04 листопада 2025 р. № 400/6180/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання протиправним та скасування рішення, оформлене листом від 19.05.2025 №5044, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Тимчасово виконуючого обов'язки командира військової частини НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_2 , оформлене Листом за № 5044, від 19 травня 2025 року про відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 , від 17 травня 2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язання повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , від 17 травня 2025 року, про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти відповідне рішення у строки, визначені чинним законодавством.
Ухвалою від 18.06.2025 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та подав 17.05.2025 року рапорт на звільнення з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком, що підтверджується відповідним лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я. Відповідач відмовив в задоволені рапорту зазначивши , що «до поданого рапорту подано Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 від 17.04.2025, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено наявність родичів II ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : онуки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Із оскаржуваним рішенням Позивач не погоджується, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
23.06.2025 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, де зазначено, що згідно абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько- консультативної комісії закладу охорони здоров'я. До поданого позивачем рапорту додано Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 від 17.04.2025, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено наявність родичів ІІ ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : онука ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онука ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Листом за № 5044 від 19 травня 2025 року позивача було проінформовано про прийняте рішення про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту З частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю членів сім'ї другого ступеню споріднення.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває у званні молодшого сержанта.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 17.12.2023 №360 молодшого сержанта військової служби за призовом під час мобілізації ОСОБА_1 , з 17 грудня 2023 року зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення, як військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком, що підтверджується відповідним лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
17.05.2025 ОСОБА_1 звернувся на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 із Рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ґ" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу».
Листом від 19 травня 2025 року за № 5044 позивача було проінформовано про прийняте рішення про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту З частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у зв'язку з наявністю членів сім'ї другого ступеню споріднення.
Підставою для відмови у задоволенні Рапорту вказано: «до поданого рапорту подано Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 від 17.04.2025, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено наявність родичів II ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : онуки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
Позивач не погоджується з рішенням відповідача та звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно із статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
За змістом частин першої та третьої статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частиною шостою статті 2 Закону № 2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1 Закону № 2232-XII).
Підстави звільнення з військової служби передбачено статтею 26 Закону № 2232-XII.
За змістом підпункту "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
В свою чергу за нормами абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин; під час дії воєнного стану через необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Частиною сьомою статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі Положення №1153/2008; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), яким визначається порядок проходження громадянами України (далі громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі (пункт 1).
Відповідно до пункту 233 Положення № 1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) ІНФОРМАЦІЯ_5, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі Інструкція, в редакції чинні й на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого пункту 14.10 розділу XIV Інструкції звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (пункт 12.11 розділу XII) визначено Перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (далі - Додаток № 14).
Так пункт 5 вказаного Додатку визначає, що з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом «г» пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом «ґ» пункту 2 частини п'ятої, підпунктом «г» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років); документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин.
В контексті встановлених обставин справи слід вказати, що норми пп. "г" п. 2 ч. 4 та п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" визначають обов'язковими підставами для звільнення військовослужбовців з військової служби під час дії воєнного стану сукупність двох умов, а саме: 1) необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, 2) відсутність інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Так судом встановлено, що 17.05.2025 ОСОБА_1 звернувся на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 із Рапортом про звільнення з військової служби на підставі підпункту "ґ" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу» за сімейними обставинами у зв'язку із необхідністю здійснення постійного догляду за хворим батьком.
До вказаного рапорту ОСОБА_1 додав: копія Акту обстеження сімейного стану військовослужбовця від 17.04.2025р.; копію паспорта ОСОБА_4 ; копію ідентифікаційного номера ОСОБА_4 ; копію довідки МСЕК №848537 серія 12 ААГ; копію заключення ЛКК №25 від 20.01.2025; копію висновку про наявність порушень №75 від 20.01.2025; копію Акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду №29 від 24.01.2025; копія відповідь на заяву ОСОБА_1 №Т79/02-20 від 24.01.2025; копію свідоцтва про смерть дружини ОСОБА_7 № НОМЕР_2 від 28.03.2018; копію свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; копі паспорта ОСОБА_1 ; копію ідентифікаційного номера ОСОБА_1 ; копію військового квитка ОСОБА_1 ; копію УБД ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду рапорту ОСОБА_1 відповідач відмовив у задоволенні відповідного рапорту та у звільненні з військової служби за призовом під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Досліджуючи зміст спірної відмови, судом встановлено, що відповідач єдиним обґрунтуванням для відсутності підстав звільнення позивача з військової служби вказав наявність родичів II ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : онуки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онуки ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З цього приводу суд вказує про наступне.
Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до першого ступеня спорідненості є її батьки, чоловік або дружина, а також діти такої особи, у тому числі усиновлені. Згідно статтею 1262 Цивільного кодексу України та інших положень законодавства, членами сім'ї особи, які належать до другого ступеня спорідненості є її рідні брати та сестри, баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері, а також її онуки.
Для визначення першого та другого ступеня споріднення у даному випадку можуть бути застосовними положення п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 розд.14 Податкового кодексу України, а саме:
- членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої особи, в тому числі усиновлені;
- до членів сім'ї громадянина другого ступеня споріднення відносяться його рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Відповідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Обов'язок повнолітніх дітей піклуватися про своїх непрацездатних батьків закріплено в 51 статті Конституції України. Згідно з частиною першою статті 202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України право на утримання виникає за умови, якщо батьки: є непрацездатними. Непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до закону (абзац сімнадцятий статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») .
Так, судом встановлено, що до рапорту в підтвердження відсутності інших осіб, що можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , позивачем надано зокрема копію свідоцтва про смерть дружини ОСОБА_7 № НОМЕР_2 від 28.03.2018 та Акт обстеження сімейного стану військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_3 від 17.04.2025, затверджений ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким встановлено наявність родичів ІІ ступеня споріднення, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : онука ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та онука ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з якої зокрема вбачається, що онуки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебувають за межами країни.
Також суд бере до уваги наявність в матеріалах справи нотаріально завірених документів, що підтверджують проживання онуків ОСОБА_4 за кордоном, а саме: Дозволу на отримання громадянської допомоги, згідно Другої книги Соціального кодексу (SGB ІІ); Довідки про реєстрацію місця проживання (згідно §24 абзац 2 Федерального закону про реєстраційний облік) ОСОБА_8 ; Договору оренди квартири ОСОБА_5 ; Довідки про розмір заробітної плати ОСОБА_5 ; Довідки про працевлаштування ОСОБА_5 ; Угоди про зміну трудового договору ОСОБА_5 .
А від так суд дійшов висновку про відсутність інших членів сім'ї, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_4 .
З урахуванням наведеного суд не погоджується з мотивами відповідача щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі пп. "г" п. 2 частини 4 та п. 3 частини 12 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
З огляду на обставини цієї справи, зважаючи на, встановлену під час розгляду цієї протиправність оскаржуваної позивачем відмови у звільненні його з військової служби, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 , від 17 травня 2025 року, про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти відповідне рішення у строки, визначені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст 2, 19, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , оформлене Листом за № 5044 від 19 травня 2025 року про відмову у задоволенні рапорту ОСОБА_1 , від 17 травня 2025 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) від 17 травня 2025 року, про його звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та прийняти відповідне рішення у строки, визначені чинним законодавством, з урахуванням висновків суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.11.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська