04 листопада 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4665/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якому просила:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періодів роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993, з 18.10.1993 по 08.08.1994 року до страхового стажу;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993, з 18.10.1993 по 08.08.1994 року до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії починаючи з 21.01.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 09.06.2024 року отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". ОСОБА_1 вказувала, що 21.01.2025 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії, зарахувавши до страхового стажу період роботи 01.01.1992 по 01.10.1993, з 18.10.1993 по 08.08.1994 роки, однак Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області відмовило в зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів, оскільки Республіка Білорусь припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
2. Стислий зміст заперечень відповідача
У відзиві на позовну заяву /а.с. 31-33/ представник відповідача проти позовних вимог заперечував, зазначивши, що 23 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1992 року", відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 №140/98-ВР. Відтак, при призначенні пенсії громадянам, які працювали на території Республіки Білорусь, стаж можливо зарахувати по 31.12.1991.
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області наголошував, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1981 з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994 у військових частинах № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , розташованих в Республіці Білорусь в зв'язку з припиненням дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення 23.12.2023.
3. Процесуальні дії по справі
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4665/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач отримує пенсію за віком з 09.06.2024 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області, що підтверджується розрахунком стажу /а.с. 36/ та письмовими поясненнями відповідача у відзиві на позовну заяву /а.с. 31-33/.
21.01.2025 представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994 роки /а.с. 9, зворотній бік/.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області листом від 05.02.2025 №2283-1265/Л-02/8-1600/25 повідомило представнику позивача, що розрахунок страхового стажу для призначення пенсії ОСОБА_1 відповідає вимогам чинного законодавства. Вказано, що до страхового стажу при визначенні розміру пенсії не зараховано періоди роботи згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1981 з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994 у військових частинах № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 , розташованих в Республіці Білорусь в зв'язку з припиненням дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення 23.12.2023. Починаючи з 23.12.2023, у зв'язку з припиненням дії зазначеної Угоди, пенсії громадянам, які працювали на території Республіки Білорусь, призначаються на умовах визначених Законом, при цьому до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік по 31 грудня 1991 року.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови в зарахуванні періодів роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993, з 18.10.1993 по 08.08.1994 року до страхового стажу, позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з такого.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09 липня 2003 року /далі - Закон №1058-IV (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Частинами першою - третьою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною четвертою вказаної статті періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
ІV. ВИСНОВКИ СУДУ
Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право громадян України на отримання пенсії за віком із солідарної системи реалізується за умови, зокрема, досягнення встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку і наявності необхідного для призначення відповідного виду пенсії страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058-IV за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. При цьому періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом
Предметом спору у цій справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області в зарахуванні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993, з 18.10.1993 по 08.08.1994 року до страхового стажу.
Суд враховує, що підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи слугувало те, що було припинено дію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення 23.12.2023.
Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 03.10.1981 /а.с. 61-65/, судом встановлено наступне:
-12.11.1991 ОСОБА_1 було прийнято комірником в порядку переведення до військової частини НОМЕР_2 на підставі наказу №172 від 12.11.1991 року;
-01.10.1993 ОСОБА_1 було звільнено за власним бажанням згідно статті 31 КЗОТ РБ на підставі наказу №183 від 01.10.1993;
-18.10.1993 ОСОБА_1 було прийнято у дитячий садок - яслі №6 помічником вихователя до військової частини НОМЕР_3 на підставі наказу №124 від 18.10.1993;
-08.08.1994 ОСОБА_1 було звільнено в зв'язку з переведенням на нове місце служби на підставі статті 31 КЗОТ РБ згідно наказу №146 від 09.08.1994.
Факт належності трудової книжки позивачеві відповідачем не заперечується.
Відповідно до розрахунку стажу ОСОБА_1 /а.с. 36/, судом встановлено, що до страхового стажу позивача зараховано період трудової діяльності з 12.11.1991 по 31.12.1991, періоди роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994 не були зараховані до страхового стажу ОСОБА_1 .
Суд враховує, що підставою для відмови в зарахуванні вказаних періодів роботи слугувало припинення дії Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення 23.12.2023.
Оцінюючи такі мотиви відповідача, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписано Україною, стала Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, яку ратифіковано Законом України №546/96-ВР від 22.11.1996.
Згідно із статтями 5-7 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, пенсійне забезпечення громадян Договірних Сторін та членів їх сімей здійснюється по законодавству Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають, якщо цією Угодою не встановлено інше.
При призначенні пенсій зараховується трудовий (страховий) стаж, в тому числі і той, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, набутий по законодавству будь-якої з Договірних Сторін, в тому числі і до набуття чинності цієї Угоди, а також на території СРСР до 1 січня 1992 року. При цьому обчислення трудового (страхового) стажу проводиться по законодавству Договірної Сторони, яка призначає пенсію.
Громадянам, які проживали на території однієї Договірної Сторони і працювали після переселення на території іншої Договірної Сторони, пенсія обчислюється із заробітку (прибутку), який вони отримували на території Договірної Сторони переселення, якщо ними набутий мінімально необхідний трудовий (страховий) стаж для обчислення заробітної плати при призначенні пенсії у відповідності з законодавством Договірної Сторони переселення.
Відповідно до статті 16 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, кожна Договірна Сторона має право денонсувати цю Угоду, повідомивши письмово про це іншу Договірну Сторону. Дія цієї Угоди припиняється з дня, вказаного у повідомленні, але не раніше ніж через шість місяців з дня, наступного за днем отримання повідомлення.
Законом України від 29.05.2023 №3117-IX «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення» денонсовано «Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення», вчинену 14.12.1995 в м.Києві та ратифіковану Законом України від 22.11.1996 №546/96-ВР.
Згідно із листом Міністерства закордонних справ України від 15.08.2023 №72/14-612/1-96203 Угода між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення, вчинена в м. Київ 14.12.1995, припиняє дію 23.12.2023.
Між тим, статтею 16 Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення передбачено, що права громадян, набуті згідно положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили в разі її денонсації.
Отже, Україна як держава-учасниця Угоди виконує зобов'язання взяті згідно із Угодою перед громадянами, які набули права згідно Угоди до її денонсації.
У такому випадку, оскільки Угода була чинною на момент роботи позивача з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994, її положення підлягають застосуванню при зарахуванні до страхового стажу позивача спірних періодів роботи.
Відтак, відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01.01.1992 по 01.10.1993 та з 18.10.1993 по 08.08.1994 є протиправною.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періодів роботи з 01.01.1992 року по 01.10.1993 року та з 18.10.1993 року по 08.08.1994 року до страхового стажу та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 року по 01.10.1993 року та з 18.10.1993 року по 08.08.1994 року до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії починаючи з 21.01.2025 року.
Таким чином позов підлягає задоволенню.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 969,00 грн.
За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на те, що позовну заяву подано в електронній формі, судовий збір за її подання складає 968,96 грн (3028 х 0,4 х 0,8). Отже, позивачем внесено судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, на 0,04 грн.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи наведене, а також з огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 968,96 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 в зарахуванні періодів роботи з 01.01.1992 року по 01.10.1993 року та з 18.10.1993 року по 08.08.1994 року до страхового стажу.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1992 року по 01.10.1993 року та з 18.10.1993 року по 08.08.1994 року до страхового стажу та здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 21.01.2025 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.В. Довгопол