31 жовтня 2025 рокусправа № 380/19813/25 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Вінницькій області), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про відмову в перерахунку пенсії № 913280128418 від 23.09.2025.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу», пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 №889 VIII «Про державну службу» з дня звернення із заявою від 15.09.2025, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 року до 01.05.2016 року в Розлуцькій сільській раді Турківського району Львівської області, з урахуванням довідок № 1810-02.16 від 15.09.2025 року про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) та 1811-02.16 від 15.09.2025 року про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Турківською міською радою Самбірського району Львівської області та здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зважаючи на досягнення пенсійного віку та наявність необхідного загального стажу та стажу державної служби, звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця, до якої додала довідки №1810-02.16 від 15.09.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 1811-02.06 від 15.09.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Турківською міською радою. За результатами розгляду заяви ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення № 913280128418 від 23.09.2025, яким відмовлено у перерахунку пенсії. Підставою для відмови слугувало те, що заявниця не працювала на посадах державного службовця та в органах місцевого самоврядування відсутні відповідні (прирівняні) посади державної служби.
Позивачка вважає відмову відповідача протиправною та вказує на дотримання усіх умов, передбачених п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу», ч. 1 ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», а саме: досягнення необхідного віку, наявність страхового стажу, стажу служби на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, понад 20 років станом на 01.05.2016, що у сукупності дає право на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
З метою поновлення порушеного права, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Ухвалою судді 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
22.10.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначає, що за результатами розгляду заяви позивачки ГУ ПФУ у Вінницькій області прийняло рішення про відмову у здійсненні перерахунку пенсії. Стверджує, що основним критерієм, за яким визначається можливість зарахування того чи іншого періоду роботи особи на посаді державного службовця до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723, є встановлення за обійманою посадою відповідного рангу. Наголошує, що стаж роботи в органах місцевого самоврядування не може бути врахований до стажу державної служби в розумінні п.10 та 12 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII. Крім того констатує, що дії зобов'язального характеру щодо призначення (перерахунку) пенсії мають бути покладені на відповідача, а стосовно виплати - на ГУ ПФУ у Львівській області.
22.10.2025 позивачка подала відповідь на відзив, у якому виклала свої міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві на позовну заяву заперечень та мотиви їх відхилення.
Частиною 5 ст. 262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутнє клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Позивачка отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що визнається сторонами.
Відповідно до записів трудової книжки від 03.08.1979 серії НОМЕР_1 позивачка, зокрема, працювала:
- 01.12.1983 - прийнята на посаду головного бухгалтера Розлуцької сільської ради;
- 01.01.2002 - переведена з посади головного бухгалтера на посаду спеціаліста IІ категорії бухгалтерського обліку, прийнято присягу посадової особи;
- 27.03.2006 - переведена на посаду головного бухгалтера Розлуцької сільської ради;
- 27.11.2020 - Розлуцьку сільську раду реорганізовано шляхом приєднання до Турківської міської ради;
- 22.02.2021 - звільнена з роботи внаслідок реорганізації Розлуцької сільської ради, п. 1 ст. 40 КЗпП України.
Відомостями трудової книжки також підтверджено, що ОСОБА_1 присвоєно:
- 01.01.2002 - присвоєно 15 ранг посадової особи місцевого самоврядування 7 категорії;
- 01.01.2004 - присвоєно 14 ранг посадової особи місцевого самоврядування;
- 01.01.2006 - присвоєно 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі 380/2826/25 зобов'язано Турківську міську раду Самбірського району Львівської області видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII за формою згідно з Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» за прирівняною посадою, яку вона займала за останнім місцем роботи.
На виконання зазначеного рішення суду Турківська міська рада Самбірського району Львівської області видала довідки від 15.09.2025 №1811-02.16, №1810-02.16.
15.09.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», до якої додала довідки №1810-02.16 від 15.09.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 1811-02.06 від 15.09.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Турківською міською радою.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення визначено ГУ ПФУ у Вінницькій області.
За результатами розгляду заяви відповідач прийняв рішення №913280128418 від 23.09.2025.
