27 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/6246/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Плеханова З.Б.
при секретарі Ковач Н.М.
за участю:
позивача: ОСОБА_1 - представник адвокат Борсенко О.В.
відповідача: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради - представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії
04 серпня 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач - ОСОБА_1 ) звернулася в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (далі - відповідач, Управлінням ДАБК), в якому просить:
- Визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо відмови у здійсненні реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об'єкта: «Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції)», розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Штернберга, б/н, з послідуючим введенням даного об'єкта в експлуатацію.
- Зобов'язати Управління Державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради здійснити реєстрацію поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об'єкта: «Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції)», розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Штернберга, б/н, з послідуючим введенням даного об'єкта в експлуатацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона у відповідності до договору оренди землі №2569 укладеного 30.01.2025 року із територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, від імені якої діяв Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради, являється користувачем земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714, цільове призначення: для розміщення та експлуатації інших технічних засобів.
26.05.2025 року позивачем на вказаній земельній ділянці у відповідності до затверджених містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва та залученням підрядника - ФОП ОСОБА_2 , завершено будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції), що слугувало підставою для подання до відповідача декларації про готовність спорудженого об'єкта будівництва до експлуатації.
В подальшому із Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва позивачу стало відомо, що у реєстрації поданої нею декларації про готовність об'єкта до експлуатації відповідачем було відмовлено, декларацію повернуто у зв'язку з наявність арешту та обтяжень по витягу з ДРРП, що унеможливлює реєстрацію декларації.
Позивач зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2025 року по справі №308/7043/25 у відношенні до належної Позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 згідно запису про обтяження №60132468 накладено арешт. Однак, з аналізу змісту вказаної ухвали суду видно, що арешт земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 накладено як захід забезпечення кримінального провадження №42025070000000050 від 20.03.2025 року у вигляді заборони на відчуження та розпорядження даним майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, без заборони користування вказаним майном.
Натомість, відповідно до витягу з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за №ЗК101250611928 підтверджується, що проведене позивачем будівництво телекомунікаційного центру на земельній ділянці за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714, було завершено 26.05.2025 року, тобто до моменту винесення Ужгородським міськрайонним судом ухвали від 27.06.2025 року про арешт вказаної ділянки.
У звязку з вищенаведеним, позивач вважає рішення Управлінням ДАБК щодо відмови у реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність об'єкта до експлуатації протиправним та необгрунтованим, оскільки на підставі ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2025 року по справі №308/7043/25 у відношенні до належної позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження та розпорядження даним майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, без заборони користування вказаним майном.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 було відкрито загальне позовне провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання рішення протиправним. Призначено підготовче судове засідання на 10 вересня 2025
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 25.08.2025 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року було закрито підготовче провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки суду не повідомив.
Обставина встановлені судом
26.12.2024 року Ужгородською міською радою прийнято рішення № 2088 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 ОСОБА_1 для розміщення та експлуатації інших технічних засобів звязку.
21.03.2025 року Наказом Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради № 38-М/25 ОСОБА_1 затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування обєкта будівництва на території земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714, а саме: "Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції"), розташованого за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Штернберга,б/н."
Відповідно до договору оренди землі №2569 укладеного 30.01.2025 року територіальною громадою міста Ужгорода в особі Ужгородської міської ради, в особі директора Геворкян Даніели Сергіївни, що діє на підставі Положення, затвердженого рішенням Ужгородської міської ради затвердженого рішенням Ужгородської міської ради від 04.05.2023 р. №1265, надалі - орендодавець, з одного боку, та гр. ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , надалі - Орендар, з другого боку, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації інших технічних засобів в м. Ужгород, вул. Якова Штернберга. Кадастровий номер земельної ділянки - 2110100000:24:001:0714. Загальна площа - 0,0800 га. Строк дії договору - 10 років.
Відповідно до договору підряду №258 від 12 травня 2025 року укладеного між ФОП ОСОБА_2 (далі - Підрядник) та ОСОБА_1 (далі - Замовник), встановлено, що Підрядник зобов'язується власними силами, на власний ризик, з правом залучення субпідрядних організацій, виконати відповідно до умов даного договору будівельно-монтажні роботи, а Замовник прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до пункту 2.1. Договору №258, Підрядник здійснює виконання будівельно-монтажних робіт об'єкту: Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції) за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Штенберга, б/н.
26.05.2025 року позивачем на вказаній земельній ділянці у відповідності до затверджених містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва та залученням підрядника - ФОП ОСОБА_2 , завершено будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції), що слугувало підставою для подання до відповідача декларації про готовність спорудженого об'єкта будівництва до експлуатації.
27 травня 2025 року ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було постановлено:
« Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - №42025070000000050 прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Яреми Віталія Петровича, у кримінальному провадженні розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.03.2025 за №42025070000000050, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 площею 0,0800 га., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належать на праві комунальної власності Ужгородській міській раді (код ЄДРПОУ 33868924) із забороною на відчуження та розпорядження майном, у тому числі шляхом накладення заборони на проведення будь-яких будівельних робгг на земельній ділянці, без заборони користування вказаним майном. ».
28 травня 2025 року ОСОБА_1 було подано до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради Управління державного архітектурно-будівельного контрою повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів з незначними наслідками (СС1).
22 липня 2025 року Управління ДАБК у відповідь на звернення позивача від 24.06.2025 року, листом №14.01-17/Ч-59 повідомило наступне:
« відповідно до статті 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація. Капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і права у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Механізм прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів визначений положеннями статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №461.
Частинами 1, 4, 6 статті 39 «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів х незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обгрунтуванням причини у строк передбачений для її реєстрації.
Разом з цим, рішення органів державного архітектурно-будівельного контролю про реєстрацію або повернення декларації може бути розглянуто Державною інспекцією архітектури та містобудування України у порядку нагляду (без права реєстрації декларації) або оскаржено до суду. »
Мотиви та норми права застосовані судом.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ч. 1, 4 ст. 39 Закону №3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка подана в паперовій формі, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня подання відповідних документів.
Порядок реєстрації декларації та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів передбачено Законом №3038-Vl та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461 (далі - Порядок №461).
Частиною 6, статті 39 Закону №3038-VI передбачено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про готовність об'єкта до експлуатації замовникові, якщо декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації.
Відповідно до пункту 19 Порядку №461, у разі подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає її замовнику (його уповноваженій особі) у спосіб, відповідно до якого були подані документи, з письмовим обґрунтуванням причин повернення у строк, передбачений для її реєстрації.
Таким чином, вимогами національного законодавства передбачено вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації до яких слід віднести подання чи оформлення декларації з порушенням установлених вимог.
Разом із тим, ні Законом №3038-VI, ні Порядком №461, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено надання відмови у проведенні реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації у випадку наявності арешту земельної ділянки на якій такий об'єкт нерухомості споруджений, в тому числі, коли жодних обмежувальних приписів, рішень суду з приводу арешту та/або заборони у введенні до експлуатації спорудженої будівлі не приймалось.
Суд зазначає, що лист Управління ДАБК від 22.07.2025 року №14.01- 17/4-59 щодо повернення поданої позивачем декларації, містить лише загальні посилання на правові норми без чіткого зазначення обґрунтованих причин для такої відмови та не вказівки на відомості декларації, які були недостовірними. На думку суду, така відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації на носить формальний характер та не може бути покладена в основу обґрунтування підстав для неприйняття відповідної декларацій.
Натомість долученими позивачем до матеріалів справи документами підтверджується, що земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 сформована із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, використовується позивачем згідно цільового призначення, а будівництво комутаційної станції на її території відповідає вимогам закону, проводиться у відповідності до чинних містобудівних умови та обмеження та згідно затвердженого проекту землеустрою.
Будь якими органами державної влади чи місцевого самоврядування або іншими особами не оспорюється законність формування земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714, відповідність її цільового призначення, категорії земель та використання згідно визначеної технічної документації, так само як і не оспорюється чинність виданих на користь Заявника містобудівних умом та обмеження щодо забудови даної земельної ділянки, прийнятого рішення Ужгородської міської ради про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2110100000:24:001:0714 у користування ОСОБА_1 .
Крім того , ухвалою Ужгородського міськрайонного суду накладено арешт на земельну ділянку, а не на обєкт, який вже збудовано, і крім того без заборони користування земельною ділянкою. Ухвалою суду заборонено продаж та розпорядження земельною ділянкою, а не будівлями, які там забудовані, у звязку з чим обгрунтування . відмови здійснити реєстрацію поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації обєкта є безпідставою.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України», суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (справи «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Москаль проти Польщі». Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справи «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року та «Тошкуце та інші проти Румунії» від 25.11.2008 року).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (справа «Лелас проти Хорватії» від 20.05.2010 року).
Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Цими правами власник розпоряджається на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
За положеннями частин 1, 2 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, власник майна має право вимагати усунення різник порушень (перешкод) у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Щодо обраного позивачем способом захисту своїх прав шляхом зобов'язання відповідача здійснити реєстрацію декларації про готовність об'єкта до експлуатації з послідуючим введенням його в експлуатацію, суд зазначає наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Натомість, у даній справі, відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, зокрема, зареєструвати декларацію або ні. Правомірним у даному випадку є лише один варіант поведінки, залежно від фактичних обставин.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, визначений п. 4 ч. З ст. 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію, суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до пункту 3, частини 2, статті 2 КАС України суб'єкти владних повноважень повинні приймати рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Верховний Суд у постанові від 30.01.2020 у справі №599/1422/16-а виклав правову позицію згідно якої зазначив, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
У зв'язку з вищенаведеним, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Управління Державного архітектурно - будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо відмови у здійсненні реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації об'єкта: «Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції)», розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Штернберга, б/н, з послідуючим введенням даного об'єкта в експлуатацію та з метою належного захисту прав позивача зобов'язати Управління Державного архітектурного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ) 04053699 здійснити реєстрацію поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації обєкта "Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції"), розташованого за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Штернберга,б/н.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про недоведеність оскаржуваного рішення та про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється за правилами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, сума судового збору сплачена позивачем при поданні позовної заяви підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 14 частиною 1, 242-246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління Державного архітектурного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо відмови у здійсненні реєстрації поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації обєкта "Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції"), розташованого за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Штернберга,б/н. з послідуючим введенням даного об'єкта в експлуатацію.
Зобов'язати Управління Державного архітектурного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (код ЄДРПОУ) 04053699 здійснити реєстрацію поданої ОСОБА_1 декларації про готовність до експлуатації обєкта "Нове будівництво будівлі телекомунікаційного центру (комутаційної станції"), розташованого за адресою Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Штернберга,б/н з послідуючим введенням даного об'єкта в експлуатацію.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурного контролю виконавчого комітету Ужгородської міської ради (вул. Небесної Сотні, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88000, код ЄДРПОУ 04053699) судові витрати у вигляду сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривнi 40 коп.).
Рішення можу бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Повний текст рішення виготовлено та підписано 04 .11.25 року.