04 листопада 2025 року Київ справа №320/32719/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до представництва «Енертекс» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,
Київське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до представництва «Енертекс» про стягнення з відповідача за невиконання нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на користь позивача грошової суми в рахунок адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 472063,99 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю зумовлює застосування до нього адміністративно-господарських санкцій у розмірі 466835,55 грн та нарахування пені у розмірі 5228,44 грн. Оскільки названі суми коштів не були сплачені своєчасно - це стало підставою для звернення КОВ ФСС до суду з вимогою про їх стягнення у судовому порядку.
У зв'язку з невідповідністю позовної заяви вимогам процесуального закону, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою від 16.07.2024 позов залишив без руху з наданням позивачеві строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалою суду від 13.09.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач проти позову заперечував, направив відзив на позовну заяву, просив суд відмовити у задоволенні позову. Звертали увагу на те, що відповідач є представництвом іноземного суб'єкта господарської діяльності на території України - Акціонерного товариства спрощеного типу «ENERTEX» (країна реєстрації Французька Республіка) та не має обов'язку виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Послалися на роз'яснення Фонду соціального захисту інвалідів від 17.04.2006 №06ю-75/667. Вважають, що обов'язок із виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю не розповсюджується на роботодавців з кількістю найманих працівників до 8 осіб та на представництва іноземних компаній, які не є юрособами.
Позивач надіслав відповідь на відзив, у якому просили задовольнити позов. Наголосили на правильності розрахунку, деталізувавши його. Зазначили, що представництва іноземних юридичних осіб, які використовують працю найманих працівників - громадян України, визначаються Законом, як самостійні суб'єкти господарської діяльності, які зобов'язанні виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі його невиконання, що викладено і у листі Фонду соціального захисту інвалідів від 20.06.2014 №1/3-63/02-01 та листі Міністерства соціальної політики України від 24.05.2023 № 6755/0/2-23/61. Підкреслили, що представництво «Енертекс» є самостійним суб'єктом господарської діяльності, зокрема, як роботодавець, який використовує працю найманих працівників - громадян України, та, відповідно, несе відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказали, що відповідач не виконав у 2023 році норматив робочих місць для працевлаштування 2 (двох) осіб з інвалідністю, що підтверджується розрахунком АГС, сформованим на підставі даних звітних податкових розрахунків представництва за 2023 рік.
Зазначили і те, що представництво «Енертекс» (в особі голови представництва Джюліана Жюля Аладеніса) має представницькі повноваження на території України, як самостійного правоздатного та дієздатного суб'єкта, що підтверджується довіреністю від 14.11.2023 та Положенням відповідача. Пояснили і те, що розрахунок суми АГС щодо відповідача здійснено в автоматизованому режимі та надіслано (07.03.2024) у формі електронного документа до електронного кабінету представництва на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у відповідності до частини одинадцятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, Порядку № 14-1, наказу Фонду № 17.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Представництво «Енертекс» зареєстроване з 24.09.2010; код ЄДРПОУ: 26610629; його місцезнаходженням є 08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд. 17.
Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію, виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, зареєстровано представництво фірми «Enertex» («Енертекс»), Французька Республіка (реєстраційний № П1-4488, Київ, 15.05.2018).
У відповідності до вказаного свідоцтва про реєстрацію місцезнаходженням представництва кількість іноземних співробітників представництва - службовців «Енертекс», включаючи керівника представництва - не перевищуватиме 3 осіб, строк діяльності представництва - з 24.09.2010.
Зі змісту Положення про «Представництво «Енертекс», представництво «Енертекс» є відокремленим підрозділом компанії Енертекс (Enertex), яка створена у відповідності до законодавства Французької Республіки в якості товариства з обмеженою відповідальністю і зареєстрована в торгово-промисловому реєстрі м. Епіналь 05.08.2010 під реєстраційним кодом 524 224 144.
У пункті 8 Положення закріплено, що відносини працівників та адміністрації представництва регулюються трудовим законодавством України. Службові обов'язки працівників представництва регламентуються посадовими інструкціями, які затверджуються головою представництва. Прийняття на роботу та звільнення працівників представництва здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи, в електронний кабінет відповідача було направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Так, згідно з розрахунком кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у відповідача, складає 2 особи.
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 54 особи (відповідач також надав розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників представництва «Енертекс» за 2023 як у розрізі місяців, а також за рік, що склала 54 штатних працівників); фонд оплати праці штатних працівників - 12604559,92 грн; середня річна заробітна плата штатних працівників - 233417,78 грн.
Тут же визначено розмір адміністративно-господарських санкцій у 466835,55 грн, що підлягають сплаті у зв'язку із невиконанням відповідного нормативу.
Позивач зазначив, що строк самостійної сплати санкцій був до 15.04.2024; оскільки добровільно і своєчасно зазначену суму коштів не сплачено, то КОВ ФСС нарахував пеню у сумі 5228,44 грн (ставка Національного банку України 13, 5 %, кількість днів у поточному році - 366, одноденний розмір пені - 0, 04 % (13, 5 *120/100/336).
Вказані суми адміністративно-господарських санкцій та пені не були сплачені відповідачем, що і стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про їх стягнення у примусовому порядку.
Відповідач надав лист Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 03.02.2020 №05-97/20, де, керуючись листом Фонду соціального захисту інвалідів України «Щодо порядку реєстрації підприємств у відділенні Фонду інвалідів» від 11.09.2007 №1/6-417 та роз'ясненням «Щодо застосування статті 1881 Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших спірних питань» від 17.04.2006 №06ю-75/667, зазначили, що представництва іноземних компаній без права юридичної особи не підпадають під суб'єктний склад осіб, зазначений у статті 19 Закону № 875-ХІІ.
Представництво також повідомило суд, що не отримувало звернень від осіб, які мають інвалідність, або звернень від центрів зайнятості для працевлаштування осіб з інвалідністю.
У той же час, у листі Міністерства соціальної політики України від 24.05.2023 №6755/0/2-23/61, яке позивач додав до відповіді на відзив, роз'яснено, що відокремлені підрозділи юридичної особи (філії, відділення, представництва), незалежно від форми власності і господарювання, визначаються Законом як самостійні суб'єкти, які мають виконувати норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі його порушення.
Також відповідач подав і лист Фонду соціального захисту інвалідів від 20.06.2014 №1/3-63/02-01, де вказано, що термін «підприємства, установи, організації», який використовується у статті 19 Закону № 875-XII, охоплює представництва іноземних юридичних осі, які не є юридичними особами. Тут же зазначено і про втрату чинності листом Фонду соціального захисту інвалідів України від 17.04.2006 №06ю-75/667.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII (Закон № 875-XII).
За положеннями статті 18 Закон № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 19 цього ж Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об'єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю.
Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані.
Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, та надсилає інформацію про таких осіб до Державного центру зайнятості для проведення роботи з їх працевлаштування.
Порядок визначення осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані, форма та порядок надсилання інформації про таких осіб визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
У відповідності до статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.
Порядок надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затверджено Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 № 17 та постанова правління Пенсійного фонду України 10 березня 2023 року № 14-1.
Цей Порядок відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначає механізм надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік (далі - розрахунок). Розрахунок надсилається у формі електронного документа Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за формою, наведеною у додатку.
Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків Створені Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю оригінали розрахунків передаються Пенсійному фонду України з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні реєстри», «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», інших нормативно-правових актів.
Пенсійний фонд України надсилає розрахунки через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України протягом п'яти календарних днів з дня їх одержання від Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
За положеннями частини другої статті 16 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (Закон № 2464-VI) державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб.
Реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (абзац 1 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI).
Закон № 2464-VI встановлює обов'язки платників єдиного внеску (роботодавця), зокрема подання звітності (стаття 6); визначає порядок нарахування та сплати єдиного внеску, що передбачає подання відповідної звітності (стаття 7).
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України (абзац 3 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI), в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування (частини друга та третя статті 20 Закону № 2464-VI).
Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, визначає, що:
- Реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (абзац 3 пункту 5 Розділу I «Загальні положення»);
- відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України (пункт 3 Розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них»).
Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №121, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 307, що застосовується з 10.03.2023, передбачає, що до центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
Пункт 2 Порядку обміну інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.09.2021 № 26-1, у редакції, чинній до 11.12.2023, визначає щомісячне (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю страхувальниками, в яких кількість працюючих перевищує 8 осіб, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Пунктами 4 та 6 Розділу V «Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб» Положення № 10-1 визначається, що інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку; містить індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення.
Законом № 2682 скасовано подання роботодавцем з 01.03.2023 звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.
Суд звертає увагу, що обов'язок по працевлаштуванню осіб з інвалідністю відповідно до встановленого нормативу покладається як на роботодавців, так і на державну службу зайнятості. При цьому, механізм реалізації зазначеної програми працевлаштування передбачає здійснення певних дій з боку підприємств, направлених на виконання вимог стосовно працевлаштування осіб із інвалідністю.
Також суд враховує наступну правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 24.04.2025 у справі № 280/3642/23:
«з 06 листопада 2022 року Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII.
