03 листопада 2025 р. № 400/9696/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Крафт", вул. Космонавтів, 81, оф.522,м. Миколаїв,54028,
до відповідачівГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005, Державної податкової служби України, пл. Львівська, 8,м. Київ,04053,
провизнання протиправним та скасування рішення від 01.04.2025 №12691520/31760612, зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» (далі - позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2) та просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12691520/31760612 від 01.04.2025 року;
- зобов'язати Державну податкову служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 567 датою її подання на реєстрацію 17.07.2024 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що подав усі наявні документи, які підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «РАССВЄТОВСКИЄ МАСЛА». За наслідками розгляду пояснень та копій документів прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, такі рішення позивач вважає необґрунтованими. Відповідачем не враховано специфіку діяльності позивача. Рішення не містять конкретної інформації про причини та підстави їх прийняття, не конкретизовано які саме первинні документи не надано.
Ухвалою від 09.09.2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачі щодо задоволення позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зазначають, що відповідач-1 правомірно відмовив у реєстрації податкової накладної, складеної позивачем, з підстав невиконання ним вимог Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» є юридичною особою приватного права з 06.12.2001 р та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Миколаївської області.
Основним видом діяльності є оптова торгівля металами та металевими рудами (Код КВЕД 46.72), інші види діяльності: 49.41 вантажний автомобільний транспорт, 25.99 виробництво інших готових металевих виробів, н. в. і. у., 24.34 холодне волочіння дроту, 25.61 оброблення металів та нанесення покриття на метали, 25.62 механічне оброблення металевих виробів, 46.12 діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 52.10 складське господарство, 52.24 транспортне оброблення вантажів, 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.11 надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів, 33.11 ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів.
Позивач має усі необхідні ресурси, як матеріальні, так і людські, для здійснення своєї діяльності ТОВ «Крафт» використовує орендовані складські території, які обладнані кранами, жд гілками, та іншими необхідними механізмами, що підтверджується договором оренди складу та Ф. 20-ОПП . З ОСВ по рахунку 104 «Машини та обладнання» та ОСВ по рахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» вбачається, що ТОВ «Крафт» має необхідні прилади та інструменти. Також, зі штатного розкладу вбачається, що на ТОВ «Крафт» працюють спеціалісти, водії які здійснюють доставку товару до замовника, все це підтверджується трудовими договорами з працівниками, договором оренди ТЗ та іншими документами.
Після отримання замовлення та досягнення згоди щодо істотних умов договору, 17.07.2024 ТОВ «Крафт» надав ТОВ «РАССВЄТОВСКИЄ МАСЛА» рахунок № OD - 028906 на суму 15 839,56 грн, тобто здійснив пропозицію, а ТОВ «РАССВЄТОВСКИЄ МАСЛА» отримавши вказаний рахунок, 17.07.2024 здійснило оплату у сумі 15 839,56 грн, (платіжна інструкція № 852558), що вказує на прийняття пропозиції.
19.07.2024 Постачальником був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною № КЛ 19-07-37 на умовах само вивозу зі складу постачальника.
В день отримання оплати, 17.07.24 ТОВ «Крафт» сформувало та відправило на реєстрацію податкову накладну № 567 в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте її реєстрацію зупинено згідно електронної квитанції № 9223356708 від 07.08.2024 року.
Відповідно до вищевказаної квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 567, підставою стало: обсяг постачання товару/ послуги 7307, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
19.03.2025 року позивач надав відповідачу 1 документи, які підтверджують отримання товару від постачальника ТОВ «ТЕПЛОАРМАТУРА», його транспортування, зберігання та подальший продаж покупцю, подало повідомлення № 19032502 про надання пояснень та копій документів, а саме: рахунок - фактура № OD- 028906 від 17.07.2024, Платіжна інструкція № 852558 від 17.07.2024,ПН 567 від 17.07.2024 року, Квитанція до ПН 567, Видаткова накладна № КЛ 19-07-37 від 19.07.2024, Картка рахунку 361 ОСВ 361 ВН № Од-00013593 від 30.11.2021, ОСВ рахунку 281 Трудовий договір з вантажником, Трудовий договір зі стропальником, Трудовий договір з завідувачем складу, Штатний розпис, Договір оренди складу, Ф 20 ОПП, ОСВ по рахунку 104 та 106.
25.03.2025 року ТОВ «КРАФТ» отримало від контролюючого органу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та документів № 12661593.
26.03.2025 року позивач подав Повідомлення про подання додаткових пояснень № 26032501 в якому було зазначено, що ТОВ «КРАФТ» надало всі первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції та дають право на складання податкової накладної та її реєстрацію в ЄРПН, додатково ТОВ «КРАФТ» надало платіжну інструкцію № 19967 від 04.11.21, яка підтверджує оплату ТОВ «Крафт» постачальнику ПрАТ «САНТЕХКОМПЛЕКТ» за товар.
01.04.2025 року відповідачем 1 прийнято рішення № 12691520/31760612 про відмову у реєстрації ПН 567 у зв'язку з: «ненаданням/частковим наданням додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отримані повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку». У Розділі «додаткова інформація» конкретні документи, яких не вистачає для прийняття рішення щодо реєстрації ПН - відсутні.
Таким чином спірне рішення комісії регіонального рівня Головного управління ДПС у Миколаївській області від від 04.04.2025 року № 12691520/31760612 не містять відомості про конкретні документи, яких платником податків нібито не було надано.
Не погоджуючись з рішеннями Комісії ГУ ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.
Так, Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, п.1 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації (п.10 Порядку).
Крім того, вказаним Порядком затверджено Критерії ризиковості здійснення операції, одним з яких передбачено наступний критерій (1): “Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».
Також, наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 року №520 було затверджено "Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в ЄРПН", п.1-5 якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених КМУ.
Прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п.5).
Крім того, пунктом 11 вказаного порядку передбачено підстави прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Так, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для зупинення реєстрації спірної ПН стало те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Також, позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеній у податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Спірне рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії та породжують неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 04.12.2018 по справі №821/1173/17 та від 10.04.2020 №819/330/18.
Також, позивачем до контролюючого органу разом з поясненнями подані копії документів.
Законодавство не висуває вимоги до платника податків у разі зупинення реєстрації податкової накладної сканувати та надавати на адресу контролюючого органу всю власну бухгалтерію.
Наявні в матеріалах справи документи у повній мірі підтверджують реальність вищевказаних господарських операцій, за наслідками яких складено та направлено для реєстрації податкові накладні.
Разом з тим, відповідачі не заперечують факт подання позивачем пояснень та копій первинних документів. Але вважають, що їх недостатньо.
Позивач надав документи, яких, на його думку, достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що документи, подані позивачем є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.
Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкових накладних чи розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
До того ж, не зазначення (не здійснення підкреслення) в квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК конкретних документів, які необхідно подати платнику податків для реєстрації, не зазначення конкретного переліку документів, які не були надані та стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про відмову у такій реєстрації, позбавили платника податків у встановленому законодавством порядку надати відповідні документи, навести свої аргументи та доводи.
Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком №520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Суд вважає, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської операції позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних. Натомість, всупереч частини другої статті 77 КАС України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами правомірність спірного рішення у справі.
Отже, з огляду на неконкретність вимог контролюючого органу про надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критерію обґрунтованості.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №567 датою її подання - 17.07.2024 року.
Аналогічна правова позиції викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справах № 1640/2650/18 та від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18.
На підставі вищевикладеного, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ДПС України здійснити реєстрацію податкової накладної № 567 від 17.07.2024 року.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн, який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в сумі 2000 грн. На підтвердження понесення судових витрат позивачем надано до суду копію договору про надання правничої допомоги від 01.06.2025 року, акт надання послуг № К-08/03 від 08.089.2025 року.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 КАС України визначено види судових витрат. Так, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з частинами першою - третьою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п'ята статті 134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Верховний Суд неодноразово висловлював позицію (зокрема, постанови від 20 травня 2020 року у справі №240/3888/19, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 11 грудня 2019 року у справі №2040/6747/18), що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 по справі № 640/194/98/19.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Тому, зважаючи на обсяг матеріалів справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, складність справи, значення справи для позивача, відсутності у наданих документах щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), та надання акту виконаних робіт (наданих послуг) №К-08/03 від 08.09.2025 року, в якому відсутні відомості для ідентифікації надання послуг саме у даній справі (скасування рішення №12691520/31760612 від 01.04.2025 року та реєстрації ПН №567 від 17.07.2024 року), суд дійшов висновку про відмову у стягненні витрат на правничу допомогу з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3,6,139,241-246 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (вул. Космонавтів, 81, оф.522,м. Миколаїв,54028, ідентифікаційний код 31760612) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6,м. Миколаїв,54005 ідентифікаційний код 44104027) Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8,м. Київ,04053, ідентифікаційний код 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення від 01.04.2025 №12691520/31760612, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №12691520/31760612 від 01.04.2025 року про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, складеної товариством з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» податкової накладної №567 від 17.07.2024 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну, подану товариством з обмеженою відповідальністю «КРАФТ» (вул. Космонавтів 81, оф 522, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 31760612) №567 від 17.07.2024 року датою її подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, ідентифікаційний код 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (вул. Космонавтів 81, оф 522, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 31760612) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт" (вул. Космонавтів 81, оф 522, м. Миколаїв, 54000, ідентифікаційний код 31760612) судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар