03 листопада 2025 року м. Київ справа №320/7574/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Марича Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом, в якому просить суд:
1. Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправною щодо відмови надати дозвіл позивачу на виїзд за кордон на постійне проживання, зняти з військового обліку у зв'язку з виїздом позивачем за кордон на постійне проживання та видати довідку про здачу ВОД, передбачену додатком 4 та пунктом 4 розділу II Наказу МОУ №206 від 10.04.2017 року.
2. Зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити дії щодо надання дозволу позивачу на виїзд за кордон на постійне проживання, зняти з військового обліку у зв'язку з виїздом за кордон на постійне проживання та видати довідку про здачу ВОД, передбачену додатком 4 та пунктом 4 розділу ІІ Наказу МОУ №206 від 10.04.2017 року. У випадку закінчення терміну дії рішення територіального органу ДМС України про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання вчинити дії на підставі нового або оновленого рішення територіального органу ДМС України про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що позивач у встановленому порядку та з наданням повного переліку підтверджуючих документів звернувся до відповідача із заявою про зняття з військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон, водночас, відповідач не прийняв мотивованого рішення, зазначивши про відсутність підстав для зняття позивача з військового обліку. Позивач вважає відмову відповідача у знятті його з військового обліку протиправною, а його порушене право таким, що підлягає захисту в суді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на позовну заяву, не зважаючи на те, що був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відтак, суд, з урахуванням приписів ст. 162 КАС України, здійснюватиме розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача 11.01.2024 року про зняття останнього з обліку у зв'язку із виїздом за кордон на постійне проживання. При цьому, позивачем надано перелік документів:
- заяву на зняття з військового обліку від 11.01.2024року з додатками;
- оригінал і копію паспортного документу;
- копія військово-облікового документу (далі - ВОД), оригінал було вилучено ТЦК, згідно розписки №103;
- копія Рішення територіального органу ДМС України про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
12.01.2024 року позивачем отримано відповідь з ТЦК у вигляді листа від 12.01.2024 року № 07/229 про відмову в знятті з військового обліку без зазначення законних підстав. При цьому, причиною для відмови зазначено:
- потрібно прибути до ТЦК визначення призначення на особливий період.
Позивач вважає відмову відповідача у знятті його з військового обліку протиправною, а його порушене право таким, що підлягає захисту в суді, оскільки позивачу створено відповідачем перешкоду для виконання рішення територіального органу ДМС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання.
Позивач вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зняття з військового обліку у зв'язку із виїздом на постійне місце проживання за кордон, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Порядок оформлення документів для постійного проживання громадян України за кордоном встановлюється Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 № 3857-ХІІ (далі - Закон № 3857-ХІІ).
Відповідно до абз. 1, 3 ст.4 Закону № 3857-ХІІ оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання здійснюється в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2016 № 816 затверджено Порядок провадження за заявами про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, який визначає процедуру прийому і розгляду заяв про оформлення документів для виїзду громадян України за кордон на постійне проживання, прийняття за ними рішень та виконання прийнятих рішень.
Відповідно до положень п. 4 розділу IV вказаного Порядку у разі прийняття рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання територіальний орган ДМС у строк не пізніше п'яти робочих днів інформує заявника про прийняте рішення та строк його дії, а також про те, що заявнику необхідно: зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні, надати територіальному органу ДМС паспорт громадянина України і паспорт громадянина України для виїзду за кордон для проставляння в них штампа про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, зразок якого наведено у додатку 6 до цього Порядку, або внесення відповідної інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки. У разі наявності в особи, яка виїжджає за кордон на постійне проживання, двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон надаються обидва такі паспорти; отримати довідку органу державної фіскальної служби про сплату податку на доходи фізичних осіб та про відсутність податкових зобов'язань з такого податку, яка подається до органів митного контролю під час перетинання митного кордону України та є підставою для проведення митних процедур.
Відповідно до приписів п. 6 розділу IV даного порядку після подання заявником паспорта громадянина України у формі книжечки зі штампом зняття з реєстрації місця проживання або довідки про зняття з реєстрації місця проживання, виданої органом реєстрації, територіальний орган ДМС проставляє в паспорті громадянина України у формі книжечки (на одній із сторінок з одинадцятої по шістнадцяту) та в паспорті (паспортах) громадянина України для виїзду за кордон (на одній із сторінок з другої по п'яту) штампи про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання, які скріплюються печаткою (після повернення на проживання в Україну вказані штампи анулюються). У разі наявності в такої особи паспорта громадянина України у формі картки з безконтактним електронним носієм територіальний орган ДМС вносить інформацію про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання до безконтактного електронного носія. Якщо до безконтактного електронного носія, який імплантовано у паспорт громадянина України у формі картки, орган реєстрації не вніс інформацію про зняття з реєстрації місця проживання, територіальний орган ДМС перед внесенням інформації про оформлення виїзду за кордон на постійне проживання вносить до безконтактного електронного носія зазначену інформацію на підставі довідки про зняття з реєстрації місця проживання.
Таким чином, для виконання рішення територіального органу ДМС про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, заявнику необхідно зняти з реєстрації своє місце проживання в Україні.
Згідно положень ч. 1, 3 ст. 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232) військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до змісту ч. 3 ст. 36 Закону № 2232 військовий облік громадян України, які постійно проживають за кордоном, не ведеться.
У відповідності до положень п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232 зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які вибули на строк більше трьох місяців за межі України.
За нормами ч. 5 ст. 33 Закону № 2262 військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 року № 921 (далі - Порядок).
Згідно абз. 2 п. 30 Порядку призовники і військовозобов'язані, які вибувають за межі України на постійне місце проживання, направляються виконавчими органами сільських, селищних та міських рад до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для зняття їх із військового обліку та вилучення військово-облікових документів.
У відповідності до п. 56 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують та ведуть військовий облік на відповідній території, та, серед іншого, здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов'язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.
Зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон. (п. 53 Порядку)
Згідно п. 58 Порядку органи реєстрації місця проживання фізичних осіб здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов'язаних та резервістів (лише в разі наявності в їх військово-облікових документах позначок відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки про зняття з військового обліку або перебування на військовому обліку за місцем проживання.
Тож, з наведеного слідує, що необхідною умовою для зняття військовозобов'язаного із реєстрації свого місця проживання в Україні, в тому числі, у зв'язку із оформленням документів для виїзду за кордон на постійне проживання, є зняття такого військовозобов'язаного з військового обліку, яке здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.
При цьому, Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних чітко визначено, що зняття військовозобов'язаного з військового обліку здійснюється за їх особистої присутності, а Законом № 2232 визначено, що у воєнний час виїзд військовозобов'язаних з місця проживання здійснюється за безпосереднім дозволом керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Отже, в даному випадку, для зняття позивача з військового обліку, йому слід було особисто прибути до відповідача з відповідними документами, що підтверджують виїзд за кордон.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, введено на території України воєнний стан (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року №133/2022, від 18 квітня 2022 року №259/2022, від 17 травня 2022 року №341/2022, від 12 серпня 2022 року №573/2022, від 7 листопада 2022 року №757/2022, від 06 лютого 2023 року №58/2023, від 01 травня 2023 року №254/2023, від 26 липня 2023 року №451/2023, від 06 листопада 2023 №735/2023).
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, в тому числі статтю 33 щодо свободи пересування, вільного вибору місця проживання, права вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Аналізуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що згідно із п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону № 2232-XII, зняттю з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: з військового обліку військовозобов'язаних: які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
На момент виникнення спірних правовідносин та розгляду адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
За приписами ч. 6 ст. 22 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-XII у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов'язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України - без дозволу відповідного керівника).
Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що він має рішення/дозвіл, відповідно до якого, йому надано дозвіл на оформлення документів для виїзду за кордон на постійне місце проживання, оскільки відповідачем в межах повноважень та на підставі вимог закону не надано дозвіл для зняття його з військового обліку під час дії правового режиму воєнного стану та під час проведення заходів загальної мобілізації.
Тож, обмеження свободи пересування для військовозобов'язаних осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації або можуть бути залучені в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, пов'язане саме із оголошенням загальної мобілізації у період правового режиму воєнного стану.
Той факт, що Закон № 3857-ХІІ не містить обмежень права вільно залишати територію України в умовах правового режиму воєнного стану, не означає, що такі обмеження до вищевказаної категорії осіб не можуть застосовуватися на підставі Закону України “Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII та Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, які є спеціальними для цього періоду.
Враховуючи першочерговий пріоритет публічного інтересу, обумовлений безпрецедентним масштабом загрози для суверенітету та незалежності України, з огляду на агресію російської федерації проти України, спосіб реалізації державою у таких умовах прав, свобод та інтересів її громадян визначається потребою мобілізації оборонних людських та матеріальних ресурсів для забезпечення захисту державності, а тому є співмірним із застосованим обмежень та не є свавільним.
На вказаних висновках наголосив Верховний Суд у постанові від 17.08.2023 у справі № 380/7792/22.
Крім того, громадяни, які перебувають у запасі і не призвані на військову службу або не залучені до виконання обов'язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, під час мобілізації, можуть бути відповідно до закону залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер (ч.2 ст.22 Закону № 3543-ХІІ). Отже, позивач може бути залучений до виконання робіт, які мають оборонний характер.
Чинним законодавством не визначено підстав для видачі дозволу виїзду за межі території України чоловіки віком від 18 до 60 років чи зняття з обліку під час введення на території України воєнного стану та, які підлягають мобілізації.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що позовні вимоги є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.