24 жовтня 2025 року м. Ужгород№ 260/2850/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Іванчулинця Д.В.,
при секретарі судового засідання - Грига Н.В.,
за участі сторін та осіб, які беруть участь у розгляді справи:
представника позивача - Білоцерковець Ю.С.;
представників відповідача - Сочки О.Я. та Шитєв В.М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуск і наладка» (вул. Польова, буд. 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, код ЄДРПОУ 22601817) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення, -
У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 жовтня 2025 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено та підписано 03 листопада 2025 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуск і наладка» (далі - позивач) в особі представника - адвоката Білоцерковець Юлія Серійовича (далі - представник позивача) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці (далі - відповідач), в якому просить:
1) прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі;
2) визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці Державної митної служби України (Код за СДРПОУ 43985560; 88000, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20) про коригування митної вартості товару №UA305000/2025/000011/1 від 14.02.2025 року;
3) стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Пукс і наладка» (як Дистриб'ютор) та Tenghai Group со., limited, (як Постачальник) Укладено контракт №001/2023 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Дистриб'ютору Товар, в асортименті, кількості, терміни, за ціною і з якісними характеристиками, зазначеними в цьому Контракті і специфікаціях, які є його невід'ємними частинами, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити Товар згідно з умовами цього контракту.
Розділом 2 Контракту сторонами погоджено, що ціна на Товар встановлюється в доларах США (USD) на умовах FOB Шекоу, (Китай), FOB Нингбо (Китай) згідно з Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. Ціна товару включає в себе вартість самого Товару і упаковки. Ціни, за якими буде проводити купівлю товарів Дистриб'ютор, визначено дистриб'юторським прейскурантом (прайсом). Ціна товару в дистриб'юторському прейскуранті може відрізнятись на 60% від роздрібного прейскуранта. Пунктом 3.1. Контракту встановлено, що оплата за товар здійснюється на основі комерційного інвойсу (рахунки), виставленого постачальником. Постачальник вказує в комерційному інвойсі (рахунку) ціну на кожну одиницю Товару та загальну суму до оплати в доларах США (USD). Валютою платежу є долари США (USD).
Згідно умов специфікації №1 від 25.20.2024 року до Контракту №001/2023 від 01.03.2023 року Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та поставило Дистриб'ютору товар: «Плафон для світильника (скляний) Violux» у кількості 29'627 штук за ціною 0,57457 доларів США на загальну суму 17022,78 доларів США. Оплата за поставлений товар здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №98 від 31.10.2024 року на суму 17022,78 доларів США.
Товар доставлявся експедиторською компанією Hoi-Sped Sp.z.o.o на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №2/2025 від 05.01.2025 року. Оплата за експедиторські послуги в повному обсязі оплачена ТОВ «Пуск і наладка», що підтверджується платіжною інструкцією в іноземній валюті №102 від 06.02.2025 року на суму 4390,00 доларів США.
13.02.2025 до Закарпатської митниці Державної митної служби України ТОВ «Пуск і Наладка» подано електронну митну декларацію (МД) 25UA305160003876U5 для митного оформлення товару «Частини освітлювальних приладів (світильників), для оснащення електричних освітлювальних приладів. Не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: apT.:BL017 Плафон для світильників VIOLUX (скляний, прозорий), - 29'627шт. Країна виробництва CN Торговельна марка PIN/VIOLUX».
Для визначення розміру мита, що підлягає сплаті за розмитнення товару декларантом відповідно до ст. 57 та ч. 9 ст. 58 Митного кодексу України, застосовано основний метод визначення митної вартості товару за ціною контракту. На підтвердження митної вартості товару, митному органу було подано усі належні документи у відповідності до вимог ч. 1 ст. 53 МК України.
Будь-яких інших документів не надавалося з причини їх фактичної відсутності, як таких: ліцензія на імпорт товару не надавалася, так як даний товар не підлягає ліцензуванню, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування не надавалися, оскільки страхування товару не здійснювалося.
14.02.2025 року Закарпатською митницею ДМСУ відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA305000/2025/000011/1 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість частин до світильників (скляні плафони) була скоригована з 23462,78 до 72872,56 USD. Вважаючи вищевказане рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
21 квітня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.
02 травня 2025 року представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив проти задоволення позову в повному обсязі та просив відмовити в задоволенні такого, як безпідставного.
09 травня 2025 року представник позивача скористався своїм правом та подав до суду відповідь на відзив.
