Справа № 640/23027/21
03 листопада 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, визначеного ст. 262 ч.5 КАС України, адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення суми пені, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому позивач просить суд:
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дубекспо" суму пені за період із 01.06.2021 по 31.07.2021 року щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56 935,80 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дубекспо" суму інфляційних втрат за період із 01.06.2021 по 31.07.2021 року у розмірі 3 873,96 грн.;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дубекспо" суму, за користування чужими грошовими коштами за період із 01.06.2021 по 31.07.2021 року у розмірі 6 469,98 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року рішення у справі №826/7041/16 скасовано та позов задоволено повністю. В подальшому Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.09.2022 у справі №826/7041/16 вирішив Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року скасувати в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновки із зазначенням сум згідно декларацій із податком на додану вартість (далі - ПДВ): за вересень 2015 року у розмірі 592 226,00 грн., за жовтень 2015 року у розмірі 98 800,00 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599 434,00 грн., які підлягають відшкодуванню з бюджету на користь позивача, із ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дубекспо» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2015 року у розмірі 592 226,00 грн., за жовтень 2015 року у розмірі 98 800,00 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599 434,00 грн.
Враховуючи вищевказане, позивач в адміністративному позові посилається на бездіяльність відповідачів щодо сплати бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на користь приватного підприємства, що призвело до заборгованості державного бюджету перед приватним підприємством «Дубекспо» з відшкодування податку на додану вартість, внаслідок чого на таку заборгованість підлягають нарахуванню пеня, інфляційні виплати та сума за користування чужими грошовими коштами.
Вважаючи вищевказану бездіяльність протиправною, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вказаним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.08.2021 року у справі №640/23027/21 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, адміністративну справу №640/23027/21 було направлено для подальшого розгляду до Одеського окружного адміністративного суду та надійшло до суду 11.03.2025 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративна справа №640/23027/21 була передана судді Білостоцькому О.В.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року було прийнято до провадження справу №640/23027/21 та вирішено розгляд справи розпочати спочатку зі стадії відкриття провадження у справі, який проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін відповідно ч.5 ст.262 КАС України.
31.01.2025 року до суду від представника Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві надійшли пояснення (а.с. 37-51), в яких зазначено, що відповідно до заяви Позивача, Головним управлінням Казначейства було перераховано кошти в сумі 1 290 264,42 грн. на рахунок Державної казначейської служби України, платіжною інструкцією від 20.06.2023 року №197122154, з призначенням платежу: «На виконання виконавчого листа суду 05.08.2019 року по справі №826/7511/18, зг.заяви стягувача від 13.02.22 року №131 щодо стягнення сум ПДВ стягувачу ПП "Дубекспо"» для подальшого перерахування коштів позивачу. Разом з тим, законодавством України не передбачено нарахування 3% річних та інфляційних збитків, як виду неустойки чи штрафу на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.
02.04.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 52-59), з якої вбачається, що сторона позивача заперечує проти правової позиції третьої особи.
16.04.2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив (а.с.60-80), з якого вбачається, що законодавством не передбачено нарахування інфляційних втрат на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ. Положення ст. 625 ЦК України не застосовуються до спірних правовідносин, оскільки Податковим кодексом України передбачено виключно нарахування пені за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість (п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України), тому безпідставним є стягнення з Державного бюджету України, також інфляційних нарахувань та суму за користування чужими коштами за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. У даному випадку оскільки правовідносини виникли між сторонами щодо несвоєчасного відшкодування податку на додану вартість є публічно-правовими, то цивільне законодавство не підлягає застосуванню до означених правовідносин.
19.04.2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив (а.с. 81-90), з якої вбачається, що підприємство звернулось 17.08.2021 року до суду за захистом своїх порушених прав за період із 01.06.2021 року по 31.07.2021 року. Представник позивача зауважив, що постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №140/1770/19 сформувала правовий висновок щодо строків звернення до суду у справах такої категорії виключно із дати її проголошення і не може бути пристосована до судової практики, що існувала до її виникнення.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року було вирішено подальший розгляд справи №640/23027/21 проводити в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання по справі.
14.07.2025 року та 15.09.2025 року були проведені підготовчі судові засідання по справі, в яких приймали участь представники Приватного підприємства «Дубекспо» Пасічник І.Ю., Головного управління ДПС у м. Києві Дідик А.С., Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві Левчук О.В., які надавали пояснення по суті спірних правовідносин та щодо фактичних обставин справи, долучали додаткові письмові докази (а.с.142-153, 154-172).
Також 15.09.2025 року строк підготовчого провадження у справі №640/23027/21 було продовжено.
Після закриття підготовчого провадження у справі було призначено розгляд справи по суті. При цьому у судове засідання, призначене на 20.10.2025 року, учасники справи не з'явились, були повідомлені про дату та час проведення судового засідання належним чином та своєчасно. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, а також те, що учасниками справи в судових засіданнях була викладена власна правова позиція по суті заявлених позовних вимог та фактичних обставин справи, надані необхідні письмові докази; подальший розгляд справи не потребував необхідності заслуховування усних пояснень сторін учасників справи; відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи проводити в порядку письмового провадження.
Суд у справі встановив наступне.
Приватне підприємство «Дубекспо» (далі - ПП «Дубекспо», підприємство) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом - 36203336.
Підприємство подало до державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві податкові декларації з ПДВ за:
вересень 2015 року від 20.10.2015 року №9215911353 із заявленою сумою податку на додану вартість до відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 600 002 грн.;
жовтень 2015 року від 20.11.2015 року №9238217687 із заявленою сумою податку на додану вартість до відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 98 765 грн.;
??листопад 2015 року від 21.12.2015 року №9258176159 із заявленою сумою податку на додану вартість до відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 599 434 грн.
Враховуючи факт неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно декларацій за вересень-листопад 2015 року, підприємство звернулось до суду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2016 року по справі №826/7041/16 було відмовлено у задоволенні позову приватного підприємства «Дубекспо» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року по справі №826/7041/16 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дубекспо" було задоволено.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2016 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість:
- за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо»;
- за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо»;
- за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо»;
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість:
- за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо»;
- за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо»;
- за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо».
Судом також встановлено, що Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/7511/18 від 29.11.2018 року був задоволений повністю позов приватного підприємства "Дубекспо" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м.Києві, Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про стягнення коштів.
Стягнуто із Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дубекспо" грошові кошти у розмірі 1290460,00 грн. (один мільйон двісті дев'яносто тисяч чотириста шістдесят гривень нуль копійок).
Згідно інформаційного повідомлення від 21.06.2023 року №21/06/2023№3041 кошти у розмірі суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, жовтень та листопад 2015 року у розмірі 599434,00 грн. у загальній сумі 1 290 264,42 грн. були перераховані на рахунки підприємства 21.06.2023 року на виконання виконавчого листа від 05.08.2019 року по справі №826/7511/18 (а.с. 166).
Постановою Верховного Суду від 27.02.2022 року по справі №826/7041/16 (а.с. 158-165) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві залишено без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 скасовано в частині задоволених позовних вимог про зобов'язання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби у місті Києві висновки із зазначенням сум згідно декларацій із податком на додану вартість: за вересень 2015 року у розмірі 592226,00 грн., за жовтень 2015 року у розмірі 98800,00 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599434,00 грн., які підлягають відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства «Дубекспо», із ухваленням в цій частині нового рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дубекспо» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2015 року у розмірі 592226,00 грн., за жовтень 2015 року у розмірі 98800,00 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599434,00 грн.
В іншій частині постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року - залишено без змін.
Сторона позивача у справі №640/23027/21 посилається на заборгованість державного бюджету перед приватним підприємством «Дубекспо» з відшкодування податку на додану вартість, внаслідок чого на таку заборгованість підлягають нарахуванню пеня у розмірі 56935,80 грн., інфляційні виплати у розмірі 3 873,96 грн. та сума, за користування чужими грошовими коштами у розмірі 6 469,98 грн. за період із 01.06.2021 по 31.07.2021 року.
Не погоджуючись із вищевказаною бездіяльністю податкового органу, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у справі №640/23027/21.
Дослідивши адміністративний позов, відзив, відповідь на відзив, пояснення третьої особи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, заслухавши пояснення представників сторін у судових засіданнях, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульована Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - ПК України) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пунктів 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Згідно з п. 201.10 ст. 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
В силу норм пунктів 200.11, 200.12 і 200.13 ст. 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Перелік достатніх підстав, які надають право контролюючим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналізуючи вищевказані приписи, контролюючий орган зобов'язаний протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, провести камеральну перевірку та протягом п'яти робочих днів після закінчення такої перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, а орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу зобов'язаний перерахувати кошти на рахунок платника податків. Невідшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК України строків суми податку на додану вартість вважаються заборгованістю бюджету, а тому на таку суму нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.01.2018 року у справі №810/4289/16.
Судом під час розгляду даної справи було з'ясовано, що приватне підприємство «Дубекспо» має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі по податковим деклараціям з ПДВ за вересень-листопад 2015 року за результатом камеральних перевірок, що було встановлено в судовому порядку під час розгляду адміністративної справи №826/7041/16.
За ч.4 ст.78 КАС України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду, якою встановлено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі по податковим деклараціям з ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн., жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн. та листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн., набрала законної сили 24.11.2016 року.
Відповідно до п. 200.12 статті 200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що Державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві була зобов'язана подати органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету ПП «Дубекспо», в розмірі 1 290 460 грн. у строк до 30.11.2016 року.
Проте, такий висновок контролюючим органом поданий не був, що сторонами по справі за час розгляду справи не заперечувалось.
У той же час, 21.12.2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" №1797-VIII, який набрав чинності з 01.01.2017 року.
Вказаним Законом змінено порядок повернення бюджетного відшкодування, який наразі не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Згідно п.п.200.7.1 п.200.7 статті 200 ПК України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п.п.200.7.2 п.200.7 ст. 200 ПК України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування закріплений в пункті 200.12 статті 200 ПК України.
Зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:
а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки;
б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки;
г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення;
ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів (п.200.13 ст.200 ПК України).
При цьому, пунктами 52 та 56 підрозділу 2 Розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ доповнено Законом №1797, визначено, що до 10.01.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 1 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 01.02.2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 постанови, набирає чинності з 01.04.2017 року.
При цьому, Постановою Кабінету Міністрів України №26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, здійснюється у порядку, що діяв до 01.01.2017 року.
Відповідно до пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані:
- дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);
- суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
- дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);
- дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;
- дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;
- дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;
- суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.
Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню.
У зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 року №68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Пунктом 10 Порядку №68 було передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження.
Таким чином, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01.04.2017 року, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
Водночас, з 01.04.2017 року передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Проте, узгоджена сума бюджетного відшкодування в розмірі 1 290 460, 00 грн не була відображена контролюючим органом в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету та в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
З урахуванням того, що право ПП «Дубекспо» на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в автоматичному режимі по податковим деклараціям з ПДВ за вересень-листопад 2015 року встановлено постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 року, то відповідно до 01.04.2017 року контролюючий орган повинен був скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01.04.2017 року, контролюючий орган, зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.
Відповідно до п.6 Розділу І Порядку інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03 березня 2017 року №326 (далі - Порядок №326), внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.
На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.
ДФС та Казначейство забезпечують своєчасність, достовірність та повноту внесення даних до Реєстру відповідно до цього Порядку (пункт 9 Розділу І Порядку №326).
Згідно п.п. 1-3 Розділу ІІ Порядку №326 ДФС до 10-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року N 26, за попередній робочий день.
ДФС відповідно до підпунктів "а", "г" та "ґ" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
ДФС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів "б" і "в" пункту 200.12 статті 200 розділу V Кодексу, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДФС.
Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, був затверджений Наказом ДФС від 14.04.2017 року №263 (далі - Регламент).
Вказаним Регламентом передбачено, що органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні.
Інформаційна таблиця формується автоматично за даними податкової звітності з податку на додану вартість (далі - ПДВ) з заявою про суму бюджетного відшкодування (підсистеми "Обробка ПЗ та платежів", "Облік платежів" ІТС "Податковий блок", системи електронного адміністрування (далі - СЕА ПДВ)), реєстраційних даних (підсистема "Реєстрація ПП" ІТС "Податковий блок"), інформації про перевірки, в тому числі апеляційного та судового узгодження результатів перевірок (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок"), інформації з документів, згідно з якими в Інтегрованій картці платника (далі - ІКП) відбулася зміна суми заявки до відшкодування, що не пов'язані з відшкодуванням таких сум (підсистема "Облік платежів" ІТС "Податковий блок"), або упередження згідно з податковими повідомленнями-рішеннями (далі - ППР) за формами ППР В1, В3 та В4 (підсистема "Податковий аудит" ІТС "Податковий блок") та розміщується в розділі "Облік ПДВ" підсистеми "Облік платежів" ІТС "Податковий блок".