За змістом рішення, «Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- стаж на посадах державної служби станом на 01.05.2016 складає 21 рік 0 місяців 19 днів (період роботи з 01.08.1979 по 15.09.1980, 22.09.1980 по 08.07.1981, 19.04.82 по 03.05.1983, 23.05.1983 по 21.11.1983, 23.05.1983 по 21.11.1983, 01.12.1983 по 03.07.2001);
- не зараховано до державної служби, період роботи на посаді головного бухгалтера Розлуцької сільської ради з 04.07.2001 по 22.02.2021 - робота в органах місцевого самоврядування.
- станом на 01.05.2016 заявниця не обіймає посади державної служби:
- надана довідка №1810-02.16 від 15.09.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років);
- надана довідка №1811-02.16 від 15.09.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, виданих Турківською міською радою Самбірського району Львівської області.
Враховуючи вищевикладене, відмовити ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки довідки про складові заробітної плати №1810-02.16 від 15.09.2025 та №1811-02.16 від 15.09.2025 розгляду не підлягають, заявниця не працювала на посадах державного службовця та в органах місцевого самоврядування відсутні відповідні (прирівняні) посади державної служби».
Вважаючи рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» протиправним, позивачка пред'явила цей позов.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із прийняттям рішення про відмову у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця згідно з Законом України «Про державну службу».
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 10 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною 3 ст. 45 Закону №1058-IV унормовано порядок переведення з одного виду пенсії, передбаченої цим Законом, на інший. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 регулювалися Законом України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-XII).
За правилами ч. 1 Закону № 3723-XII державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону № 3723-XII регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.
Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон №3723-ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.
Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону №3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної досади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII).
Підпунктом 1 п. 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Згідно з п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., №52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом №889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п. 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, та мають передбачені вік та страховий стаж.
Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №560/2398/19, від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.
Відповідно до п. 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, обчислюється, відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу».
Посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби було визначено Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - порядок №283).
Згідно з п. 2 порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Порядок № 283 втратив чинність у зв'язку із затвердженням 25.03.2016 постановою №229 Кабінету Міністрів України нового Порядку обчислення стажу державної служби (далі - порядок №229).
За змістом п. 4 порядку №229 до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України № 2493-III від 07.06.2001 «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону №889-VIII до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
За правилами ст. 1 Закону України від 07.06.2001 №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (далі - Закон №2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету (ст. 2 Закону № 2493-III).
Згідно зі ст. 3 Закону № 2493-III посадами в органах місцевого самоврядування є: виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах; виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою; посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.
Згідно ст. 14 Закону №2493-IIІ в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад, зокрема, п'ята категорія - посади керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, старост.
Частиною 7 ст. 21 Закону №2493-III (в редакції від 01.05.2016) унормовано, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Таким чином, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», підлягає зарахуванню до стажу державної служби.
Отже, період роботи до набрання чинності Законом №889-VIII на посаді у Розлуцькій сільській раді, які за наведених норм права, прирівняні до посад державної служби, дає право на пенсійне забезпечення у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.
Аналогічний висновок щодо застосування вищенаведених норм права у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 в справі №500/6640/16, від 10.02.2021 у справі №825/1453/18, від 12.04.2021 у справі №591/3924/16-а.
Суд установив, що позивачка у період з 01.12.1983 до 01.01.2002 - працювала на посаді головного бухгалтера Розлуцької сільської ради; з 01.01.2002 до 27.03.2006 - обіймала посаду спеціаліста ІІ категорії бухгалтерського обліку; з 27.03.2006 до 22.02.2021 - працювала на посаді головного бухгалтера Розлуцької сільської ради, що підтверджується записами трудової книжки від 03.08.1979 серії НОМЕР_1 .
Із системного аналізу наведеного нормативного регулювання суд дійшов висновку, що перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, у тому числі за період з 04.07.2001 до 22.02.2021 (19 років 7 місяців 19 днів), підлягає зарахуванню до стажу державної служби, тому під час обчислення стажу державної служби позивачки повинні враховуватися періоди роботи в Розлуцькій сільській раді. З урахуванням викладеного та виходячи з меж заявлених позовних вимог, вимога у частині зарахування до стажу державної служби періоду роботи з 04.07.2001 до 01.05.2016 підлягає задоволенню.
Як вбачається з оскаржуваного рішення від 23.09.2025 №913280128418, відповідачем зараховано до стажу роботи державного службовця 21 рік 0 місяців 19 днів, зокрема за періоди: з 01.08.1979 до 15.09.1980, з 22.09.1980 до 08.07.1981, з 19.04.1982 до 03.05.1983, з 23.05.1983 до 21.11.1983, з 23.05.1983 до 21.11.1983, з 01.12.1983 до 03.07.2001.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що на момент звернення позивачки до ГУ ПФУ у Львівській області (15.09.2025) дотримано всіх умов, необхідних для реалізації права на переведення на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, п. 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889, а саме позивачка досягнула 64 річного віку, а стаж роботи на посадах державного службовця - понад 40 років (станом на 01.05.2016 мала понад 20 років стажу державної служби та на цю дату працювала на посаді державного службовця).
Відтак, відмова відповідача в переведенні позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є неправомірною, тому рішення ГУ ПФУ у Вінницькій області від №913280128418 від 23.09.2025 необхідно визнати протиправним та скасувати.
За змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
У спірному випадку у позивачки право на переведення з одного виду пенсії на інший виникло з моменту звернення до пенсійного органу з відповідною заявою 15.09.2025.
Щодо врахування при обчисленні розміру пенсії довідок про складові заробітної плати, то суд зазначає таке.
За змістом ст. 37 Закону №3723-ХІІ визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 «Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб», якою, зокрема, абз.6 п. 4 порядку №622 замінено абзацами такого змісту:
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.
Порядок №622 було доповнено, зокрема, п. 4-2, який передбачає. що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.
Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;
розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п'ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;
розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Цією постановою №823 також затверджено форми довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, серед яких, зокрема, довідка про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за Додатком №4 до Порядку та довідка про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за Додатком №6 до Порядку.
У матеріалах справи наявні довідки, видані Турківською міською радою Самбірського району Львівської області №1810-02.16 від 15.09.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 1811-02.06 від 15.09.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або яка працювала в державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Суд зауважує, що довідки видані за формою, затвердженою постановою №823, не скасовані та не відкликані, інформація, що наявна в них, не визнана недостовірною та не спростована відповідачем.
Крім того суд звертає увагу, що зазначені довідки видані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 у справі №380/2826/25.
Також, за правилами ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати.
Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідачем не проведено перевірку спірних довідок. При цьому, вказані довідки містять інформацію щодо суми заробітної плати, видані на підставі особових рахунків, у них наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи.
Зазначене свідчить, що у відповідача відсутні підстави для неврахування вказаних довідок.
Суд також звертає увагу, що згідно з правовими висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 12.09.2023 в справі №560/8328/22, для призначення пенсії за віком за Законом №3723-ХІІ особі, яка на час звернення за її призначенням не є державним службовцем, проте відповідає критеріям, визначеним у пункті 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII, використовується розмір заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а не розмір заробітної плати, яку така особа отримувала під час перебування на державній службі.
З огляду на те, що позивачка на час звернення із заявою не займала посаду державної служби, суд дійшов висновку, що пенсія позивачки підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.
Щодо доводів відповідача про те, що виплату повинно здійснювати ГУ ПФУ у Львівській області, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 4.1, 4.2 порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Суд установив, що у межах спірних правовідносин заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Вінницькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Тому дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачки на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII та проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що прийняв рішення - ГУ ПФУ у Вінницькій області.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з пп. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Оцінюючи рішення відповідач, суд дійшов висновку, що воно не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. Тому таке рішення суд визнає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням встановлених обставин справи та проведеного аналізу норм чинного законодавства України, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, з метою поновлення порушеного права позивачки суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача перевести позивачку з 15.09.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону №3732-XII та п.10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-XIII, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 до 01.05.2016, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Турківською міською радою Самбірського району Львівської області, №1810-02.16 від 15.09.2025, № 1811-02.06 від 15.09.2025.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору за пред'явлення цього адміністративного позову, доказів понесення інших судових витрат вона до суду не подала, тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №913280128418 від 23.09.2025.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перевести ОСОБА_1 з 15.09.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України від 10.12.2015 №889-VІІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 04.07.2001 до 01.05.2016, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок, виданих Турківською міською радою Самбірського району Львівської області, №1810-02.16 від 15.09.2025 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), № 1811-02.06 від 15.09.2025 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели кваліфікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Зодчих, буд. 22, м. Вінниця, 21005; ЄДРПОУ 13322403).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна