справа №380/15509/25
03 листопада 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Львівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Львівській області) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в розмірі 93 999 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з довідкою про податкову заборгованість станом на 15.07.2025 заборгованість відповідача становить 93 999 грн, та складається з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 85 879 грн, адміністративних штрафів та інших санкцій - 1 020 грн та військового збору - 7 100 грн. Відповідно до вимог Податкового кодексу України відповідачу виставлено податкову вимогу форми «Ф» від 06.06.2025 №0012540-1303-1301. Несплата відповідачем заборгованості до бюджету у добровільному порядку зумовила звернення контролюючого органу в суд з даним позовом.
Ухвалою від 01.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.
Копію ухвали від 01.08.2025 одержано відповідачем 07.08.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення із штрих-кодом 06 102 719 705 04.
Відповідачу роз'яснено право подання відзиву на позов з посиланням на докази, якими такий обґрунтовується.
Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 262 КАС України судом вирішено справу на підставі наявних у ній доказів.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно з довідкою ГУ ДПС у Львівській області про податкову заборгованість ОСОБА_1 від 17.07.2025 №7833/5/13-01-13-03 за відповідачем станом на 15.07.2025, рахується заборгованість в сумі 93 999 грн, яка виникла:
- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 85 879 грн на підставі:
податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 №8974/13-01-24-09 на суму 680 грн;
податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 №8968/13-01-24-08 на суму 85 199 грн;
- з адміністративних штрафів та інших санкцій в розмірі 1 020 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 №8975/13-01-24-09;
- з військового збору в розмірі 7 100 грн на підставі податкового повідомлення-рішення від 03.03.2025 №8972/13-01-24-09.
На виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України податковий орган сформував та направив на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 06.06.2025 №0012540-1303-1301.
Докази, які б підтверджували, що вказані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога відповідачем оскаржувались, у справі відсутні.
Наявність податкового боргу зумовила звернення податкового органу до суду з даним позовом.
При вирішення справи суд керувався таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно до статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з статтею 41 Податкового кодексу контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи доходів і зборів.
Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язанням та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
За змістом п. 42.5 статті 42 Податкового кодексу у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Суд звертає увагу, що платник податку для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 у справі № 580/3469/19.
Окрім того, Верховний Суд в постанові від 08 серпня 2018 року по справі № 812/41/17 зазначив, що юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов'язує реалізацію права контролюючого органу на примусове стягнення податкового боргу, у тому числі шляхом звернення до суду, є дотримання таких умов: надіслання платнику податкової вимоги рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи вручення її особисто платнику або його законному чи уповноваженому представникові; сплив строку, визначеного Податковим кодексом України з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
З матеріалів позовної заяви суд встановив, що підставою для стягнення з відповідача податкового боргу стало, зокрема винесення Головним управлінням ДПС у Львівській області податкової вимоги форми «Ф» від 06.06.2025 №0012540-1303-1301, а також податкових повідомлень-рішень від 03.03.2025 №8974/13-01-24-09, від 03.03.2025 №8968/13-01-24-08, від 03.03.2025 №8975/13-01-24-09 та від 03.03.2025 №8972/13-01-24-09.
Таким чином, станом на дату звернення позивача з цим позовом до суду (29.07.2025) не сплив шестимісячний строк, встановлений частиною другою статті 122 КАС України для оскарження відповідачем податкової вимоги, а також податкових повідомлень-рішень на підставі яких виник податковий борг та позивачем заявлено вимогу про стягнення коштів в рахунок погашення податкового боргу.
При вирішенні даної справи суд враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 12.07.2022 по справі № 160/7345/20, в якій Верховний Суд зазначив, що у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу.
Ураховуючи той факт, що станом на момент звернення до суду не пройшов строк оскарження ані податкової вимоги від 06.06.2025 ані податкових повідомлень-рішень від 03.03.2025, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума податкового боргу на загальну суму 93 999 грн є неузгодженою, а позовні вимоги - передчасними.
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ГУ ДПС у Львівській області, тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79026, код ЄДРПОУ ВП 43968090) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. П. Хома