Повідомлення до Реєстру заяв умовно діляться на дві складові: повідомлення до частини 1 (незмінної) з реквізитами дати подання заяви (або фактичного отримання), яка забезпечує хронологічний порядок Заяв, та платіжними реквізитами; повідомлення до частини 2 (динамічної) щодо інформації до Заяви, яка змінилася (про проведення перевірки, складання акта, узгодження суми, винесення ППР тощо) та платіжними реквізитами.
Згідно п.п.4, 5 Розділу УІІ Регламенту формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПК України та пунктом 4 Порядку №26, а також накладення на це повідомлення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС віднесено до рівня ГУ ДФС, тобто у даному випадку є повноваженням Головного управління ДФС у м. Києві.
Крім того, Розділом УІІІ Регламенту визначені дії підрозділів щодо перевірки сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (за результатами формується Інформаційна таблиця для створення повідомлень, що вносяться до Реєстру заяв).
Так, зокрема, у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення відповідні результати відображаються в ІТС "Податковий блок" підсистемі "Податковий аудит" та АІС "СУДИ" вручну працівниками підрозділів податків і зборів з юридичних осіб, податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС та Департаменту адміністративного оскарження та судового супроводження ДФС (п. 7.4 Розділу VІІІ Регламенту).
Отже, формування як Інформаційної таблиці, так і електронних повідомлень для внесення інформації до Реєстру, з 14.04.2017 віднесено до повноважень, зокрема, Головного управлінь ДФС України в областях і м. Києві.
З огляду на вищевикладене, саме відповідач у даному випадку є відповідальним органом за відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, наявність якої є необхідною передумовою для видачі органом держказначейства належної платникові податку суми бюджетного відшкодування.
За таких обставин, право позивача на отримання належної йому суми бюджетного відшкодування ПДВ порушено бездіяльністю контролюючих органів, яка полягає у нескладенні та ненаправленні до органу держказначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню (до 01.04.2017 року), та в ухиленні від внесення до Реєстру інформації про узгоджену за результатами оскарження суму бюджетного відшкодування (з 01.04.2017 року).
Враховуючи, що останній день для подання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, як вказано вище, припадає на 29.11.2016 року, з урахуванням того, що орган Державного казначейства України зобов'язаний перерахувати платнику податку суми бюджетного відшкодування протягом п'яти операційних днів, відповідно суд приходить до висновку, що у позивача виникло право на отримання пені на суму заборгованості з 07.12.2016 року.
Оскільки зазначену вище суму ПДВ відповідачами у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України не відшкодовано, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2018 року по справі №826/18845/16, яке набрало законної сили, було задоволено вимоги позивача про стягнення на його користь з Державного бюджету України суму пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість у розмірі 546 384, 82 грн, що мало місце у період звернення позивача до суду у такій справі.
А оскільки обставини щодо виплати на користь позивача бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з розгляду справи №826/18845/16 не змінились, суд вбачає обґрунтовані вимоги про стягнення на користь позивача заявлених ним сум.
Позивач навів в адміністративному позові розрахунок пені (а.с. 4) за період з 01.06.2021 року по 31.07.2021 року, що складає 56 935,80 грн. Відповідачем даний розрахунок під час розгляду справи спростований не був.
Відтак, позовна вимога про стягнення з Державного бюджету на користь ПП «Дубекспо» пені на рівні 120% облікової ставки НБУ за порушення строків бюджетного відшкодування у розмірі 56 935,80 грн. підлягає задоволенню.
Окрім того, позивач за період з 01.06.2021 року по 31.07.2021, посилаючись на положення ч.2 ст. 625 ЦК України, навів розрахунки інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідач, заперечуючи щодо цієї вимоги та також посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, наголосив на обов'язку боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої сума, однак якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На переконання відповідача дана норма доводить, що передбачена статтею 625 Цивільного кодексу України норма не може бути застосована до податкових правовідносин, які регулюються спеціальним (податковим) законодавством.
Водночас, згідно постанови Великої Палати Верховного суду від 07.04.2020 року у справі №910/4590/19 зазначено, що за змістом статті 1192, частини другої статті 22 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди. Натомість відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків) порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру заподіяної шкоди (розміру збитків). Отже, стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди. Таку ж природу має і неустойка. Зокрема, пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
Водночас інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання. Тому зобов'язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних три відсотка річних процентів та штрафних санкцій є додатковою до основної вимогою.
Велика Палата Верховного Суду вказала: «…У справі, що розглядається, вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою, а основною - вимога про сплату заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ. При вирішенні спору про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів перед судом обов'язково постане питання про наявність заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, суму такої заборгованості, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення, тобто питання, спір щодо яких підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Тому Велика Палата Верховного Суду вважає, що спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи поєднана така вимога з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 КАС України, чи поєднана вона з вимогою про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та чи розглянуті такі вимоги в іншій справі.
Ураховуючи зазначене вище, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що цей спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
Враховуючи наведену позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №910/4590/19, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача щодо стягнення з Державного бюджету на користь ПП «Дубекспо» інфляційних втрат у розмірі 3 873,96 грн та 3% річних у розмірі 6 469,98 грн.
Суд також зазначає, що сторона відповідача не заперечувала проти виконаних позивачем в адміністративному позові розрахунків сум інфляційних збитків та 3% річних (а.с. 7).
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог приватного підприємства «Дубекспо» та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
В задоволенні клопотання представника ГУ ДПС у м. Києві про залишення адміністративного позову приватного підприємства «Дубекспо» (а.с. 68) без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду суд відмовляє з наступних підстав.
Позивач, заперечивши під час розгляду справи проти задоволення зазначеного клопотання, посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі №140/1770/19, в якій Верховним Судом було зазначено, з огляду на підтвердження судовими рішеннями, що набрали законної сили, права позивача на отримання сум бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі, встановленому судом, ключовим питанням у справі є безпосередньо строк реалізації цього права та спосіб (порядок і строк) його судового захисту за правового регулювання та обставин, що склалися.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.01.2023 року у справі №140/1770/19 також посилалась на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02. 2019 року у справі № 826/7380/15, в якій ВП ВС, констатуючи недієвість існуючих механізмів бюджетного відшкодування, вказала на те, що такі способи захисту порушеного права, як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку та, як наслідок, визнала єдино можливим та належним способом захисту прав платника податків у таких спорах стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ.
Відхиляючи доводи контролюючого органу про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд зазначив про триваючий характер порушення прав позивача та про відсутність механізму отримання зазначеного відшкодування за наслідками відображення відомостей щодо позивача в Тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Судом у справі №640/23027/21 року було встановлено, що суми бюджетного відшкодування у розмірі 1290460,00 грн. були стягнуті на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/7511/18 від 29.11.2018 року на користь Приватного підприємства "Дубекспо" на виконання виконавчого листа від 05.08.2019 року по цій справі, та перераховані на рахунки підприємства 21.06.2023 року, тобто вже після ухвалення Верховним Судом постанови від 27.02.2022 року по справі №826/7041/16, якою було стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Дубекспо» бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2015 року у розмірі 592226,00 грн., за жовтень 2015 року у розмірі 98800,00 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599434,00 грн.
За таких умов суд доходить висновку, що клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення без розгляду адміністративного позову позивача про стягнення на його користь пені та інших виплат через протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задоволенню не підлягає.
Щодо клопотання сторони позивача про подання відповідачем звіту про виконання судового рішення у термін 10 календарних днів із моменту набрання судовим рішенням законної сили, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб'єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При вирішенні цього клопотання суд зазначає, що позивачем заявлені, а судом визнані обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України коштів на користь підприємства-позивача, при чому позовних вимог зобов'язального характеру до Головного управління ДПС у м. Києві позивачем не заявлялось, а тому у суду відсутні для задоволення клопотання підприємства про зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві подавати звіт про виконання судового рішення.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, суд вважає за необхідне стягнути на його користь з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві суму сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2 270,00 грн.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 90, 241-246, 251, 255, 257-258, 262, 293, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення суми пені - задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму пені за період з 01.06.2021 року по 31.07.2021 року щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 56 935,80 грн
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму інфляційних втрат за період з 01.06.2021 року по 31.07.2021 року у розмірі 3 873,96 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму за користування чужими грошовими коштами з 01.06.2021 року по 31.07.2021 року у розмірі 6 469,98 грн.
Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства «Дубекспо» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до абз. 6 п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ від 13.12.2022 року рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Повне найменування сторін по справі:
Позивач - Приватне підприємство "Дубекспо" (01004, м. Київ, вул. Антоновича, 5, корп.Б, код ЄДРПОУ 36203336).
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а, код ЄДРПОУ 37993783).
Суддя О.В. Білостоцький