про повернення позовної заяви
03 листопада 2025 рокусправа № 380/19785/25
місто Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду А.Г. Гулик, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції код ЄДРПОУ 34992085, місцезнаходження: 80100, Львівська область, м. Шептицький, вул. Мазепи, 16, у якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення витрат в сумі 231113,19грн ВП № 61293359.
Ухвалою від 07.10.2025 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, у якій зобов'язав позивача подати до суду позовну заяву відповідно до вимог, визначених статтями 160, 161 КАС України, із зазначенням:
- відповідача у справі, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- обґрунтування порушення оскарженим рішенням відповідача прав, свобод, інтересів позивача;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
- платіжного документа про сплату судового збору у розмірі 2311,13 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку.
27.10.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про усунення недоліків. У вказаному клопотанні представник позивача просив вважати позовну заяву, подану як додаток до заяви-скарги як повторно подану позовну заяву. Окрім цього, зазначає, що позивач пропустив строк звернення до суду у зв'язку із станом здоров'я після нанесення матеріальної та моральної шкоди. Позивач також сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2311,13 грн відповідно до квитанції від 24.10.2025.
Перевіряючи усунення позивачем недоліків позовної заяви, суддя висновує таке.
З огляду на те, що матеріали справи містять позовну заяву як додаток до заяви-скарги, суд вважає, що позивач подав до суду позовну заяву відповідно до вимог, визначених статтями 160, 161 КАС України, із зазначенням:
- відповідача у справі, його місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;
- змісту позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
- відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- обґрунтування порушення оскарженим рішенням відповідача прав, свобод, інтересів позивача;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім цього, позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2311,13грн відповідно до квитанції від 24.10.2025.
Щодо строку звернення до суду, суддя дійшов таких висновків.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами. Частина друга статті 122 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
Так пункт 1 частини другої статті 287 КАС України визначає спеціальний строк звернення до суду протягом десяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Отже, строк звернення до суду з позовом про оскарження постанов державного виконавця у справі становить десять днів з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суддя встановив, що оскаржену постанову Шептицького ДВС позивач отримав 26.02.2025.
Звернувшись з позовом до суду 01.10.2025, позивач пропустив визначений пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України десятиденний строк звернення до суду.
Позивач зазначає, що пропустив строк на звернення до суду у зв'язку із станом здоров'я після нанесення йому матеріальної та моральної шкоди знищенням будівлі 12 "б", зареєстрованою за ним.
Суд, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, викладених у заяві, зазначає, що позивач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували неможливість звернення до суду через стан здоров'я. Також позивач не обґрунтував, яким чином заподіяння матеріальної та моральної шкоди вплинуло на пропуск строку звернення до суду.
З таких підстав суд відхиляє доводи позивача про поважність причин пропуску строку звернення до суду.
Інших причин поважності пропуску строку звернення до адміністративного суду з цим позовом позивач не зазначає.
При цьому, причини та обставини, які б дійсно перешкоджали позивачу звернутись до суду з позовом саме в цей період, не зазначені.
Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ останній, оцінюючи поважність причин пропуску строку звернення до суду враховує:
1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінку заявника; 3) поведінку державних органів; 4)перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (справи Бочан проти України, Смірнова проти України, Федіна проти України, Матіка проти Румунії та інші).
Водночас навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа Олександр Шевченко проти України, п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб'єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
ЄСПЛ зауважує, що, застосовуючи процедурні правила, варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи "Волчлі проти Франції", "ТОВ Фріда проти України").
Отже, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності, об'єктивності та непереборності обставин, що спричинили пропуск, значимості справи для сторін, наявності фундаментальної судової помилки.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду, ЄСПЛ виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Отже, суд, враховуючи пасивний характер поведінки позивача, його юридичну обізнаність, відсутність будь-яких об'єктивних перешкод у своєчасному зверненні до суду з відповідним позовом, тривалість пропущеного строку та недоведеність добросовісності дій позивача, спрямованих на звернення до суду у встановлені законом строки, дійшов висновку, що останній не навів поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом.
З таких підстав, суд вважає, що у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку необхідно відмовити повністю, причини пропуску строку звернення до суду визнати неповажними.
Суддя додатково зазначає, що позивач вже неодноразово зверталась до суду з таким самим позовом, проте у зв'язку із пропуском строку звернення до суду без поважних причин, суд ухвалами від 07.04.2025 у справі №380/4582/25, від 19.05.2025 у справі №380/8582/25 та від 04.09.2025 у справі №380/15317/25 повернув позовні заяви.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що позовна заява подана позивачем до суду після спливу строку звернення до суду, та без підтвердження позивачем обставин, які б свідчили про поважність причин його пропуску, а тому існують достатні підстави для повернення позовної заяви відповідно до частини другої статті 123 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, позовну заяву і додані до неї документи необхідно повернути позивачу.
Щодо судового збору, суддя зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
У пункті 4 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі повернення заяви або скарги.
За подання позовної заяви до суду ОСОБА_1 сплатила судовий збір у розмірі 2311,13 грн, що підтверджується квитанцією № 4 від 24.10.2025.
З таких підстав, суддя вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 2311,13 грн.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 169, 243, 248, 287 КАС України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Шептицького відділу державної виконавчої служби у Шептицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Повернути з Державного бюджету України ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 2311 (дві тисячі триста одинадцять)грн 13 коп.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
Суддя Гулик Андрій Григорович