04 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/14135/25
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби в Житомиській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області за № З-2/6/1830/181-25 від 02.05.2025 видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки;
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , досягнувши 16-річного віку, подав до Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області заяву про видачу паспорту громадянина України у формі книжечки разом із необхідними документами. У листі № З-2/6/1830/181-25 від 02.05.2025 відповідач відмовив у видачі паспорту, посилаючись на відсутність судового рішення, необхідного для оформлення паспорту зразка 1994 року. Позивач вважає відмову протиправною, оскільки заява була подана відповідно до встановленої форми, а розгляд заяви в порядку Закону України "Про звернення громадян" є незаконним та наполягає, що чинне законодавство дозволяє видачу паспорту у формі книжечки, а вимога судового рішення є необґрунтованою.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст.152, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 30.06.2025 подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що діяв у межах, на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством, а заявлені позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.
З 07.07.2025 по 25.07.2025, з 05.08.2025 по 25.08.2025, 31.10.2025 головуюча суддя перебувала у відпустці, 19.09.2025 та 17.10.2025 - на періодичному навчанні.
У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
10.04.2025 до Радомишльського сектору Управління державної міграційної служби України у Житомирській області звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу видачі останньому паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки.
Листом № З-2/6/1830/181-25 від 02.05.2025 Радомишльський сектор Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області повідомив, що паспорт громадянина України зразка 1994 року може бути виданий лише за наявності рішення суду, а заява позивачів не відповідає наказу МВС від 06.06.2019 № 456.
Вважаючи відмову відповідача щодо оформлення паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України закріплено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 № 2235-III "Про громадянство України" визначено, що документом, який підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі - Положення № 2503-ХІІ).
Згідно з пунктом 1 Положення № 2503-ХІІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон № 5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
За приписами частин 1-2, 4 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
Як визначено частиною 3 статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Згідно з частиною 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частинами 2-4 статті 21 Закону № 5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині 7 статті 21 Закону № 5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.
Відповідно до частини 2 статті 15 та абзацу 2 частини 2 статті 21 Закону № 5492-VI Кабінет Міністрів України постановою від 25.03.2015 № 302 (далі - постанова № 302) затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою № 302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Разом із тим чинними є також пункти 2-3 Положення № 2503-ХІІ, якими передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пункт 5 Положення № 2503-ХІІ містить опис паспортної книжечки, її форми та змісту, а також порядок заповнення.
03.04.2019 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302", відповідно до якої пункт 3 постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Згідно з пунктами 1-2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".
Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку № 456 передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.
Підпунктом 2 пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 456 визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає, зокрема, рішення суду.
При вирішенні справи суд враховує, що питання права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ у зв'язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі № 806/3265/17. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Отже, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
У вказаній постанові Великою Палатою Верховного Суду визначено, що ознаками типової справи є:
а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
б) відповідач - територіальні органи ДМС України;
в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховною Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Таким чином, суд дійшов висновку, що дана справа є типовою.
Частиною 3 статті 291 КАС України передбачено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Суд критично оцінює твердження відповідача, що адресований позивачу лист № 3-2/6/1830/181-25 не є рішенням про відмову у видачі паспорту, а носить виключно роз'яснювальний характер, адже листом відповідач фактично відмовив у видачі такого паспорту, роз'яснивши загальний порядок оформлення паспорта громадянина України із посиланням на норми постанови № 302 та Тимчасового порядку № 456.
Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 420/4049/20.
Так, спірним у вказаній справі стало також питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки з огляду на приписи статті 21 Закону № 5492-VI, якими встановлено обов'язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення № 2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку. Тимчасовий порядок № 456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частиною 3 статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд, вирішуючи спірне питання віку, у справі № 420/4049/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону № 5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення № 2503-ХІІ та Порядок № 456, та вказав на імперативність приписів Закону № 5492-VI, яким встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Верховний Суд також акцентує увагу на тому що відповідно до частини 1 статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.
Зазначена правова позиція знайшла своє послідовне відображення також у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 420/5353/20, від 09.11.2023 у справі № 380/16510/22.
Зважаючи на те, що сформульовані у справах № 420/4049/20, № 420/5353/20 та № 380/16510/22 висновки Верховного Суду є релевантними до обставин цієї справи, суд вважає їх застосовними до спірних правовідносин.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку про задоволення взаємопов'язаних позовних вимог у спосіб прийняття рішення про визнання протиправними дій Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Радомишльського сектору щодо відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ та зобов'язання оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Згідно з частинами 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Так, як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, згідно платіжної інструкції від 21.05.2025.
Суд зазначає, що відповідно до п.12 ч.2 ст.3 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Таким чином, від сплати судового збору звільнені батьки, законні представники малолітніх чи неповнолітніх осіб, які звертаються із заявами про захист прав та/або інтересів малолітньої чи неповнолітньої особи.
Отже, при поданні ОСОБА_1 позовної заяви в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 в цій справі вона не зобов'язана була сплачувати судовий збір, тому помилково сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн грн не може бути стягнутий з відповідача.
Питання повернення помилково сплаченого судового збору вирішується у порядку статті 7 Закону №3674-VI шляхом подання до суду особою, яка його сплатила, клопотання про повернення помилково сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 09.04.2009) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (пл.Корольова,12, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ: 37808497) в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області (вул.Мала Житомирська,12, м.Радомишль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12201, ЄДРПОУ: 37808497) про визнання відмови протиправною, зобов'язання вчинити дії, задовольнити.
Визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області, оформлену листом від 02.05.2025 №З-2/6/1830/181-25, у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Радомишльського сектору Управління Державної міграційної служби України у Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.А. Панкеєва
04.11.25