(про зміну способу і порядку виконання судового рішення)
03 листопада 2025 року м. Житомир
справа № 240/6239/24
категорія 104000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горовенко А.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-
встановив:
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково:
- визнано протиправними дії Державної казначейської служби України щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне перерахування коштів на виконання рішення суду у справі №295/6172/21;
- зобов'язано Державну казначейську службу України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на виконання рішення суду у справі №295/6172/21, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України - 04.01.2023 до моменту виконання виконавчих листів - 20.02.2024, та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024.
Згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2025 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 залишено без змін.
Житомирським окружним адміністративним судом 25 квітня 2025 року видано позивачу виконавчий лист.
20 червня 2025 року від Державної казначейської служби України через систему "Електронний суд", надійшла заява (за вх. №49885/25) про зміну способу виконання рішення, у якій просить змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду у справі №240/6239/24 в частині:
- із зобов'язання Державної казначейської служби України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на виконання рішення суду у справі № 295/6172/21, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України - 04.01.2023 до моменту виконання виконавчих листів - 20.02.2024, та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, на
- стягнення з Державного бюджету України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI, на користь ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на виконання рішення суду у справі № 295/6172/21, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до Державної казначейської служби України - 04.01.2023 до моменту виконання виконавчих листів - 20.02.2024 у розмірі 18 914,95 грн, та інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, у розмірі 36 650,18 гривень.
В обґрунтування вказаної заяви зазначає, що відповідач має можливість виконати судове рішення про стягнення грошових коштів лише якщо розмір грошових коштів, які підлягають стягненню, є конкретно визначеним, а тому у разі зміни судом способу виконання рішення суду у справі №240/6239/24 із "зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми на виконання рішення суду у справі №295/6172/21" на "стягнення з Державного бюджету України" визначеної суми компенсації за порушення строку перерахування коштів в розмірі 18914,95 грн, відповідач матиме змогу здійснити заходи щодо його виконання в порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань.
Заяву призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 20.08.25.
14 серпня 2025 року від позивача, через систему "Електронний суд", надійшло клопотання (за вх. №63297/25), у якому просить задовольнити заяву Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду та здійснити її розгляд без участі позивача.
У судове засідання 20.08.2025 позивач (стягувач) не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача (боржника) підтримав заяву про зміну способу виконання рішення у справі №240/6239/24 та зазначив, що виконання рішення, у спосіб визначений судом, фактично не можливе через відсутність механізму нарахування.
Відповідно до протокольної ухвали від 20.08.2025, суд на місці ухвалив оголосити перерву до 02 жовтня 2025 року у зв'язку з витребуванням доказів.
У судове засідання 02.10.2025 позивач (стягувач) не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник відповідача (боржника) вимоги протокольної ухвали суду від 20.08.2025 не виконав, витребуваних доказів до суду не надав.
У зв'язку з цим, відповідно до протокольної ухвали суду від 02.10.2025, суд на місці ухвалив оголосити перерву до 16 жовтня 2025 року з метою повторного зобов'язання відповідача (боржника) надати витребувані докази.
16 жовтня 2025 року від Державної казначейської служби України, через систему "Електронний суд", надійшли додаткові пояснення (за вх. №76180/25).
Вказує, що Казначейство має можливість виконати судове рішення про стягнення грошових коштів лише якщо розмір грошових коштів, які підлягають стягненню, є конкретно визначеним, а тому відповідач не заперечує проти стягнення інфляційних втрат у розмірі, згідно з прохальною частиною позовної заяви ОСОБА_1 у справі №240/6239/24, а саме - 36650,18 грн.
Також зазначає, що відповідач відповідно до Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" здійснив нарахування компенсації в розмірі трьох відсотків річних за період з 04.01.2023 по 20.02.2024, що становить 18914,95 грн.
У судове засідання 16.10.2025 позивач (стягувач) не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
16 жовтня 2025 року представник відповідача (боржника) через канцелярію суду, подав клопотання (за вх. №76365/25), у якому просив розглянути справу №240/6329/24 без його участі та в порядку письмового провадження.
Зважаючи на подану заяву представника відповідача та неявку позивача, суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу виконання рішення суду у порядку письмового провадження.
Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною другою статті 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідач (боржник) у своїй заяві про зміну способу виконання рішення суду зазначив, що прийняття Державною казначейською службою України рішення про виплату компенсації можливе виключно після виконання судового рішення за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (далі - бюджетна програма КПКВК 3504040). Водночас виконання рішень суду у справі №295/6172/21 здійснювалось за рахунок бюджетної програми КПКВК 3504030 «Відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб».
Зазначає, що ані Закон про гарантії, ані Порядок №845 не передбачають механізму нарахування компенсації у разі/після виконання рішення суду про відшкодування шкоди державою за рахунок коштів бюджетної програми КПКВК 3504030. Отже, за відсутності правової норми та механізму нарахування компенсації за судовими рішеннями про відшкодування шкоди державою, Голова Державної казначейської служби України не наділена повноваженнями щодо затвердження рішення про виплату компенсації за порушення строку перерахування коштів згідно з рішеннями у справі №295/6172/21.
Водночас, наголошує, що положеннями Бюджетного кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку № 845 передбачено, що відповідач (боржник) здійснює виконання рішень суду про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів, а тому Державна казначейська служба України має можливість виконати судове рішення про стягнення грошових коштів лише якщо розмір грошових коштів, які підлягають стягненню, є конкретно визначеним.
Вказує, що відповідно до рішення від 04.11.2024 у справі №240/6239/24 компенсація в розмірі трьох відсотків річних повинна бути нарахована за період з 04.01.2023 по 20.02.2024, але вказане судове рішення не містить конкретної суми грошових коштів, які підлягають виплаті.
За вказаний у рішенні від 04.11.2024 період компенсація за порушення строку перерахування коштів становить 18914,95 (за розрахунком відповідача), а тому наголошує, що у разі зміни судом способу виконання рішення суду у справі з зобов'язання на стягнення визначеної суми компенсації за порушення строку перерахування коштів у розмірі 18 914,95 грн, відповідач матиме змогу здійснити заходи щодо його виконання в порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань.
Крім цього, зазначає, що відповідно до рішення від 04.11.2024 інфляційні втрати повинні бути нараховані за період з 01.12.2023 по 01.02.2024, але вказане судове рішення не містить конкретної суми грошових коштів, які підлягають виплаті. Таким чином, у разі зміни судом способу виконання рішення суду у справі №240/6239/24 із "зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання за період з 01.12.2022 по 01.02.2024» на «стягнення з Державного бюджету України» визначеної позивачем у позовній заяві суми інфляційних витрат в розмірі 36 360,18 грн, Державна казначейська служба України матиме змогу здійснити заходи щодо його виконання в порядку черговості та в межах бюджетних асигнувань.
У своїй заяві від 14.08.2025 (за вх. №63297/25) позивач вказав, що не заперечує щодо задоволення заяви відповідача про зміну способу виконання рішення суду у справі №240/6239/24 та зазначив, що вважає спосіб запропонований відповідачем є більш ефективним, а тому просив задовольнити заяву Державної казначейської служби України.
Отже, стягувач (позивач), на користь якого ухвалене рішення, не заперечує проти такого зміненого способу поновлення його прав на стадії виконання рішення суду. Розмір виплати на виконання рішення суду у цій справі, сторонами не оспорюється.
Водночас, у додаткових поясненнях від 16.10.2025, відповідач додатково зазначає, що Державна казначейська служба України відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», здійснило нарахування компенсації в розмірі трьох відсотків річних за період з 04.01.2023 по 20.02.2024, що становить 18914,95 грн.
Одночасно не заперечує проти стягнення інфляційних втрат у розмірі, згідно з вимогами вказаними у прохальний частині позовної заяви ОСОБА_1 у справі №240/6239/24, а саме - 36650,18 грн.
Невиконання відповідачем рішення суду спричинене об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення суду не надано.
На переконання суду, відповідачем наведено обґрунтовані підстави, що ускладнюють виконання судового рішення у раніше визначений судом спосіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Враховуючи наведене, зважаючи на часткове виконання рішення суду в частині компенсації в розмірі трьох відсотків річних, а також посилання відповідача на неможливість повного виконання рішення суду без зазначення конкретно визначених сум, що підлягають стягненню, суд дійшов висновку заяву відповідача (боржника) задовольнити частково та змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24 в частині, що стосується стягнення інфляційних втрат.
Керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-
ухвалив:
1. Заяву Державної казначейської служби України про зміну способу виконання рішення суду в адміністративній справи №240/6239/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
2. Змінити спосіб виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі №240/6239/24, встановивши новий спосіб виконання судового рішення в частині зобов'язання Державної казначейської служби України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI нарахувати та виплатити ОСОБА_1 інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, на:
"Стягнути з Державного бюджету України, відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 №4901-VI на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати на суму простроченого грошового зобов'язання, за період з 01.12.2022 по 01.02.2024, у розмірі 36650 (тридцять шість тисяч шістсот п"ятдесят) грн 18 (вісімнадцять) коп".
3. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.В. Горовенко