04 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/13356/25
категорія 106030200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні їй індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням для обчислення індексації грошового забезпечення місяця підвищення тарифної ставки (окладу) - січень 2008 року;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, при нарахуванні та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату їй індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 3 755,77 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням для обчислення індексації коефіцієнтів місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Позовні вимоги Позивача мотивовані тим, Позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 і за період проходження військової служби з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року Позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація її грошового забезпечення, а за період з 01.03.2018 року по 30.04.2025 року Позивачу не нараховувалася та не виплачувалася індексація її грошового забезпечення щомісячно у фіксованій сумі в розмірі 3 755,77 грн. На звернення Позивача щодо нарахування та виплати такої індексації Позивач отримала відповідь в листі від 07.05.2025 року, в якій було відмовлено в такій виплаті. Позивач вважає, що має законне право на індексацію грошового забезпечення за вказаний період в повному обсязі відповідно до вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Ухвалою судді від 20.05.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилам спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник Відповідача, Військової частини НОМЕР_1 , направив до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив і зазначив, що Позивачу за період з 30.06.2016 року по 30.04.2025 року індексація її грошового забезпечення нараховувалася та виплачувалася у повній відповідності до вимог чинного законодавства у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних груп. У відзиві зазначається, що лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації в 103%, а тому по грудень 2022 року Позивачу індексація виплачувалася належним чином. На період 2023 року нарахування та виплата індексації була зупинена, що виключало її нарахування та виплату. На думку Відповідача, були відсутні підстави для нарахування та виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.07.2024 року та протягом січня-квітня 2025 року по причині не перевищення порогу індексації в 103%.
Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та підстав для проведення індексації грошових доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, регулюються правовими нормами Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII) в редакції що були чинні на день виникнення спору.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач з 30.06.2016 року по 27.11.2018 року проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , яка перебувала на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 . З 28.11.2018 року Позивач проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Суть спору між сторонами в даній справі в цій частині позовних вимог зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р.
Суд враховує, що індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст.1 Закону №1282-XII).
Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078).
Розрахунок самої індексації, оскільки вона покликана захистити доходи населення від інфляції, ґрунтується на індексі споживчих цін (індексі інфляції), який щомісяця публікується Держстатом України.
Доводи Позивача щодо наявності у неї права на індексацію грошового забезпечення за спірний період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 р., узгоджуються із вимогами чинного законодавства з огляду на таке.
Так, в розумінні вимог Закону №1282-XII та Порядку № 1078 для індексації заробітної плати необхідно визначити два показники: базовий місяць та коефіцієнт індексації.
Базовий місяць - це місяць останнього підвищення окладів.
Коефіцієнт індексації обчислюється на базі щомісячних індексів інфляції. Розрахунок ведеться зростаючим підсумком шляхом перемноження індексів інфляції (поділених на 100), починаючи з місяця, наступного за базовим - до перевищення порогу індексації.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Суд враховує, що до підвищення з 01.01.2018 року схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою КМ України від 7 листопада 2007 р. №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", що набрала чинності з 01.01.2008 року.
Таким чином, в розумінні вимог п.5 Порядку №1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2016 року по 28.02.2018 року.
Зазначене свідчить про наявність порушеного права Позивача при проведенні індексації його грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року.
Порушене право Позивача підлягає судовому захисту виключно шляхом зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Суть спору між сторонами в даній справі в іншій частині спірних відносин зведена виключно до наявності у Позивача права на індексацію грошового забезпечення за спірний період із врахуванням вимог абзаців 4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчисливши щомісячний розмір індексації 3 755,77 грн., як різницю між сумою індексації, обчисленої в березні 2018 року із застосуванням індексів споживчих цін, що відповідають місяцю підвищення посадового окладу січень 2008 року, і розміром підвищення доходу в березні 2018 року.
Суд погоджується із доводами Відповідача, наведеними у відзиві, що відповідно до абзацу другого пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Згідно абзацу другого пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Суд враховує, що підвищення окладів (посадових та за військовим званням) для військовослужбовців, до яких відносився Позивач, мало місце з 01.03.2018 року згідно постанови КМ України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30.08.2017 року в редакції від 24.02.2018 року, що набрала чинності з 01.03.2018 року.
Таким чином, базовим місяцем для спірного обчислення є березень 2018 року, а розрахунок - з наступного за базовим.
За офіційними даними Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, у квітні 2018 року - 100,8%, в травні 2018 року - 100,0%, в червні 2018 року - 100,0%, в липні 2018 року - 99,3%, в серпні 2018 року - 100,0%, у вересні 2018 року - 101,9%, в жовтні 2018 року - 101,7%.
Тобто, відповідно до офіційних даних поріг індексації в 103% було перевищено лише в жовтні 2018 року (100,8% х 100,0% х 100,0% х 99,3% х 100,0% х 101,9% х 101,7% та поділити на 100).
