04 листопада 2025 року м. Рівне №460/16085/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення №172650010717 від 16.05.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання призначити пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 09.05.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та у зв'язку з цим, в травні 2025 року позивач звернулася до органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважає оскаржувану відмову у призначенні пенсії протиправною та необґрунтованою, оскільки факт проживання в зоні радіологічного забруднення підтверджується належними доказами. За таких обставин, просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачі подали відзиви на позов, в яких позовні вимоги не визнали. На обґрунтування заперечень вказали, що період проживання позивача на території радіоактивного забруднення недостатній для призначення їй пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вважають, що підстави для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відсутні, а тому просили відмовити у задоволенні позову повністю.
Розглянувши заяви по суті, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від 30.12.1993.
В травні 2025 року позивач звернулася до ГУ ПФУ в Рівненській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За принципом екстериторіальності заява та додані до неї документи передані ГУ ПФУ в Львівській області для вирішення питання про призначення пенсії.
Так, 16.05.2025 ГУ ПФУ в Львівській області прийнято рішення №172650010717 про відмову у призначенні пенсії. При цьому, зазначено, що заявниця прожила у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 - 2 роки 11 місяців 16 днів.
Вважаючи відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою ст.9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003, який набрав чинності 01.01.2004 (далі, - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 цього Закону. Зокрема, право на пенсію за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 49 цього Закону визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з ч.1 ст.55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Частиною третьою цієї статті прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить на користь того, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Згідно з довідкою Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області №608 від 14.04.2025 постійно проживавала та зареєстрована в с.Клесів Сарненського району Рівненської області з 01.01.1986 по 14.10.1986 та з 04.07.1990 по даний час.
Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади зареєстрованим місцем проживання позивача в період з 03.06.1977 по даний час є с.Клесів Сарненського району Рівненської області (за різними адресами).
При цьому, с.Клесів Сарненського району Рівненської області в силу положень Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, належать до зони гарантованого добровільного відселення.
Перелік документів, що подаються до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії, встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.1.1 Порядку 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Згідно з пп.7 п.2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
- документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видані органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), або довідка про евакуацію із зони відчуження у 1986 році, видана Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;
- посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
При цьому, законодавець не встановив та не затвердив певного зразка документа про періоди проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення та вимог до них.
Отже, таким документом може бути довідка, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями), в якій зазначено період (періоди) проживання (роботи) особи на територіях радіоактивного забруднення.
Позивачем на підтвердження факту постійного проживання в зоні радіоактивного забруднення надано як копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи, так і довідку органу місцевого самоврядування і витяг з Реєстру територіальної громади.
При цьому, підстав для неприйняття до уваги вказаних документів та неврахування зазначеного періоду проживання позивача на території радіоактивного забруднення при розгляді заяви про призначення пенсії у відповідача не було.
Щодо тверджень відповідача, викладених у відзиві, що згідно з записами диплому НОМЕР_2 позивач з 01.09.1986 по 28.06.1990 навчалася в Рівненському радгосп-технікумі на денній формі навчання, суд такі оцінює критично та відхиляє як безпідставні, позаяк такі доводи не були покладені в основу оскаржуваного рішення, а також жодних чином не спростовують факт проживання позивача в спірний період в с.Клесів Сарненського району Рівненської області. При цьому, суд враховує, що студенти денних навчальних закладів на канікули (загальна тривалість яких є щонайменше три місяці упродовж навчального року) приїжджають додому - за місцем проживання батьків.
Будь-яких доказів, що позивач в цей період проживала в іншому населеному пункті відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять.
Висновки аналогічного змісту викладені у постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі №240/16372/23.
Згідно з практикою Верховного Суду, зокрема, викладеною у постанові від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у забрудненій зоні у зв'язку із постійним проживанням, або у зв'язку із роботою в такій місцевості. Зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Суд зауважує, що як довідкою Клесівської селищної ради Сарненського району Рівненської області №608 від 14.04.2025, так і витягом з Реєстру територіальної громади підтверджено факт проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю, що є достатньою умовою для призначення йому пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 18.09.2024 у справі №240/6201/23, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
При цьому, суд наголошує, що документами, які підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (ч.3 ст.65 Закону).
Відповідно до ст.15 Закону №796-ХІІ довідка про період проживання, роботи на цих територіях є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.
Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
На час звернення позивача до суду належність позивача до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, ніким не оспорювалась, посвідчення серії НОМЕР_1 від 30.12.1993 не скасовано, не визнано недійсним, а отже є таким, що підлягає для застосування і надання пільг, встановлених Законом № 796-ХІІ. Однією із таких пільг є зменшення віку, необхідного для призначення і виплати пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону №796-ХІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 21.11.2006 у справі №21-1048во06 та від 04.09.2015 у справі №690/23/15 та підтверджена Верховним Судом у постанові від 06.02.2018 у справі №556/1153/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17, від 27.02.2018 у справі № 344/9789/17 та від 20.02.2018 у справі №599/564/17.
Наявні в матеріалах справи документи в їх сукупності дають підстави для висновку, що позивач має право на застосування початкової і додаткової величини зниження пенсійного віку (3 роки + 3 роки (1 рік за 2 повних роки проживання) ), оскільки станом на 1 січня 1993 року та після цього прожила у зоні гарантованого добровільного відселення необхідний проміжок часу, що є підставою для додаткового зменшення пенсійного віку позивачу, передбаченого положеннями статті 55 Закону №796-ХІІ, на 6 років.
Зі свого боку, позивач вчинила всі необхідні для призначення пенсії дії та надала усі можливі та наявні документи.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч.3 ст.44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
На підставі п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно з п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем своїх повноважень щодо отримання додаткових документів/надання позивачу допомоги в їх отриманні, які були б достатніми для призначення пенсії. Суд звертає увагу, що у відповідача були наявні відомості про наявність у позивача статусу особи потерпілої від Чорнобильської аварії, довідка і витяг про проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, однак у разі виникнення сумнівів щодо місця проживання позивача у спірний період, відповідач, будь-яких додаткових документів від неї не вимагав, жодних дій по їх самостійному отриманню не вчиняв, а відразу відмовив у призначенні пенсії за віком.
Встановлені в ході судового розгляду обставини справи свідчать про наявність у позивача сукупності умов, а саме: досягнення відповідного віку, необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення та страхового стражу, що, дає право на користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
Натомість відповідач не спростував належність та достатність наданих позивачем документів для переведення на інший вид пенсії за віком із зниженням пенсійного віку як потерпілому від Чорнобильської катастрофи.
З урахуванням обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що відповідач, відмовивши ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що визначені чинним законодавством, відтак рішення про таку відмову №172650010717 від 16.05.2025 не відповідає критеріям правомірності, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним, а тому підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 44 Закону №1058-ІV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч.1 ст.45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку. Так, відповідно до пункту першого вказаної статті пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася із заявою про призначення пенсії 09.05.2025, а тому пенсія їй повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку - з 04.06.2025, а не з дати звернення як про це зазначає позивач, позаяк станом 09.05.2025 позивач не досягла 54-річного віку, мінімально необхідного для призначення пенсії. Отже, в цій частині позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Судом встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Рівненській області, рішенням якого позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Львівській області, а тому в частині позовних вимог до ГУ ПФУ в Рівненській області слід відмовити.
Висновки аналогічного характеру щодо застосування норм п. 4.22 Порядку №22-1 викладено Верховним Судом у постанові від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, які суд враховує в силу вимог ч.5 ст. 242 КАС України при вирішенні цієї справи.
В силу вимог ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачі не виконали процесуального обов'язку доказування своєї позиції та не довели правомірності своєї поведінки та прийнятого ними рішення у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача частково відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.
З огляду на викладене, позов слід задовольнити частково.
Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позовної заяви судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, яким прийнято оскаржуване рішення, пропорційно до розміру задоволених вимог.
Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №172650010717 від 16.05.2025 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 04.06.2025.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області судовий збір у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 04 листопада 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10,м. Львів,Львівська обл.,79016, ЄДРПОУ/РНОКПП 13814885)
Суддя Д.П. Зозуля