Судове засідання декілька раз відкладалось з існуванням на те об'єктивних причин.
10 вересня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд даної справи по суті позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з мотивів наведених у позовній заяві та відповіді на відзив, просив суд задовольнити позов повністю.
У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з мотивів викладених у відзиві на позов, зазначивши, що відповідач діяв у межах наданих повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України, а тому, на думку представників відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що між ТОВ «Пукс і наладка» (як Дистриб'ютор) та Tenghai Group со., limited, (як Постачальник) Укладено контракт №001/2023 за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати Дистриб'ютору Товар, в асортименті, кількості, терміни, за ціною і з якісними характеристиками, зазначеними в цьому Контракті і специфікаціях, які є його невід'ємними частинами, а Дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити Товар згідно з умовами цього контракту.
01.03.2023 року Постачальник взяв на себе зобов'язання поставити та поставило Дистриб'ютору товар: «Плафон для світильника (скляний) Violux» у кількості 29'627 штук за ціною 0,57457 доларів США на загальну суму 17'022,78 доларів США.
13.02.2025 року ТОВ «Пуск і Наладка» подано до Закарпатської митниці Державної митної служби України електронну митну декларацію (МД) 25UA305160003876U5 для митного оформлення товару «Частини освітлювальних приладів (світильників), для оснащення електричних освітлювальних приладів. Не містить у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: apT.:BL017 Плафон для світильників VIOLUX (скляний, прозорий), - 29'627шт. Країна виробництва CN Торговельна марка PIN/VIOLUX».
Однак, 14.02.2025 року Закарпатською митницею ДМСУ відмовлено у митному оформленні, прийнято рішення №UA305000/2025/000011/1 про коригування митної вартості товару, згідно з яким митна вартість частин до світильників (скляні плафони) була скоригована з 23462,7 8 до 72'872,56 USD.
Позивач не погоджуючись з вищевказаними рішеннями звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правової оцінки спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
13.02.2025 ТОВ «Пуск і Наладка» до митного оформлення було задекларовано за митною декларацією № 25UA305160003876U5 (далі - МД) товар «Частини освітлювальних приладів (світильників), для оснащення електричних освітлювальних приладів. Не містять у своєму складі передавачі або передавачі та приймачі: арт. BL017 Плафон для світильника VIOLUX (скляний, прозорий) - 29627 шт.» за кодом згідно з УКТЗЕД 9405911000, вага нетто - 19381 кг. Торговельна марка PIN / VIOLUX, виробник - TENGHAI GROUP CO., LIMITED. Країна виробництва та походження - Китай. Торгівельна країна та країна відправлення - Гонконг (роздруківка копії митної декларації міститься в матеріалах справи).
За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості основних документів встановлено наступне.
Товари переміщуються в рамках прямого контракту від 01.03.2023 року № UA 001/2023 (далі - контракт) з китайською компанією TENGHAI GROUP CO., LIMITED на умовах поставки EXW YANTIAN (Китай). Наказом ДМСУ від 01.07.2021 № 476 затверджено Методичні рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемащуються через митний кордон України (далі - Методичні рекомендації).
При здiйсненнi контролю за правильнiстю визначення митної вартостi посадовi особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацiй з метою аналiзу, виявлення та оцiнки ризикiв щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовiрних вiдомостей про митну вартiсть товарiв, у тому числi неправильного визначення митної вартостi товарiв.
Серед послідовності необхідних до виконання заходів у тому числі пунктом 2.2.14. Методичних рекомендацій передбачено, що посадова особа митного органу, яка здiйснює аналiз, виявлення та оцiнку ризикiв, повинна здійснити порiвняння рiвня заявленої митної вартостi товарiв з рiвнем митної вартостi iдентичних або подiбних (аналогiчних) товарiв, митне оформлення яких вже здiйснено.
Так, за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, у тому числі шляхом аналізу наявної в митного органу цінової інформації щодо аналогічних товарів, митне оформлення яких вже завершено, встановлено, що заявлений рівень митної вартості оцінюваних товарів (1,21 дол.США/кг) є суттєво нижчим (більше ніж в три рази) за найнижчу митну вартість аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено та рівень митної вартості яких починається з 3,76 дол. США/кг (скріншот цінової інформації з ЄАІС міститься в матеріалах справи).
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.
Отже, низький рівень ціни товарів є необґрунтованим та суперечить нормам чинного митного законодавства в частині того, що оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару.
Відповідно до пункту 2 частини 2 ст. 52 Митного Кодексу України (далі - МК України), декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані у тому числі подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ст. 54 МК України, митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Таким чином, надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті, зокрема в частині об'єктивності (дійсності) заявленої ціни.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено поясненнями представника відповідача у судовому засіданні, у зв'язку з вищезазначеним, відповідно до положень ст. 53 МК України, митним органом було направлено запит декларанту про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема таких як:
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;
- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.
Також, відповідно до частини 5 статті 55 МК України, декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Жодних додаткових документів чи відомостей на запит митного органу декларантом надано не було. Натомість митниці надано лист директора ТОВ «Пуск і наладка» б/н, датований 13.02.2025 року, що підтверджує відсутність наміру надавати митному органу які-небудь додаткові документи роз'яснення. (копія відповіді декларанта міститься в матеріалах справи).
Право на консультацію з митним органом відповідно до ч. 5 ст. 55 Кодексу декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було.
З урахуванням викладеного вище, митним органом відповідно до частини шостої ст. 54 МК України було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за № UA305000/2025/000011/1 від 14.02.2025 року за наступних підстав:
- подані декларантом до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті;
- невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті;
- ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
При коригуванні митної вартості метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МК України, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, зокрема ціни, що була сплачена чи підлягала сплаті.
Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості ідентичних товарів з дотриманням вимог статей 59 та 61 МК України (у тому числі щодо торговельної марки та виробника). Метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувався у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації щодо вартості подібних товарів з дотриманням вимог статей 60 та 61 МК України. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв'язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.
Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Ключовим принципом статті VII Угоди ГAТТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості.
Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв'язку з наявністю відповідної інформації.
При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних за характеристиками товарів (частини до світильників: скляні плафони) китайського походження за наступними митними деклараціями:
- МД № 25UA500020000127U0 від 06.01.2025 року - 3,76 дол. США/кг (CFR, перший метод);
- МД № 25UA500580001050U5 від 10.02.2025 року - 3,77 дол. США/кг (CРТ, перший метод).
З урахуванням меншої з наявних вартостей найближчих еквівалентів товарів (найбільш подібних до оцінюваного товару), для розрахунку числового значення використано рівень митної вартості товарів за МД № 25UA500020000127U0 від 06.01.2025 року - 3,76 дол. США/кг. Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 3,76 дол. США/кг. х 19381 кг = 72872,56 дол. США.
Отже, сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст. 53 МК України є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції та особливості товару. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 МК України документів від декларанта не витребовувалось.
Декларант використав право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X МК України в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 МК України. Товар було випущено у вільний обіг за МД від 14.02.2025 року за № UA305160/2025/004139 під гарантійні зобов'язання митних платежів у сумі 660898,90 грн.
Додаткові документи для підтвердження митної вартості в рамках реалізації положень частини восьмої статті 55 МК України декларантом митниці не надавались.
Вимогами статті 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Кодексу і базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) та Угоди про застосування статті VII ГАТТ (далі - Угода).
Згідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ч.ч.1, 3, 4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч. 5 ст. 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має, зокрема, право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до приписів ч. 1. та ч. 3 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення; у разі якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 МК України, так і статтею 17 Угоди.
Стаття 17 Угоди передбачає, що ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Так судом встановлено, що в даній справі витребовування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що основні документи, подані декларантом, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В даній справі витребовування додаткових документів та вжиття додаткових заходів щодо контролю задекларованої митної вартості, було обумовлено тим, що основні документи, подані декларантом, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Оцінювані товари задекларовані в режимі імпорту.
Відповідно до частини четвертої ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Водночас, подані декларантом до митного оформлення основні документи, відповідно до умов, зазначених у статті 53 МК України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які б надали можливість митному органу упевнитися, що використані декларантом відомості визначені кількісно і є достовірними, що в свою чергу дозволяє здійснити належну перевірку розрахунку числового значення митної вартості.
Отже, сумніви митного органу та підстави для запиту додаткових документів згідно з вимогами ст. 53 МК України є належним чином обґрунтованими, перелік запитуваних документів є мінімально необхідним з огляду на обставини зовнішньоекономічної операції. Жодних зайвих чи непередбачених статтею 53 МК України документів від декларанта не витребовувалось.
Водночас, надані декларантом додаткові документи не усунули питання відсутності необхідних відомостей щодо складових митної вартості.
Зазначені обставини вказують на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Так, відповідно до частини другої ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/ або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до частини четвертої ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); д) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише в разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Таким чином, на підставі наведених норм Митного кодексу України, у зв'язку з тим, що подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, а також відомостей щодо складових митної вартості, неподанням запрошуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості, заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнана.
Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) "Оцінка товару для митних цілей" та Угода про застосування статті VII ГАТТ.
Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару.
Відповідно до пункту 2(b) статті під "дійсною вартістю" повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції. Якщо дійсна вартість може бути визначена відповідно до пункту (b), оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті, який може бути встановлений.
Відповідно до додатка 1 до статті VII формування пунктів (a) і (b) дозволяє стороні, що домовляється, одноманітно визначати вартість для митних цілей або на підставі цін окремого експортера на імпортний товар, або на підставі загального рівня цін на аналогічний товар.
Правовірність вищевказаних дій митниці підтверджується правовою позицією Верховного Суду, наведеної, зокрема в постановах від 14.07.2020 по справі №809/1557/17, від 10.06.2020 по справі №1.380.2019.004752, від 28.09.2020 по справі №520/2133/19, від 10.04.2020 по справі №822/2806/15, від 18.05.2022 по справі №620/1735/20, від 13.05.2022 по справі №140/1979/2, від 20.03.2024 у справі №560/1919/23, від 19.06.2024 у справі №818/1872/18 наявність розбіжностей в документах, що підтверджують митну вартість є підставою для коригування додаткових документів та у разі їх ненадання - коригування митним органом митної вартості.
Так, Верховним Судом у справі №520/2133/19, наведена правова позиція, що системний аналіз норм ст. ст. 53-55, 57-63 МК України, вказує що обов'язок довести задекларовану митну вартість лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні задекларованого товару зобов'язаний надати документи за переліком згідно ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає право митниці вчиняти наступні дії спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах результатами митного огляду цього товару, порівняння заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. В разі ненадання декларантом документів на підтвердження задекларованої митної вартості, контролюючий орган приймає рішення про коригування митної вартості.
У справі №620/1735/20 Верховний Суд навів схожу правову позицію, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В даній справі, враховуючи наведену правову позицію Верховного Суду щодо обґрунтованості сумнівів на підставі порівняння заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, а також враховуючи інші підстави для обґрунтованого сумніву в достовірності митної вартості, позивачем не враховано наведену правову позицію Верховного Суду по справі №520/2133/19 та по справі №620/1735/20 та неправильно застосовано норми ч. 3 ст. 53 МК України (щодо обов'язку декларанта надати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості) та ч. 2 ст. 58 МК України (щодо підстав неможливості застосування визначення митної вартості за ціною договору у разі не підтвердження документально та не визначення достовірно відомостей використаних декларантом або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні).
З урахуванням викладеного вище, митним органом у повній мірі дотримано вимоги чинного митного законодавства під час прийняття рішення про коригування митної вартості оцінюваного товару.
Крім того, доводи позовної заяви є необґрунтованими на підставі наступного.
Всупереч твердженням позивача, рішення митного органу містить всі необхідні відомості та прийнято з дотриманням норм чинного митного законодавства.
Зокрема, щодо зауважень позивача стосовно правомірності застосування митним органом резервного методу визначення митної вартості при коригуванні митної вартості оцінюваного товару слід зазначити наступне.
В тексті рішення чітко зазначена послідовність застосування методів.
При цьому слід зазначити, що ствердження в Рішенні про не застосовування певного методу у зв'язку з відсутністю інформації означає, що в митниці відсутня документально підтверджена інформація з дотриманням умов та застережень, необхідних для цього методу (передбачених відповідними статтями МК України для кожного окремого методу) та враховуючи певний тип товару.
Як правило, детальна конкретизація в Рішенні не зазначається з метою уникнення перевантаження документу викладом повного змісту статей кодексу, у тому числі по причині того, що електронна форма рішення має обмеження по розміру тексту і у разі перевищення ліміту програмне забезпечення не дозволяє ані роздрукувати ані направити декларанту рішення у складі електронного повідомлення та вимагає зменшити розмір тексту.
Слід також зазначити, що статтею 57 МК України передбачено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Разом з цим, від реалізації свого права на проведення консультації з митним органом відповідно до частини п'ятої статті 55 МК України, яке було запропоновано йому у складі повідомлення про запит документів, декларант відмовився.
