ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"04" листопада 2025 р. справа № 300/4459/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просить:
визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при призначенні, перерахунку і виплаті позивачу пенсії по втраті годувальника з нульовим коефіцієнтом за періоди роботи покійного чоловіка на території на території РФ: з 11.06.2005 по 15.03.2010; з 19.04.2010 по 25.08.2010; з 13.09.2010 по 14.12.2011;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з урахуванням висновків суду, провести з 23.11.2023 відповідний перерахунок призначеної позивачу пенсії по втраті годувальника згідно розміру отриманого покійним чоловіком ОСОБА_2 заробітку (доходу) за періоди роботи на території на території РФ: з 11.06.2005 по 15.03.2010; з 19.04.2010 по 25.08.2010; з 13.09.2010 по 14.12.2011 на підставі довідок про розмір отриманої ним заробітної плати (доходу), які є в матеріалах його пенсійної справи, наявного трудового і страхового стажу та фактично сплачених ним страхових внесків. А також, при перерахунку пенсії по втраті годувальника врахувати розмір отриманої ним заробітної плати (доходу) згідно архівної довідки Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківській області щодо заробітної плати чоловіка позивача за 1993-1994 роки отриманої у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонту свердловин.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при здійсненні перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24 протиправно не врахував довідки про розмір отриманої ним заробітної плати (доходу) за періоди роботи на території на території РФ: з 11.06.2005 по 15.03.2010; з 19.04.2010 по 25.08.2010; з 13.09.2010 по 14.12.2011 та розмір отриманої годувальником позивача заробітної плати (доходу) згідно архівної довідки Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківській області щодо заробітної плати чоловіка позивача за 1993-1994 роки отриманої у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонту свердловин.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.07.2025 до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Згідно відзиву відповідач щодо задоволення позовної заяви заперечив, з обґрунтувань, що в рішенні суду по справі № 300/7064/24, яким зобов'язано було, з урахуванням висновків суду, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 періодів роботи на території РФ з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 та провести з 23.11.2023 перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, з урахуванням проведених платежів, відсутні будь-які зобов'язання щодо врахування довідок про заробітну плату. Рішення суду виконане в межах покладених судом зобов'язань. У зв'язку з тим, що довідки про заробітну плату не підтверджені первинними документами, документи, що підтверджують сплату страхових внесків не надані, відповідно не можуть бути взяті до уваги при обчисленні розміру пенсії позивача, а тому в Головного управління підстави врахування заробітної плати зазначеної у вказаних довідках відсутні. Щодо зобов'язання перерахунку пенсії по втраті годувальника врахувати розмір отриманої ним заробітної плати згідно архівної довідки Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківської області, щодо заробітної плати чоловіка за 1993-1994 роки отриманої у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонту свердловин, виданої 18.04.2025, зазначено, що в поданих доказах позивачем відсутні заяви, щодо врахування даної довідки, тільки звернення про надання роз'яснення, щодо призначення розміру пенсії по втраті годувальника згідно рішення суду, а сама довідка видана вже після звернення позивача до Головного управління. Оскільки позивач не звертався до Головного управління із заявою, щодо врахування даної довідки, а Головне управління не вчиняло жодних дій, щодо відмови у зарахуванні даної архівної довідки, дана позовна вимога є безпідставною (а.с. 44-51).
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 23.11.2023 отримує пенсію по втраті годувальника за померлого годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (пенсійна справа № 926110145499).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, яке набрало законної сили 06.03.2025, позов задоволено. Вирішено: Визнати протиправними рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування до стажу ОСОБА_2 періодів роботи на території російської федерації з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 при обчисленні та призначенні пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з урахуванням висновків суду, зарахувати до страхового стажу ОСОБА_2 періодів роботи на території РФ з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 та провести з 23.11.2023 перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника, з урахуванням проведених платежів.
За результатом розгляду звернення позивача від 11.04.2025 (вх. від 17.04.2025 № 3284/Т-0900-25), Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповіддю від 12.05.2025 № 4018-3284/Т-02/8-0900/25 повідомило, що після проведеного перерахунку пенсії, на виконання рішення суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, страховий стаж роботи померлого годувальника ОСОБА_2 складає 26 років 3 місяці 12 днів (коефіцієнт страхового стажу - 0,26250). Заробітна плата ОСОБА_2 врахована за період роботи з 01.10.1988 по 31.03.1990, з 01.03.1993 по 30.06.1994, з 01.08.1995 по 30.09.1997 та з 01.06.2003 по 30.09.2003, з 01.03.2012 по 31.12.2012 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу відповідно до даних системи персоніфікованого обліку (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,99601). Заробітна плата за періоди роботи, які враховані на виконання рішення суду, обчислена в нульовому еквіваленті, так як рішенням суду не зобов'язано врахувати заробітну плату за періоди роботи в РФ, а призначення і виплата пенсій громадянам України, які працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону № 1058-IV, інших нормативно-правових актів. 01.01.2023 РФ припинено участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, тому при призначенні/перерахунку пенсій громадянам, які проживали/працювали на території РФ, страховий стаж та заробітну плату враховують за періоди роботи на цій території на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058-IV по 31.12.1991, а заробітну плату - на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Рішення суду виконане в межах покладених судом зобов'язань (а.с. 30-32).
Відповідно до архівних довідок від 18.04.2025 №№ 213/04-01/Т-9, 214/04-01/Т-9 ОСОБА_2 , 1958 року народження, працював у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонту свердловин з 18 лютого 1993 року (наказ № 66-к від 15.02.1993) по 05 липня 1994 року (наказ № 1001 від 03.06.1994) та отримував заробітну плату (а.с. 35, 36).
При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі - Порядок № 637).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії врегульований статтею 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
У відповідності до підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок від 25.11.2005 № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
Відповідно до пункту 2.10 Порядку від 25.11.2005 № 22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Згідно частини 4 статті 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила, встановлені цими договорами (угодами).
Відповідно до статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Як передбачено частиною другою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-IV, якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода від 13.03.1992) (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
При цьому, метою Угоди від 13.03.1992 є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди від 13.03.1992 встановлено, що вона розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держав-учасниць угоди.
Згідно з частини 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 обчислення пенсій провадиться із заробітку за періоди роботи, які зараховуються у трудовий стаж.
Отже, наведені положення Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023.
У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
З урахуванням викладеного, оскільки у періоди роботи годувальника позивача на території РФ: з 11.06.2005 по 15.03.2010; з 19.04.2010 по 25.08.2010; з 13.09.2010 по 14.12.2011, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 була чинною, а тому її положення підлягають застосуванню при розрахунку розміру пенсії позивача по втраті годувальника.
За таких обставин, відповідач протиправно не здійснив таке зарахування, з обґрунтувань, що заробітна плата за періоди роботи, які враховані на виконання рішення суду у справі № 300/7064/24, обчислена в нульовому еквіваленті, так як рішенням суду не зобов'язано врахувати заробітну плату за періоди роботи в РФ, а призначення і виплата пенсій громадянам України, які працювали за її межами, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону № 1058-IV, інших нормативно-правових актів. 01.01.2023 РФ припинено участь в Угоді від 13.03.1992, тому при призначенні/перерахунку пенсій громадянам, які проживали/працювали на території РФ, страховий стаж та заробітну плату враховують за періоди роботи на цій території на умовах, визначених ч. 1 ст. 40 Закону № 1058-IV по 31.12.1991, а заробітну плату - на підставі документів про нараховану заробітну плату, виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Рішення суду виконане в межах покладених судом зобов'язань (а.с. 30-32).
У постанові Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 219/4550/17 суд дійшов наступного висновку: "… посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв'язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні".
Крім того, у постанові від 21.02.2020 у справі № 291/99/17 Верховний Суд дійшов висновку, що "перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії".
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що сумніви відповідача самі по собі не можуть бути підставою для відмови неврахування заробітної плати, яку отримував годувальник позивача при обчисленні позивачу пенсії.
Таким чином, відповідач допустив протиправні дії щодо здійснення з 23.11.2023 позивачу, при перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на виконання судового рішення від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, обчислення заробітної плати годувальника позивача на території РФ за періоди з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 в нульовому еквіваленті.
За змістом статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень, зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії тощо.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Як встановлено рішення суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, набрало законної сили 06.03.2025. На виконання вказаного судового рішення проведено з 23.11.2023 перерахунок пенсії позивача. При цьому, архівні довідки №№ 213/04-01/Т-9, 214/04-01/Т-9 видані 18.04.2025 (а.с. 35, 36). Питання врахування вказаних довідок при обчисленні пенсії позивачу відповідачем не вирішувалося.
Позивач не довела обставини щодо її звернення до відповідача із заявою про врахування архівних довідок від 18.04.2025, вчинення відповідачем дій, щодо відмови у зарахуванні вказаних довідок.
За таких обставин вимога щодо зобов'язання відповідача при перерахунку пенсії по втраті годувальника врахувати розмір отриманої годувальником заробітної плати (доходу) згідно архівної довідки Долинської міської ради Калуського району Івано-Франківській області щодо заробітної плати чоловіка позивача за 1993-1994 роки отриманої у Долинському управлінні по підвищенню нафтовіддачі пластів і капітальному ремонту свердловин є передчасною позовною вимогою, оскільки не є порушеним правом позивача, так як зазначене питання не вирішувалося суб'єктом владних повноважень, а тому не підлягає задоволенню.
Належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде ефективним та забезпечить належний судовий захист у тій мірі, яка є необхідною у даному конкретному випадку, буде: визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення з 23.11.2023 ОСОБА_1 , при перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на виконання судового рішення від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, обчислення заробітної плати годувальника ОСОБА_2 на території РФ за періоди з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 в нульовому еквіваленті; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 23.11.2023 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, - з урахуванням заробітної плати годувальника ОСОБА_2 на території РФ за періоди: з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011, враховуючи раніше виплачені суми.
Таким чином, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо здійснення з 23.11.2023 ОСОБА_1 , при перерахунку пенсії у зв'язку з втратою годувальника, на виконання судового рішення від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, обчислення заробітної плати годувальника ОСОБА_2 на території РФ за періоди з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011 в нульовому еквіваленті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) здійснити з 23.11.2023 перерахунок та виплату пенсії у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), перерахованої на виконання рішення суду від 08.11.2024 у справі № 300/7064/24, - з урахуванням заробітної плати годувальника ОСОБА_2 на території РФ за періоди: з 11.06.2005 по 15.03.2010, з 19.04.2010 по 25.08.2010, з 13.09.2010 по 14.12.2011, враховуючи раніше виплачені суми.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.