про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2025 рокусправа № 380/21838/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд»» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Приватне підприємство «Агрофірма «Агротрейд» (місцезнаходження:81806, Львівська область, Городоцький район, с.Долиняни, код ЄДРПОУ 36768967) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м.Львів, вул.Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090), Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ 43005393), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13148181/36768967 від 05.08.2025 щодо відмови у реєстрації податкової накладної Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд» № 1 від 02.07.2025 виписаної на ПАТ «Концерн Хлібпром»;
-зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд» № 1 від 02.07.2025 виписаної на ПАТ «Концерн Хлібпром».
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Частина 7 ст. 44 КАС передбачає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 44 КАС процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
При цьому згідно з приписами ч. 9 ст. 44 КАС у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Позивач звернувся до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, а тому в силу положень ч. 9 ст. 44 та ч. 1 ст. 161 КАС зобов'язаний був надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Однак цей обов'язок позивач не виконав, доказ надсилання відповідачам листом з описом вкладення копії позовної заяви та доданих до неї документів до позовної заяви не додав.
До позовної заяви також не додані квитанції про направлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів в електронний кабінет відповідачів як користувачів ЄСІТС «Електронний суд».
Крім того, частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.1 ст.3 закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік» від 14.09.2024 №12000 встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028гривні.
Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто 2422,40грн.
Як передбачено пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В позовній заяві позивач зазначив двох відповідачів - Головне управління ДПС у Львівській області та Державну податкову служби України.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач просить скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13148181/36768967 від 05.08.2025 щодо відмови у реєстрації податкової накладної Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд» № 1 від 02.07.2025 виписаної на ПАТ «Концерн Хлібпром. Отже, заявлено одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належить сплатити 2422,40грн. судового збору.
При цьому позивач заявив вимогу про зобов'язання/спонукання ДПС України зареєструвати у день надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд» № 1 від 02.07.2025 виписаної на ПАТ «Концерн Хлібпром». Отже, заявлено також одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу належить сплатити 2422,40грн. судового збору.
Тобто, позовна заява містить дві вимоги немайнового характеру про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Тому, суд зазначає, що за звернення до адміністративного суду Приватним підприємством «Агрофірма «Агротрейд» із заявленими 2 позовними вимогами передбачає сплату судового збору у розмірі 4844,80грн. (2422,40х2 вимоги немайнового характеру).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру у сумі 4844,80грн.
Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Тому, позивачу необхідно надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору або докази звільнення від його сплати.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Водночас, суддя зазначає, що Верховний Суд у складі у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №758/5118/21 (постанова від 18.09.2023, https://reyestr.court.gov.ua/Review/113721711) щодо застосування п.п.2 п.1 ч. 2 ст.4 та абз. 2 ч.3 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» дійшов такого висновку:
«[…] Таким чином, при тлумаченні термін поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо. Що стосується вимог про зняття відповідачів з реєстрації, то Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважає, кожна з цих вимог є самостійною похідною вимогою від вимоги про виселення кожного з відповідачів, яка підлягає сплаті судовим збором».
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати докази надсилання відповідачам рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також квитанції про направлення копії позовної заяви та копій доданих до неї документів в електронний кабінет відповідачів як користувачів ЄСІТС «Електронний суд»; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву Приватного підприємства «Агрофірма «Агротрейд»» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
Позивачу встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.