Згідно зі статтею 6 Закону № 2464-VI, роботодавець (платник єдиного внеску) зобов'язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.
Пункт 3 Розділу IV. «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.
Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.
Верховний Суд підкреслює, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06 листопада 2022 року) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.
Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності».
З урахуванням встановлених у справі обставин і наведених правових норм, суд приходить до наступних висновків.
Представництво «Енертекс» факт нестворення робочих місця для осіб з інвалідністю не заперечує, проте стверджує, що взагалі не має такого обов'язку.
Київський обласний центр зайнятості листом від 20.09.2024 № 2365/06/01-36 повідомив, що у 2023 році представництвом «Енертекс» звіт за формою № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) не подавався; також у КОЦЗ відсутня інформація про випадки відмови у працевлаштуванні осіб з інвалідністю за їх зверненням або за направленням структурних підрозділів КОЦЗ.
Як закріплено у статті 95 Цивільного кодексу України, представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
Філії та представництва юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом.
Філія та представництво юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації.
За правилами статті 10 Закону України № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» роботодавцем відповідно до цих Основ вважається: власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і фізичні особи, які використовують найману працю; власники розташованих в Україні іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародних), філій та представництв, які використовують працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Як закріплено у статті 1 Закону № 875-ХІІ центральні і місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації (незалежно від форми власності і господарювання, виду діяльності і галузевої належності), їх філії, відділення, представництва, що ведуть окремий облік результатів фінансової та господарської діяльності, банки та інші фінансові установи, а також представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - підприємства, установи та організації), фізичні особи, які використовують найману працю, залучають представників громадських об'єднань осіб з інвалідністю до підготовки рішень, що стосуються прав та інтересів осіб з інвалідністю.
Суд резюмує, що наведеними нормами статті 1 Закону № 875-XII представництва іноземних юридичних осіб (у тому числі міжнародних організацій), які використовують працю найманих працівників - громадян України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, віднесено до категорій «підприємства, установи та організації», про що вказують дужки після відповідного переліку суб'єктів.
Також, як вже зазначалося вище, у відповідності до листа Фонду соціального захисту інвалідів Міністерства соціальної політки України від 20.06.2014 №1/8-2105/03 представництва іноземних юридичних осіб, які використовують працю найманих працівників громадян України, але при цьому не є юридичними особами, за наявності підстав передбачених частиною дев'ятою статті 19 Закону № 875-XII, повинні, серед іншого виконувати норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
У цьому ж листі було роз'яснено, що лист Фонду соціального захисту інвалідів №06ю-75/667 від 17.04.2006 втратив чинність.
Тому посилання представництва на роз'яснення Фонду соціального захисту інвалідів від 17.04.2006 №06ю-75/667 і лист Київського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 03.02.2020, який обґрунтований названим роз'ясненням від 17.04.2006 №06ю-75/667, суд відхиляє.
У той же час, суд враховує роз'яснення, викладене у листі Міністерства соціальної політики України від 24.05.2023 №6755/0/2-23/61 і процитоване вище.
Суд констатує, що законодавець зобов'язав підприємства, установи, організації, фізичних осіб, які використовують найману працю, як відповідач, виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, при цьому такий обов'язок поширено і на представництва іноземних юридичних осіб.
Так, відповідач використовує найману працю, середньооблікова кількість працівників за спірний період - 54 особи; при цьому, кількість іноземних співробітників встановлена як не більше 3-х осіб, включаючи керівника.
За викладеного у сукупності суд резюмує, що відповідач при використанні найманої праці на території України зобов'язаний виконувати вимоги національного законодавства щодо обов'язку працевлаштування осіб з інвалідністю. У зв'язку із цим суд відхиляє доводи представництва про те, що відповідач не належить до кола суб'єктів, які відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» зобов'язані здійснювати працевлаштування осіб з інвалідністю у визначених законом нормативних обсягах.
За наведеного, оскільки докази створення відповідачем спеціальних робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, як і докази вчинення дій представництвом «Енертекс», спрямованих на створення відповідних місць і пошуку осіб із інвалідністю для працевлаштування - відсутні, суд вважає, що відповідач не виконав приписи статті 18 Закону № 875-XII, у зв'язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
За положеннями частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, за відсутності витрат позивача суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, питання про судові витрати не вирішується.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - задовольнити повністю.
Стягнути з представництва «Енертекс» (код ЄДРПОУ: 26610629; місцезнаходження: 08131, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Озерна, буд. 17) на користь Київського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (ЄДРПОУ: 19023989, місцезнаходження: 04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72) адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі 472 063,99 грн (чотириста сімдесят дві тисячі шістдесят три гривні 99 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.