04 листопада 2025 рокусправа № 380/25971/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді: Кисильової О.Й.,
розглянувши у письмовому провадженні у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не перерахунку та не виплаті позивачу пенсії у розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2024 № 1159/12/19724, без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.02.2023;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 у довідці про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 12.12.2024 № 1159/12/19724, без обмеження пенсії максимальним розміром, з 01.02.2023.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за вислугою років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ. Зазначає, що Головне управління ПФУ у Львівській області здійснило перерахунок пенсії позивача, застосувавши обмеження максимального розміру пенсії.
Позивач вважає протиправними дії пенсійного органу щодо обмеження розміру його пенсії та просить задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою від 01.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Ухвалою від 01.01.2025 зупинено провадження в адміністративній справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 400/6254/24.
16.01.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Стверджує, що Міністерство соціальної політики України роз'яснює, що виходячи зі змісту мотивувальної та резолютивної частини Рішення № 7-р, а також враховуючи норму частин першої статті 2 Закону № 2262-ХІІ, підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби збройно захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 скасована ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 01.01.2025 про зупинення провадження у справі № 380/25971/24. Справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Львівській області та з отримує пенсію за вислугу років призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі №380/15707/23 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2024 у справі №380/20211/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 у справі № 380/15707/23, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, із зазначенням в ній надбавки за особливості проходження служби та премії в розмірі визначеному згідно з рішенням Міністра оборони України (додаток 1), доведеного до відома телеграмою від 01.02.2023 № 2683/з.
На виконання зазначеного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 була складена оновлена довідка від 12.12.2024 №1159/12/19724 про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Згідно із протоколом від 01.11.2024 про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , на підставі рішення суду від 21.10.2024 у справі №380/20211/24, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, застосувавши при цьому обмеження розміру пенсії у 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 01.11.2024, підсумок пенсії (з надбавками) складає 24 481,59 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23 610,00 грн.
Згідно із розрахунком на доплату пенсії, здійсненим у зв'язку із перерахунком пенсії 01.11.2024 на підставі рішення суду від 21.10.2024 у справі № 380/20211/24, ОСОБА_1 , із лютого 2023 року до лютого 2024 року розраховано розмір пенсії, який підлягав виплаті у розмірі 20930,00 грн, а з березня 2024 року до дати перерахунку у розмір 23610,00 грн, тобто з лютого 2023 року застосоване обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись із діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії із застосуванням обмеження максимальним розміром, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", постанови Верховної Ради України від 13.10.1995 "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно із ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015 чинній з 01.01.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 положення частини 7 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав такими, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому, Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Аналогічний правий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 11.07.2022 у справі № 620/613/21, які суд ураховує в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обмеження Головним управлінням ПФУ у Львівській області максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Суд встановив, що відповідно до протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 01.11.2024, підсумок пенсії (з надбавками) складає 24 481,59 грн, з урахуванням максимального розміру пенсії 23 610,00 грн.
Згідно із розрахунком на доплату пенсії, здійсненим у зв'язку із перерахунком пенсії на підставі рішення суду від 21.10.2024 у справі № 380/20211/24, ОСОБА_1 із лютого 2023 року до лютого 2024 року розраховано розмір пенсії, який підлягав виплаті у розмірі 20930,00 грн, а з березня 2024 року до дати перерахунку у розмір 23 610,00 грн, тобто з лютого 2023 року застосовано обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, суд вважає, що порушене право позивача належить захистити шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з 01.02.2023 без обмеження її розміру, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.12.2024 № 1159/12/19724 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішень, дій пенсійного органу як суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірність дій щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром при проведенні перерахунку.
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову ОСОБА_1 .
Суд не здійснює розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії з 01.02.2023 із застосуванням обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885; 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) здійснити з 01.02.2023 перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_1 ) пенсії, виходячи із розміру грошового забезпечення, зазначеного у довідці ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.12.2024 № 1159/12/19724 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, без обмеження розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням виплачених сум.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяКисильова Ольга Йосипівна