03 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/13178/25
категорія 111020300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Житомирській області із позовом в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість у сумі 2 986 461,50 грн.
В обґрунтування позовних вимог Головне управління ДПС у Житомирській області посилається на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП) має заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 2 985 441,50 грн, та адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС) на суму 1020,00 грн штрафної санкції. У зв'язку із несплатою у добровільному порядку, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість на загальну суму 2 986 461,50 грн у судовому порядку.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в даній адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі з викликом сторін до Житомирського окружного адміністративного суду за адресою: м. Житомир, вулиця Лятошинського 5, зал № 3 на 25.06.2025 о 12:30.
25.06.2025 у судове засідання представниця Управління позовні вимоги підтримала, просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про розгляд справи до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Також не скористався своїм процесуальним правом на подання до суду відзиву на позов.
Протокольною ухвалою суду від 25.06.2025 подальший розгляд справи постановлено здійснювати у порядку письмового провадження.
Відповідно до ухвали суду від 27.06.2025 закрите підготовче провадження і призначено дану адміністративну справу до судового розгляду по суті у порядку письмового провадження без виклику учасників справи.
Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються судом встановлено наступне.
За змістом позовної заяви фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області.
Як свідчить зведений розрахунок відповідач має заборгованість у розмірі 2 986 461,50 грн зі сплати штрафних санкцій за за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 2 985 441,50 грн, та адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС) на суму 1020,00 грн штрафної санкції.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України) (далі - ПК України).
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 ПК України - податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктами 8.1. та 8.2. ст. 8 вказаного Кодексу передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених Кодексом.
Статтею 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Приписами пп. 20.1.34. п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з пп. 266.3.2. п. 266.3 ст. 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Підпунктом 266.7.2. пункту 266.7 статті 266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Відповідно до п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобв'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (п.57.3 ст.57 ПК України).
Як свідчать матеріали справи, зокрема зведений розрахунок за відповідачем рахується заборгованість, зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму 2 985 441,50 грн, штрафна санкція та адміністративних штрафів та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС) на суму 1020,00 грн штрафної санкції.
Щодо штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на загальну суму 2 985 441,50 грн, суд враховує наступне.
Як свідчать матеріали справи, на підставі акта перевірки №24587/06/25/РРО/3341915436 від 11.12.2024 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення ст.44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України та відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.121.1 ст.121 ПК України, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 2 985 441,50 грн, про що свідчить копія податкового повідомлення-рішення № 0017980708 від 06.02.2025, яка міститься в матеріалах справи.
Щодо нарахування адміністративного штрафу та інших санкцій (надходження коштів, контроль за справлянням яких закріплено за ГУ ДПС) на суму 1020,00 грн штрафної санкції, суд враховує наступне.
На підставі акта перевірки №24587/06/25/РРО/3341915436 від 11.12.2024 та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення ст.44 та п. 85.2 ст. 85 ПК України та відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та п.121.1 ст.121 ПК України, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції на суму - 1020,00 грн. Даний факт підтверджується копією податкового повідомлення - рішення №0018020708 від 06.02.2025, яке наявне в матеріалах справи.
Прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення надсилалися відповідачці, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення наявні в матеріалах справи, однак такі не вручені та повернуті на адресу адресанта.
Податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались в судовому порядку, а тому вважаються узгодженими, у зв'язку із чим дане зобов'язання набуло статусу податкового боргу у розмірі 2 986 461,50 грн та вважається узгодженим.
Однак, зазначені грошові зобов'язання платником податків у добровільному порядку не сплачено у строки, що визначені ПК України, тому дані зобов'язання мають статус податкового боргу.
Абзацом першим п.59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як свідчать докази, які містяться в матеріалах справи, Головним управлінням ДПС у Житомирській області відповідно до положень ст.59 ПК України на адресу відповідача, яка вказана у ідентифікаційних даних, надіслана податкова вимога форми "Ф" №0002924-1302-0630 від 17.03.2025 на суму 2 986 461,50 грн, про що свідчать рекомендоване повідомлення-рішення за трек-номером № 0601126033749, копія якого наявна в матеріалах справи.
Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Позивачем на підтвердження суми заборгованості відповідача додано до позовної заяви зведений розрахунок, в якому зазначені підстави нарахування податкового зобов'язання. Згідно вказаним розрахунком заборгованість відповідача складає 2 986 461,50 грн.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Вказана позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15.06.2023 у справі № 160/13436/22.
У той час, слід відмітити, що межах розгляду даної справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Разом з тим, такий принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Під час судового розгляду даної справи слід відмітити, що відповідач не подав до суду жодних заперечень на позовну заяву, як наслідок не ставить під сумнів правомірність нарахування податкового боргу, який заявлений контролюючим органом до стягнення.
Також, в матеріалах справ відсутні докази оскарження відповідачем правомірності нарахування податкового боргу в окремому судовому процесі, чи пред'явлення зустрічного позову в межах цієї справи.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням вищевказаного правового регулювання спірних правовідносин та встановлених обставин у справі суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог контролюючого органу та стягнення такої заборгованості в сумі 2 986 461,50 грн з відповідача.
Враховуючи положення ч.2 ст.139 КАС України та відсутність судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. РНОКПП: 44096781) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) про стягнення податкової заборгованості, задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2 986 461 (два мільйони дев'ятсот вісімдесят шість тисяч чотириста шістдесят одна) грн 50 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Єфіменко
Повний текст складено: 03 листопада 2025 р.
03.11.25