Справа № 420/12699/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Одєтекс» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,
встановив:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України від 10.04.2025 р. № UА500500/2025/000181/1 про коригування митної вартості товарів, а також визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2025 р. № UА500500/2025/000298.
Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 22944,11 грн, а обставини по справі потребують надання ґрунтовних усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді, міркування.
Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. В подальшому, контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.
У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченнях, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.
Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, запереченнях, не обмежує можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зачитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні.
Крім того, митним органом подано не тільки відзив на позовну заяву, а і заперечення на відповідь на відзив, що є ще однією із процесуальних можливостей належного обґрунтування стороною своєї позиції. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.
Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що між «SOLTEX PETROPRODUCTS» (продавець), з одного боку, та ТОВ «ОДЄТЕКС» (покупець), з іншого боку, було укладено контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605 щодо поставки полімерних матеріалів. Для здійснення митного оформлення товару були подані митні декларації, надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Відповідачем за результатами опрацювання поданих МД та документів винесена картка відмови та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Не погоджуючись з рішенням митного органу, позивач подав нові МД за якими товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. Такі рішення є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №25UA500500011408U4 від 09.04.2025 було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митниці позивач надав додаткові документи: рішення суду від 23.12.2024 № 420/28778/24, сертифікат аналізу (повторно), лист-повідомлення №112/2024-25 від 21.01.2025, пропозицію від заводу виробника. Зазначене рішення суду від 23.12.2024 № 420/28778/24 не стосується даної партії товару. З наданої пропозиції від заводу-виробника від 18.12.2024 неможливо встановити конкретний строк її дії та чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойсу) від 21.01.2025 № EXP/SIL/112/24-25. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, надані не були. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивач подав відповідь на відзив в якій зазначив, що вказані аргументи відповідача не відповідають дійсності та положенням митного законодавства, ТОВ «ОДЄТЕКС», надало до митного органу разом із митною декларацією достатні документи, які підтверджують дані, вказані у МД, у тому числі й митну вартість заявленого товару, однак, митний орган не надав цим документам належної оцінки, не провів їх об'єктивного та повного дослідження, що призвело до встановлення помилкових розбіжностей та як наслідок, прийняття помилкового рішення про коригування митної вартості та картки відмови.
Відповідач подав заперечення в яких послались на ті ж самі обґрунтування, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Між «SOLTEX PETROPRODUCTS» (продавець), з одного боку, та ТОВ «ОДЄТЕКС» (покупець), з іншого боку, було укладено контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605 (далі - Контракт № SP/1605), а також додаткову угоду від 29.12.2024 р. № 1 до Контракту № SP/1605, якою продовженого його дію до 31.12.2026 р.
ТОВ «ОДЄТЕКС», на підставі Договору № 2005-48/20sm, доручило ТОВ «СУПРАМАРІН» здійснити перевезення Товару за Контрактом № SP/1605, а відповідно ТОВ «ОРІКС ЮГ» здійснювало митне оформлення даного Товару за Контрактом № SP/1605, на підставі Договору № СМ-28.
21.12.2024 р. «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у відповідності до вимог п.п. 1.2, 2.3 Контракту № SP/1605 було направлено ТОВ «ОДЄТЕКС» проформу інвойс за № РІ2024-25-238, яким встановлювалася загальна кількість товару - 24 тонни, а саме: calcium carbonate (FMB) - ER37, яку зобов'язувалося поставити «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» та загальна вартість Товару 11 520 доларів США, яку мало сплатити ТОВ «ОДЄТЕКС». Визначено порт відвантаження продавцем Товару та умови поставки: FOB NHAVA SHEVA.
23.12.2024 р. ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило грошовий переказ на користь «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» у сумі 11 520 доларів США, що дорівнювало 100 % вартості товару, встановленою проформою інвойсом від 21.12.2024 р. № РІ2024-25-238. 21.01.2025 р.
«SOLTEX PETROPRODUCTS LTD», сформовано комерційний інвойс №EXP/SIL/112/24-25 на відвантажену кількість та вартість товару, а саме: у загальній кількості 24 тонни, загальною вартістю Товару 11 520 доларів США. Товар упаковано у 960 мішків по 25 кг кожний, палетовані та упаковані у 20 піддонів у одному контейнері під № TLLU2511921.
У подальшому, продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, страхування товару, у порт призначення: NHAVA SHEVA, що підтверджується, зокрема, експортною митною декларацією від 21.01.2025 р. № 7472859.
ТОВ «СУПРАМАРІН», забезпечило перевезення вищевказаного товару на підставі Договору № 2005-48/20sm на адресу покупця - ТОВ «ОДЄТЕКС», за маршрутом NHAVA SHEVA - Одеса, Україна, що підтверджується коносаментом від 22.01.2025 р. № JPL/S/24-25/3354, міжнародною автотранспортною накладною (CMR) від 08.04.2025 р. № 1921, рахунками на оплату від 07.04.2025 р. № 804, від 08.04.2025 р. № 805 довідкою про автотранспортні витрати від 09.04.2025 р. № 0904/14.
09.04.2025 р., у зв'язку з прибуттям товару на митну територію України, ТОВ «ОРІКС ЮГ», в інтересах ТОВ «ОДЄТЕКС» на підставі Договору № СМ-28, було подано митну декларацію за №25UA500500011408U4 на товар: поліпропілен в первинній формі: (FMB)ER37 - являє собою домішку (мастербатч) на основі гранульованого поліпропілену наповненого карбонатом кальцію (75%+/-5%), білого кольору, без водо відштовхуючого покриття - 24000 кг. Поставляється в промисловій упаковці (мішки місткістю 25 кг) та призначений для використання у якості домішки при виробництві виробів з поліпропілену, з метою зменшення собівартості продукції. Використовується у власному виробництві. Виробник SOLTEX PETROPRODUCTS LTD; Торговельна марка SOLTEX; Країна виробництва IN. Місць - 20 PX/20/960 мішків на палетах з фанери.
У графі 22 МД заявлена ціна товару: 11 520 дол. США, курс валюти 41,174, у графі 45 зазначено митну вартість товару 663 421,69 грн.
До митної декларації за № 25UA500500011408U4 було додано наступні документи: - контракт від 16.05.2023 р. № SP/1605; - додаткова угода від 29.12.2024 р. № 1; - проформа інвойс від 21.12.2024 р. № РІ2024-25-238; - комерційний інвойс від 21.01.2025 р. № EXP/SIL/112/24-25; - пакувальний лист від 21.01.2025 р.; - сертифікат аналізу; - сертифікат про походження товару від 22.02.2025 р. № BCCI/2025/016/0330163A/00017037; - інформацію про товар від 21.01.2025 р.; - платіжна інструкція від 23.12.2024 р. № 341; - виписка з банківського рахунку від 23.12.2024 р. № 73427014; - митна декларація країни відправлення від 21.01.2025 р. № 7472859; - коносамент від 22.01.2025 р. № JPL/S/24-25/3354; - міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 08.04.2025 р. № 1921; - генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005- 48/20sm; - рахунок на оплату від 07.04.2025 р. № 804; - рахунок на оплату від 08.04.2025 р. № 805; - довідка про транспортні витрати від 09.04.2025 р. № 0904/14; - довідка про склад товару від 09.04.2025 р.; - договір доручення на надання послуг з митного оформлення вантажів від 24.02.2015 р. № СМ-28.
10.04.2025 р. ТОВ «ОДЄТЕКС», через ТОВ «ОРІКС ЮГ», було адресовано Одеській митниці лист № 80, яким надано запитувану інформацію та повідомлено, що відповідна поставка здійснюється на підставі контракту від 16.05.2023 р. № SP/1605, укладеного між ТОВ «ОДЄТЕКС» та «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD» (прямий контракт з виробником товару), що проформою інвойс від 21.12.2024 р. № РІ2024-25-238 та митною декларацією країни відправлення від 21.01.2025 р. № 7472859 підтверджено митну вартість товару, пред'явленого до митного оформлення.
Разом поясненнями, ТОВ «ОДЄТЕКС» надало митному органу:
- копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 р.;
- копію сертифікату аналізу (повторно);
- виписку з рахунку від 23.12.2024 р. № 734427014;
- лист-повідомлення від 21.01.2025 р. № 112/2024-25;
- оферта.
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500011408U4 від 09.04.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2025/000181/1 від 10.04.2025, а саме:
1) поставка оцінюваного товару заявлена на комерційних умовах поставки FOB Nhava Sheva. На вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс). На вказаних умовах поставки до обов'язків продавця належить витрати, пов'язані з навантаженням товару на борт судна.
Однак в документах, що надані до митного оформлення відсутні відомості щодо зазначених витрат понесених продацем, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів відповідно до вказаної умови поставки в повному обсязі;
2) також на вказаній копії митної декларації країни відправлення відсутні печатки митного органу країни відправлення, а наявний на ній QR-код не зчитується.
У зв'язку із прийняттям рішення про коригування митної вартості Одеською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2025 р. № UA500500/2025/000298, якою відмовлено у митному оформлення (випуску) товарів.
10.04.2025 р. товар випущено у вільний обіг за МД № 25UA500500011502U7, з якої вбачається, що ТОВ «ОДЄТЕКС», у зв'язку з незгодою з вищевказаним рішення про коригування митної вартості товарів, скористалося своїм правом щодо сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів (132 917,27 грн - податок на додану вартість) та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом.
ТОВ «ОДЄТЕКС» з рішенням про коригування митної вартості товарів від 10.04.2025 р. №UA500500/2025/000181/1 та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2025 р. №UA500500/2025/000298 не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.
Однією з підстав для коригування митної вартості, митним органом зазначено, що в документах, які надані до митного оформлення відсутні відомості щодо зазначених витрат понесених продацем, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товарів, позивач зазначив, що через уповноважену особу - ТОВ «ОРІКС ЮГ», було подано достатній обсяг документів, що підтверджував правильність визначення декларантом митної вартості товару, зазначеного у митній декларації від 09.04.2025 р. № 25UA500500011408U4 серед яких документи з транспортних витрат до кордону України, загальною вартістю 189 097,21 грн, пов'язаних з перевезенням товару експедитором - ТОВ «СУПРАМАРІН», відправником якого було «SOLTEX PETROPRODUCTS LTD». На підтвердження чого митному органу було надано:
- коносамент від 22.01.2025 р. № JPL/S/24-25/3354;
- міжнародну автотранспортну накладну (CMR) від 08.04.2025 р. № 1921;
- генеральний договір транспортного експедирування від 20.05.2020 р. № 2005- 48/20sm;
- рахунок на оплату від 07.04.2025 р. № 804;
- рахунок на оплату від 08.04.2025 р. № 805;
- довідку про транспортні витрати від 09.04.2025 р. № 0904/14.
Суд зазначає, що відповідно до контракту від 16.05.2023 р. № SP/1605, п. 2.1, ціна на товар включає вартість упаковки, пакувальних матеріалів (в т.ч. піддонів), маркування, навантаження, митні платежі в країні продавця.
За комерційною пропозицією від 18.12.2024 р., та проформою інвойс від 21.12.2024 р. № І2024-25-238, встановлювалася загальна вартість товару 11 520 доларів США, яку мало сплатити ТОВ «ОДЄТЕКС», з урахуванням поставки на умовах FOB NHAVA SHEVA, що свідчить про те, що витрати пов'язані з навантаженням товару на борт судна, здійснені продавцем включені в ціну товару, що була відображена, як в комерційній пропозиції, так і проформі інвойс, які надавали, також, митному органу під час оформлення товару за митною декларацією № 25UA500500011408U4.
Тобто, витрати з навантаженням товару на борт судна були включені в ціну товару та були понесені продавцем, а не позивачем, оскільки саме на продавця покладений обов'язок щодо забезпечення навантаження товару на борт судна в порту відвантаження, а відтак позивач не повинен був надавати відповідачу будь-яких документів щодо підтвердження вартості навантажувальних робіт у порту відвантаження товару, адже такі витрати були понесені продавцем та були включені до ціни товару.
Щодо відсутності печатки на копії митної декларації країни відправлення митного органу країни відправлення, а наявний на ній QR-код не зчитується, суд зазначає, що митний орган не відображає як це впливає на визначення митної вартості товару та чому копії повинні мати печатки і взагалі чи вона там повинна бути за наявності QR-коду.
Суд зазначає, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Розміщення підпису та печатки на документі не може слугувати підставою для висновку, що такі документи підроблені. Наявність QR- коду, чи його відсутність у документах наданих до митного оформлення не передбачена жодними нормами МК України. Те що відповідач здійснюючи скануванню коду не зміг перейти за ним для отримання відповідних даних, жодним чином не впливає на визначення митної вартості, оскільки мета використання такого коду його власником, жодним чином не пов'язана з митним оформленням товару.
Експортна декларація це митний документ, який складається постачальником товару відповідно до вимог законодавства чинного в країні експортера і підтверджує експорт товарів та законність вивезення продукції з країни-експортера. Покупець товару не відповідає за заповнення митної декларації країни відправлення та внесення до неї відповідної інформації. (Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Верховного Суду від 14 січня 2020 року, справа № 813/1350/14).
У рішенні митного органу також зазначено про те, що з наданої пропозиції від заводу-виробника від 18.12.2024 неможливо встановити конкретний строк її дії та чи були актуальними ціни на товар на момент виставлення рахунку-фактури (інвойсу) від 21.01.2025 № EXP/SIL/112/24-25. Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, надані не були.
Суд відхиляє вказані обґрунтування, оскільки на жодною нормою законодавства України, міжнародного законодавства, не встановлено приписів, які б зобов'язували сторони договору купівлі-продажу визначати вимоги до прайс-листів, пакувальних листів, калькуляцій, комерційних пропозицій, в тому числі і строків їх актуальності.
На думку суду, строк дії вказаних документів та актуальність зазначених цін не може бути у них вказаною чи визначеною, оскільки будь-які зміни в них відбуваються лише при перегляді цін продавцем, а тому викладена пропозиція є чинною до перегляду цін продавцем.
Законодавством не встановлено і конкретних вимог та переліку відомостей (критеріїв), які повинен містити прайс-лист чи комерційна пропозиція, оскільки - це по суті довідник цін (тарифів) на товари або послуги, який адресований невизначеному колу покупців, є документом довільної форми. Посилання як на складову та підставу визначення митної вартості товару на підставі комерційної пропозиції, прайс-листа виробника товару є безпідставними, оскільки обов'язкове подання такого документу ч. 2 ст. 53 МК України не передбачене.
Аналогічні висновки суду і щодо ненадання висновку експерта, оскільки відповідно до частини 5 статті 327 МК України у разі необхідності за власним бажанням залучення спеціалістів та експертів може здійснювати декларант (власник товару та/або транспортного засобу).
В рішенні зазначено також про те, що декларантом не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, заявлені відомості не підтверджені документально, що не відповідає дійсності, оскільки декларантом надано вичерпний перелік документів відповідно до вимог Митного Кодексу, жодних розбіжностей які б впливали на визначення митної вартості в поданих документах не міститься.
Суд зазначає, що подання вказаних документів є правом декларанта, а не його обов'язком при цьому Відповідачем не наведено належних аргументів, щодо не можливості визначення складових митної вартості за наявності поданих документів.
Неподання декларантом додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 .08. 2018 року по справі №826/8799/16 Постанова від 19.12.2019 у справі № 810/5295/15 , Постанова від 12.06. 2020 року у справі №826/4434/16 в постановах Верховного Суду від 13.07.2021 у справі № 200/6521/20-а та від 18.11.2022 у справі № 818/902/17.
При перелічені зазначених розбіжностей митний орган жодним чином не зазначив як вони впливають на митну вартість товарів, або унеможливлюють її визначення як таку. Крім того, визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Суд зазначає, що з урахуванням вищенаведених обґрунтувань, викладених судом щодо визначення митної вартості на підставі документів наданих позивачем до митного оформлення, твердження відповідача про розбіжності при визначенні митної вартості не є підтвердженими, а відповідно вимога про надання додаткових документів є необґрунтованою.
Цей висновок підтверджується позицією Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 по справі № 815/329/17, де суд зазначив, що витребування митницею додаткових документів можливе тільки у разі наявності обґрунтованих сумнівів митниці щодо розбіжностей, наявності ознаки підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у наданих до митного оформлення документах. При цьому митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Сам факт ненадання декларантом в установлений строк додаткових документів або ж відмови у їх наданні за відсутності оцінки достатності документів, первісно наданих декларантом, на підтвердження ціни угоди щодо товарів, що імпортуються, не є беззаперечною умовою для висновку про відсутність підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.
Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб'єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов'язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов'язок позивач виконав ще до звернення до суду.
Щодо витрат на правничу допомогу позивач зазначив, що вони становлять 10 000,00 гривень та підтверджуються належними доказами і просить їх стягнути на свою користь.
Відповідач заперечує проти заявлених витрат та зазначає, що гонорар представника позивача за надану правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. є завищеним, становить надмірний тягар для відповідача, стягнення адвокатських витрат у зазначеній сумі не відповідає вищевказаним критеріям розумності, співмірності.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу врегульовано ст. 134 КАС України.
Судом встановлено, що на підтвердження витрат на правничу допомогу та їх обґрунтування позивачем наданий договір про надання правничої допомоги від 11.09.2023 р. № 1-109, додаткові угоди № 1, №2, якими визначено умови надання послуг та розрахунки між сторонами.
23.05.2025 р. між ТОВ «ОДЄТЕКС» та АО «Щит» було складено акт приймання-передачі наданих правових послуг № 28, згідно якого АО «Щит» надало комплекс правових послуг, загальна вартість яких складає 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.
23.05.2025 р. ТОВ «ОДЄТЕКС» здійснило оплату згідно Акту № 28.
Дослідивши позиції сторін стосовно витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, а тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ «ОДЄТЕКС» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів від 10.04.2025 р. № UA500500/2025/000181/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.04.2025 р. № UA500500/2025/000298.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь ТОВ «ОДЄТЕКС» (65010, м. Одеса, вул. Бригадна, буд. 131, ЄДРПОУ 33387508) судовий збір у сумі 2 422,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.