Приписами ст.3 Закону №1282-XII прямо зазначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до вимог пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Враховуючи, що офіційне опублікування індексу споживчих цін, який засвідчив перевищення порогу в 103%, мало місце в листопаді 2018 року, у Позивача право на індексацію його грошового забезпечення виникло в грудні 2018 року.
У матеріалах справи наявна довідка, що підтверджує проведення індексації грошового забезпечення Позивача за період з грудня 2018 року по грудень 2022 року та містить інформацію про її розміри.
Жодних обґрунтувань протиправності нарахування такої індексації за вказаний період в позові не наведено.
Зазначене дає право суду зробити висновок, що індексація грошового забезпечення Позивача за період з грудня 2018 року по грудень 2022 року була проведена і відповідно виплачена Позивачу.
Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, щодо наявності права та підстав для індексації її грошового забезпечення за 2023 рік.
Позивач та його представник не врахували, що Закон України від 03.11.2022 №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинив на 2023 рік дію Закону України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», який затверджений Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078.
Таким чином, з 1 січня 2023 року до 31 грудня 2023 року у Відповідача були відсутні правові зобов'язання індексувати грошове забезпечення Позивача.
Одночасно суд враховує, що за офіційними даними Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2024 року становив 100,6%, у лютому 2024 року - 100,6%, у березні 2024 року - 101,3%, у квітні 2024 року - 101,3%, в травні 2024 року - 102,0%, в червні 2024 року - 104,9%, в липні 2024 року - 104,8%, в серпні 2024 року - 105,8%, у вересні 2024 року - 106,7%, в жовтні 2024 року - 108,8%, в листопаді 2024 року - 111,0% і в грудні 2024 року - 112,3%. Тобто, відповідно до офіційних даних поріг індексації в 103% було перевищено лише в червні 2024 року.
Враховуючи, що офіційне опублікування індексу споживчих цін, який засвідчив перевищення порогу в 103% в червні 2024 року, мало місце в липні 2024 року, у Позивача право на індексацію його грошового забезпечення виникло в серпні 2024 року.
У матеріалах справи наявна довідка, що підтверджує проведення індексації грошового забезпечення Позивача за період за період з серпня 2024 року по грудень 2024 року та її розміри.
Жодних обґрунтувань протиправності нарахування такої індексації за вказаний період в позові не наведено.
Аналогічно, за офіційними даними Державної служби статистики індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січні 2025 року становив 101,2%, у лютому 2025 року - 100,8%, у березні 2025 року - 101,5%, у квітні 2025 року - 100,7%.
Тобто, відповідно до офіційних даних поріг індексації в 103% за січень - квітень 2025 року не було перевищено, а тому у Відповідача були відсутні правові зобов'язання індексувати грошове забезпечення Позивача за вказаний період служби.
Одночасно суд зазначає про безпідставність доводів Позивача, наведених у позові, щодо наявності підстав для нарахування та виплати Позивачу індексації його грошового забезпечення у фіксованому розмірі (3 755,77 грн.).
Суд зазначає, що поняття "фіксований розмір індексації" не міститься ні в правових нормах Закону №1282-XII ні в правових нормах Порядку №1078.
Правові визначення "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" містилися лише в додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 р. № 526
Суд звертає увагу, що ще з грудня 2015 року після внесення змін в Порядок №1078 постановою КМ України від 9 грудня 2015 р. № 1013 терміни "фіксована сума індексації" та "фіксована величина суми індексації" відсутні в цьому Порядку №1078 для проведення індексації.
По цій причині відсутні підстави для врахування судом при вирішенні даного спору висновків Верховного Суду у відповідних справах, зазначених у позові.
Одночасно суд зазначає, що приписами статі 2 Закону №1282-XII та пункту 4 Порядку №1078 прямо зазначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац п'ятий пункту 4 цього ж Порядку №1078).
Такий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2025 року у справі №400/6254/24, який підлягає врахуванню судом при вирішенні даного спору.
Відповідно до вимог ст.18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 року № 2017-III (надалі - Закон № 2017-III) індексацію доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін віднесено до державних соціальних гарантій.
В розумінні вимог ст.1 цього ж Закону № 2017-III прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Позивач не врахував, що за приписами ст.6 Закону №1282-XII грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Системний аналіз положень Закону № 2017-III та Закону №1282-XII свідчить, що індексація грошових доходів населення, в тому числі грошового забезпечення Позивача, є державною соціальною гарантією, що здійснюється з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін та в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Така індексація не здійснюється та не має на меті перегляд посадових окладів, заробітної плати громадян, пенсії, тощо з метою їх збільшення.
Зазначене свідчить, що позовні вимоги Позивача є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.
Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 30.06.2016 року по 28.02.2018 року, виходячи з базового місяця для обчислення індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та із врахуванням виплачених сум.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк
04.11.25