про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 рокусправа № 380/21586/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якій просить:
- Визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті з 01.12.2022 щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн.
-Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.12.2022 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та при перерахунках пенсії позивача у період після 01.12.2022.
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі.
-Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2020, з 01.03.2022, 3 01.12.2022, з 01.03.2023, 01.03.2024, з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст. 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Тому при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові в справі №380/2355/20 від 28.05.2021.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
При цьому, поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 відступила від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18, від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах та дійшла наступного правового висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/ несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Верховний суд у постанові від 16.01.2025 у справі № 400/9796/23 дійшов висновку, що «з огляду на те, що позивач просив виплачувати щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн з 01.07.2021, а з цим позовом звернувся лише 27.07.2023 (поштою), беручи до уваги періодичний характер пенсійних виплат, об'єктивність та відчутність різниці в отримуваній кожного місяця сумі пенсії та наведені правові висновки Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивачем пропущено строк звернення з цим позовом до суду першої інстанції в частині вимог за період з 01.07.2021 по 26.01.2023».
Як видно зі змісту позовної заяви, предметом позову зокрема, є поведінка відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу з 01.12.2022 щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з підстав її протиправності.
Позивач, оскаржуючи бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати доплати до пенсії з 01.12.2022 згідно до Постанови №713, звернувся до суду з позовом 29.10.2025, що свідчить про пропуск встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячного строку.
До позовної заяви долучено листи-відповіді ГУ ПФУ у Львівській області від 02.10.2025 у відповідь на звернення щодо виплати щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою №713, відповідно до якої відсутні підстави для проведення такої.
Як зазначає Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №240/27663/23, послідовно підтримуючи раніше сформовану правову позицію у цій категорії справ, доводи позивача про те, що про порушення своїх прав останній дізнався зі змісту листа відповідача, не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, оскільки отримання такого листа свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовними вимогами про припинення виплати відповідачем щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 з 01.12.2022 по 29.04.2025 зумовлює залишення позовної заяви в цій частині без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Отже позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим ст. ст. 160, 161 КАС України, тому позовну заяву потрібно залишити без руху.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами про припинення виплати відповідачем щомісячної доплати відповідно до Постанови №713 з 01.12.2022, із зазначенням причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява в частині позовних вимог за період з 01.12.2022 вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяГрень Наталія Михайлівна