03 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/14057/25
категорія 112010203
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому про просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувати та виплатити допомогу до пенсії непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення у відповідності до ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести донарахування та виплату допомоги до пенсії непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення у відповідності до ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025року в розмірі 2361грн. щомісячно.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 1 категорії та постійно проживає в с.Гаєвичі та в м.Овручі Коростенського району Житомирської області, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Вважає, що має право на отримання допомоги до пенсії непрацюючому пенсіонеру проживаючому в зоні гарантованого добровільного відселення у відповідності до ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025року в розмірі 2361грн. щомісячно. Позивач 11.03.2025року звернулася до Відповідача із заявою про отримання такої допомоги, але Відповідач протиправно відмовив, тому просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 24 травня 2025 року було відкрито провадження в даній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що за результатами звірки з Єдиним державним демографічним реєстром встановлено відсутність даних про місце реєстрації Позивача у періоди з 29.07.1998року по 17.08.1998року, з 19.08.2000року по 26.10.2000року та з 02.01.2003року по 02.06.2003року.
Як зазначено у відзиві, саме відсутність інформації про місце проживання Позивача стала підставою для не встановлення спірної доплати до пенсії з 01.01.2025року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що Позивач з 2023року є непрацюючим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та має статус особи, потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії.
Відповідно до Довідки з реєстру територіальної громади про місце реєстрації особи станом на 29.01.2025року, копія якої долучена до позову та досліджена судом, Позивач з 26.04.1986року по 28.07.1998року була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
В період з 18.08.1998року по 19.01.2007року Позивач була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 також відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
В період з 19.01.2007року по теперішній час Позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , яке згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується Витягом із реєстру територіальної громади від 01.04.2025року, копія якої долучена до позову та досліджена судом.
Більш того, відповідно до відомостей про роботу Позивача, які відображені в її трудовій книжці, Позивач в період з 05.10.1998року по 27.03.2022року безперервно працювала в Овруцькому ТМО (КНП "Овруцька міська лікарня"), яке розміщено на території, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Вказані обставини підтверджені в ході дослідження судом копії трудової книжки Позивача, яка долучена до позову.
Як зазначено Позивачем, на звернення Позивача Відповідач листом від 10.04.2025року відмовив в нарахуванні та виплаті Позивачу спірних донарахувань до пенсії, передбачених ст.45 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
Суть спірних відносин між сторонами по даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності у Позивача права з 01.01.2025року на доплату до пенсії непрацюючого пенсіонера, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд враховує положення статті 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19 листопада 2024 року №4059-IX (надалі - Закон №4059-IX), згідно яких установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Як вже зазначалося та встановлено матеріалами, Позивач станом на 26 квітня 1986 року та в період з 26.04.1986року по 28.07.1998року була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а з 18.08.1998року по 19.01.2007року Позивач була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_2 , які згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відносяться до зони гарантованого добровільного відселення.
З 19.01.2007року по теперішній час Позивач зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вже зазначалося та встановлено матеріалами, Позивач в період з 05.10.1998року по 27.03.2022року безперервно працювала в Овруцькому ТМО (КНП "Овруцька міська лікарня"), яке розміщено на території, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Тобто, станом на 26 квітня 1986 року та у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року Позивач постійно проживала та працювала у зоні гарантованого добровільного відселення, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На день звернення до Відповідача та на день подання позову Позивач продовжує постійно проживати у зоні гарантованого добровільного відселення.
Суд визнає, що відповідно до вимог статей 10-12 та 14 Закону №796-ХІІ наявність у Позивача статусу особи потерпілої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1-ї категорії свідчить про певний період проживання Позивача на території радіоактивного забруднення з моменту аварії до 01.01.1993 року.
Зазначене свідчить про наявність у Позивача права на встановлення доплати за проживання на зазначеній території у розмірі 2361 гривня, передбаченої статтею 45 Закону №4059-IX.
Суд погоджується із доводами представника Відповідача, що в розумінні вимог статті 45 Закону №4059-IX виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Разом з тим, як визнається самим Відповідачем, за відомостями Єдиного державного демографічного реєстру Позивач станом на 26 квітня 1986 року, в період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року та після 01.01.1993року по даний час постійно проживала, працювала та проживає на території, що відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, що виключає підстави для відмови в наданні їй доплати, передбаченої статтею 45 Закону №4059-IX.
Суд зазначає, що з набуттям чинності Закону №4059-IX з 01.01.2025 року за рахунок коштів державного бюджету встановлена доплата за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам у розмірі 2361 гривня.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії Відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.01.2025 року Позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати за проживання на зазначеній території у розмірі 2361 гривня, передбаченої статтею 45 Закону №4059-IX, є протиправними.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту та поновленню шляхом зобов'язання Відповідача здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 року Позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати за проживання на зазначеній території у розмірі 2361 гривня, передбаченої статтею 45 Закону №4059-IX.
Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 01.01.2025 року ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати за проживання на зазначеній території у розмірі 2361 гривня, передбаченої статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату з 01.01.2025 року ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, доплати за проживання на зазначеній території у розмірі 2361 гривня, передбаченої статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік".
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
03.11.25