31 жовтня 2025 року справа № 640/12147/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про зобов'язання вчинити певні дії,
02.06.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління державної охорони України, в якому позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.07.2020 та заяви від 17.01.2022 про виправлення помилки у заяві від 27.07.2020, просить суд:
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача грошову компенсацію за всі (162) дні невикористаної щорічної основної відпустки у 2007, 2009, 2010, 2012, 2014, 2015, 2016, 2017 роках, виходячи із середньоденного грошового забезпечення (у розмірі 983,11 грн у місяці де 31 календарний день, та у розмірі 1015,88 грн у місяці де 30 календарних днів) станом на день звільнення з військової служби 12.08.2019;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належних йому при звільненні сум за період з 20.05.2019 по день фактичного розрахунку, виходячи із середньоденного грошового забезпечення на день звільнення (у розмірі 983,11 грн у місяці де 31 календарний день, та у розмірі 1015,88 грн у місяці де 30 календарних днів).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 (суддя Шрамко Ю.Т.) відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
02.07.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
27.07.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.
25.08.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про повернення без розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог.
28.08.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява, в якій позивач обґрунтовує правомірність подання заяви про зменшення позовних вимог, вказуючи на об'єктивні причини, що зумовили її подання, та заперечує доводи відповідача щодо порушення процесуальних строків.
05.10.2020 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання від 02.10.2020 №2/19-2009 про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням місячного строку звернення до суду з даним позовом відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, в якому відповідач зазначає, що провадження у справі №640/12147/20 було відкрито ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020, а сам позов подано 02.06.2020. Водночас, відповідач вказує, що правовідносини між ним і позивачем виникли в межах проходження військової служби за контрактом, що, відповідно до пункту 17 частини 1 статті 4 КАС України, належить до категорії публічної служби. Виходячи з цього, відповідач стверджує, що до таких правовідносин застосовується спеціальний строк звернення до суду - один місяць, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України.
Управління державної охорони України наголошує, що правовідносини між ним і позивачем не є трудовими, а регулюються спеціальними законами, зокрема: Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", Законом України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а також Положенням про проходження військової служби за контрактом, затвердженим Указом Президента України №982/2007. Відповідач підкреслює, що норми Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці" не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки вони регулюють трудові відносини, які не охоплюють військову службу.
В обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на правові висновки Верховного Суду, зокрема на постанову Касаційного адміністративного суду від 08.05.2019 у справі №805/4226/17-а, в якій суд підкреслив, що строк в один місяць є достатнім для звернення до суду у справах, що стосуються прийняття, проходження або звільнення з публічної служби.
Крім того, відповідач звертає увагу на те, що хоча позивач й не оскаржує наказ про звільнення, однак його позовні вимоги стосуються наслідків проходження служби, зокрема компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку. На думку відповідача, ці вимоги прямо випливають із правовідносин, пов'язаних із проходженням публічної служби, а отже, підпадають під дію спеціального строку звернення до суду.
Управління державної охорони України вважає, що позовна заява була подана з порушенням строків, встановлених частиною 5 статті 122 КАС України, і тому підлягає залишенню без розгляду. Відповідач просить суд врахувати характер правовідносин, що виникли між сторонами, їх нормативне регулювання, а також судову практику щодо застосування строків у справах про публічну службу.
У вказаному клопотанні відповідач також просив суд розгляд цього клопотання здійснити за участі представників УДО України.
19.01.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про виправлення арифметичних описок в заяві про зменшення позовних вимог.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
01.09.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 14.06.2023 №03-19/22315/23 "Про скерування за належністю справи" надійшли матеріали адміністративної справи №640/12147/20.
01.09.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.10.2023 прийнято адміністративну справу №640/12147/20 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Визначено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали клопотання відповідача від 02.10.2020, суд встановив наступне.
Стосовно доводів відповідача про те, що позивачем пропущено передбачений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1 та 3 статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. При цьому для захисту прав, свобод та інтересів особи можуть встановлюватися інші строки, які, якщо не передбачено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.
У даній справі позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки, що, за своєю правовою природою, є частиною заробітної плати. Спеціальне законодавство не містить обмежень щодо строків звернення до суду у зв'язку з порушенням обов'язку роботодавця (у даному випадку державного органу) щодо виплати грошового забезпечення при звільненні.
Згідно з пунктом 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, грошова компенсація підлягає виплаті за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, включаючи дні за минулі роки. Це свідчить про те, що право на отримання таких виплат не обмежується будь-яким строком.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у зразковій справі № 620/4218/18, де суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку не підпадають під обмеження строку звернення до суду, оскільки є елементом заробітної плати, яка підлягає виплаті незалежно від часу її нарахування.
Таким чином, доводи відповідача щодо пропущення строку звернення до суду є необґрунтованими та не узгоджуються з нормами чинного законодавства і усталеною судовою практикою.
Щодо здійснення розгляду клопотання за участі представників УДО України суд зазначає таке.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин 1, 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. У випадку, передбаченому частиною 1 статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: 1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або 2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany (Аксен проти Німеччини), заява №8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Також, Велика Палата Верховного Суду в ухвалах суду від 05.04.2022 по справі №520/13981/21 (№11-33апп22) та від 03.12.2020 по справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) зазначила, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
При цьому, судом були створені для учасників справи належні умови для ознайомлення з рухом справи №640/12147/20 шляхом надсилання копій процесуальних документів. Ухвалами суду учасникам справи надано можливість повною мірою реалізувати свої процесуальні права, зокрема надати суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення щодо заявлених позовних вимог, а також подати докази, які заздалегідь надсилаються або надаються особою, що їх подає, іншим учасникам справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, вивчивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про зобов'язання вчинити певні дії відсутні підстави для розгляду клопотання відповідача від 02.10.2020 №2/19-2009 про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням місячного строку звернення до суду з даним позовом за участі учасників справи, а тому клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 7 - 10, 12, 193, 241, 243, 248, 250, 257, 260, 262, 294 КАС України суд,-
1. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача щодо розгляду клопотання відповідача від 02.10.2020 №2/19-2009 за участю представників відповідача.
2. Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропущенням місячного строку звернення до суду з даним позовом відповідно до частини 3 статті 123 КАС України.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.