Як зазначалось вище, оскільки оцінюваний товар (сідельний тягач) є таким, що був у використанні, методи 2а, 2б, 2в та 2г категорично не можуть бути застосовані через неможливість дотримання відповідних критеріїв, передбачених відповідними статтями МК України для кожного з методів, в частині співставлення по фізичних характеристикам товарів (тобто, навіть два ідентичні за комерційними характеристиками бувші у використанні товари не можуть вважатись повністю ідентичними, оскільки в них може бути різний ступінь зношення чи експлуатації/ пробіг/пошкодження/несправності тощо, що безпосередньо впливає на ціну товарів даної категорії), у зв'язку з чим при коригуванні митної вартості будь-яких бувших у використанні товарів може бути застосований виключно резервний метод.
Відповідно до ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
При цьому, ключовим принципом статті VII Угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості.
Згідно з нормами наказу Мінфіну від 24.05.2012 № 598 «Про затвердження Форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (далі - ЄАІС) у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо.
У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Тобто, у випадку посилання на використання цінової бази ЄАІС у Рішенні при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 - за методами визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних (стаття 59 МК України) або аналогічних (стаття 60 МК України) товарів, необхідно навести пояснення (якщо є така необхідність, оскільки можуть бути повністю ідентичні товари та ідентичні комерційні умови) щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. Наведення таких пояснень (за необхідності) обумовлено саме вимогами статей 59 та 60 МК України і вимагається виключно при коригуванні митної вартості за методами відповідно до положень статей 59 та 60, при цьому зроблені коригування повинні бути документально підтверджені. Отже, коригування на вказані критерії здійснюються виключно у разі, якщо їх можливо підтвердити документально.
Водночас, стаття 64 МК України не містить імперативних вимог про обов'язкове коригування на обсяг партії товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. У зв'язку з чим, при застосуванні резервного методу зазначається тільки докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. При цьому, оскільки електронний формат рішення має лімітований розмір текстового опису графи 33 рішення, деталізація будь-якої інформації наводиться тільки у разі наявності суттєвих відмінностей, або ж якщо такі деталі мають вирішальний вплив.
Всупереч твердженням Позивача, в тексті рішення належним чином наведена максимально можлива докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, а саме:
«При визначенні числового значення митної вартості товару за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості аналогічних за характеристиками товарів (частини до світильників: скляні плафони) китайського походження за наступними митними деклараціями:
- МД № 25UA500020000127U0 від 06.01.2025 року - 3,76 дол. США/кг (CFR, перший метод);
- МД № 25UA500580001050U5 від 10.02.2025 року - 3,77 дол. США/кг (CРТ, перший метод).
З урахуванням меншої з наявних вартостей, для розрахунку числового значення використано рівень митної вартості товарів за МД № 25UA500020000127U0 від 06.01.2025 року - 3,76 дол. США/кг. Отже, визначена за резервним методом митна вартість товару становить: 3,76 дол. США/кг. х 19381 кг = 72872,56 дол. США».
Разом з тим, позивач зазначає, що «У свою чергу, товар позивача доставлявся на умовах FOB, Інкотермс 2020 …», що також не відповідає дійсності, оскільки задекларовані умови поставки оцінюваних товарів - EXW Yantian. Тобто, у випадку з оцінюваними товарами мало місце морське перевезення товарів з китайського порту Yantian до польського порту Гданськ з наступним перевезенням автомобільним транспортом до митного кордону України.
З урахуванням передбачених правилами Інкотермс витрат до ціни товару, на момент перетину кордону митна вартість товару на умовах поставки EXW Yantian, CFR Константа та CРТ Одеса буде практично аналогічною з можливим коливанням максимум на 5-10% з огляду на незначні відмінності в маршруті.
Таким чином, при застосуванні резервного методу митним органом зазначено докладну інформацію та джерела, які використовувалися при визначенні митної вартості. З огляду на викладене вище, митним органом у повній мірі дотримано норми чинного митного законодавства при прийнятті рішення про коригування митної вартості, що оскаржується.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтується його відзив на позов, і довів правомірності винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості.
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 205, 241 - 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Пуск і наладка» (вул. Польова, буд. 3, с. Острів, Тернопільський район, Тернопільська область, 47728, код ЄДРПОУ 22601817) до Закарпатської митниці (вул. Собранецька, буд. 20, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 43985560) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяД.В. Іванчулинець