04 листопада 2025 рокусправа № 380/20383/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,-
встановив:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якій просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до бюджету податковий борг у сумі 21 680,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, що складається з основного платежу, по військовому збору, що складається із основного платежу. Вказує, що на теперішній час суми податкових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу. Враховуючи те, що відповідач не вживає жодних заходів для погашення податкових зобов'язань, тому просить стягнути до бюджету вищезазначені грошові кошти.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Конверт з копією вказаної ухвали повернувся на адресу суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до ч.11 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 29.08.2022 року у справі №522/3598/16-а, до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням терміну зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно з ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи, а відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.)
Всебічно дослідивши та об'єктивно оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, суд встановив наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по єдиному податку з фізичних осіб, що складається з основного платежу, по військовому збору, що складається із основного платежу. А саме :
- по єдиному податку з фізичних осіб - 15 280,00 грн: заява про застосування спрощеної системи оподаткування № 39173269 вiд 20.08.2024 на суму 15 280,00 грн.
- по військовому збору - 6 400,00 грн: - нарахування єдиного внеску № 731569/mt вiд 20.01.2025 на суму 800,00 грн.
- Нарахування єдиного внеску №1252463/mt вiд 20.02.2025 на суму 800,00 грн;
- Нарахування єдиного внеску № 2451483/mt вiд 20.03.2025 на суму 800,00 грн ;
- Нарахування єдиного внеску № 3294659/mt вiд 20.04.2025 на суму 800,00 грн ;
- Нарахування єдиного внеску № 4999989/mt вiд 20.06.2025 на суму 800,00 грн ;
- Нарахування єдиного внеску № 5848716/mt вiд 20.07.2025 на суму 800,00 грн ;
- Нарахування єдиного внеску № 6713040/mt вiд 20.08.2025 на суму 800,00 грн ;
- Нарахування єдиного внеску № 4147294/mt вiд 20.05.2025 на суму 800,00 грн.
Заборгованість згідно з довідки про податкову заборгованість №9449/5/13-01-13-03 від 08.07.2025 складає 21 680,00 грн. Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 21 680,00 грн та виникла по єдиному податку з фізичних осіб - 15 280,00 грн., та військовому зборі, що підлягає сплаті фізичними особами підприємцями, які перебувають на спрощеніцй системі оподаткування - 6 400, 00 грн.
Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися у справі відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими. У добровільному порядку заборгованість відповідач не сплатив.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі Податковий кодекс) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з статтею 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язанням та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Суд встановив, що податковий борг на загальну суму 21 680,00 грн виник по єдиному податку з фізичних осіб - 15 280,00 грн та військовому збору - 6 400,00 грн.
Сума податкового боргу в розмірі 21 680,00 грн є узгодженою, однак у встановлені строки до бюджету не сплачена.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Щодо передбачених законом заходів погашення податкового боргу необхідно зазначити, що Головним управлінням ДПС у Львівській області, відповідно до Податкового кодексу України, виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 31 грудня 2024 року №0029295-1303-1301, яку надіслано платнику податків.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача податкового боргу у розмірі 21 680,00 грн.
Докази погашення позивачем податкового боргу на загальну суму 21 680,00 грн в матеріалах справи відсутні.
Позивачем дотримано вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області, тому позов підлягає до задоволення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-
вирішив:
адміністративний позов Головного управління ДПС у Львівській області (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35, ЄДРПОУ 43968090) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути на користь відповідного бюджету з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 21 680,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович