єдиному реєстрі заборон міститься запис про обтяження у виді арешту нерухомого майна, який накладений згідно постанови державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби.
Позивачем через представника надіслано адвокатський запит до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому поставлено питання про надання копії постанови про накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 , а також копії постанови відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу, у якому виносилась постанова про арешт. Крім цього ставилося питання про надання інформацію про відкриті виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 , які перебувають на виконанні та загальну суму боргу по відкритим виконавчим провадженням. Разом із цим ставилося питання у випадку відсутності відкритих виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 - винести постанову про скасування арешту нерухомого майна (звільнення майна з-під арешту) ОСОБА_1 .
У відповідь на адвокатський запит надійшов лист Зарічного ВДВС у м. Суми від 07.10.2025 № 21/182719 згідно якого повідомлялося про те, що дійсно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження з реєстраційним № 9555787; тип обтяження - арешт нерухомого майна; зареєстровано 24.02.2010 реєстратором - Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП 15798151 від 24.02.2010, Зарічного ВДВС, державний виконавець Матусенко. Об'єктом обтяження є житловий будинок, частка власності 57/100, адреса: АДРЕСА_1 , власником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
У листі від 07.10.2025 відповідач зазначив, що виконавче провадження № 15798151 завершено, надати паперові копії матеріалів виконавчого провадження неможливо через їх знищення у зв'язку із закінченням строків зберігання. Станом на 07.10.2025 на виконанні у Відділі виконавчі провадження, за якими боржником є позивач, не перебувають. Щодо зняття арешту, накладеного постановами від 24.02.2010 міститься інформація, що у статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" зазначений вичерпний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна боржника, а частина 5 зазначеної статті містить норму, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначає стаття 287 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 606-XIV).
Згідно статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.
У відповідності до частин 1 і 2 статті 50 Закону № 606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Аналізуючи вищенаведені норми права суд зазначає, що за наявності підстав для завершення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, якою одночасно знімає всі накладені обтяження (в тому числі арешт) з майна боржника.
Докази існування на момент звернення з даним позовом до суду незавершених виконавчих проваджень, у яких ОСОБА_1 виступає боржником і в межах яких накладено арешт на його майно відсутні, відповідачем визнається обставина повної відсутності у Відділі таких виконавчих проваджень.
Оскільки на момент звернення з даним позовом до суду, відсутні незавершені виконавчі провадження, у яких ОСОБА_1 виступає боржником і в межах яких накладено арешт на його майно, відтак відсутні підстави для існування обтяження майна позивача у вигляді арешту.
За обставин цієї справи (не зняття державним виконавцем арешту і заборони на відчуження майна боржника, завершення виконавчого провадження, знищення виконавчого провадження за термінами зберігання і відсутність підстав для відновлення виконавчого провадження), а також враховуючи відсутність спору про право щодо конкретно визначеного майна, суд вважає, що випадок, який розглядається у даній справі, підпадає під дію частини 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, згідно якої арешт може бути знятий за рішенням суду.
Згідно з пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За приписами частини 2 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Згідно частин 4, 5 вказаної статті підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
На підставі викладеного, зважаючи на те, що матеріали адміністративної справи не містять доказів правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного арешту на майно позивача, такий за відсутності виконавчого провадження належить зняти.
Згідно з частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно приписів ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Підсумовуючи викладене вище в сукупності, суд зазначає, що відповідачі як суб'єкт владних повноважень за правилами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не довели юридичну правильність і фактичну обґрунтованість спірного рішення.
Відтак за встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд визнає, аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 АДРЕСА_2 до Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пр. Перемоги, 6,м. Суми,Сумська область,40020 про скасування арешту та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції 24.02.2010 у виконавчому провадженні № 15798151 при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-360 виданого Ковпаківським районним судом м. Суми від 04.11.2009, на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Зарічний відділ державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вчинити дії, щодо зняття арешту з усього майна, що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), накладеного постановою державного виконавця Зарічного відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Матусенко Тетяною Петрівною від 24.02.2010 та внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження з реєстраційним номером 9555787, зареєстрованого 24.02.2010 реєстратором - Сумська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
Стягнути з Зарічного відділу державної виконавчої служби у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 968,96 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал