04 листопада 2025 рокусправа № 380/3801/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Карп'як Оксана Орестівна, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 прикордонний загін) про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) (далі - Позивач) звернулася в суд з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_2 прикордонний загін) (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 ) (далі - відповідач) з вимогами:
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у 2016-2017 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що виплачена позивачу сума грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки, є значно нижчою, аніж повинна бути, оскільки відповідач під час нарахування суми грошової допомоги не врахував індексацію грошового забезпечення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Вважає, що такі дії відповідача порушують її право на повноту отримання грошового забезпечення, тому є протиправними.
Відповідач щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Відзив обґрунтований тим, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення грошової допомоги на оздоровлення. Вказали, що щомісячна додаткова грошова винагорода виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення; виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів. На підставі наведеного, вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, відтак у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України суд зазначає, що ухвалою судді від 03.03.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 01.07.2020 № 228-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно до підп. «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
01.08.2020 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 269-ОС старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення з 01.08.2020.
З інформації відображеної в довідці про нарахування позивачу за період проходження служби в ІНФОРМАЦІЯ_4 з липня 2015 року по липень 2020 року, архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення вбачається, що після звільнення з військової служби позивачу нараховано до виплати заборгованість з індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_1 ) з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 26 422,89 грн. 19.08.2020 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 , заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 10 257,51 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК та архівною відомістю особистої картки грошового забезпечення за 2020 рік. 17.11.2020 військовою частиною НОМЕР_1 виплачено ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 15 930,09 грн, що підтверджується випискою по надходженням по картці рахунку АТ КБ ПРИВАТБАНК та архівною відомістю особистої картки грошового забезпечення за 2020 рік.
Як видно з матеріалів справи, у вересні 2016, та вересні 2017 року позивачеві нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення.
Окрім того, як видно з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2016-2018 роки, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року № 889.
Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернулася з цим позовом до суду.
Відповідно до ст.17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 12.12.1991 року (далі Закон №2011-XII).
За змістом ч.ч.1-3 ст.9 цього Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889) (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 року №161) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду, зокрема: військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №889 передбачено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Аналіз наведених норм права вказує, що розрахунковою величиною для обрахунку розміру грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди є місячне грошове забезпечення.
У період виникнення спірних правовідносин, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).
Згідно з п. 1.2 Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Підпунктом 3.7.1 п. 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Водночас правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України від 03.07.1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-XII).
Згідно з аб.2 ст.1 цього Закону, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.2 Закону №1282-XII, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з ч.ч.1, 2, 6 ст.5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до ст.6 Закону №1282-XII, у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
Згідно з абз.5 п.2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
У ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-ІІІ (далі Закон №2017-ІІІ) визначено право громадян на соціальні гарантії.
Відповідно до вказаної статті, з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Згідно зі ст.19 Закону №2017-ІІІ, державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема: Закону №2017-ІІІ, Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі місячного грошового забезпечення, ж розрахункової величини при нарахуванні та виплаті допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомога при звільненні та компенсації за невикористані дні відпустки.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.233 КЗпП України вказано, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Так, Верховний Суд у постановах від 19.06.2019 року у справі №825/1987/17, від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 року у справі №825/565/17 зазначив, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Оскільки індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, то механізм індексації має універсальний характер.
Відтак, індексація грошового забезпечення, як його складова, має враховуватись при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснював нарахування та виплату індексації грошового забезпечення позивача із затримкою. Зокрема, лише 19.08.2020 року виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 10257,51 грн., та 17.11.2020 року виплачено заборгованість з індексації грошового забезпечення у розмірі 15 930,09 грн., що підтверджується виписками про надходження по картці/рахунку ОЩАДБАНК та листуванням із відповідачем за адвокатськими запитами.
Поряд з тим, під час проходження військової служби було проведено нарахування та виплату позивачеві грошової допомоги на оздоровлення, а саме: у вересні 2016 року у розмірі 5309,55 грн, та у вересні 2017 року у розмірі 5309, 55 грн.
Оскільки індексація грошового забезпечення у спірний період позивачу не була виплачена в повному обсязі, така не включалася до складу місячного грошового забезпечення, з якого у обчислювалася грошова допомога на оздоровлення та щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою №889.
З цього приводу суд зауважує, що у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З урахуванням того, що під час проходження військової служби та звільнення з неї позивачеві не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, відтак нарахування та виплата вищевказаної грошової допомоги на оздоровлення, яка нараховується з місячного грошового забезпечення, проведено без урахування індексації грошового забезпечення.
Окрім того, у період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно позивачеві нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Оскільки, як встановлено судом та й не заперечується сторонами, у вказаний період місячне грошове забезпечення позивача протиправно не було проіндексоване, тому й, як наслідок, нарахування та виплата щомісячної додаткової грошової винагороди проведені відповідачем, виходячи із не проіндексованого (знеціненого) місячного грошового забезпечення.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку та виплати позивачеві грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, є протиправною.
Як наслідок, похідні позовні вимоги про спонукання до вчинення дій відповідача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Подібне правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі №820/3423/18.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то такий позивачем не сплачувався, оскільки відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» останній звільнений від його сплати.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п. 3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок і виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, за період з січня 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, виплату здійснити з урахуванням виплачених сум.
Розподіл судового збору не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна