про закриття провадження у справі
03 листопада 2025 рокусправа № 380/13552/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. у письмовому провадження розглянув адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправними дій.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» (місцезнаходження: 77000, Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул.Шашкевича, буд.20, корпус А, код ЄДРПОУ 37042858) звернулося до суду з позовом до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81200, Львівська область, Львівський район, м.Перемишляни, вул.Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 26485176), в якому просить суд:
-визнати протиправними дії Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області щодо складання акту обстеження земельної ділянки кадастровий номер 4623384900:08:000:0019 від 05.02.2025.
Предметом спору у цій справі є дії відповідача стосовно складення акта обстеження земельної ділянки від 05.02.2025. Як встановив суд, акт обстеження земельної ділянки складено комісією, створеною розпорядженням Перемишлянського міського голови з метою надання інформації щодо використання земельних ділянок з кадастровим номером 4623384900:08:000:0018 та 4623384900:08:000:0018. Інформацію щодо використання означених земельних ділянок відповідач повинен був надати на запит в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру», скерований Перемишлянському міському голові Пустомитівською окружною прокуратурою. Крім того, суд встановив, що означені земельні ділянки є у користуванні позивача відповідно до Договору оренди землі від 26.12.2017 року, укладеного між Головним управління Держегокадастру у Львівській області (у подальшому в зв'язку із передачею земельних ділянок у комунальну власність сторону замінену на Перемишлянську міську раду) та ТзОВ «ЗАХІД-АГРО МХП».
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 143 Конституції України на органи місцевого самоврядування покладено обов'язок щодо вирішення питань, віднесених законом до їх компетенції.
Як встановив суд, відповідач обстежував земельні ділянки, що є власністю територіальної громади та користування якими здійснює позивач з метою надання інформації на запит Пустомитівської окружної прокуратури відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Підстав для ненадання відповідної інформації у відповідача не було. Результатом такого обстеження став акт обстеження земельної ділянки, дії стосовно складення якого оскаржує позивач.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У даному випадку акт обстеження земельної ділянки - це письмовий документ, в якому міститься інформація, стосовно використання позивачем земельних ділянок.
Як видно зі змісту акта, складеного відповідачем, то він не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, оскільки відповідач перевіряв стан земельної ділянки, якою користується позивач, а не господарську чи іншу діяльність позивача; цей акт містить інформацію про певні обставини щодо земельної ділянки і такий може бути предметом оцінки винесеного на його підставі рішення чи оцінки його як доказу вчиненого правопорушення.
Таким чином, у розумінні статті 19 КАС України складений відповідачем акт обстеження земельних ділянок від 05.02.2025 не є індивідуальним актом.
З урахування такого, ні акт, а відтак ані дії щодо його складення не можуть бути предметом спору.
Аналогічні висновки під час вирішення спору у подібних правовідносинах зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 та Верховним Судом, зокрема, у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 640/4550/19.
У цих справах було наголошено, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
З урахуванням зазначених норм, суд висновує, що дії відповідача по складанню акта обстеження земельної ділянки не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивача. Такі дії можуть отримати оцінку при дослідження цього акта як доказу, на підставі якого буде винесене рішення уповноваженим суб'єктом або при розгляді спарви про правопорушення, при кваліфікації якого цей акт буде використано.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У постанові від 13 березня 2019 року у справі № 820/3713/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» щодо позовних вимог слід тлумачити як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Суд, окрім того, звертає увагу, що сама конструкція позовної вимоги, сформульованої позивачем. не передбачає способу поновлення порушеного, на думку позивача, права. Очевидно, що такого не існує, оскільки дії по складенню акта обстеження земельної ділянки від 05.02.2025 не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача. Тому зазначене додатково підтверджує відсутність підстав для звернення до суду із означеним позовом.
При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд урахував висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 08 липня 2021 року у справі №520/5778/2020.
Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до частини шостої статті 143 КАС України у випадку постановлення ухвали про закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду або ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням суд вирішує питання про розподіл судових витрат не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення, за умови подання учасником справи відповідної заяви і доказів, які підтверджують розмір судових витрат.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, підставою для ухвалення судового рішення про повернення позивачу судового збору є заява позивача, яка буде вирішена після її подання не пізніше десяти днів з дня ухвалення відповідного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 143, 238, 248, 256, 293-295 КАС України, суд
провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІД-АГРО МХП» (місцезнаходження: 77000, Івано-Франківська область, м.Рогатин, вул.Шашкевича, буд.20, корпус А, код ЄДРПОУ 37042858) до Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області (місцезнаходження: 81200, Львівська область, Львівський район, м.Перемишляни, вул.Привокзальна, 1, код ЄДРПОУ 26485176) про визнання протиправними дій - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду у п'ятнадцятиденний строк з дати її складання.
Суддя Лунь З.І.