про залишення позовної заяви без руху
03 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/8744/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_2 , якою просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо незастосування мені, ОСОБА_1 , грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, показника розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про державний бюджет України» станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та станом на 01 січня 2023 року; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити мені, ОСОБА_1 за період з 30.01.2020 по 19.05.2023 грошове забезпечення, а також виплачених за вищевказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України» станом на 01.01.2020 року, «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 2021 p., Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 2022 р та встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 р на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до частини 1 та 3 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Розглянувши зміст позовної заяви, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, з огляду на наступне.
Перевіряючи дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд виходить з того, що спір щодо стягнення належного позивачу грошового забезпечення (належної працівникові заробітної плати) є спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями.
При цьому, суд дійшов висновку про поширення дії статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX на спірні правовідносини, оскільки у даній адміністративній справі спірний період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року.
Однак приписами частин третьої і п'ятої статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Наведене дає суду підстави для висновку, що у спірних правовідносинах позивач пропустив тримісячний строк, звернувшись до суду 29 жовтня 2025 року.
Відповідно до вимог частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Зазначене також кореспондується з вимогами частини 6 статті 161 КАС України, згідно з якими у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже, позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску цього строку.
Відповідно до статті 169 частини 1 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду:
- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку або докази того, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
2. Надати позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
4. Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Т.В.Скраль