03 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/468/21
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Молодецький Р.І, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду у порядку, встановленому статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, із заявою, в якій просить постановити окрему ухвалу, якою:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, вчинені ним на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 р. справа № 440/468/21 в частині застосування норми ч.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого був значно зменшений розмір пенсії, а рішення суду залишилося невиконаним;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати рішення від 29.06.2023 по пенсійній справі 916030158616/36023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення від 22.04.2021 р., справа № 440/468/21 відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли невиконанню рішення Полтавського окружного адміністративного суду від квітня 2021 року, справа № 440/468/21, нарахувати та виплатити доплату пенсії за понад нормований стаж у порядку, передбаченому частиною 2 статі 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02. 1991 року “96-Х11 у розмірі: З 18.09 2019 по 31.08.2020 - 36 відсотків заробітку; З 01.09.2020 по 31.08.2021 - 37 відсотків заробітку; З 01.09.2021 по 31.08.2022 - 38 відсотків заробітку; З 01.09.2022 по 31.07.2023 - 39 відсотків заробітку.
Згідно зі частиною першою статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено: ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2024 по справі №440/468/21 - скасовано; справу № 440/468/21 направлено на продовження розгляду до Полтавського окружного адміністративного суду.
Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу №440/468/21 передано до провадження судді Клочка К.І.
Ухвалою суду від 15 листопада 2024 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі № 440/468/21 - скасовано. Справу № 440/468/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України.
Справа № 440/468/21 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 21.08.2025 та цей же день відповідно до протоколу передачі судової справи передана до провадження судді Молодецькому Р.І.
Ухвалою суду від 26 серпня 2025 року заяву ОСОБА_1 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Надаючи правову оцінку вимогам заяви ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі №440/468/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо нездійснення доплати за понаднормовий стаж ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 56 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII з 18 вересня 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 18 вересня 2019 року; у задоволенні позову в іншій частині вимог відмовлено /https://reyestr.court.gov.ua/Review/96492813/.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2024, що набрало законної сили: 14.03.2023, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції вказаної постанови /https://reyestr.court.gov.ua/Review/109757190/.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому в положеннях частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України наголошується на тому, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 року звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року в справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будьяких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільноправових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень (п. 40).
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Отже, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених нормами КАС України.
Відповідно до приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.
До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам, а також у разі подання заяви особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, така заява ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, вказаними нормами визначено особливий порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, який здійснюється судом в процесі контролю за виконанням судових рішень.
При цьому, суд при вирішенні спору повинен встановити природу спірних правовідносин, а саме: які рішення, дії чи бездіяльність відповідача призвели до порушення прав позивача, чи такі пов'язані з виконанням рішення суду, чи вчинені відповідачем у зв'язку з виникненням нових правовідносин.
Вказана позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №806/3099/17 (№К/9901/50917/18).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що стаття 383 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 440/468/21 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області перераховано та виплачено доплату до пенсії за понаднормовий стаж у порядку, передбаченому частиною другою статті 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII за рішенням суду з 22 квітня 2021 року, на підтвердження чого надано відповідні докази.
Позивач у своїй заяві наполягає, що відповідач, виконуючи рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 440/468/21 здійснив перерахунок доплати до пенсії за понаднормований стаж відповідно до частини 2 статті 56 Закону № 796-XII із застосуванням норми частини 2 статті 27 Закону № 1058-IV, що є протиправним.
Частиною другою статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону
При цьому, будь-яких заяв чи інших доказів звернення позивача з заявою про переведення його на пенсію у відповідності до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем не надано.
Крім того, відповідно до наданих відповідачем пояснень вбачається, що перерахунок пенсії із застосуванням ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" здійснено на виконання рішення суду.
Так, 08.06.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулось до департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Пенсійного фонду України з листом № 1600-0305-5/43508, в якому просило надати дозвіл на макетну обробку електронної пенсійної справи № 916030158616 гр. ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 для виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 по справі № 440/468/21 з урахуванням змін внесених ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 /а.с. 175; т.3/.
Листом від 26.06.2023 № 2800-030102-9/35428 Пенсійним фондом України надана відповідь Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій зазначено, що на підставі проведеного аналізу призначення пенсії по електронній пенсійній справі № 916030158616 (далі - ЕПС) ОСОБА_1 користувачем центрального рівня в підсистемі «Призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи» ініційовано перерахунок «Макетна обробка» для надання можливості подальшого опрацювання ЕПС користувачем регіонального рівня /а.с. 176; т. 3/.
До матеріалів справи представником відповідача залучений перерахунок пенсії. Версія: 1.6.78.1. Дата-час розрахунку: 29.06.2023 16:20 /а.с. 166-173; т.1/.
В рядку Перерахунку пенсії «Рішення 916030158616» зазначено: «про перерахунок пенсії», в рядку «дата перерахунку, вік, ознака роботи» зазначено: «29.06.2023, 75 р 1 м 5 д, працює», в рядку «підстава» зазначено «лист від 08.06.2023 № 1600-0305-5/43508» в рядку «вид перерахунку» зазначено: «макетна обробка», в рядку «особливості», зокрема зазначено «… призначення за рішенням суду».
Зі змісту зазначеного перерахунку вбачається, що пенсійним органом проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 18.09.2019 відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за двоскладовою формулою, розмір пенсії з 18.09.2019 склав 8570,72 грн.
Листом від 03.08.2023 № 1600-0217-8/57536 Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повідомило ОСОБА_1 , що внаслідок проведеного перерахунку пенсії у зв'язку з працевлаштуванням, згідно розпорядження від 29.06.2023, по пенсійній справі позивача виникла переплата /а.с. 83; т.3/.
Між тим, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2023 р. було встановлено, що відповідач сплачував позивачеві пенсію без урахування положень ч. 2 ст. 56 Закону № 796, оскільки умовою для застосування вказаної норми є отримання пенсії на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1058.
При цьому, до 17.09.2019 року ОСОБА_1 на виконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014 року у справі № 554/3179/14-а, розпорядження Октябрського УПФУ в Полтавській області від 02.12.2014 року, і рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року у справі № 440/2237/19 отримував пенсію, згідно до ч. 1 ст. 27 Закону № 1058-ІV та з урахуванням ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, тобто із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж 20 років.
Так, у вказаній постанові апеляційний суд дійшов висновку, що внесення змін до ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII та доповнення її словами і цифрами у разі призначення пенсії на умовах частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не могло бути підставою для відповідача для обчислення розміру пенсії позивача без урахування ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII та невиконання постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 24.04.2014 року у справі №554/3179/14-а та рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2019 року.
З урахуванням вказаного, суд зазначає, що позивач отримував пенсію до перерахунку у відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" без урахування ч. 2 ст. 56 Закону № 796-XII, проте в подальшому у зв'язку з виконанням судового рішення пенсійним органом було переведено позивача на пенсію у відповідності до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Однак, ані рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі № 440/468/21, ані постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.03.2023 не зобов'язано відповідача здійснювати перерахунок пенсії позивачу з урахуванням ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV.
У свою чергу, здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з урахуванням ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV не може свідчити про належне виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі 440/468/21 у повному обсязі.
Щодо вимоги заявника зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області скасувати рішення від 29.06.2023 по пенсійній справі 916030158616/36023 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання судового рішення від 22.04.2021 р., справа № 440/468/21 відповідно до частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд звертає увагу, що стаття 383 та стаття 249 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають прийняття нового рішення суду, позаяк вони регулюють питання виконання вже прийнятого судового рішення.
Так повноваження визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення визначені пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України надані суду при вирішенні справи по суті.
Водночас частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В межах здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтю 383 Кодексу адміністративного судочинства України суд може визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, вчинені суб'єктом владних повноважень.
Отже за встановлених судом обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 29.06.2023 по пенсійні справі 916030158616, з урахуванням ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV внаслідок якого розмір пенсії ОСОБА_1 з 18.09.2019 склав 8570,72 грн. підлягає визнанню протиправним.
При цьому, суд зазначає, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області залишається обов'язок виконати рішення суду від 22.04.2021 у справі № 440/468/21 в повному обсязі.
За таких обставин, заяву позивача належить задовольнити частково, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі 440/468/21 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 29.06.2023 по пенсійні справі 916030158616, з урахуванням ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV.
За приписами норми частини 6 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
На виконання вимог частини четвертої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд зазначає, що Головним управління Пенсійного фонду Укарїни в Полтавській області порушені вимоги частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
На виконання вимог частини п'ятої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду Укарїни в Полтавській області строк для надання відповіді на окрему ухвалу упродовж тридцяти днів з дня отримання її копії.
Керуючись статтями 248, 249, 256, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі 440/468/21, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі 440/468/21 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням частини 2 статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 29.06.2023 по пенсійні справі 916030158616, з урахуванням ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-ІV.
В решті заяву залишити без задоволення.
Надіслати окрему ухвалу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити строк для надання відповіді на окрему ухвалу упродовж тридцяти днів з дня отримання її копії.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.І. Молодецький