про прийняття звіту про виконання судового рішення
03 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/3407/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено листом від 22.04.2025р. №2088/3874, про те, що за результатом розгляду рапорту про звільнення ОСОБА_1 , який зареєстрований 24.03.2025 р., позитивного рішення не прийнято, а сам рапорт залишено без реалізації; 2) визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо залишення без розгляду рапорту про звільнення з військової служби ОСОБА_1 , який був зареєстрований 24.03.2025 р., та зобов'язати цю військову частину розглянути по суті вказаний рапорт і за наслідком його розгляду прийняти відповідне вмотивоване рішення по суті порушених в рапорті питань і з урахуванням висновків суду у справі за даним позовом.
Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 19.06.2025 позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Військової частини НОМЕР_1 , яке оформлено листом від 22.04.2025р. №2088/3874, про залишення рапорту ОСОБА_1 від 24.03.2025 без реалізації. Зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняти вмотивоване рішення. В решті позову відмовив.
Вказане рішення набрало законної сили 13 серпня 2025 року.
17 вересня 2025 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення, аргументовану тим, що відповідач 2 відмовляється виконувати рішення суду в добровільному порядку.
Ухвалою від 26.09.2025 Закарпатський окружний адміністративний суд зобов'язав керівника Військової частини НОМЕР_1 протягом 1 місяця з дати отримання даної ухвали подати звіт про виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №260/3407/25 в частині повторного розгляду рапорту ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняття вмотивованого рішення.
На виконання зазначеної ухвали 23 жовтня 2025 року Військова частина НОМЕР_1 подала до суду звіт про виконання рішення суду, в якому повідомила про виконання рішення суду у справі №260/3407/25 в повному обсязі. Так, відповідач зазначив, що поданий ОСОБА_1 24 березня 2025 року рапорт повторно розглянуто. Однак звільнення позивача не погоджено командиром Військової частини НОМЕР_4 у зв'язку з виявленими недоліками у поданих документах. Окрім того, проінформував, що відсутність військовослужбовця у місці дислокації військової частини унеможливлює завершення всіх необхідних при звільненні формальностей.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши поданий відповідачем звіт, суд зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Зазначене положення Конституції України кореспондується з норами ст.ст. 14, 370 КАС України, відповідно до яких судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Так, рішенням від 19.06.2025 Закарпатський окружний адміністративний суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 24.03.2025 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні, та прийняти вмотивоване рішення.
Судом встановлено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 командир Військової частини НОМЕР_1 розглянув по суті поданий ОСОБА_1 рапорт від 24.03.2025, однак у звільненні з військової служби відмовив. Таку відмову командир аргументує виявленими недоліками у долучених до рапорту документах, зокрема у висновку про наявність порушень функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №670 від 05.12.2024. Окрім того, ОСОБА_1 повідомлено, що для звільнення з військової служби йому необхідно здати в установлені строки посаду та підписати обхідний лист. Тому оскільки законодавство не передбачає можливості дистанційного звільнення військовослужбовців, ОСОБА_1 необхідно повернутись до місця дислокації підрозділу для завершення всіх формальностей, передбачених для звільнення з військової служби.
Про результати розгляду рапорту від 24.03.2025 Військова частина НОМЕР_1 повідомила ОСОБА_1 листом №5306 від 01.10.2025.
Отже, суд вважає, що відповідач виконав рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у спосіб, встановлений у його резолютивній частині, зокрема шляхом повторного розгляду поданого позивачем рапорту. Суд бере до уваги, що рішенням від 19.06.2025 Військову частина НОМЕР_1 не було зобов'язано прийняти конкретне рішення за наслідками розгляду такого рапорту. Тому відмова у звільненні позивача з військової служби з обґрунтуванням підстав такої не суперечить правовій оцінці, наданій судом у цій справі. Суд враховує, що підстави відмови у звільненні позивача з військової служби стосуються обставин, які не досліджувалися судом при вирішенні цієї адміністративної справи, а тому їх правомірність не може бути оцінена в межах розгляду поданого відповідачем звіту.
При цьому суд зазначає, що ОСОБА_1 не позбавлений права оскаржити таку відмову шляхом звернення до суду у загальному порядку, оскільки питання її правомірності підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі сукупності доказів з урахуванням принципу змагальність сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування усіх обставин.
Нормами ч. 1 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Отже, враховуючи наявні докази виконання відповідачем рішення суду у справі №260/3407/25 відповідно до його резолютивної частини, суд вважає за необхідне прийняти поданий Військовою частиною НОМЕР_1 звіт.
На підставі наведеного та керуючись ст. 243, 248, 256, 382, 382-2, 382-3 КАС України, суд, -
1. Прийняти звіт Військової частини НОМЕР_1 про виконання судового рішення в адміністративній справі №260/3407/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін