Рішення від 03.11.2025 по справі 380/5767/25

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2025 рокусправа № 380/5767/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.02.2025 №133850005619 (про перерахунок пенсії за віком працюючому пенсіонеру за рішенням суду проживаючого в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" при середньомісячному заробітку (складова-1) - 309.71000 розрахунку заробітку за 12 місяців (за формулою загальна сума заробітку - 3716.46000). а при середньомісячному заробітку (складова-2) - 3710.48000 розрахунку заробітку 122 місяці (за формулою середнього заробітку за 3 попередні роки 2017-2019 - 7763.17, а середній місячний заробіток для обчислення - 3710.48000), неповний страховий стаж (неповний) 27 р. 10 міс. 19 дн.);

- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію з 11.05.2020, з урахуванням трудового стажу і розміру заробітку (за 12 місяців з 1.04.1998 до 1.04.1999) для обчислення найбільшого розміру пенсії, за встановленими формулами розрахунку, відповідно до спеціального законодавства ч. 1 ст. 57 Закону № 796-ХІІ (ч. 2 ст. 27 Закону №1058-1V);

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у неправильному встановленні трудового стажу (неповний) 27 р. 10 міс. 19 дн. і не зарахуванні до трудового стажу періоду роботи з 01.01.2004 до 31.12.2010 - 7 років (замість 5 р. і 26 дн.) та з 01.01.2011 до 31.12.2016 р. - 6 років;

- зобов'язати відповідача врахувати раніше встановлений рішенням відповідача і додатку до нього від 15.01.2024 № 133850005619 на виконання рішення суду у справі №380/8489/22 страховий стаж для розрахунку пенсії 28 р. 8 міс. 19 дн., а також зобов'язати зарахувати додатково до трудового стажу періоду роботи з 01.01.2004 до 31.12.10 - 7 років (замість 5 р. і 26 дн.) та з 01.01.2011 до 31.12.2016 - 6 років, на підставі ч. 7 ст. 55 Закону №796-ХІІ (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-1V, ст. 3, 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі - Закон № 1788-ХІІ, ст. 48 КЗпПУ).

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у не призначенні державної пенсії і її виплата працюючому пенсіонеру в повному розмірі на пільгових умовах потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії у найбільшому розмірі з врахуванням наявного пільгового стажу 20 років та встановлення загального трудового стажу з збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад пільговий стаж;

- зобов'язати призначити державну пенсію і її виплату працюючому пенсіонеру в повному розмірі на пільгових умовах потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії у найбільшому розмірі з урахуванням наявного пільгового стажу 20 років та встановлення загального трудового стажу з збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад пільговий стаж, відповідно до ч. 1 ст. 49 і ч. 2 ст. 56 та ч. 3 ст. 58 Закону № 796-ХІІ;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача у не здійсненні перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру за кожні 2 роки, починаючи з 11.05.2020 до 11.05.2024;

- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату недоодержуваної пенсії працюючому пенсіонеру за кожні 2 роки, починаючи з 11.05.2020 до 11.05.2024 згідно з ч. 1 ст. 67 Закону № 796-ХІІ (ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-1V);

- визнати протиправною бездіяльність (дії) відповідача у не здійсненні індексації призначеної та обрахованої (перерахованої) пенсії з 11.05.2020 за 2020-2025 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії відповідно у 2020 році - 1.11, у 2021 році - 1.11, у 2022 році 1.14, у 2023 році - 1.197, у 2024 році - 1.0796, у 2025 році - 1.115;

- зобов'язати відповідача здійснити індексацію та перерахунок та виплату пенсії з 11.05.2020 за 2020-2025 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі, відповідно у 2020 році - 1.11, у 2021 році - 1.11, у 2022 році - 1.14, у 2023 році - 1.197, у 2024 році - 1.0796, у 2025 році - 1.115 згідно ч. ч. 1, ч. 2 ст. 67 Закону №796-ХІ1 (ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-1V).

- стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 302 800,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач повідомив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного від 23.10.23 у справі № 380/8489/22, відповідач у рішенні з додатками від 19.12.2023 за № 133850005619 та від 15.01.2024 за № 133850005619 про призначення ОСОБА_1 пенсії по віку з 11.05.2020 встановив стаж - 27 р. 10 міс. 19 дн. з визначеним розміром пенсії 1 895, 24 грн з наступним збільшенням на 01.01.2024 до 2093 грн. Наступним своїм рішення № 133850005619 від 15.01.2024 про перерахунок пенсії за віком на дату розрахунку 15.01.2024, дата призначення 11.05.2020 за віком, розрахунок стажу - 28 р. 8 міс. 19 дн., розмір пенсії з 01.04.2023 до 29.02.2024 у сумі 2 187,02 грн, проте цим рішенням стаж, який був врахований раніше пенсійним органом з 01.01.2004 до 31.12.2010 і становив 7 років - безпідставно зменшено і тепер враховано 5 р. 26 дн. без будь-яких пояснень.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, відповідач знову зменшив стаж - 27 р. 10 міс. 19 дн. без пояснень та взяв для розрахунку розміру пенсії 2017-2019 роки, проте за новими розрахунками при більшій зарплаті з 01.04.1998 до 01.04.1999 (12 місяців) зменшений розмір пенсії.

Зазначає, що заробітна плата ОСОБА_1 була найвищою з 01.04.1998 до 01.04.1999 і була більшою майже на 50% ніж середньомісячна заробітна плата у народному господарстві, на відміну від заробітної плати за 1995-2000 роки, або коли був сплачений єдиний внесок у 2017-2019 роках, тобто пенсійний орган умисно неправильно зменшив стаж.

Наголошує, що на виконання останнього рішення суду від 09.08.2024 у справі №380/3719/24 про повторний розгляд заяви від 04.05.2020 про призначення пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу, втім ці звернення не взяті уваги відповідачем, а саме: подано заяву від 28.01.2025 на добровільне виконання рішення суду, щодо призначення пенсії з 11.05.2020 у найбільшому розмірі відповідно до Закону № 796-XII; подано заяву від 05.02.2025 про призначення державної пенсії і її виплата працюючому пенсіонеру в повному розмірі на пільгових умовах потерпілому від ЧАЕС 4 категорії в найбільшому розмірі з врахуванням пільгового стажу 20 років та загального трудового стажу з збільшенням розміру пенсії на 1% за кожен рік роботи понад пільговий стаж, але не вище 75% заробітку, відповідно до ч, 1 ст. 49, ч. ч. 2, 3 ст. 56 та ч. 3 ст. 58 Закону № 796-XII.

Позивач вважає, що відповідач протиправно не зарахував до трудового стажу період роботи з 01. 01.2004 до 31.12.2010 - 7 років (замість зарахованих 5 р. і 26 дн.) і з 01.01.2011 до 31.12.2016 - 6 років.

Також стверджує, що відповідачем неправильного визначено та розраховано заробітну плату за 12 місяців для обчислення розміру пенсії за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 по 01.04.1999, оскільки не зроблено індексацію заробітної плати з визначенням коефіцієнту для визначення розміру пенсії на день призначення пенсії 11.05.2020, за установленою формулою передбаченою ст. ст. 27, 40 Закону № 1058-IV. Для визначення правильного розміру пенсії, необхідно здійснити індексацію заробітної плати і визначити її коефіцієнт та розрахувати за формулами на день призначення 11.05.2020 з розрахунку заробітної плати за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999, на підставі довідки, виданої Прокуратурою Рівненської області, а також із застосуванням пільгового стажу 20 років у співвідношенні до понаднормового стажу 36 років 7 місяців 24 дні.

Крім цього, позивач зазначає, що працюючому пенсіонеру за період роботи після виходу на пенсію пенсія підлягає перерахунку раз за кожні 24 місяці, починаючи з 11.05.2020. Пенсійний орган не проводив перерахунок пенсії працюючому пенсіонеру з дня призначення по тепер. Вказує, що позивач пропрацював після виходу на пенсію по теперішній час понад 3 роки і 10 місяців, тому підлягає перерахунок пенсії після її призначення щороку з 1 квітня, які набули права на такий перерахунок з 1 березня, відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV.

Також з дня виходу ОСОБА_1 на пенсію відповідач не провів жодної індексації за 5 років, тому необхідно зобов?язати відповідача здійснити індексацію призначеної і розрахованої пенсії за висновками експертів за кожен рік (2020 - 2025 роки), починаючи з 11.05.2020.

Із наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою від 27.03.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, рішенням Головного управління ПФУ у Львівській області від 17.02.2025 № 133850005619 здійснено обрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15.04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 по 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ. Розмір пенсії позивача згідно з ч. 2 ст. 57 Закону № 796-ХІІ обчислений відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України від 09.07.2003 Закону № 1058-IV (за "двоскладовою формулою"). За наслідками проведеного перерахунку розмір пенсії позивача з 11.05.2020 становить 1638 грн, з 01.03.2024 - 2361 грн, що є меншим за розмір пенсії, яку позивач отримував та отримує. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону 1058-IV у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відтак, відповідач зауважує, що оскільки виконання рішення суду у справі №380/3719/24 призводить до зменшення розміру пенсійної виплати, позивача було повідомлено про вищезазначену обставину та запропоновано повідомити свою позицію щодо виконання вказаного рішення суду.

Також відповідач зазначає, що на час звернення позивача до пенсійного органу Законом № 2148-VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" були внесені зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV. Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.

Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ позивач не мав, питання щодо її призначення повинно вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання ним заяви від 07.09.2023, тобто, на підставі ч. 2 ст. 56 Закону № 796-ХІІ, з урахуванням змін, внесених Законом № 2148- VІІІ від 03.10.2017 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій". Відповідно до цієї правової норми у редакції, що діяла на час її реалізації, умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-IV. Позивач, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормативний стаж. Вказане відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 06.09.2023 у справі № 300/2091/21, від 29.08.2023 у справі № 300/1390/19, від 12.12.2022 у справі № 280/656/20 у подібних правовідносинах.

Крім цього зазначає, що з огляду на систему оподаткування, яку обрав ОСОБА_1 у спірний період, зарахування страхового (трудового стажу) за період з 01.01.2011 до 31.12.2016 можливе виключно за умови сплати страхових внесків (єдиного соціального внеску).

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24 Головним Управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про призначення пенсії в частині розрахунку страхового стажу періоду роботи як самозайнятої особи адвоката з 01.01.2011 до 31.12.2016 відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період, зокрема доказом сплати є довідка із бази даних реєстру застрахованих осіб (за формою 5-ОК). Оскільки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про сплату внесків, за період з 01.01.2011 до 31.12.2016 відсутні дані про сплату ОСОБА_1 єдиного внеску, підстав для зарахування вищевказаного періоду до страхового стажу немає.

Головне управління ПФУ у Львівській області повторно поданий запит до Головного управління ДПС у Львівській області про подачу ОСОБА_1 річних звітів про сплату ЄСВ за даний період, та у Відділ державної реєстрації Трускавецької міської ради. Також вказує про відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Таким чином, на переконання відповідача Головне управління не порушувало прав, свобод та інтересів позивача, та діяло лише на підставі норм чинного законодавства України.

Із наведених підстав, просить відмовити у задоволенні позову.

Від позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянином України, який має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що підтверджується копією посвідчення 4 категорії серії НОМЕР_1 , виданого 09.11.2010 Рівненською облдержадміністрацією.

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького відділу обслуговування громадян (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії зі зменшенням віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

13.05.2020 Трускавецький відділ обслуговування громадян листом № 1300-0207-8/31436 відмовив ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного періоду проживання у зоні посиленого радіологічного контролю, який дає право на призначення пенсії згідно зі статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Не погоджуючись із відмовою органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду із позовом.

За наслідками розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 , постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2021 у справі № 380/4272/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.03.2021 № 133850005619 позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно до Закону України "Про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Уважаючи рішення відповідача щодо відмови у призначенні пенсії протиправним, позивач повторно звернувся з позовом до суду.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №380/7535/21 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.03.2021 № 133850005619. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 11.05.2020.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі №380/7535/21 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 та ухвалено нове рішення. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 23.03.2021 №133850005619 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 11.05.2021.

Постановою Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 380/7535/21 скасована постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі №380/7535/21. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 380/7535/21 залишено в силі.

16.03.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із вимогою про добровільне виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 380/7535/21.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.02.2022 у справі № 380/7535/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області винесло рішення від 26.04.2022 по особовому рахунку № НОМЕР_2 , згідно із яким позивачу призначена пенсія за віком зі зниженням пенсійного віку на п'ять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із 11.05.2021.

29.04.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою (скаргою), в якій просив повідомити причини не розгляду повною мірою заяви від 15.03.2022 та надати рішення про призначення пенсії й обґрунтовані розрахунки про призначення пенсії.

За результатами розгляду скарги відповідач листом від 25.05.2022 № 6422-5532/Л-52/8-1300/22 повідомив ОСОБА_1 про прийняття рішення від 26.04.2022 № 1338500056619, яким йому призначено пенсію з 11.05.2021 відповідно до судового рішення. Розмір пенсії з 11.05.2021 становить 1769,00 грн. Також зазначено, що на виконання рішення суду за період з 11.05.2021 до 30.04.2022 нарахована доплата в сумі 21907,36 грн. Роз'яснено, що пенсія обчислена при неповному стажі роботи 26 років 0 місяців 20 днів (страховий стаж врахований по 29.02.2020, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,260000 та середньомісячного заробітку для обчислення пенсії в розмірі 4317,95 грн, обчисленого як середній показник за останні три роки перед зверненням за пенсією (04.05.2020), тобто за 2017-2019 роки, за період роботи з 01.12.2000 до 31.12.2010 та з 01.01.2017 до 29.02.2020 згідно з даними індивідуальних відомостей про застраховану особу, коефіцієнт заробітку 0,55621. Зазначено, що до загального стажу роботу не зараховано період навчання в Рівненському технікумі радянської торгівлі, оскільки в трудовій книжці не зазначено періоду навчання та серед поданих документів диплом відсутній. Також зазначено, що оскільки подана довідка з прокуратури про заробіток не підтверджена первинними документами, управлінням направлено лист до ГУ ПФУ в Рівненській області щодо проведення зустрічної перевірки достовірності видачі довідки і після надходження акту перевірки рішення про призначення пенсії буде переглянуте. Щодо виплати нарахованої заборгованості з пенсії зазначено, що вона буде здійснена в межах бюджетних асигнувань після їх виділення з Державного бюджету в порядку черговості.

Акт перевірки довідки про заробітну плату від 15.04.2020 № 18-268 надійшов на адресу відповідача листом від 27.07.2022 № 1700-1101-8/38462 Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області і пенсію позивачу перераховано з 11.05.2021 з врахуванням заробітку за період з червня 1995 року по березень 2000 року (56 місяців).

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача в частині призначення пенсії в мінімальному розмірі з 11.05.2021 і встановлення неповного страхового стажу та у зв'язку з відмовою у виплаті нарахованої за період з 11.05.2021 до 30.04.2022 доплати (21 907,36 грн), звернувся з позовом до суду (справа № 380/8489/22).

Вказані вище обставини встановлені рішеннями судів у справі № 380/8489/22, які набрали законної сили, а тому на підставі частини четвертої статті 78 КАС України не потребують доведення при вирішенні цього спору.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 у справі №380/8489/22 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання неправомірним рішення, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди відмовлено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.102023 у справі №380/8489/22 скасоване рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.03.2023 та ухвалено нову постанову, якою позов задоволений частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 26.04.2022 № 133850005619 в частині встановлення страхового стажу і обчислення розміру пенсії з 11.05.2021. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про призначення пенсії в частині встановлення страхового стажу і обчислення розміру пенсії та за наслідками розгляду прийняти рішення про призначення пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині цієї постанови. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 7736,00 грн.

На виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 380/8489/22 відповідач прийняв рішення від 19.12.2023 № 133850005619 та від 15.01.2024 № 133850005619 про перерахунок пенсії.

Згідно із листами Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 27.12.2023 № 34467-36378/Л-53/8-1300/23 та від 28.12.2023 № 34626-36811/Л-53/8-1300/23, наданими у відповідь на заяву позивача про негайне виконання судового рішення із застосуванням законодавства та за бажанням пенсіонера про розрахунок і обчислення пенсії з найбільшим розміром, ОСОБА_1 проведений перерахунок пенсії із зарахуванням періоду навчання в Рівненському технікумі радянської торгівлі з 01.09.1982 до 29.06.1984 до загального страхового стажу. Повідомлено про те, що після надходження сплати внесків з 01.01.2011 до 31.12.2016 та з 01.03. 2020 до 31.05.2020 заяву позивача від 04.05.2020 буде повторно розглянуто відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.102023 у справі № 380/8489/22.

Вважаючи перерахунок пенсії невірним, ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відповідач), в якому просив:

1) визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії від 19.12.2023 № 133850005619 та від 15.01.2024 № 133850005619;

2) визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області у не призначенні пенсії з урахуванням загального трудового стажу 36 років і 4 дні із застосуванням початкового пільгового трудового стажу 20 років на день призначення пенсії та у самостійному визначенні заробітку за останні три роки (2017-2019 р.р.) без врахування бажання і довідки про заробітну плату за 12 місяців (з 01 квітня 1998 р. по 01 квітня 1999 р.) роботи у зоні посиленого радіологічного контролю 4 категорії, у не витребуванні документів про суми сплати обов'язкового внеску для підтвердження неврахованого повного загального стажу, а так само у не призначенні і розрахунку та виплаті боргу основної пенсії за 2 роки (з 11 травня 2020 р. по 11 травня 2022 р.) з наступним розрахунком та виплатою перерахунку пенсії з компенсаційними виплатами і належними доплатами по день прийняття рішення;

3) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області:

- призначити працюючому пенсіонеру потерпілому ЧАЕС 4 категорії державну пенсію по віку на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на п'ять років у віці 55 років з 01 травня 2020 року згідно з поданими заявами про призначення пенсії від 06 квітня 2020 року і від 04 травня 2020 року відповідно до ст. ст. 46, 55, 56, 57, 58 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- призначити пенсію як потерпілому від ЧАЕС 4 категорії при пільговому стажі 20 років та загальному стажі 36 років і 4 дні на 11 травня 2020 року (з зарахованим стажем пенсійним органом з 11 травня 2020 року по 31 грудня 2020 року) із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад пільговий стаж, але не вище 75% заробітку відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- за бажанням позивача потерпілого від ЧАЕС 4 категорії здійснити призначення і розрахунок обчислення найбільшого розміру пенсії з урахування заробітку до 01 липня 2000 року на підставі довідки про заробітну плату в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Сарненського району, взявши за основу заробітну плату для обчислення пенсії 12 місяців роботи на території радіоактивного забруднення 4 категорії за період з 01 квітня 1998 р. по 01 квітня 1999 р. відповідно до ч. 2 ст. 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- встановити статус "ветеран праці", який потерпілим від ЧАЕС 4 категорії з стажем понад 30 років і здійснити відповідний розрахунок встановлених надбавок до пенсії за такий статус відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- включити (врахувати) до загального трудового стажу для призначення пенсії період роботи як самозайнятої особи адвоката з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2016 року відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і ст. ст. 3, 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 48 КЗпП;

- нарахувати і виплатити борг за 2 роки (з 11 травня 2020 р. по 11 травня 2022 р.) основної пенсії з поточними перерахунками пенсії одноразовою виплатою з урахуванням інфляції і 3% річних та передбаченими компенсаційними доплатами щорічної індексації і перерахунку відповідно до ст.ст. 58, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3) стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 302 800,00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №380/3719/24, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.12.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди в розмірі 302 800,00 грн - задоволено частково.

Визнано протиправними та скасувані рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про перерахунок пенсії від 19.12.2023 № 133850005619 та від 15.01.2024 № 133850005619.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо врахування бажання ОСОБА_1 та визначення заробітної плати для обчислення розміру його пенсії за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 відповідно до довідки від 15 .04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15.04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не вирішення питання про наявність підстав для зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи адвокатом з 01.01.2011 до 31.12.2016.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.05.2020 про призначення пенсії в частині розрахунку страхового стажу із врахуванням висновків суду, зазначених у мотивувальній частині цього рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 6547,00 грн завданої моральної шкоди.

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.02.2025 № 133850005619 здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020, з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15.04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону № 796-XII.

Позивач 28.01.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо пенсійного забезпечення, у тому числі з урахуванням судового рішення.

18.02.2025 відповідач листом повідомив ОСОБА_1 , що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, здійснений обрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15.04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії згідно з частиною 2 статті 57 Закону 796-ХІІ обчислено відповідно до частини другої статті 57 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV (за "двоскладовою формулою"). За наслідками проведеного перерахунку розмір пенсії з 11.05.2020 становить 1638 грн, з 01.03.2024 - 2361 грн, що є меншим за розмір пенсії, яку позивач отримував та отримує. Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Оскільки виконання рішення суду у справі № 380/3719/24 призводить до зменшення розміру пенсійної виплати, позивача було повідомлено про вищезазначену обставину та запропоновано повідомити свою позицію щодо виконання даного рішення суду.

Також повідомлено, що повторно розглянуто заяву від 04.05.2020 про призначення ОСОБА_1 пенсії в частині розрахунку страхового стажу період роботи як самозайнятої особи адвоката з 01.01.2011 до 31.12.2016.

Вважаючи порушеними права на соціальний захист, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи цей спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Частиною першою ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом Української РСР "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-ХІІ) особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом п'ятим ч. 2 ст. 55 Закону № 796-ХІІ встановлено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років. Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначеній зоні з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Суд встановив, що право позивача, як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи особи 4 категорії, на отримання з 11.05.2020 пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ встановлено рішеннями суду у справі № 380/7535/21, які набрали законної сили, а тому не є спірним у межах правовідносин, що розглядається, та на підставі конституційного принципу обов'язковості судового рішення повторному доказуванню чи правовій оцінці не підлягає.

До того ж, на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі № 380/8489/22 відповідач своїм рішенням від 19.12.2023 № 133850005619 призначив ОСОБА_1 відповідний вид пенсії з 11.05.2020, тим самим відновивши раніше порушене право позивача на отримання пенсії з вказаної дати.

Відтак, суд вважає, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити працюючому пенсіонеру потерпілому ЧАЕС 4 категорії державну пенсію по віку на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на п'ять років у віці 55 років з 01.05.2020 згідно з поданими заявами про призначення пенсії від 06.04.2020 та від 04.05.2020 відповідно до ст. ст. 46, 55, 56, 57, 58 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасувати рішення відповідача від 14.02.2025 № 133850005619 (про перерахунок пенсії за віком працюючому пенсіонеру за рішенням суду проживаючого в зоні посиленого радіологічного контролю, згідно з Законом України "Про пенсійне забезпечення" при середньомісячному заробітку (складова-1) - 309.71000 розрахунку заробітку за 12 місяців (за формулою загальна сума заробітку - 3716.46000), а при середньомісячному заробітку (складова-2) - 3710.48000 розрахунку заробітку 122 місяці (за формулою середнього заробітку за 3 попередні роки 2017-2019 - 7763.17, а середній місячний заробіток для обчислення - 3710.48000), неповний страховий стаж (неповний) 27 р. 10 міс. 19 дн.) та зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію з 11.05.2020, з урахуванням трудового стажу і розміру заробітку (за 12 місяців з 01.04.1998 до 01.04.1999) для обчислення найбільшого розміру пенсії, за встановленими формулами розрахунку, відповідно до спеціального законодавства ч. 1 ст. 57 Закону № 796-ХІІ (ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-1V), суд зазначає таке.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV прийнятий відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Розділ VI Закону № 1058-IV врегульовує порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі, призначення, перерахунок та виплату пенсії.

Так, ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону.

У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

За правилами ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV у разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до ст. 41 Закону № 1058-IV до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Частиною першою ст. 57 Закону № 796-ХІІ встановлено, що визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону № 1058.

Водночас частина друга цієї статті визначає, що у разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі №380/3719/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити обрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15 .04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 17.02.2025 № 133850005619 здійснений обрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15 квітня 2020 року № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 згідно з частиною другою статті 57 Закону № 796-ХІІ.

Розмір пенсії згідно з частиною 2 статті 57 Закону 796-ХІІ обчислений відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV.

За наслідками проведеного перерахунку розмір пенсії з 11.05.2020 становить 1638 грн, з 01.03.2024 - 2361 грн, що є меншим за розмір пенсії, яку позивач отримував та отримує.

Відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі

Оскільки обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 з 11.05.2020 з урахуванням заробітної плати відповідно до довідки від 15 .04.2020 № 18-268, виданої Прокуратурою Рівненської області, за 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного забруднення за період з 01.04.1998 до 01.04.1999 призводить до зменшення основного розміру пенсії позивача, тому вимоги про зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу пенсію з 11.05.2020, з урахуванням трудового стажу і розміру заробітку (за 12 місяців з 01.04.1998 до 01.04.1999) для обчислення найбільшого розміру пенсії, за встановленими формулами розрахунку, відповідно до спеціального законодавства ч. 1 ст. 57 Закону № 796-ХІІ (ч. 2 ст. 27 Закону № 1058-1V), задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача врахувати раніше встановлений рішенням відповідача і додатку до нього від 15.01.2024 № 133850005619 на виконання рішення суду у справі № 380/8489/22 страховий стаж для розрахунку пенсії 28 р. 8 міс. 19 дн., а також зобов'язати зарахувати додатково до трудового стажу періоду роботи з 01.01.2004 до 31.12.10 - 7 років (замість 5 р. і 26 дн.) та з 01.01.2011 до 31.12.2016 - 6 років, на підставі ч. 7 ст. 55 Закону №796-ХІІ (ч. ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-1V, ст. 3, 56, 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 (надалі - Закон №1788-ХІІ, ст. 48 КЗпПУ), суд зазначає таке.

Згідно із розрахунком стажу на виконання рішення суду, позивачу за період з 01.01.2004 до 31.12.2010 до страхового стежу зараховано 5 років 0 місяців 26 днів.

Позивач вказує, що за вказаний період йому у неповному розмірі зарахований страховий стаж.

Із матеріалів справи суд встановив, що до виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 у справі № 380/3719/24, страховий стаж позивача за період з 01.01.2004 до 31.12.2010 становив 7 років, проте після виконання вказаного рішення страховий стаж позивача становить 5 років 0 місяців 26 днів.

Суд звертає увагу, що у відзиві на позовну заяву відповідачем жодним чином не обґрунтував з яких причин позивачу зменшений страховий стаж за період з 01.01.2004 до 31.12.2010.

Суд враховує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не обґрунтовано причин зменшення страхового стажу за період з 01.01.2004 до 31.12.2010 з 7 років до 5 років 0 місяців 26 днів, суд вважає за необхідне зарахувати до страхового стажу період з 01.01.2004 до 31.12.2010 (7 років).

Щодо неврахування пенсійним органом до страхового стажу періоди здійснення позивачем підприємницької діяльності з 01.01.2011 до 31.12.2016, то суд зазначає таке.

Умови, порядок обчислення, підтвердження та зарахування періодів роботи (трудового стажу) до страхового стажу для призначення пенсії, врегульовані Законом № 1058-IV, Законом № 1788-XII, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 № 13-1) (далі - Порядок № 22-1), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1058-IV застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

За правилами ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п. "а", п. "б" ст. 3 Закону № 1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема:

- особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України.

- особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

Згідно зі ст. 56 Закону № 1788-XII до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, віднесено, серед іншого: роботу, виконувану на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв; будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що обов'язковою умовою набуття права на трудову пенсію фізичній особі-підприємцю є наявність стажу роботи, за умови сплати останніми страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.1 ч. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком № 637.

