про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 р. № 400/11682/25
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Величко А.В., ознайомившись з позовною заявою
за позовомОСОБА_1 , с. Новоданилівка (Казанківський), Баштанський р-н, Миколаївська обл., 56022,
доДепартаменту з питань виконання кримінальних покарань, вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050,
провизнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань про визнання дій та бездіяльності протиправними; зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Суд зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований у прохальній частині позовної заяви.
У прохальній частині позову позивач не чітко сформував позовні вимоги.
Разом з тим, відповідачем у позові визначено Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України.
У свою чергу, у позовній заяві позивачем заявлено про протиправні дії/бездіяльність ДУ "Казанківська виправна колонія №93" (не є відповідачем по справі).
Отже, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та склад відповідачів, не відповідає змісту позовних вимог.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно обрати належний спосіб судового захисту порушеного права та привести позовні вимоги у відповідність до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Окрім того, відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Проте, позивачем не додано до позовної заяви жодних документів у якості доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Вказане підтверджується Актом про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта від 29.10.2025 року.
Таким чином, позивачу необхідно надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, за подання даного позову позивач мав сплатити судовий збір в розмірі 3000 грн.
Всупереч викладеному, позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору.
Поряд з цим, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Тобто, зазначена норма передбачає звільнення засуджених від сплати судового збору виключно у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку та розглядаються за правилами кримінального процесуального законодавства.
Таким чином, законом не передбачено безумовного звільнення позивача від сплати судового збору в даній адміністративній справі.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.
Згідно ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відтак, підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Згідно ч. 3 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Із матеріалів справи вбачається, що до клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не долучено документи, на підставі яких суд може визначити майновий стан особи.
Таким чином, суд дійшов висновку, що подана заява не містить достатніх документально підтверджених відомостей про майновий стан позивача та не підтверджує неспроможність сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору
Згідно з ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду;
- доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги;
- доказів сплати судового збору у розмірі 3000 грн.
За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
У відповідності до приписів статті 169 КАС України у разі не усунення вищевказаного недоліку позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Позивачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху подати до Миколаївського окружного адміністративного суду уточнену позовну заяву з урахуванням висновків викладених в ухвалі суду; докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги; доказів сплати судового збору у розмірі 3000 грн.
4. У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
5. Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Величко