Відповідно до п. 4 Порядку № 637 час роботи осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на приватній власності і на виключно їх праці, за період до 1 травня 1993 року зараховується в трудовий стаж за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків. Періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.

Згідно з пп. 2 п. 2.1 Порядку № 22-1 період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Так, суд встановив, що позивач у період з 01.01.2011 до 31.12.2016 був зареєстрований як суб'єкт господарювання фізичною особою-підприємцем, що не заперечується сторонами.

Водночас, у матеріалах справи відсутня інформація про сплату ним страхових внесків у період з 01.01.2011 до 31.12.2016.

При цьому, суд зазначає, що позивачем не надано визначених законодавством документів, що могли б підтверджувати фактичне здійснення ним підприємницької діяльності та сплату обов'язкових платежів, зокрема, торгового патенту, свідоцтва про сплату єдиного податку, патенту про сплату фіксованого розміру прибуткового податку або довідки про сплату страхових внесків, а також доказів перебування у спірний період на спрощеній системі оподаткування.

Отже, будь-яких документів, що підтверджують сплату позивачем страхових внесків до суду не надано, що дає підстави сформувати висновок, що сам лише факт реєстрації позивача фізичною особою-підприємцем без підтвердження сплати ним відповідних внесків не може бути достатньою підставою для зарахування позивачу до його страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2011 по 31.12.2016.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивач, будучи фізичною особою-підприємцем, у спірні періоди сплачував страхові внески.

Позивачем будь-якого документального підтвердження вказаного, як відповідачу, так і до суду надано не було.

Крім цього, суд відмічає, що долучені до матеріалів справи звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного податку, не підтверджують беззаперечного факту оплати позивачем страхових внесків. Такими доказами можуть бути, зокрема, квитанції про сплату позивачем єдиного внеску.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що у відповідача не було підстав для зарахування до страхового стажу для призначення пенсії позивачу періоду здійснення підприємницької діяльності з 01.01.2011 до 31.12.2016.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання визнати протиправною бездіяльність відповідача у не призначенні державної пенсії і її виплата працюючому пенсіонеру в повному розмірі на пільгових умовах потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії у найбільшому розмірі з врахуванням наявного пільгового стажу 20 років та встановлення загального трудового стажу з збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад пільговий стаж та зобов'язання призначити державну пенсію і її виплату працюючому пенсіонеру в повному розмірі на пільгових умовах потерпілому від Чорнобильської катастрофи 4 категорії у найбільшому розмірі з урахуванням наявного пільгового стажу 20 років та встановлення загального трудового стажу з збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожен рік роботи понад пільговий стаж, відповідно до ч. 1 ст. 49 і ч. 2 ст. 56 та ч. 3 ст. 58 Закону № 796-ХІІ, суд зазначає, що такі вимоги є передчасними, адже питання обсягу наявного у позивача стажу для призначення пенсії відповідачем ще не вирішено, а зважаючи на вказане, а також на те, що розрахунок стажу є виключною компетенцією відповідача, суд позбавлений можливості зобов'язувати відповідача призначати пенсію з урахуванням того обсягу стажу, про який просить позивач, а також вирішувати питання збільшення розміру пенсії з урахуванням такого обсягу стажу, отже, розглядувані позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Аналогічного висновку дійшла колегія суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 380/3719/24.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність відповідача у не здійсненні перерахунку пенсії працюючому пенсіонеру за кожні 2 роки, починаючи з 11.05.2020 до 11.05.2024 та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії працюючому пенсіонеру за кожні 2 роки, починаючи з 11.05.2020 до 11.05.2024 згідно з ч. 1 ст. 67 Закону № 796-ХІІ (ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-1V), суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Разом з цим, суд наголошує, що в матеріалах відсутні докази того, що у період з 11.05.2020 до 11.05.2024 позивач продовжував працювати, тому на думку суду вказані вимоги є передчасними.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність (дії) відповідача у не здійсненні індексації призначеної та обрахованої (перерахованої) пенсії з 11.05.2020 за 2020-2025 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017-2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії відповідно у 2020 році - 1.11. у 2021 році - 1.11. у 2022 році 1.14. у 2023 році - 1.197. у 2024 році - 1.0796. у 2025 році - 1.115 та зобов'язання відповідача здійснити індексацію та перерахунок та виплату пенсії з 11.05.2020 за 2020-2025 роки із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2017- 2019 роки, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії у розмірі, відповідно у 2020 році - 1.11. у 2021 році - 1.11, у 2022 році - 1.14, у 2023 році - 1.197, у 2024 році - 1.0796. у 2025 році - 1.115. згідно ч. ч. 1, 2 ст. 67 Закону № 796-ХІ1 (ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-1V), суд зазначає таке.

Спірні правовідносини врегульовані Законом Закон № 1058-IV, постановою Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 № 127 (далі - Постанова № 127), постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" (далі - Постанова № 168), постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" (далі - Постанова №185), постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124).

Пунктом 1 Порядку № 124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку № 124 перерахунку підлягають пенсії, обчислені відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до п. 4 Порядку № 124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою: К= (ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1, 100%, де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках); ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою: ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %, де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення; Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.

Перерахунок пенсій відповідно до цього Порядку проводиться щороку з 1 березня.

Згідно з п. 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.

Кожен наступний перерахунок у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону, пункту 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.

Відповідно до п. 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.

Під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Таким чином, механізм індексації пенсій, визначений частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV та Порядком № 124, зводиться до збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в України, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за правилами, визначеними абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, на відповідний коефіцієнт.

При цьому для цілей індексації показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, обчислюється відповідно до пункту 5 Порядку № 124.

Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

Перерахунки раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії для забезпечення для забезпечення індексації пенсії, пенсійним органом проводились:

- з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2021 році";

- з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році";

- з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році";

- з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";

- з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".

Пунктом 1 Постанови № 127, пунктом 1 Постанови № 118, пунктом 1 Постанови №168, пунктом 1 Постанови № 185 та пунктом 1 Постанови № 209 установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком № 124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, відповідно:

з 1 березня 2021 року у розмірі 1,11;

з 1 березня 2022 року у розмірі 1,14;

з 1 березня 2023 року у розмірі 1,197;

з 1 березня 2024 року у розмірі 1,10796;

з 1 березня 2025 року у розмірі 1,115.

У спірних відносинах пенсія позивача за віком призначена з 11.05.2020 та обчислена з урахуванням показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, за 2017-2019 роки у розмірі 10 846,37 грн.

Відповідач у 2021-2025 роках не провів індексацію пенсії позивача відповідно до вимог статті 42 Закону № 1058-IV.

З цього приводу, суд зазначає, що у постанові від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23 Верховний Суд зауважив, що запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.

За висновком Верховного Суду положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);

- показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).

Відповідно до ст. 7 Закону № 1058-IV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).

Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.

Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Тож вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення.

Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.

За висновком Верховного Суду у справі № 160/28752/23 (постанова від 13.01.2025), з огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.

З урахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише з урахуванням частини другої статті 42 Закону №1058-IV, тобто під час проведення індексації має застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.

Аналогічні висновки наведені у постановах Верховного Суду від 27.01.2025 у справах №№ 200/422/24, 620/7211/24, від 28.01.2025 у справах №№ 120/1483/24, 400/4663/24.

Щодо дотримання строків звернення до суду.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що право громадян на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Так, відповідно до частин 1 - 3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статті 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

Суд звертає увагу на те, що легалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Звернувшись до суду з цим позовом 24.03.2025, позивач заявив позовні вимоги з 11.05.2020, у зв'язку із чим, з урахуванням визначеного вище висновку, вони можуть бути захищені судом з 24.09.2024 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відтак, з огляду на викладене, належним способом відновлення порушеного права є зобов'язання відповідача здійснити з 24.09.2024 індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017-2019 роки у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 та у зв'язку з чим провести перерахунок та виплату пенсії з 24.09.2024.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 302 800,00 грн, суд враховує таке.

Позивач вважає, що через протиправність відповідача відчуває психічні і душевні розлади та фізичний сердечний біль, впав у відчай та відчув дипресийвний стан, втрачає над собою контроль, схиляється до нервового зриву. Заподіяну йому моральну шкоду оцінює в розмірі 302800,00 грн.

Надаючи оцінку позовній вимозі про відшкодування моральної шкоди, суд зауважує, що відповідно до загальних підстав відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, обов'язок доказування спричиненої моральної шкоди, її розміру та інших обставин, покладається на особу, що позивається із таким позовом.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди, які повинні ґрунтуватися на відповідних доказах, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому душевних страждань, нервових розладів, погіршенню стану здоров'я.

Позивачем не зазначено, на яких критеріях розрахунку базується заявлена ним до відшкодування сума у розмірі 302 800,00 грн.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .

Суд не здійснює розподілу судових витрат, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду з 01.01.2004 до 31.12.2010 у повному обсязі.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) періоду з 01.01.2004 до 31.12.2010 в повному обсязі, а саме 7 років.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення ОСОБА_1 індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017-2019 роки у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10; код ЄДРПОУ 13814885) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; рнокпп НОМЕР_3 ) індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, який визначено за 2017-2019 роки, у розмірі 1,11, 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 та здійснити у зв'язку з цим перерахунок та виплату пенсії з 24.09.2024, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяКисильова Ольга Йосипівна